Постанова № 22295608, 02.12.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мозгова Н.А.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2010 року справа №2а-17559/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Карпушової О.В., суддів: Василенко Л.А., Гімона М.М.,

при секретарі: Барбаш Л.О.,

з участю представника позивача: Биковського С.М.,

представника відповідача: Кононенко В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2010 року у адміністративній справі № 2а-17559/10/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» до Східної митниці, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про скасування рішення про визначення митної вартості; зобовязання здійснити митне оформлення по вантажним митним деклараціям за методом за ціною контракту та зобовязати здійснити повернення надмірно сплаченого мита та податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство «Донецьксталь» - металургійний завод» (далі ЗАТ «Донецьксталь» - металургійний завод») звернулося до суду з позовом до Східної митниці, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про скасування рішення про визначення митної вартості № 00000006/2010/000152/1 від 22.02.2010 року; зобовязання здійснити митне оформлення за вантажно-митними деклараціями №700000012/2010/200168, № 700000012/2010/200257, №700000012/2010/200230, №7000000/2010/200364, №700000012/2010/200464, №700000012/2010/200557 за методом за ціною контракту та зобовязати здійснити повернення надмірно сплаченого мита у розмірі 82947, 44 грн. та податку на додану вартість у розмірі 348379, 17 грн. (т. 2 арк.справи 152-160).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2010 року у задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» відмовлено, на підставі того, що Східною митницею доведена правомірність дій щодо визначення митної вартості товару за шостим методом та обґрунтованість прийняття картки відмови у митному оформленні.

Суд першої інстанції виходив з того, що не надання митному органу всіх необхідних для визначення митної вартості документів, зумовлене бездіяльністю декларанта в їх отриманні та є фактично невиконанням законної вимоги митниці про надання додаткових документів, внаслідок чого посадовою особою відповідача правомірно прийняте рішення про коригування митної вартості товару позивача за шостим методом визначення митної вартості за ціною з Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України ( т.3 арк. справи 35 - 42).

Позивач не погодився з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову в звязку з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги, зокрема зазначив, що судом першої інстанції не дано належну правову оцінку наданим позивачем рахункам між фірмами «RASKIN INDASTRIES LIMITED», SMZ-REVIMEX, «T7 EUROPE Ltd» та ЗАТ «Донецьксталь» - металургійний завод», які є підтвердженням то, що у відповідача не було підстав для завищення митної вартості товару; вважає, що відповідач не довів як правомірність своїх дій щодо витребування додаткових документів на підтвердження митної вартості; заявленої декларантом, так і застосування шостого (резервного) методу для визначення митної вартості (т.3 арк. справи 44 53).

Відповідачем подані заперечення на апеляційну скаргу ( т.3 арк. справи 75 84).

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив врахувати, що митний орган за вантажно-митними деклараціями від 30.07.2010 року та 03.08.2010 року (товар вогнетривка торкретмаса), випустив у вільний обіг за ціною визначеною митним органом, але12.10.2010 року направив позивачеві лист, в якому пропонує звернутися з заявою про надмірно сплачені кошти при розмитненні товару, оскільки вважає, що позивач підтвердив заявлену вартість товару. А ціна вказаного товару зазначена така ж як і у даній справі. Тобто, митний орган визнав, що позивач визначив правильну ціну імпортної вогнетривкої торкрет маси.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Представник третьої особи в судове засідання за викликом не зявився, про дату, час та місце розгляду справи третя особа повідомлена належним чином.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Закрите акціонерне товариство «Донецьксталь» є юридичною особою, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 09.08.2002р. за № 30939178 та діє на підставі статуту.

01.10.2007р. між позивачем та Фірмою "Т7 EUROPE Ltd", Великобританія підписаний контракт №Т7D1096, відповідно до п.1.1 якого Продавець продає, а Покупець купує продукцію, номенклатура, ціна, умови та строки поставки якої зазначаються в Специфікації, яка є його невід'ємною частиною. (т. 1 арк. справи 11-19)

20.01.2010р. до контракту №Т7D1096 від 01.10.2007р. підписана специфікація №8, відповідно до якої, Фірма "Т7 EUROPE Ltd", Великобританія прийняла на себе зобов'язання поставити на адресу позивача вогнетривку торкретмасу марок JEHEARTH 335D, 33 GP, 30BA, JEHEARTH 11, JEHEARTH 30 RVO. Загальна ціна товару, який постачається відповідно до специфікації складає 79686,20 євро. (т. 1 арк. справи 20-21)

Для здійснення митного оформлення декларантом позивача 19 лютого 2010 року заявлено для митного оформлення декларацію № 700000012/2010/200162, якою ЗАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» задекларував вартість вогнетривкої торкретмаси марок JEHEARTH 335D, 33 GP, 30BA, JEHEARTH 11, JEHEARTH 30 RVO на суму 318734, 40 грн. (еквівалент у валюті 29367, 80 EUR). (т. 1 арк. справи 28-29). Водночас наданий вищевказаний контракт з додатками та специфікацією.

