Ухвала суду № 22295942, 24.12.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Савченко С.В.

Суддя-доповідач - Лях О.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2010 року справа №2а-24795/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду в складі

головуючого Лях О.П.,

суддів Горбенко К.П., Попова В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2010 року у справі № 2а-24795/10/0570 за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство «Селидіввугілля» звернулось до суду з адміністративним позовом до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2010 року у справі № 2а-24795/10/0570 позовні вимоги Державного підприємства «Селидіввугілля» задоволено, а саме:

визнано частково недійсними податкові повідомлення - рішення Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції від 20.10.2010 року: № 0000831840/1 на суму 752,30 грн.; № 0000881840/1 на суму 782,13 грн.; № 0000891840/1 на суму 1,80 грн.; № 0000911840/1 на суму 609,49 грн.; № 0000921840/1 на суму 953,38 грн.; № 0000941840/1 на суму 51,06 грн.; № 0000951840/1 на суму 12,20 грн.;

визнано повністю недійсним податкове повідомлення-рішення Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції від 20.10.2010 року: № 0000861840/1 у сумі 1924,75 грн.; № 0000871840/1 у сумі 71,65 грн.

Не погодившись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити. Скарга вмотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони в судове засідання не зявились, про дату, час та місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Державне підприємство «Селидіввугілля» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області, перебуває на обліку в Красноармійській ОДПІ Донецької області.

14 вересня 2010 року Красноармійською обєднаною державною податковою інспекцією проведена невиїзна документальна перевірка стосовно своєчасності сплати земельного податку по Лисівській селищній раді, Михайлівський селищній раді, Миколаївській селищній раді, Гродівській селищній раді, Іванівській селищній раді за лютий 2009 року травень 2010 року, за результатами якої складено акт № 1012/15-311-1/33426253.

14 вересня 2010 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

по Лисівській селищний раді - № 0000831840/0, яким позивачу на підставі вказаного акту перевірки та згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” нараховано штрафні санкції у розмірі 50% несвоєчасно сплачених сум узгоджених податкових зобовязань, що складає 1080,84 грн.;

по Михайлівський селищній раді - № 0000861840/0, яким позивачу на підставі вказаного акту перевірки та згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” нараховано штрафні санкції у розмірі 20% несвоєчасно сплачених сум узгоджених податкових зобовязань, що складає 1924,75 грн.; № 0000871840/0, яким позивачу на підставі вказаного акту перевірки та згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” нараховано штрафні санкції у розмірі 10% несвоєчасно сплачених сум узгоджених податкових зобовязань, що складає 71,65 грн.;

по Миколаївської селищній раді- № 0000881840/0, яким позивачу на підставі вказаного акту перевірки та згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” нараховано штрафні санкції у розмірі 50% несвоєчасно сплачених сум узгоджених податкових зобовязань, що складає 1123,87 грн.; № 0000891840/0, яким позивачу на підставі вказаного акту перевірки та згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” нараховано штрафні санкції у розмірі 20% несвоєчасно сплачених сум узгоджених податкових зобовязань, що складає 96,26 грн.;

по Гродівській селищній раді - № 0000911840/0, яким позивачу на підставі вказаного акту перевірки та згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” нараховано штрафні санкції у розмірі 50% несвоєчасно сплачених сум узгоджених податкових зобовязань, що складає 920,18 грн.; № 0000921840/0, яким позивачу на підставі вказаного акту перевірки та згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” нараховано штрафні санкції у розмірі 20% несвоєчасно сплачених сум узгоджених податкових зобовязань, що складає 1240,31 грн.;

по Іванівській селищній раді - № 0000941840/0, яким позивачу на підставі вказаного акту перевірки та згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” нараховано штрафні санкції у розмірі 20% несвоєчасно сплачених сум узгоджених податкових зобовязань, що складає 56,33грн.; № 0000951840/0, яким позивачу на підставі вказаного акту перевірки та згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” нараховані штрафні санкції у розмірі 10% несвоєчасно сплачених сум узгоджених податкових зобовязань, що складає 19,71 грн.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до податкового органу. За наслідками розгляду вказані податкові повідомлення рішення залишені без змін. Податковим органом 20.10.2010 прийняті повідомлення рішення 0000831840/1, 0000861840/1, № 0000871840/1, № 0000881840/1, № 0000891840/1, № 0000911840/1, № 0000921840/1, № 0000941840/1, № 0000951840/1.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

28 січня 2009 року за номером 1689 та 27 січня 2010 року за номером 1238 позивачем подано до Красноармійської ОДПІ Донецької області розрахунок земельного податку на 2009 рік та 2010 рік по Лисівській селищний раді, у якій він визначив суму земельного податку, яка підлягає сплаті кожного місяця протягом 2009 року у розмірі 182,39 грн. та протягом 2010 року у розмірі 193,13 грн.

