Ухвала суду № 22295668, 14.12.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2010 року справа №2а-6062/10/1270 <приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: Ляшенко Д.В.

суддів: Ястребової Л.В., Чумак С.Ю.

при секретарі судового засідання: Агейченковій К.О.

за участю представників:

від позивача: Федоренко О.А. директор, наказ № 1К від 07.09.2010 року

ОСОБА_3 за дов. від 14.12.2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року по справі № 2а-6062/10/1270 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугтопсервіс» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську «про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення», -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лугтопсервіс» (далі за текстом ТОВ «Лугтопсервіс») звернулось до Луганського окружного адміністративного суду із позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (далі за текстом Ленінська МДПІ у м. Луганську) про скасування податкового повідомлення - рішення від 27.07.2010 р. № 0001342310/0, яким позивача визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 29131,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 14565,00 грн., а всього у сумі 43696,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Ленінською МДПІ, за результатами перевірки на підставі акту № 516/23-31595259 від 12.07.2010 винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення у звязку з порушенням п. 1.7 ст.1, п.п. 7.2.1, 7.2.4, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі за текстом Закон № 168). ТОВ «Лугтопсервіс» вважає факти, викладені в акті перевірки, такими, що не відповідають дійсності. Так, про проведення перевірки не було повідомлено позивача за фактичним місцем його знаходження, що позбавило його можливості надати додаткові документи на підтвердження правомірності формування податкового кредиту на підставі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Енерго-Менеджмент» (далі за текстом ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент»). Висновки в акті перевірки Ленінської МДПІ про завищення податкового кредиту ґрунтуються лише у звязку з винесенням вироку стосовно директора одного з контрагентів позивача. Зазначив, що визнання підприємства «фіктивним» та в результаті цього визнання недійсним установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість само по собі не призводить до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Стверджував, що невиконання одним із контрагентів постачальника своїх обовязків по сплаті податку на додану вартість до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи та не стосується позивача. Право ТОВ «Лугтопсервіс» на податковий кредит є наслідком фактичного здійснення господарської операції, яка є обєктом оподаткування, за наявності податкових накладних, виписаних контрагентами, які в свою чергу були включені до відповідного державного реєстру та мали свідоцтво платника ПДВ.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року позов задоволений у повному обсязі, а саме судом першої інстанції визнане недійсним податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську від 27.07.2010 р. № 0001342310/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 43696, 00 грн.

Відповідач вважаючи, що це судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтуванні апеляційної скарги відповідач зазначив, що Ленінською МДПІ у м. Луганську на виконання постанови СВ ПМ Ленінської МДПІ у м. Луганську від 23.03.2010 р. проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Лугтопсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р. За результатами проведеної перевірки позивача складено акт від 12.07.2010 р. № 516/23/31595259, в якому зазначено, що позивачем укладено нікчемні правочини з ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент», у звязку з цим завищено податковий кредит з податку на додану вартість в загальній сумі 29131,00 грн. (за березень, квітень 2008 року). З посиланням на пп. 7.2.3, пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 зазначив, що в ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів на адресу покупця, що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків. Тому, ТОВ «Лугтопсервіс» незаконно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по операціям з ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» на загальну суму 29131,00 грн. Послався на те, що вироком суду у кримінальній справі директора ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України та встановлено, що ОСОБА_4 здійснив створення юридичної особи ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» без наміру займатись підприємницькою діяльністю, угоди з субєктами підприємницької діяльності, у тому числі з ТОВ «Лугтопсервіс» не укладав, первинні документи, у тому числі податкові накладні не підписував. У звязку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Лугтопсервіс» в повному обсязі.

Позивач та його представник у судовому засіданні проти задоволенні апеляційної скарги заперечували. Представник відповідача за викликом до суду не прибув.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

Позивач ТОВ «Лугтопсервіс» зареєстровано у якості юридичної особи субєкта господарської діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради 22.08.2001 р. за № 13821200000007892, свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 713152, юридична адреса: м. Луганськ, кв. Шевченка, 38Б/514 (а.с. 10-20).

Згідно свідоцтва серії А01 № 612131 виконавчим комітетом Луганської міської ради 31.08.2010 р. зареєстровано зміну місцезнаходження ТОВ «Лугтопсервіс» та визначено юридичну адресу товариства, а саме: м. Луганськ, вул. Оборонна, 30/37А (а.с. 116).