Відповідач на Декларації митної вартості №7000000012/10/200162 від 19.02.2010р. зробив напис про необхідність подання додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товарів, відповідно до Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою КМУ від 20.12.2006 р. № 1766 (далі Порядок 1766), а саме: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, повязаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; каталоги; специфікації; прейскуранти (прайс-листи) фірми виробника товару; калькуляція фірми виробника товару; сертифікат про походження товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини (т. 1 арк. справи 28, 29).

На виконання зазначеного, декларантом надані: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця частково; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, повязаних з виконанням умов договору (контракту); сертифікат про походження товару також наданий, але з зазначенням щодо відсутності належного перекладу, про що зазначено в додатку до ДМВ (т. 1 арк. справи 29). Також, декларант зазначив, що інші додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару, надані не будуть.

Не погодившись з заявленою позивачем в декларації вартістю товарів 22.02.2010 року Східною митницею прийняте рішення про визначення митної вартості товарів №700000006/2010/000152/1, яким митниця підвищила вартість товарів до 598890, 24 грн. (еквівалент у валюті 55181, 02 EUR), а саме визначила вартість товару 1, 04 дол. США/кг, а не - 0, 55 дол. США/кг, як визначив декларант (т. 1 арк. справи 27).

На підставі цього ж рішення митним органом підвищена вартість товарів за вантажно-митними деклараціями (далі за текстом ВМД) №№7000000012/2010/200230, 7000000012/2010/200257, де за ВМД № 7000000012/2010/200230 вартість з 227179, 86 грн. (еквівалент у валюті 20950, 59 EUR) досягла вартості 415157, 60 грн. (еквівалент у валюті 38285, 96 EUR), а за ВМД № 7000000012/2010/200257 з 320074, 72 грн. (еквівалент у валюті 29367, 80 EUR) досягла вартості 597572, 35 грн. (еквівалент у валюті 54829, 02 EUR).

Позивач, у звязку з прийнятим рішенням Східної митниці про визначення митної вартості № 700000006/2010/000152/1 від 22.02.2010 року, звернувся до ТОВ «Консалтингова фірма «Гарант» з метою проведення незалежної експертної оцінки цих товарів.

ТОВ «Консалтингова фірма «Гарант» надала звіт № 02/838/17763/340 про незалежну оцінку ринкової вартості вогнетривкої торкретмаси «JEHEARTH» (Словаччина), в кількості 72 тон, на час перетинання кордону України відповідно інвойсу № 108 Т від 08.02.2010 року до контракту № Т7D 1096 від 01.10.2007 року в якому зробив висновок, що на момент перетинання митного кордону України ціна вказана в інвойсах (інвойс № 108 Т від 08.02.2010 року, інвойс № 175 Т від 22.02.2010 року, інвойс № 205 Т від 03.03.2010 року, інвойс № 316 Т від 25.03.2010 року, інвойс № 493 Т від 20.04.2010 року, інвойс № 635 Т від 07.05.2010 року) та контракті № Т7D 1096 від 01.10.2007 року на вогнетривку торкетмасу марок JEHEARTH 335D, 33 GP, 30BA, JEHEARTH 11, JEHEARTH 30 RVO відповідає ринковій (т. 1 акр. справи 45-59).

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що у звязку з обґрунтованими сумнівами у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості, митницею обґрунтовано застосований шостий (резервний) метод визначення митної вартості товару.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Проблемою даного спору є правомірність визначення митної вартості товару та наявність підстав повернення надміру сплачених податків з Державного бюджету України.

Згідно ст. 249 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування податків і зборів визначається на підставі заяви власника цих товарів чи уповноваженої ним особи за умови надання підтверджувальних документів (товарних чеків, ярликів тощо), які можна ідентифікувати з наявними товарами. За відсутності таких підтверджень або у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості митні органи визначають митну вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари та відповідно до вимог цього Кодексу.

Поняття митної вартості визначено ст. 259 Митного кодексу України.

Відповідно до вказаної статті митна вартість товарів, які переміщуються через кордон України є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. У відповідності до вимог частини 4 статті 260 цього Кодексу методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом. На підставі статті 262 Кодексу митна вартість товару та метод її визначення заявляються митному органу декларантом шляхом подання митної декларації.

Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для їх підтвердження, затверджений постановою КМУ від 20.12.2009 року № 1766, який затверджений відповідно до статей 262 і 264 Митного кодексу України.

Стаття 260 МК України встановлює, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.

Статтею 261 Митного кодексу України передбачено, що відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ). Згідно ч. 2 статті VII ГААТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна бути заснована на дійсній вартості товару, що обкладається митом, або аналогічного товару, і не повинна ґрунтуватися на вартості товару вітчизняного походження або на довільних або фіктивних оцінках.

Згідно статті 262 Митного кодексу України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Як встановлює ст. 264 Митного кодексу України, заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 266 Митного кодексу України визначає методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 40 МК України митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України с питань митної справи.