Позивачем сплачені податкові зобовязання згідно платіжних доручень від 08.07.09 № 6876 земельний податок за червень 2009 року; від 21.08.09 № 7479 земельний податок за липень 2009 року; від 10.09.09 № 8177 земельний податок за серпень 2009 року; від 19.10.09 № 9895 земельний податок за вересень 2009 року; від 30.11.09 № 10711 земельний податок за жовтень 2009 року; від 29.12.09 № 12063 земельний податок за листопад 2009 року; від 29.01.10 № 642 земельний податок за грудень 2009 року; від 24.02.10 № 1551 земельний податок за січень 2010 року; від 08.04.10 № 2823 земельний податок за квітень 2010 року; від 31.05.10 № 1300 земельний податок за квітень 2010 року; від 06.07.10 № 373 земельний податок за липень 2010 року, про що зазначив у графі “Призначення платежу” цих платіжних доручень.

28 січня 2009 року за номером 1686 позивачем подано до податкового органу розрахунок земельного податку на 2009 рік по Михайлівський селищній раді, у якій він визначив суму земельного податку, яка підлягає сплаті кожного місяця протягом 2009 року у розмірі 2839,51 грн.

Державним підприємством «Селидіввугілля» сплачені податкові зобовязання згідно платіжних доручень від 08.07.09 № 6874 земельний податок за липень 2009 року; від 10.09.09 № 8175 земельний податок за серпень 2009 року; від 19.10.09 № 9893 земельний податок за вересень 2009 року; від 30.11.09 № 10709 земельний податок за жовтень 2009 року,про що зазначив у графі “Призначення платежу” у цих платіжних дорученнях. Також позивачем було надано до відповідача уточнюючий розрахунок з земельного податку від 26.06.09 № 16115 на зменшення сум земельного податку, який підлягає сплаті, починаючи з червня 2009 року на суму 2711,37 кожного місяця (з червня по грудень 2009 року).

Позивачем 28 січня 2009 року за номером 1688 та 27 січня 2010 року за номером 1236 подано до відповідача розрахунок земельного податку на 2009 рік та 2010 рік по Миколаївський селищній раді, у якій він визначив суму земельного податку, яка підлягає сплаті кожного місяця протягом 2009 року у розмірі 223,03 грн. та протягом 2010 року у розмірі 236,17 грн.

Податкові зобовязання, визначені вищевказаними податковими розрахунками, сплачені позивачем згідно платіжних доручень від 10.09.09 № 8176 земельний податок за серпень 2009 року; від 19.10.09 № 9894 земельний податок за вересень 2009 року; від 30.11.09 № 10710 земельний податок за жовтень 2009 року; від 29.12.09 № 12068 земельний податок за листопад 2009 року; від 29.01.10 № 641 земельний податок за грудень 2009 року; від 24.02.10 № 1550 земельний податок за січень 2010 року; від 08.04.10 № 2822 земельний податок за квітень 2009 року; від 31.05.10 № 13001 земельний податок за квітень 2010 року, про що зазначив у графі “Призначення платежу” цих платіжних доручень.

28 січня 2009 року за номером 1690 та 27 січня 2010 року за номером 1239 ДП «Селидіввугілля» подано до Красноармійської ОДПІ Донецької області розрахунок земельного податку на 2009 рік та 2010 рік по Гродівській селищній раді, у якій він визначив суму земельного податку, яка підлягає сплаті кожного місяця протягом 2009 року у розмірі 677,44 грн. та протягом 2010 року у розмірі 717,34 грн.

