Ухвала суду № 22295675, 14.12.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Савченко С.В.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2010 року справа №2а-23069/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Яманко В.Г.

при секретарі судового засідання Задоєнко О.В.,

за участю представника позивача Куріцького Р.В., представника відповідача Шаліной О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Єнакіївської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року по справі № 2а-23069/10/0570 за позовом Єнакіївської обєднаної державної податкової інспекції до акціонерного товариства закритого типу «Нептун», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПФ «Продінвест» про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства закритого типу «Нептун», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПФ «Продінвест» про стягнення коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами ДПІ у Київському районі м. Донецька була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «ПФ «Продінвест» з питань перевірки відомостей, отриманих від АТЗТ «Нептун» за квітень, травень 2010 року. Перевіркою було встановлено, що між відповідачами був укладений договір № 1 від 10.01.10 року, згідно якого ТОВ «ПФ «Продінвест» в особі директора Кудря А.Ю. зобовязується поставити товар народного споживання, продукти харчування, асортимент, а АТЗТ «Нептун» в особі директора Плотникової Ю.В. зобовязується прийняти та оплатити товар на умовах, викладених в договорі.

Однак, як встановлено перевіркою, ТОВ «ПФ «Продінвест» за юридичною адресою не знаходиться. Позивач вважає, що вчинений між відповідачами правочин є нікчемним, оскільки другий відповідач не знаходиться за юридичною адресою, має недостатні трудові ресурси та виробничі потужності. Просив стягнути з ТОВ «ПФ «Продінвест» на користь АТЗТ «Нептун» 89400 гривень, одержаних за нікчемним правочином та стягнути з АТЗТ «Нептун» на користь держави 89400 грн..

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Позивач не погодився з рішеннями суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, якою просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права на підставі неправильного та неповного дослідження судом першої інстанції доказів і встановлення обставин у справі. Апелянт обґрунтував апеляційну скаргу доводами, наведеними в позовній заяві.

Представник позивача - податкового органу підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача АТЗТ «Нептун» в судовому засіданні апеляційного суду проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, пояснила, що договори перевезення, експедиторських послуг підприємством не укладались, оскільки товар доставлявся автомобілями служби таксі, що виключало необхідність оформлення товарно транспортних накладних та відповідних договорів.

Представник відповідача - «ПФ «Продінвест» в судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (телеграмою). Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неявка представника не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Акціонерне товариство закритого типу «Нептун» (перший відповідач) є юридичною особою, включений до ЄДРПОУ за номером 04709468, є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 047094605117, знаходиться на податковому обліку в Єнакіївській обєднаній державній податковій інспекції ( а.с. 4 -17).

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПКФ «Профінвест» (другий відповідач) є юридичною особою, включений до ЄДРПОУ за номером 36011923, є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 360119205645, знаходиться на податковому обліку в Д111 у Київському районі м. Донецька ( а.с. 18 23).

01 січня 2010 року між відповідачами був укладений договір купівлі-продажу № 1, предметом якого є поставка товару народного споживання, продукти харчування, асортимент, кількість та ціна встановлюється в рахунках (а.с. 44- 46).

На поставлені товари другим відповідачем були видані першому відповідачу наступні рахунки - фактури, накладні та податкові накладні ( а.с. 47 57). Загальна сума згідно зазначених накладних та рахунків - фактур склала 89400,00 гривень, у тому числі податок на додану вартість 14900,07 гривень.

