Ухвала суду № 22295932, 22.12.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.

Суддя-доповідач - Білак С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2010 року справа №2а-5352/10/1270

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:

головуючого судді Білак С.В.,

суддів Гаврищук Т.Г., Ляшенка Д.В.

при секретарі судового засідання Чеплигіні П.І.

за участю сторін:

представників позивача: Майбороди І.М.

представника відповідача: Гавриш М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2010 року по справі № 2а-5352/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроквест Екологія» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроквест Екологія» звернувся до суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2010 позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Визнано неправомірним та скасоване податкове повідомлення рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську № 0000462360/0 від 21.06.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 116461,00 грн.

Не погодившись з рішеннями суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: п.1.8 ст.1, п.п. 7.4.1 п 7.4 ст.7, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закон України «Про податок на додану вартість», п.19 ст.2, ст.9 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 1, 6, 17, 51, 86 КАС України. Апелянт зазначає, що постачальник ПП «Багатопрофільна фірма «Одрі» анульована, у звзку з цим неможливо проведення зустрічної перевірки по ланцюгу постачання.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, у квітні 2009 року до Ленінської МДПІ позивачем було надано податкову декларацію з розрахунком частки бюджетного відшкодування за березень 2009 року, в якому відємне значення ПДВ складає 159772,00 грн.

Ленінською МДПІ була проведена невиїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок у банку за березень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ. Перевіркою були встановлені порушення п.п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». За результатами перевірки складено акт № 447/23-616/34721288 від 16.06.2010 року.

На підставі зазначеного акту Ленінською МДПІ прийнято податкове повідомлення рішення від 21.06.2010 року № 0000462360/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 116461,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що сума бюджетного відшкодування сум ПДВ та фактичне здійснення позивачем господарських операцій підтверджується копіями контракту № 13/11-1 від 12.11.2008 року з ПП «СВП Плюс» та договору № 30-07-2008 від 30.07.2008 року з ТОВ «Данапріс», копіями податкових накладних, які видані позивачу вказаними контрагентами, копіями актів приймання-передачі, копіями акту виконаних робіт та платіжних доручень, які є в матеріалах справи. Вказаними документами підтверджується право позивача на бюджетне відшкодування сум ПДВ по декларації за березень 2009 року.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари на вимогу їх отримувача.

Відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до вимог вказаних норм Закону єдиною підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо правильність нарахування позивачем бюджетного відшкодування сум ПДВ.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача, що контрагент позивача ПП «СВП Плюс» є посередником, а постачальником продукції є ПП «МФ «Одрі», свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ якого анульовано, оскільки податкові накладні, які є підставою для нарахування податкового кредиту, були складені саме ПП «СВП Плюс», яке зареєстроване платником ПДВ.

Також колегія суддів не приймає до уваги твердження відповідача про те, що оскільки неможливе проведення зустрічної перевірки по ланцюгу постачання, тому не можливе підтвердження факту надмірної сплати податку, суперечить нормам Закону України «Про податок на додану вартість». Право платника ПДВ на отримання бюджетного відшкодування по ПДВ не є залежним від проведення або непроведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу угод.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2010 року по справі № 2а-5352/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроквест Екологія» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 22 грудня 2010 року, в повному обсязі складена 27 грудня 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:С.В. Білак

Судді: Т.Г. Гаврищук

Д.В. Ляшенко