ТОВ «Лугтопсервіс» зареєстровано у якості платника податків в Ленінській МДПІ м. Луганська за № 5966, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 17310656 від 07.02.2003 р., індивідуальний податковий номер 315952512365 (а.с. 21).

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 (далі за текстом Порядок № 166), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 р. затверджений «Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (далі за текстом Порядок № 327).

Згідно з пунктом 1.3 Порядку № 327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства довідка.

У липні 2010 року посадовими особами Ленінської МДПІ м. Луганська проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Лугтопсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» (код за ЄДРПОУ 35629857) за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р., результати якої викладено в Акті перевірки № 522/23/33846476 від 14.07.2010 р., результати якої викладено в акті від 12 липня 2010 року № 516/23-31595259 (а.с. 49 59).

В акті зазначено, що за результатами перевірки відповідач Ленінська МДПІ м. Луганська прийшла до висновку про те, що позивачем завищено податковий кредит у загальній сумі 29131,00 грн., у тому числі за березень 2008 року у сумі 22500 грн. та за квітень 2008 року 6631,00 грн. Вказані висновки обґрунтовано тим, що податковий кредит ТОВ «Лугтопсервіс» сформовано за рахунок постачальника ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» та встановлено, що ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» є фіктивним та за юридичною адресою не знаходиться. Вироком Артемівського районного суду м. Луганська від 04.12.2009 р. директора ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» (ОСОБА_4) визнано винним та засуджено за ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво). ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» не могло здійснювати фінансово-господарську діяльність, а також дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин та здійснювати фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобовязань. Документи підписані директором ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» (ОСОБА_4.) не мають юридичної сили.

На підставі вказаного акту перевірки Ленінською МДПІ м. Луганська 27.07.2010 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0001342310/0, яким ТОВ «Лугтопсервіс» визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 43696,00 грн., у тому числі штрафні санкцій у розмірі 14565,00 грн. (а.с. 60).

З матеріалів справи вбачається, що підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 27.07.2010 р. № 0001342310/0 зазначений акт перевірки № 516/23-31595259 від 09.07.2010 р., однак, під час розгляду даної справи судом представник Ленінської МДПІ м. Луганська надав до суду лист № 45679/23-722 від 02.10.2010 р., яким повідомив позивача про те, що під час винесення податкового повідомлення-рішення від 27.07.2010 р. № 0001342310/0 помилково було зазначено дату складання акту перевірки № 516/23-31595259, та потрібно вважати, що підставою для винесення податкового повідомлення рішення від 27.07.2010 р. № 0001342310/0 є акт перевірки № 516/23-31595259 від 12.07.2010 р. (а.с. 138-139).

Вирішуючи питання про законність податкового повідомлення-рішення від 27.07.2010 р. № 0001342310/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 29131,00 грн., застосування штрафних санкцій у розмірі 14565,00 грн. за порушення підпунктів 7.2.1, 7.2.4 та 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» слід зазначити наступне.

В акті перевірки Ленінської МДПІ м. Луганська № 516/23-31595259 від 12.07.2010 р. зроблено висновок про те, що ТОВ «Лугтопсервіс» завищено податковий кредит у загальній сумі 29131,00 грн., у тому числі за березень 2008 року у сумі 22500 грн. та за квітень 2008 року 6631,00 грн. у звязку з включенням до податкових декларацій з податку на додану вартість до податкового кредиту даних з податкових накладних, отриманих від ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі за текстом Закон № 168) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Фактичне здійснення господарських операцій, за наслідками яких заявлене бюджетне відшкодування, підтверджується наданими позивачем під час проведення перевірки та судового засідання податковими накладними та дослідженими відповідачем під час перевірки господарськими угодами та платіжними документами. При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету.

Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Згідно п.п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п.7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку або передбачає його нарахування за ставками, іншими, ніж визначені пунктом 6.1 статті 6 або пунктом 8-1.2 статті 8-1 цього Закону, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання податкової накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в якому відбувся такий перехід. Це правило поширюється також на підприємства, звільнені від сплати податку до бюджету за рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» зареєстровано у якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 16.01.2008 р. за № 13821020000014414 (а.с. 46).

ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» знаходилось на податковому обліку в Ленінській МДПІ м. Луганська з 18 січня 2008 року, що підтверджено довідкою перо взяття на облік у якості платника податків № 34 від 18.01.2008 р. (а.с. 47) та 04.02.2008 р. було зареєстроване Ленінською МДПІ м. Луганська у якості платника податку на додану вартість та ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» присвоєно індивідуальний податковий номер 356298512369 (а.с. 48).

В матеріалах справи наявна копія акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, затвердженого начальником Ленінської МДПІ м.Луганська 30.07.2009 р., згідно до якого з 30.07.2009 р. анульовано свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» (а.с. 147).

Таким чином, на час вчинення господарських операцій між ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» та ТОВ «Лугтопсервіс», а саме станом на березень квітень 2008 року, ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» було платником податку на додану вартість.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.09.2009 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.11.2009 р. у справі № 2а-23563/09/1270 позовні вимоги Ленінської МДПІ м. Луганська задоволено частково, припинено юридичну особу ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» (а.с. 142-146).

Вказаними судовими рішеннями підтверджено той факт, що станом на час здійснення господарських операцій між ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» та ТОВ «Лугтопсервіс», а саме станом на березень квітень 2008 року, ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» знаходилось у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Матеріалами справи підтверджено, що 12 березня 2008 року між ТОВ «Лугтопсервіс» та ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» укладено договір № 12/03 на поставку вугілля (а.с. 22).

Вказаним договором передбачено, що ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» здійснює поставку вугілля на адресу ТОВ «Лугтопсервіс», ціна, кількісні та якісні характеристики якого регулюються специфікаціями до договору, а ТОВ «Лугтопсервіс» здійснює передплату за товар. Строк дії договору встановлено до 31.12.2008 р.

Згідно специфікації № 1 від 12.03.2008 р. та № 2 від 26.03.2008 р. до договору № 12/03 від 12.03.2008 р. ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» зобовязано поставити ТОВ «Лугтопсервіс» вугілля марки ГР0-200 у загальній кількості 630 т. (а.с. 23, 24).

Платіжними дорученнями № 54 від 13.03.2008 р., № 62 від 18.03.2008 р., № 65 від 22.03.2008 р. та № 68 від 04.04.2008 р. ТОВ «Лугтопсервіс» перераховано на рахунок ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» 180000 грн. як передплата за вугілля ГР0-200 за договором № 12/03 від 12.03.2008 р., у тому числі податок на додану вартість у сумі 30000 грн. (а.с. 152-155), вказані операції підтверджено виписками банку з рахунку ТОВ «Лугтопсервіс» за вказаний період. (а.с. 123-127).

Випискою банку з розрахункового рахунку ТОВ «Лугтопсервіс» за 15.04.2008 р. підтверджено повернення ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» на рахунок ТОВ «Лугтопсервіс» надмірно сплачених коштів у розмірі 5512,34 грн. (а.с. 128).

Факт виконання господарських операцій з поставки вугілля від ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» підтверджуються належним чином оформленими податковими накладними № 79 від 27.03.2008 р. на суму 134506,08 грн., у т.ч. ПДВ 22417,68 грн., № 52д від 09.04.2008 р. на суму 39787,66 грн., у т.ч. ПДВ 6631,28 грн. та № 52д/1 від 31.03.2008 р. на суму 493,20 грн., у т.ч. ПДВ 82,20 грн. (а.с. 38 40), рахунками ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» та актами прийому-передачі вугільної продукції, відповідно до яких ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» поставило ТОВ «Лугтопсервіс» вугілля у кількості 613,2 т. (а.с. 34-37).

Поставку вугілля у кількості 613,2 т також підтверджено квитанціями про приймання вантажу для відправки залізничним транспортом від ДП «Луганськвугілля», з яких вбачається, що вантажовідправник ЦОФ «Словяносербська» здійснила відправку вугілля, власником якого є ТОВ «Лугтопсервіс» на підставі договору № 12/03 від 12.03.2008 р. від ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент». (а.с. 25 33).

