Постанова № 22295782, 14.12.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Агевич К.В.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2010 року справа №2а-6578/10/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Карпушової О.В.,

суддів: Василенко Л.А., Гімона М.М.

при секретарі: Барбаш Л.О.,

за участю: представника відповідача Гавриш М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування податкового повідомлення - рішення та зобовязання підтвердити і включити суми бюджетного відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс» (далі ТОВ «ЛАА Транс») звернулось до суду першої інстанції з позовною заявою до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування податкового повідомлення - рішення від 20.08.2010 року № 0000702360/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) та зобовязання відповідача підтвердити і включити до суми бюджетного відшкодування з ПДВ позивача за січень 2010 року у сумі 349665 грн., за лютий 2010 року у сумі 223246 грн., за березень 2010 року у сумі 410668 грн., за квітень 2010 року у сумі 534788 грн., за травень 2010 року у сумі 474503 грн., за червень 2010 року у сумі 441132 грн., усього на суму 2434002 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами невиїзної перевірки ТОВ «ЛАА Транс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування на поточний рахунок підприємства у банку за період з січня по червень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось 20.08.2010 року відповідачем винесено податкове повідомлення рішення № 0000702360/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2434002 грн. Таке рішення ТОВ «ЛАА Транс» вважає незаконним та необґрунтованим, так як розрахунки з контрагентами здійснювались у безготівковій формі, що підтверджено банківськими виписками, платіжними дорученнями з відмітками банку та свідчить про дійсність оплати товару, а фактичне отримання товару (послуг) підтверджується видатковими накладними та актами виконаних робіт.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року позовні вимоги було задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганську № 0000702360/0 від 20 серпня 2010 року; зобовязано Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у місті Луганську підтвердити і включити до складу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс» за січень 2010 у сумі 349665 грн.; за лютий 2010 у сумі 223246 грн.; за березень 2010 у сумі 410668 грн.; за квітень 2010 у сумі 534788 грн.; за травень 2010 у сумі 474503 грн.; за червень 2010 у сумі 441132 грн., усього на суму у розмірі 2434002 грн.(два мільйона чотириста тридцять чотири тисячі дві грн.)

Суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не надано жодних доказів щодо наявності протиправних дій позивача, а наведені податковою інспекцією доводи не є такими, що спростовують правильність заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень - червень 2010 року.

Відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій він просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що постанову суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. В ході проведення перевірки відповідачем встановлено, що ТОВ «ЛАА Транс» безпідставно віднесло до податкового кредиту січня-червня 2010 року суми ПДВ, у звязку з не підтвердженням сплати податку по ланцюгу постачання (відсутність контрагентів за місцезнаходженням, відсутність первинних документів на підтвердження укладання та виконання господарських операцій). Згідно проведеного аналізу ланцюгів постачання, встановлено, що податковий кредит сформовано підприємствами, які мають незадовільні стани (ліквідовані, підприємства банкрути, підприємства, які відсутні за місцезнаходженням).

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Представник позивача в судове засідання за викликом не зявився.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції частковому скасуванню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем за період з грудня по травень 2010 проводились господарські операції з наступними товариствами:

-Товариство з обмеженою відповідальністю «Ойл Карт Центр» - договір купівлі продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС від 01.04.05 року № 146 (арк. справи 119);

-Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс - сервіс» - договір від 30.11.2009 року № СФ 0000420 на виконання послуг по відновленню автошин, послуг з технічної діагностики вантажного автотранспорту (арк. справи 130);

-Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Транспеле» - договір від 01.01.09 року ІІМ/2/29, від 02.01.03 року б/н, від 02.01.08 року № 1/020108 та від 02.01.08 року б/н про постачання пально-мастильних матеріалів, надання експедиційних послуг, оренди приміщень та купівлі продажу запасних частин та матеріалів (том 1 арк. справи 123-124,125-129,112, 121-122);

-Товариство з обмеженою відповідальністю «Континент Нафто Трейд» договір купівлі продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС від 28.12.09 року № СК-91 ( том 1 арк. справи115-118);

-Товариство з обмеженою відповідальністю «НК Артеміда Ойл» договір поставки паливно-мастильних матеріалів від 09.04.09 року № А-00000017 ( том 1 арк. справи 114).

Факти здійснення господарських операцій за даними договорами підтверджуються відповідними актами здачі прийняття робіт, рахунками фактури, платіжними дорученнями, витратними накладними, податковими накладними, картками рахунків, ордерами, розшифровками податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.(том 1 арк. справи 131 том 2 том 3 том 4 арк. справи 84).

Відповідно до матеріалів справи (том 1 арк. справи 8-9) на підприємстві позивача станом на 31.05.2010 року працювало 359 осіб, за даними бухгалтерського обліку має власні основні засоби на загальну суму 122209579,72 грн. (із них транспортні засоби 121937469, 17). Основною діяльністю є організація міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом. З огляду на вищевикладене вчинені позивачем господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Так, пунктом 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» дано визначення поняття бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 7.4 цього Закону податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, колегія суддів погоджується з зазначенням суду першої інстанції, що визначальним чинником для формування податкового кредиту платника ПДВ є подальше використання таких товарів (основних фондів) в операціях оподаткувань в рамках господарської діяльності такої особи - платника податку.

Підпунктом 7.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За виникненням від'ємного значення, визначеного виходячи із вимог п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), відсутністю законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника податку порушенні приписів п.п. 7.4.5. п. 7.4., 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону при формуванні податкового кредиту, за наявності факту дотримання платником податку вимог п.п. «а» п.п. 7.7.2 п. 1 ст. 7 щодо заявлення до бюджетного відшкодування частини від'ємного значення у межі суми податку, фактично сплаченої ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару, та вимог п.п. 7.7.4 щодо подання податковому органу податкової декларації, розрахунку та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, позивач має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Отже, з огляду на принцип персональної відповідальності платника, сама по собі несплата податку постачальниками товару (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку платнику, який відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість.

Податковий орган, в свою чергу, не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти по ланцюгу або, що діяльність позивача, як платника податку спрямована на здійснення операцій, повязаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобовязань.

Відповідач не навів будь-яких доводів щодо фіктивності господарських операцій позивача між його контрагентами, за наслідками яких було сформовано позивачем податковий кредит.

Такти чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо скасування податкового повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганську № 0000702360/0 від 20 серпня 2010 року.

Проте, судом першої інстанції безпідставно зобовязано Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у місті Луганську підтвердити і включити до складу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс» за січень 2010 у сумі 349665 грн.; за лютий 2010 у сумі 223246 грн.; за березень 2010 у сумі 410668 грн.; за квітень 2010 у сумі 534788 грн.; за травень 2010 у сумі 474503 грн.; за червень 2010 у сумі 441132 грн., усього на суму у розмірі 2434002 грн., оскільки в даному випадку суд привласнив не властиві йому повноваження і спонукав податковий орган до здійснення певних дій про вчинення яких, вирішує безпосередньо сам податковий орган.

Скасування спірного податкового повідомлення-рішення є достатнім для відповідача.

У звязку з зазначеним, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині зобовязання Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську підтвердити і включити до складу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс» за січень 2010 у сумі 349665 грн.; за лютий 2010 у сумі 223246 грн.; за березень 2010 у сумі 410668 грн.; за квітень 2010 у сумі 534788 грн.; за травень 2010 у сумі 474503 грн.; за червень 2010 у сумі 441132 грн., усього на суму у розмірі 2434002 грн. підлягає скасуванню.

Повний текст постанови виготовлено 17 грудня 2010 року.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року по адміністративній справі № 2а-6578/10/1270 задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року по адміністративній справі № 2а-6578/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування податкових повідомлень-рішень та зобовязання підтвердити і включити суми бюджетного відшкодування скасувати в частині зобовязання Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську підтвердити і включити до складу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс» за січень 2010 року у сумі 349665 грн.; за лютий 2010 року у сумі 223246 грн.; за березень 2010 року у сумі 410668 грн.; за квітень 2010 року у сумі 534788 грн.; за травень 2010 року у сумі 474503 грн.; за червень 2010 року у сумі 441132 грн., усього на суму у розмірі 2434002 грн.

В іншій частині постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року по адміністративній справі № 2а-6578/10/1270 залишити без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.А. Василенко М.М. Гімон