Ухвала суду № 22295736, 17.12.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2010 року справа №2а-22858/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Яманко В.Г.

при секретарі судового засідання Задоєнко О.В.,

за участю представника відповідача Совпеля О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Пролетарському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року по справі № 2а-22858/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євлан Транс» до Державної податкової інспекції в Пролетарському районі м. Донецька про скасування рішення № 20718/10/28-013 від 21 вересня 2010 року, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Пролетарському районі м. Донецька про скасування рішення № 20718/10/28-013 від 21 вересня 2010 року, визнання протиправними дій, зобовязання вчинити певні дії.

Надалі, позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька щодо невизнання відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року; зобовязати Державну податкову інспекцію у Пролетарському районі м. Донецька визнати податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Євлан Транс» за серпень 2010 року податковою декларацією та видалити в електронних базах її статус як «Не визнано, як податкова декларація».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що рішенням Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька № 20718/10/28-013 про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року є таким, що не відповідає вимогам приписів підпункту 4.1.2. пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі - Закон № 2181) та нормам пункту 3.1. Наказу Державної податкової адміністрації України від З0 травня 1997 року № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09 липня 1997 року за № 250/2054, яким затверджено форму податкової декларації та порядок її заповнення і подання. Крім того, позивач зазначив, що Наказ Державної податкової адміністрації України від 31 грудня 2008 року № 827 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», на який посилається відповідач, як на підставу невизнання податкової декларації, не є нормативно-правовим актом та носить інформаційний характер, тому норми цього наказу не можуть бути підставою невизнання податкової декларації з податку на додану вартість.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Відповідач не погодився з рішеннями суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, якою просив скасувати судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євлан Транс» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 22 жовтня 1997 року, включене до ЄДРПОУ за номером 25114704, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Пролетарському районі м. Донецька з 20 січня 2007 року (а. с. 13, 20).

20 вересня 2010 року позивачем до податкового органу подана податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2010 року, яка зареєстрована податковим органом за № 17832 (а.с. 44, 45).

Листом від 21 вересня 2010 року № 20721/10/28/-013 Державною податковою інспекцією у Пролетарському районі м. Донецька повідомлено платника податків - ТОВ «Євлан Транс» про те, що податкова декларація з ПДВ за серпень 2010 року не відповідає вимогам підпункту 4.1.2. пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181 та пунктам 4.З., 4.4. Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених Наказом Державна податкової адміністрації України від 31 грудня 2008 року № 827 і тому не може бути визнана, як податкова звітність. В листі зазначено, що декларація заповнена всупереч Порядку її заповнення і подання, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від З0 травня 1997 року № 166 та позивачу запропоновано надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином (а.с. 28).

Підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року (далі Закон № 2181) передбачено, що прийняття податкової декларації є обовязком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування відємного значення обєктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобовязань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом. Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Відповідно до пункту 3 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ, до функцій районних у містах державних податкових інспекцій належить контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових декларацій, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення обєктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 року за № 250/2054 (далі по тексту - Наказ № 166).

Згідно із пунктом 3.3. Наказу № 166, декларація заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів у ній та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності. Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається), без виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк.

В матеріалах справи знаходиться декларація, надана платником податків до податкового органу за № 172832 від 20 вересня 2010 року (а.с. 44, 45). Декларація видрукувана, заповнення олівцем відсутні, виправлення і помарки відсутні, у рядках, де відсутні дані для заповнення, проставлені прочерки.

Відповідно до абзацу 5 підпункту 4.1.2. пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження. Тобто, абзац 5 підпункту 4.1.2. пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181 містить виключний перелік підстав для невизнання податкової декларації:

Суд першої інстанції вірно зазначив, що жодної із підстав невизнання поданої позивачем декларації з матеріалів справи не вбачається, а на наявність хоча б однієї з них, відповідач не вказує ані в повідомленні про невизнання як податкової декларації, ані в своїх запереченнях.

Стосовно посилання відповідача на Методичні рекомендації щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в органах державної податкової служби України (далі Методичні рекомендації), затверджених наказом ДПА України від 31 грудня 2008 року № 827, колегія суддів зазначає, що цей акт не зареєстрований в Міністерстві юстиції України. Згідно листа Міністерства юстиції України № 1111-0-26-10-20 від 24 лютого 2010 року Методичні рекомендації за своєю правовою природою носять рекомендаційний, розяснювальний характер і відповідно до підпункту «е» пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731, на державну реєстрацію не подаються. Проте, пунктом 4.5 глави 4 Методичних рекомендацій розширено визначений абзацом 5 п.п. 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181 перелік підстав для невизнання податкової звітності, чим встановлено нову правову норму, що зачіпає права, свободи й законні інтереси платників, та відповідно до п. 4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 731 від 28 грудня 1992 року, підлягає державній реєстрації в Міністерстві юстиції. Разом з цим, відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Враховуючи зазначене, Міністерство юстиції України звернулося до Державної податкової адміністрації щодо скасування наказу Державної податкової адміністрації від 31 грудня 2008 року № 827 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України». Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 30 червня 2010 року на сайті Міністерства юстиції (www.minjust.gov.ua) оприлюднено перелік нормативно-правових та інших актів, що застосовуються без державної реєстрації, а отже є незаконними, серед цих актів вказані Методичні рекомендації щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України. Отже відповідач посилається на акт, який є незаконним та не може мати наслідком застосування відповідальності для платника податків.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Пролетарському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року по справі № 2а-22858/10/0570- залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року по справі № 2а-22858/10/0570- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 21 грудня 2010 року.

Головуючий:І.В. Юрко

Судді:Г.М. Міронова

В.Г. Яманко.