Ленінською МДПІ м. Луганська в акті перевірки № 516/23-31595259 від 12 липня 2010 року зазначено, що ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» не могло здійснювати фінансово-господарську діяльність, однак, ДП «ГЗФ «Словяносербська» на судовий запит надано докази реалізації вугілля ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент», а саме акти погрузки вугілля, виписки банку про перерахування коштів від ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» на рахунок ВП «ГЗФ «Словяносербська» як передплата за вугілля та інше. (а.с. 156 163).

ТОВ «Лугтопсервіс» реалізовано придбане від ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» вугілля ПВКФ «Сев-Сервіс 2000» на підставі договору № 2Р від 04.01.2006 (а.с. 164-174).

ПВКФ «Сев-Сервіс 2000» звернулось до ТОВ «Лугтопсервіс» з листом з проханням у березні 2008 року відвантажити вугілля у кількості 7 вагонів марки ДГР0-200 наступним вантажоотримувачам: ПВКФ «Сев-Сервіс-2000» 1 вагон, Катеринопольський паливний склад Черкаського обласного підприємства «Облпаливо» 1 вагон, Звенигородський паливний склад Черкаського обласного підприємства «Облпаливо» 2 вагона, Жашківський паливний склад Черкаського обласного підприємства «Облпаливо» 2 вагона та ПП ОСОБА_5 1 вагон. (а.с. 135).

Саме вказані вантажоотримувачі зазначені в залізничних квитанціях про транспортування вугілля ТОВ «Лугтопсервіс», придбаного від ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» на підставі договору № 12/03 від 12.03.2008 р. (а.с. 25 33).

Дані отриманих від ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» податкових накладних співпадають з даними податкового кредиту, зазначеного у податкових деклараціях ТОВ «Лугтопсервіс» з податку на додану вартість за березень квітень 2008 року (а.с. 94 99).

Згідно додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість до складу податкового кредиту за березень 2008 року включено 22500,00 грн., сплачених у складі вартості вугілля, придбаного у ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент». До податкового кредиту за квітень 2008 року включено 6631,00 грн., сплачених у складі вартості вугілля, придбаного у ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» на підставі податкової накладної № 52д від 09.04.2008 р.

Враховуючи наявні в матеріалах справи надані позивачем первинні документи, досліджені у судовому засіданні, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності дій ТОВ «Лугтопсервіс» щодо включення до складу податкового кредиту за березень квітень 2008 року 29131,00 грн. податку на додану вартість, сплаченого ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» у складі вартості придбаного вугілля.

Крім того, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо необгрунтованості посилання Ленінської МДПІ м. Луганська в акті перевірки на вирок Артемівського районного суду м.Луганська у справі № 1-510/689/2009 року, яким визнано винним ОСОБА_4 директора ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент», у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Так, за приписами частини 4 статті 72 КАСУ вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою .

Вироком Артмівського районного суду м. Луганська від 04.12.2009 р. визнано винним та засуджено засновника та директора ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» ОСОБА_4 за вчинення злочинів, передбачених частиною 2 статті 205 КК України та ч.1 ст. 187 КК України, а саме за здійснення ним з грудня 2007 року по лютий 2008 року фіктивного підприємництва, тобто створення субєкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності. (а.с. 79 84).

Однак, зазначеним вироком суду у кримінальній справі не встановлено факту фіктивної фінансово-господарської діяльності між ТОВ «Лугтопсервіс» та ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент».

Крім того, в акті перевірки Ленінської МДПІ м.Луганська зазначено, що господарські операції між ТОВ «Лугтопсервіс» та ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» виявлено у період з березня по квітень 2008 року, а вироком Артмівського районного суду м.Луганська встановлено здійснення фіктивної підприємницької діяльності засновником ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» у період з грудня 2007 по лютий 2008 року, тобто у період, коли ТОВ «Лугтопсервіс» не мало взаємовідносин з ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент».

Згідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які визначені до рішень субєктів владних повноважень, слід зазначити, що спірне податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську від 27.07.2010 р. № 0001342310/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 43696,00 грн. прийнято відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що відповідач не довів правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення в оскаржуваній частині відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Приймаючи викладене до уваги апеляційний суд зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195-196, ст. 199, ст. 200, ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року по справі № 2а-6062/10/1270 залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені, підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 14 грудня 2010 року.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 16 грудня 2010 року.

Колегія суддів: