Ухвала суду № 22295797, 21.12.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2010 року справа №2а-6500/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Попова В.В.

суддів: Горбенко К.П.

Лях О.П.

при секретарі судового засідання: Асєєвій Я.В.

за участю сторін: представника товариства з обмеженою відповідальністю «Восточна Енергетична компанія» Клименко Р.Л., представника Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську Масленнікової Ю.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2010 року у адміністративній справі № 2а-6500/10/1270 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Восточна Енергетична компанія» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську про скасування податкового повідомлення рішення № 0000642360 від 20 серпня 2010 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську про скасування податкового повідомлення рішення № 0000642360 від 20 серпня 2010 року.

Луганський окружний адміністративний суд своєю постановою від 01 листопада 2010 року у справі № 2а-6500/10/1270 позовні вимоги задовольнив.

Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції при прийнятті рішення враховував тільки первинні документи, при цьому судом не встановлено, за якими саме господарськими операціями було сформовано спірний податковий кредит, не дав будь-якої правової оцінки таким операціям враховуючи їх специфіку, реальність здійснення угод. Вказує, що судом не враховано ту обставину, що право на відшкодування ПДВ з бюджету передбачає обовязкову наявність такої підстави, як сплати платником податку у звітному періоді відповідних сум до бюджету. Зазначив, що судом першої інстанції не вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю „Восточна енергетична компанія" здійснює підприємницьку діяльність на підставі Статуту підприємства, що первинно зареєстрований у державним реєстратором виконавчого комітету Луганської міської ради від 01.03.2007 року, свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 № 179463 від 05.11.2007р., довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій № 2707 від 06.11.2007 року, довідки № 365 від 08.11.2007 року про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП та свідоцтва № 100078033 про реєстрацію платника податку на додану вартість із присвоєнням індивідуального податкового номеру 349423912362 від 11.04.2007 року.

З 11.04.2007 року позивач знаходиться на податковому обліку у Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську.

Позивачем до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції були подані податкові декларації на ПДВ за вересень та жовтень 2009 року з уточнюючими розрахунками, розрахунком бюджетного відшкодування, заявою про повернення сум бюджетного відшкодування. Вказані суми бюджетної заборгованості не були відшкодовані позивачу (аркуш справи 58-70).

Згідно довідкою відповідача від 30.04.2010 року за № 329/23-616/34942390 «Про результати виїзної перевірки ТОВ «Восточна енергетична компанія» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за жовтень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у вересні 2009 року» встановлено, що не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року на суму - 1 019 555,00 грн. у зв'язку із направленням запитів на проведення перевірок з питань правових відносин по основним постачальникам та не отримання відповідей. У довідці № 329 визначено, що порушень - не встановлено.

Згідно акту перевірки від 19.08.2010 року за № 626/23-616/34942390 «Про результати невиїзної перевірки ТОВ «Восточна енергетична компанія» (код ЄДРПОУ № 34942390) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за жовтень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у вересні 2009 року», встановлено наявність порушень п. 1.8., п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст.. 7, п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168 від 03.04.1997р., а саме завищено позивачем суму бюджетного відшкодування по ПДВ за жовтень 2009 року на суму - 1 019 555,00 грн.

За наслідками акту перевірки № 626 відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000642360/0 від 20 серпня 2010 року, згідно якого було зменшено суму бюджетного відшкодування Позивача по ПДВ за податковою декларацією за жовтень 2009 року на суму - 1 019 555,00 грн.

Відповідно до податкового кредиту за вересень 2009 року судом першої інстанції встановлено наступне.

ТОВ "Данапріс" (м. Київ, іпн. 233809726501), яке згідно з договором на транспортно-експедиційне обслуговування від 22.11.07р. № 22/11/2007 - надало позивачу транспортно-експедиційні послуги на загальну суму - 1 733 917,98 грн., у т.ч. ПДВ - 288 986,33 грн., що підтверджується первинними документами податковими накладними № 236 від 31.01.2009р., № 249 від 28.02.2009р., № 444 від 30.09.2009р. та № 443 від 30.09.2009р.), актами виконаних робіт № 1 від 31.01.2009 року та № 2 від 28.02.2009р., які відповідно були сплачені платіжними дорученнями - № 7 від 15.01.2009р., № 15 від 19.01.2009р., № 26 від 28.01.2009р., №50 від 12.02.2009р., № 69 від 27.03.2009р. та № 198 від 02.09.2009р. (у складі яких враховуються суми ПДВ, що і були задекларовані позивачем.) (аркуш справи 34, 50, 71, 114-117,200,215-220, 225-230)

ПП "Малік" (м. Маріуполь, іпн. 322589005818), згідно з договором від 25.12.08 № 25/12-1у поставило вугілля марки АШ (12253,8 тон) на загальну суму - 4 579 826,95 грн., у т.ч. ПДВ -763304,49 грн., що підтверджується первинними документами - податковими закладними № 1 - 34 за період часу з 10.01.2009 року по 02.02.2009 року, товарними накладними за той же час із визначенням номерів вагонів вугілля по кожній відправці, які відповідно були сплачені за платіжними дорученнями - № 16 від 19.01.2009р., № 27 від 28.01.2009р., №36 від 06.02.2009р., № 48 від 12.02.2009р., № 73 від 27.03.2009р., № 74 від 31.03.2009р. (у складі яких враховуються суми ПДВ, що були задекларовані позивачем.) (аркуші справи 34, 50, 75-82, 132-165, 166-199, 225-230). ПВП "Лабрадоріт" (м. Донецьк, іпн. 325765905660), згідно з договором від 09.01.09р. за №09/01-1у - поставило позивачу вугілля марки АШ (5454,38 т) на загальну суму - 1747025,76 грн у т.ч. ПДВ - 291 170,96 грн., що в свою чергу підтверджується первинними документами - податковими накладними № 1 - 14 за період часу з 12.01.2009 року по 30.01.2009 року, видатковими накладними за цей же час із визначенням кількості вугілля по кожної відправці, актом приймання передавання вугілля від 30.01.2009 року, який відповідно був сплачений за платіжними дорученнями - №8 від 16.01.2009р., №14 від 19.01.2009р.,№28 від 28.01.2009р., №37 від 09.02.2009р.(у складі яких враховуються суми ПДВ, що і були задекларовані позивачем.) (аркуш справи 34-35, 50, 83-91, 118-131, 201-214,222-227).

