Ухвала суду № 22295871, 22.12.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Логойда Т.В.

Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2010 року справа №2а-292/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Арабей Т.Г.

суддів: Геращенка І.В.,Губської Л.В.

при секретарі Тімченко М.Ю.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 за довіреністю

від відповідача:ОСОБА_4, за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2010р. по адміністративній справі № 2а-292/10/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства «РММ» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про скасування податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ЗАТ "РММ" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про скасування податкового повідомлення рішення від 07 грудня 2009р. № 0001652302/0/72993.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2010 року позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «РММ» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про скасування податкового повідомлення рішення задоволено у повному обсязі, в наслідок чого визнано недійсним та скасовано повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області від 07 грудня 2009р. № 0001652302/0/72993.

Не погодившись з судовим рішенням Державна податкова інспекція у м. Краматорську подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції від 02.02.2010р.та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивується порушенням місцевим судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, що призвело, на його думку, до неправильного вирішення спору. Зазначають, що підприємством в порушення п. 5.12, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п.11.2.1 пп.11.23 ст. 11 Закону України "Про оподаткування підприємств" завищено суму валових витрат по декларації з податку на прибуток.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, проти чого заперечували представники позивача, які просили залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Для перевірки фактів порушень, викладених в акті перевірки, апеляційним судом призначалася судово-економічна експертиза.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Закритого акціонерного товариства «РММ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2006 року по 30 червня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2006 року по 30 червня 2009 року, за результатами якої 11 листопада 2009 року складено акт № 2977/23-2-20366111. Податковим органом встановлені порушення п. 5.1 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5. пп 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження загальної суми податку на прибуток на суму 50 559 гри., з них за 2 квартал 2008 року - на суму 9 776 грн., за 3 квартал 2008 року - на суму 40 783 грн.

Актом перевірки встановлено, що за вказаний період ЗАТ «РММ» валові витрати задекларовано у сумі 7 495 426 грн., завищено всього за три квартали 2008 року на суму 202236 грн., з них за 2 квартал 2008 року на суму 39 105 грн.,за 3 квартал 2008 року на суму 163 131 грн.

В акті зазначено, що підприємством віднесено до складу валових витрат витрати на придбання товарів при відсутності відповідних первинних, платіжних та розрахункових документів, які підтверджують здійснення першої з подій: або списання коштів з банківського рахунку на оплату товарів, або оприбуткування товару на склад, а саме: в декларації з податку на прибуток за півріччя 2008 року по рядку 04.1 «Витрати на придбання товарів (робіт,послуг)» задекларована сума витрат у розмірі 1618 963 гри., але згідно наданих до перевірки журналів - ордерів та відомостей по рахунку 631 «Розрахунки, з вітчизняними постачальниками», первинних документів (видаткових накладних, актів виконаних робіт, рахунків), виписок банку вказана сума складає 1 579 858 грн. Дане порушення містилося і в декларації з податку на прибуток за три квартали 2008 року - по рядку 04.1 «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» задекларована сума витрат у розмірі 2 451 088 грн., згідно наданих до перевірки журналів-ордерів та відомостей по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», документів (видаткових накладних, актів виконаних робіт, рахунків), виписок банку вказана сума складала 2 248 852 грн.

Актом встановлено, що витрати на придбання товарів (робіт, послуг) за півріччя 2008 року у розмірі 39 105 грн. (1579858 - 1618963), за три квартали. 2008 року у розмірі. 202236 грн. (2248852-2451088) не підтверджені відповідними первинними, платіжними та розрахунковими документами, які підтверджують здійснення першої з подій: або списання коштів з банківського рахунку на оплату товарів, або оприбуткування товару на склад, тобто не доведено факт того, що вказані витрати пов'язані з веденням господарської діяльності підприємства.

При проведенні перевірки товариством були надані всі необхідні первинні документи, що і було відображено в акті перевірки та в узагальненому переліку документів, які було використано при проведенні перевірки.

На підставі акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 07 грудня 2009 року № 0001652302/0/72993, яким товариству донараховано податкове зобов'язання по податку на прибуток та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 75 838,50 грн., з них: основний платіж- 50 559 грн., штрафні (фінансова) санкції- 25 279,50 грн.

Позивач вважає доводи відповідача необґрунтованими, а підстави прийняття податкового повідомлення-рішення такими, що не засновані на вимогах чинного законодавства та наданих документів.

Втім, суд сприяв сторонам, які брали участь у справі, у доказуванні шляхом витребування та надання доказів, уточнення з урахуванням гіпотези норми матеріального права, яка підлягає застосуванню, кола фактів, які необхідно доказати.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи дану справу суд першої інстанції встановив, що за наявності у позивача належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують факт здійснення відповідних господарських санкцій, підстави для їх не включення до складу валових витрат відсутні, а додаткове обмеження віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" не дозволяються. Такий висновок суду першої інстанції є правомірним з наступних підстав.

Поняття та склад валових витрат визначені статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон №334/94-ВР) , відповідно до пункту 5.1 якої валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів {робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Склад валових витрат наведений у пункті 5.2 даної статті.

Витрати, які не включаються до складу валових витрат, визначені пунктом 5.3 вищенаведеної статті. Відповідно до підпункту 5.3.9 даного пункту не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи із змісту пункту 11.2. статі 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якою встановлені умови визначення дані формування валових витрат, такими розрахунковими документами є або документи, що підтверджують сплату товару або документи, що підтверджують отримання товару.

Пунктом 5.11 вищезазначеної статті передбачено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв посилання відповідача на відсутність у позивача первинних документів, які б підтверджували правомірність віднесення витрат до складу валових з огляду па наступне.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ (далі Закон №996Х1У).

Відповідно до статті 1 Закону №99б-ХІУ господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення: фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №996-Х1У підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем укладалися договори на підставі яких складалися відповідні акти прийому-передачі, оплата здійснювалася відповідними платіжними дорученнями. Оглянуті головна книга, журнали-ордери, банківські виписки, видаткові накладні, акти виконаних робіт, договори, інші первинні документи, які відповідали вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Крім того позивачем надані всі копії податкових накладних, оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні, які підтверджують факт здійснення податкових операцій та відповідають реєстрам податкових накладних, поданих позивачем.

До того ж, відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 266/24 від 18.11.2010р., узгоджені у декларації валові витрати за 2 квартал, 3 квартал 2008р. по рядку 04.1 «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» підтверджуються у повному обсязі, відповідно висновки акту перевірки ДПІ про порушення ЗАТ «РММ» п.5.1, п.п.5.3.9 п.5,3 ст.5, п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.П Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 р., із змінами і доповненнями, що призвело до завищення валових витрат за півріччя 2008 р. на суму - 39 105,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2008 р. на суму - 39 105,00 грн., за три квартали 2008 р. на суму - 202 236,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2008 р. на суму -163 131,00 грн., внаслідок чого занижений податок на прибуток на загальну суму - 50 559,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2008 р. на суму - 9 776,00 грн., за 3 квартал 2008 р. на суму - 40 783,00 грн. не підтверджуються у повному обсязі, тобто є документально необґрунтованими.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин місцевий адміністративний суд обґрунтовано дійшов висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2010р. по адміністративній справі № 2а-292/10/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства «РММ» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про скасування податкового повідомлення рішення - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 22 грудня 2010 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 27 грудня 2010року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г.Арабей

Судді: І.В.Геращенко

Л.В.Губська