Позивачем сплачені вказані податкові зобовязання згідно платіжних доручень від 08.07.09 № 6878 земельний податок за червень 2009 року; від 21.08.09 № 7483 земельний податок за липень 2009 року; від 10.09.09 № 8179 земельний податок за серпень 2009 року; від 19.10.09 № 9897 земельний податок за вересень 2009 року; від 30.11.09 № 10713 земельний податок за жовтень 2009 року; від 29.12.09 № 12065 земельний податок за листопад 2009 року; від 29.01.10 № 644 земельний податок за грудень 2009 року; від 24.02.10 № 1553 земельний податок за січень 2010 року; від 08.04.10 № 2825 земельний податок за квітень 2010 року; від 31.05.10 № 13003 земельний податок за квітень 2010 року про що зазначив у графі “Призначення платежу” цих платіжних доручень.

Державним підприємством «Селидіввугілля» 28 січня 2009 року за номером 1687 та 27 січня 2010 року за номером 1235 подано до відповідача розрахунок земельного податку на 2009 рік та 2010 рік по Іванівській селищній раді, у якій він визначив суму земельного податку, яка підлягає сплаті кожного місяця протягом 2009 року у розмірі 70,87 грн. та протягом 2010 року у розмірі 75,05 грн.

Позивачем сплачені вказані податкові зобовязання згідно платіжних доручень від 11.06.09 № 6298 земельний податок за травень 2009 року; від 08.07.09 № 6877 земельний податок за червень 2009 року; від 21.08.09 № 7478 земельний податок за липень 2009 року; від 10.09.09 № 8178 земельний податок за серпень 2009 року; від 19.10.09 № 9896 земельний податок за вересень 2009 року; від 30.11.09 № 10712 земельний податок за жовтень 2009 року; від 08.04.10 № 2824 земельний податок за квітень 2010 року; від 31.05.10 № 12999 земельний податок за квітень 2010 року; від 30.07.10 № 119 земельний податок за травень, червень 2010 року; про що зазначив у графі “Призначення платежу” цих платіжних доручень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно 1 статті 134 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Згідно ст. 361 ЦК України, право власності є речовим правом, а обєктами речових прав є, зокрема, і грошові кошти. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване статтею 41 Конституції України

Відповідно до п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. №22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Кошти, які зберігаються на поточному банківському рахунку позивача, в силу вищевказаних норм, є його власним майном, яким він розпорядився, перерахувавши на сплату поточних податкових зобовязань. Таке волевиявлення власника відображено в платіжних дорученнях, в розділі «призначення платежу».

Відповідач в обґрунтування правомірності зарахування сплаченої позивачем суми податку на додану вартість в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу посилається на приписи п. 7.7 ст. 7, п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно з п. 7.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях

Пунктом 8.1 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Як встановлено, ДП «Селидіввугілля» при сплаті розстрочених сум податкового зобов'язання по податку на додану вартість чітко вказувало у платіжних дорученнях призначення платежів.

Проте, Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області при розрахунку податкового боргу і пені, не прийняла до уваги призначення платежу, а керувалась п. 7.7. Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Колегія суддів, не приймає до уваги такі посилання відповідача.

Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях. Зазначена норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Вона не встановлює право податкового органу здійснювати перерозподіл чи змінювати призначення платежів спрямованих платником податків на сплату визначеного ним у платіжному документі податку. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування. Платник податків, як власник коштів, вправі розпоряджатися своїм майном на власний розсуд в разі відсутності законодавчих чи інших обмежень його права. Відповідач належним чином не довів наявність таких обмежень у позивача та правомірність свого рішення про використання отриманих від позивача суми за іншим призначенням, відмінним від того, яке вказав позивач в платіжних дорученнях.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на те, що всі активи платника податків з находяться у податковій заставі, а тому діють обмеження щодо вільного розпорядження цими активами, зокрема грошовими коштами, з огляду на Рішення Конституційного Суду України від 24.03.2005 р. N 2-рп/2005, згідно з яким положення підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 визнано такими, що не відповідаютьКонституції України (є неконституційними), в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу. Податковим органом не надано доказів того, що саме перераховані кошти по сплаті земельного податку перебували у податковій заставі.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у відповідача законних підстав для зміни призначення платежу, зарахування сплачених позивачем сум в рахунок погашення іншого податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2010 року у справі № 2а-24795/10/0570 за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2010 року у справі № 2а-24795/10/0570 за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів : О.П. Лях

К.П. Горбенко

В.В. Попов