«СТС-ГРУПП»за контрактом № 09/01-у від 09.01.2009 року поставило позивачу вугілля марки Т(0-5)(2314,5т) на загальну суму - 875 173,5 грн., у т.ч. ПДВ - 145 862,25 грн., що в свою чергу підтверджується первинними документами - податковими накладними № 1 та № 2 від 13.01.2009р., №3,4,5 від 14.01.2009р., № 6 від 15.01.2009р., актом приймання передавання вугілля № 1 від 19.01.2009 року, який відповідно був сплачений за платіжними дорученнями - №30 від 29.01.2009р.,№ 35 від 06.02.2009р. (у складі яких враховуються суми ПДВ, що і були задекларовані позивачем.) (аркуш справи 35, 50, 92-97, 102-106, 221, 225-230).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до вимог пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР обумовлено, що базою оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.

Відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

На підставі до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно п. п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

На підставі п. 10.2 ст. 10 Закону України Про податок на додану вартість» платники податку, визначені у п.п. «а», «в», «г», «д» п. 10.1 цієї статті відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання відповідача на порушення відносно ТОВ «СТС-ГРУПП» провадження по справі про банкрутство від 19.11.2009 року та наявність відповідної Ухвали господарського суду Донецької області по справі № 45/221Б від 03.02.2010 року - про ліквідацію вказаного підприємства не обмежує права позивача на віднесення до податкового кредиту вказаних сум, так як усі господарські операції із ТОВ "СТС-ГРУПП" були укладені, виконані та закриті до визначених дат.

До того ж, відповідачем (на аркуші справи 35) у довідці № 329 від 30.04.2010 року зроблений висновок про те, що отримані податкові накладні відповідають вимогам п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями та відображені в реєстрі отриманих податкових накладних. Підсумки реєстру відповідають даним декларації за відповідний період.

Неможливість проведення зустрічних перевірок підприємств -ОВ «Магвіст», ТОВ «ОСТ-Оил», ТОВ «Промсервіс», ТОВ ВКФ «Макси-Мет», ТОВ «САЙВІК», ТОВ Частиль-Союз», ТОВ ТД «Валді», ПП «Вуглеобладнання», ТОВ ТД «Донбасвугілля», ТОВ Іонторгхолдінг», ЗАТ «Ремовуголь», ТОВ «Миркус» - у зв'язку із їх або не надходженням за місцем реєстрації, або ліквідацією за судовим рішенням (які були прийняті на прикінці 2009 початку 2010 роках) (аркуш справи 53-54) не є належним доказом неправомірності угод, недійсності податкових накладних та відповідно не є доказом скасування податкового кредиту позивача.

Наявність у 2-му ланцюгу постачання підприємства ТОВ «ІНДЕНТ» (код ЄДРПОУ № 36012103), яке не відомо коли було припинено - також не може бути підставою для зменшення суми податкового кредиту позивача.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що добросовісний платник податку, який в силу покладеного на нього обовязку щодо сплати податків, зборів (обовязкових платежів) вступає в звязку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обовязку іншими платниками податків, якщо інше прямо встановлено законом.

Неможливість здійснення перевірок контрагентів позивача по 2-гому, 4-му ланцюгу постачання, несплата ними податків та не звітування перед податковими органами самі по собі не призвели до недійсності всіх угод укладених з позивачем та не позбавляло правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Товарність угод підтверджується актами прийому-передачі, податковими накладними, платіжними дорученнями про перерахування коштів за товар по угодам, отримана продукція, послуги, що підтверджується видатковими накладними, актами виконаних робіт, актами прийому-передач, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" визначено, що податкова накладна, яка видана Продавцем - Покупцю є підставою для нарахування сум податкового кредиту.

Колегія суддів не приймає доводи апелянта щодо не підтвердження позивачем факту формування податкового кредиту, оскільки позивач мав у наявності усі визначені податкові накладні, що оформлені у встановленому законодавством порядку та не визнані недійсними.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні заяви є цілком обґрунтованими, оскільки, якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті в бюджет, то це не тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи, вказана обставина не є підставою для позбавлення податкодавця права на відшкодування податку на додатну вартість в разі, якщо останній виконав всі передбачені законом умови відносно отримання такого відшкодування та має всі документально підтвердженні розміри свого податкового кредиту. Сама по собі несплата податку субпідрядником (продавцем) (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту генеральним підрядчиком (покупцем) на суму бюджетного відшкодування.

Доводи викладені в апеляційній сказі не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції та письмових доказів що знаходяться в матеріалах справи, а тому задоволенню не підлягають.

Колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 21 грудня 2010 року.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2010 року у адміністративній справі № 2а-6500/10/1270 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Восточна Енергетична компанія» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську про скасування податкового повідомлення рішення № 0000642360 від 20 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.

Ухвала складена у повному обсязі та підписана колегією суддів 22 грудня 2010 року.

Головуючий: В.В. Попов

Судді : К.П. Горбенко

О.П.Лях