Ухвала суду № 22295691, 14.12.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мозгова Н.А.

Суддя-доповідач - Старосуд М.І.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2010 року справа №2а-21775/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів: Юрченко В.П., Чебанова О.О.

при секретарі судового засідання Сухоцькій Д.Ю.

за участю представників:

від позивача Фісай Р.В.

від відповідача Колосової Ж.Ю., Андрєєвої М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Макіївської обєднаної державної податкової інспекції

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 10 листопада 2010 року

по адміністративній справі № 2а-21775/10/0570

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бон ЛТД»

до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції, Державної податкової адміністрації України

про визнання недійсним та скасування акту № 11 від 30 червня 2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та відновлення реєстрації в реєстрі платника податку на додану вартість з 30.06.2010 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Бон ЛТД», звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним та скасування акту №11 від 30 червня 2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та відновлення реєстрації в реєстрі платників податку на додану вартість з 30.06.2010 року.

В обґрунтування позову посилається на те, що 01.07.2010 р. підприємством було отримано акт №11 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідно до якого анульована реєстрація платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Бон ЛТД» на підставі п.п."г" п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. за №168/97.

Відповідно до п.п."г" п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. за №168/97, реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподаткованих поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Позивач зазначає, що підприємство було створено з метою будівництва та подальшого функціонування торгівельного центру у Гірняцькому районі м. Макіївки. У зв'язку з довгостроковим договором на будівництво та витратами, пов'язаними з цим будівництвом позивач у деклараціях з податку на додану вартість декларувало податковий кредит згідно з існуючими нормами діючого законодавства України, що підтверджується Довідкою податкового органу №4404/23-3/20321449 від 28.05.2010р., в висновках якої зазначено, що перевіркою не встановлено порушення у порядку заповнення рядка 26 податкової декларації з податку на додану вартість за періоди: травень-червень, жовтень-грудень 2008р., лютий - грудень 2009р., січень-лютий 2010р.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року у справі № 2а-21775/10/0570 позов був задоволений, визнано недійсним та скасовано акт Макіївської обєднаної державної податкової інспекції №11 від 30 червня 2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість; зобовязано Макіївську обєднану державну податкову інспекцію, Державну податкову адміністрацію України відновити реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Бон ЛТД» (86132, Донецька область, м. Макіївка, вул. Донецька, буд. 44б, код ЄДРПОУ 20321449) в реєстрі платників податку на додану вартість з 30.06.2010 року.

Не погодившись з рішенням суду, податковий орган подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в позові. Скаржник вважає, що судом першої інстанції не правильно застосовані норми матеріального права, що призвело до прийняття необґрунтованого та не вірного рішення.

В апеляційні скарзі зазначає, що відповідно до п.п."г" п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. за №168/97, реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподаткованих поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Згідно п.3.1 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Згідно п.п.5.3.1 .п.5.3 Розділу "Податкові зобов'язання" Наказу від 30.05.1997р. за №166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання" у рядках 1-5 декларації вказуються загальні обсяги поставки, за якими у платника в даному звітному періоді виникло податкове зобов'язання (оподатковувані за ставкою 20 відсотків, нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до ст.5 Закону та тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до ст.11 Закону чи інших нормативно-правових актів) та обсяги поставки, що не є об'єктом оподаткування. (п. 3.2 ст.3 Закону).

Відповідно до вищевказаного Положення, невід'ємним додатком до акту анулювання свідоцтва платника ПДВ є лише реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за дванадцять послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність у таких деклараціях (податкових розрахунках) оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону). У реєстрі (переліку) зазначена інформація по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження (подання) декларації (податкового розрахунку) до органу державної податкової служби, загальні обсяги оподатковуваних поставок звітного періоду (рядок 5 звітності), вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку). Копія та оригінал вищевказаного реєстру надано для огляду суду в судовому засіданні 10.11.2010 року, однак при винесені рішення вищевказаний документ судом не прийнято до уваги.

По-друге, судом зазначено, що ТОВ «Бон ЛТД» систематично протягом дванадцяти послідовних місяців з червня 2009 р. по травень 2010 р. подавались до Макіївської ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість, в яких зазначались оподатковані операції з придбання товарів (послуг).

Однак, суд помилково вважає, що до оподатковуваних операцій можливо віднести заповнення позивачем р.26 (від'ємне значення) податкових декларацій з ПДВ з червня по лютий 2010 р.

Так, ст. 1 Закону передбачено, що поставка товарів - будь які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати на таке майно не пізніше дати останнього платежу;

поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.

З аналізу вищенаведених норм Закону України «Про податок на додану вартість» випливає, що під оподатковуваними поставками слід мати на увазі поставку товарів або поставку послуг, в результаті яких у платника податку - постачальника виникає об'єкт оподаткування податком на додану вартість та відповідно, нараховуються податкові зобов'язання з цього податку.

Таким чином, поняттям оподатковуваних поставок не охоплюються операції платника податку з придбання товарів і послуг, у тому числі тих, із яких у покупця виникає право на податковий кредит, а також операції, звільнені від оподаткування або такі, що не є об'єктом оподаткуванню згідно зі статтями 3 та 5 Закону.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бон ЛТД», зареєстровано виконавчим комітетом Макіївської міської ради 29.01.2008р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 за №835928. Юридична особа зареєстрована за кодом ЄДРПОУ 20321449. Підприємство перебуває на податковому обліку Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції. Позивач зареєстрований з 08.02.2008 р. в якості платника податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість за №100096782 серії НБ №032160.

30 червня 2010 року комісією, створеною відповідно до Наказу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції від 10 березня 2009 року №152 (із змінами від 12.11.2009р. за №589), складено акт №1 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Бон ЛТД», яким вирішено анулювати реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Бон ЛТД» як платника податку на додану вартість.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження податкових органів визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Предметом даного спору є визнання нечинним з моменту прийняття рішення про анулювання реєстрації товариство з обмеженою відповідальністю «Бон ЛТД» як платника податку на додану вартість.

Згідно п. "ґ" п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. п. "ґ" п. 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 N 79, реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Пунктом 25.2.1 вказаного Положення передбачено, що органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах "б", "ґ" пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема, довідки про результати документальної невиїзної перевірки на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, складеної підрозділом оподаткування юридичних або фізичних осіб, яка свідчить про відсутність у платника податку оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "ґ" п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість").

Однак, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, передбачена п. п. 25.2.1 Положення довідка про результати документальної невиїзної перевірки на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість, яка складається підрозділом оподаткування юридичних осіб і свідчить про відсутність у платника податку оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців та є відповідним підтвердним документом, за наявності якого приймається рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, Макіївською обєднаною державною податковою інспекцією не складалась.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недотримання відповідачем процедури прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, визначеної п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість та п. 2 Порядку проведення інвентаризації платників податку на додану вартість.

В той же час, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивачем систематично протягом дванадцяти послідовних місяців з червня 2009р. по травень 2010р подавались до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції податкові декларації з податку на додану вартість, в яких зазначало оподатковані операції з придбання товарів (послуг).

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Таким чином, за підсумовуючим аналізом зазначених правових норм до оподаткованих поставок належить як надання так і придбання товарів (послуг), а оскільки відповідачем в поданих до податкового органу податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з червня 2009 року по травень 2010 року були зазначені операції з придбання товарів (послуг), тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що проведені позивачем операції відносяться до оподаткованих поставок у відповідності до Закону України "Про податок на додану вартість", а відтак у податкового органу були відсутні підстави для анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість у зв'язку з відсутністю оподаткованих поставок.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, а постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Макіївської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року у справі № 2а-21775/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року у справі № 2а-21775/10/0570 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі з 17 грудня 2010 року.

ГоловуючийМ.І. Старосуд

СуддіВ.П. Юрченко

О.О. Чебанов