Судовою колегією взято до уваги, що відповідно до пункту 11 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України і подачі відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 (далі - Порядок), що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

Протее, колегія суддів зазначає, що митним органом не надані пояснення в чому полягає неможливість визначення митної вартості товару за ціною контракту та за документами наданими декларантом.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач неодноразово вказував (зокрема т.1 арк. справи 214 - 221), що декларант відмовився від подання додаткових документів, але це не відповідає дійсності. Із записів до ВМД (т. 1 арк. справи 28,29) слідує, що частково документи були надані. При цьому митним органом без проведення процедури консультацій щодо обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості, відповідачем визначено митну вартість товару за шостим резервним методом без пояснення причин, через які не можуть бути застосовані інші методи.

В поясненнях митного органу щодо застосування шостого резервного методу відсутнє будь-яке обґрунтування щодо неможливості застосування попередніх методів, відповідач тільки перерахував норми Митного кодексу України, які визначають застосування шести методів визначення митної вартості товару і визначив вартість товару за ціною з Єдиної автоматизованої інформаційної системи (далі - ЄФІС) Державної митної служби України (т.1 арк. справи 222-225). Представник відповідача в суді апеляційної інстанції не зміг пояснити чому саме митна вартість була визначена за ВМД від 29.12.2009 року по 1, 04 дол. США/кг (т.1 арк. справи 224), а не за ВМД від 04.02.2010 року по 0, 99 дол. США/кг, або за ВМД від 25.12.2009 року по 1,02 дол. США/кг (т.1 арк. справи 223). Крім того, також, не надані пояснення чому діапазон існуючих цін ЄАІС взятий за конкретний період, а не за рік, а також, не зміг спростувати доводи представника позивача що ціна на даний товар протягом року коливається. При цьому, представник позивача в підтвердження своїх доводів послався на лист Східної митниці № 11-18/9331 від 12.10.2010 року (т.3 арк. справи 69), яким позивачеві запропоновано звернутися з заявою про повернення зайво сплачених податків і зборів за ВМД від 30.07.2010 року та 03.08.2010 року в яких, митна вартість вогнетривкої торкретмаси була задекларована по 0, 55 дол. США/кг, а за рішенням митного органу була підвищена.

Колегія суддів вважає, що митницею при визначенні митної вартості безпідставно не дано правову оцінку рахункам, наданих позивачем, про взаєморозрахунки між фірмами «RASKIN INDASTRIES LIMITED», SMZ-REVIMEX, «T7 EUROPE Ltd» та ЗАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» за придбання вогнетривкої торкретмаси та експортним митним деклараціям фірми SMZ-REVIMEX щодо неможливості врахування для підтвердження митної вартості товару, заявленої позивачем за контрактом.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідач не надав доказів щодо неможливості застосування пяти попередніх методів визначення митної вартості товарів та доказів проведення консультацій між митним органом та декларантом щодо обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості, тобто здійснюючі владні управлінські функції при визначенні митної вартості товару діяв не у спосіб, що передбачений законами, необґрунтовано, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення. Тому, спірне рішення про визначення митної вартості прийнято протиправно і підлягає скасуванню, а надмірно сплачений податок на додану вартість у розмірі 348379, 17 грн. та спеціальне мито у розмірі 82947, 44 грн. підлягають поверненню позивачеві.

У відповідності до п. 4 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2008 р. № 609, юридичні та фізичні особи, на користь с яких прийняті судові рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджету, подають ці рішення органам Державного казначейства, що здійснюють безспірне списання, у разі повернення за рішенням суду.

Шодо решти позовних вимог ЗАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» колегія суддів зазначає, що позовна вимога про зобовязання здійснити митне оформлення за вантажно-митними деклараціями № 700000012/2010/200168, № 700000012/2010/200257, № 700000012/2010/200230, № 7000000/2010/200364, № 700000012/2010/200464, № 700000012/2010/200557 за методом за ціною контракту не підлягає задоволенню, оскільки митне оформлення вже здійснено, а надмірно сплачені спеціальне мито та ПДВ стягнуті на користь позивача.

У звязку з викладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану постанову з порушенням норм матеріального права, що відповідно до вимог статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлює скасування постанови суду першої інстанції, а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Постанова в повному обсязі виготовлена 6 грудня 2010 року.

Керуючись статтями 196, 198, 202, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2010 року по адміністративній справі № 2а-17559/10/0570 задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2010 року по адміністративній справі № 2а-17559/10/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» до Східної митниці, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про скасування рішення про визначення митної вартості; зобовязання здійснити митне оформлення по вантажним митним деклараціям за методом за ціною контракту та зобовязати здійснити повернення надмірно сплаченого мита та податку на додану вартість скасувати.

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» до Східної митниці, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про скасування рішення про визначення митної вартості; зобовязання здійснити митне оформлення по вантажним митним деклараціям за методом за ціною контракту та зобовязати здійснити повернення надмірно сплаченого мита та податку на додану вартість задовольнити частково.

Рішення Східної митниці про визначення митної вартості № 700000006/2010/000152/1 від 22.02.2010 року скасувати.

Стягнути з Державного бюджету надмірно сплачений до бюджету податок на додану вартість у розмірі 348379, 17 грн. та спеціальне мито у розмірі 82947, 44 грн. шляхом зарахування вказаної суми на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанову суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.А. Василенко М.М. Гімон