Першим відповідачем були сплачені кошти другими відповідачу за отриманий товар, що підтверджується банківськими виписками ( а.с. 58 -63).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття висновку щодо нікчемності вищенаведеного правочину стала довідка ДПІ у Київському районі м. Донецька від 24 червня 2010 року № 4467/15 1/36011923 про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «ПФ «Продінвест» з питань підтвердження отриманих від платника податків АТЗТ «Нептун» відомостей за квітень 2010 року. Аналогічна довідка складена 16 липня 2010 року № 5228/15-213/36011923 про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «ПФ «Продінвест» з питань підтвердження отриманих від платника податків АТЗТ «Нептун» відомостей за травень 2010 року. З зазначених довідок вбачається, що ТОВ «ПФ «Продінвест» останню податкову звітність з податку на додану вартість надав до податкового органу за квітень 2010 року. Податковим органом також зазначено, що за даними декларацій з податку на прибуток виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) за перший квартал 2010 року становить 142873,40 тис. грн., у другого відповідача відсутні основні засоби, що встановлено відсутністю додатку К1 до декларацій з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року. Відповідно до довідки 1ДФ кількість працюючих на підприємстві у 1 кварталі 2010 року складає 1 особу. Враховуючи зазначене, ДПІ у Київському районі м. Донецька здійснений висновок, що у другого відповідача відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, внаслідок чого вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди, переважно з контрагентами, які виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Таким чином, податковим органом здійснюється висновок, що угоди мають ознаки нікчемності ( а.с. 67 68а, а.с. 64 66).

Колегія суддів зазначає, що проблемою даного спору є те, що позивач наполягає на тому, що вищезазначений правочин є нікчемним, оскільки вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, і є таким, що порушує публічний порядок; та доводить, що відповідачі мають на меті не сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законом терміни.

Відповідно до частини 2 статі 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Стаття 216 цього Кодексу визначає правові наслідки недійсності правочину, відповідно до частини 1 якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до частини 1 статті 207 господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобовязання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобовязанням, а у разі виконання зобовязання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що сам по собі правочин не є таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, і не порушує публічний порядок, з чим погоджується колегія суддів.

Колегія суддів зазначає, що отримання товару від другого відповідача першим відповідачем підтверджено документально, відповідні первинні документи долучені до матеріалів справи. Обидва відповідачі зареєстровані у якості платників податку на додану вартість, зареєстровані в Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рішень про анулювання свідоцтв платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи, визнання недійсними установчих документів позивачем суду не надано, та позивач не зазначає про наявність таких обставин.

Згідно досліджених у судовому засіданні документів, перший відповідач, отримавши товар за угодою від 10 січня 2010 року від другого відповідача, у подальшому реалізував цей товар відкритому акціонерному товариству «Єнакіївський металургійний завод», про що свідчить договір постачання продукції № 2901233-ТС від 29.01.10 року ( а.с. 85 89) та відповідні рахунки-фактури, накладні та податкові накладні за період з 21.01.10 року по 30.06.10 року ( а.с.90 144).

З пояснень представника відповідача АТЗТ «Нептун» в судовому засіданні апеляційного суду вбачається, що договори перевезення, експедиторських послуг підприємством не укладались, оскільки товар доставлявся автомобілями служби таксі, що виключало необхідність оформлення товарно транспортних накладних та відповідних договорів як з боку АТЗТ «Нептун» так і з боку ТОВ «ПФ «Продінвест». Вказана обставина не спростована податковим органом.

Крім того, незнаходження другого відповідача за юридичною адресою, з урахуванням того, що відповідних змін щодо відсутності місцезнаходження другого відповідача до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не внесено, не позбавляє правового значення видані ним за господарськими операціями податкові накладні та відсутність права у першого відповідача на формування податкового кредиту. У чинному законодавстві України відсутнє визначення поняття «добросовісний платник податків». Так само законодавство не містить певних критеріїв добросовісності платника податків.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що у разі якщо дії платника податку (першого відповідача) свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит першим відповідачем достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних.

Доказів, які б спростовували дійсність податкових накладних та інших бухгалтерських документів обох відповідачів, податковим органом суду не надано

Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Єнакіївської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року по справі № 2а-23069/10/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року по справі № 2а-23069/10/0570- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 17 грудня 2010 року.

Головуючий суддяІ.В. Юрко

Судді:Г.М. Міронова

В.Г. Яманко