Ухвала суду № 22295582, 07.12.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Савченко С.В.

Суддя-доповідач - Василенко Л.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2010 року справа №2а-22985/10/0570 <приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Василенко Л.А., суддів Ханової Р.Ф., Гімона М.М.,

при секретареві Солодько О.І.,

з участю представника позивача Такаджі Є.Ф.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Іллічівському районі м.Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року у справі №2а-22985/10/0570 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Булат» до державної податкової інспекції у Іллічівському районі м.Маріуполя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року задоволений позов товариства з обмеженою відповідальністю «Булат» (далі за текстом ТОВ «Булат») до державної податкової інспекції у Іллічівському районі м.Маріуполя (далі ДПІ у Іллічівському районі м.Маріуполя) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень: скасоване податкове повідомлення-рішення від 10.09.2010 року №0000652301/0 про нарахування суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 71419,00 гривень; скасоване податкове повідомлення-рішення від 10.09.2010 року № 0000662301/0 про нарахування суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 73119,00 гривень; присуджено з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Булат" витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. (арк. справи 180 183).

Відповідачем на зазначену постанову подано апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати у звязку з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зокрема, вважає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що укладені позивачем договори з ПП «Маріс» та ПП «Азов-Бізнес-Трейдинг» є нікчемними (арк. справи 186,187).

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, яку вважає необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає. Зокрема, зазначив, що витрати, понесені ним за договорами, укладеними з ПП «Маріс» та ПП «Азов-Бізнес-Трейдинг» документально підтверджені, а тому висновки податкового органу про неправомірне віднесення валових витрат витрати понесених за вищезазначеними договорами є неспроможними. Також, вважає. що відповідач перевищив надані законом повноваження під час складення акту, зробивши висновок про недійсність правочинів, оскільки відповідач не надав жодних доказів, а лише висловлює сумніви, що є припущеннями (арк. справи 194 -197).

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином (арк.справи 193).

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, підтримала заперечення на апеляційну скаргу, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Булат» є юридичною особою, включене до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за номером 32939255, знаходиться на податковому обліку у ДПІ у Іллічівськом районі м. Маріуполя (арк. справи 25-27).

25 серпня 2010 року відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків - ПП «Марис» та ТОВ «Азов - Бізнес -Трейдинг» за період 01.01.2009 року до 30.06.2010 року. За результатами перевірки складений акт №397/23-32939255 від 25.082010р., в якому встановлене порушення позивачем п. 5.1 , пп. 5.3.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (арк. справи 15-22).

10 вересня 2010 року ДПІ у Іллічівському районі м.Маріуполя прийняте податкові повідомлення - рішення №0000652301/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 71419,00 грн., з яких 60933,00 грн. основний платіж та 10486,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та № 0000662301/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 73119,00 грн., з яких 48746,00 грн. основний платіж та 24373,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (арк. справи 14).

Спірні податкові повідомлення - рішення прийняті згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» на підставі зазначеного акту перевірки і стосується визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток.

Заниження податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням виявлено на підставі підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Заниження податку на прибуток спірним податковим повідомленням - рішенням виявлено на підставі підпунктів п. 5.1 , пп. 5.3.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В пункті 4 висновків акту перевірки зазначено, що позивач в порушення вищенаведених норм занизив податок на додану вартість на суму 48746,00 грн., у тому числі за лютий 2010 року на суму 16284,00 грн., за березень-2010 року на суму 18858,00 грн., за квітень 2010 року на суму 13604,00 грн. На думку податкового органу, при формуванні податкового кредиту лютого, березня та квітня 2010 року позивачем порушені приписи підпунктів 7.4.1 та 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». В акті перевірки зазначено, що позивач безпідставно сформував податковий кредит з податку на додану вартість за лютий, березень та квітень 2010 року за господарськими операціями з ПП «Марис» та ТОВ «Азов - Бізнес - Трейдинг», оскільки в ході проведення перевірок цих підприємств не підтверджено наявність поставок від даних підприємств підприємствам - покупцям, до яких відноситься позивач. Внаслідок чого в акті перевірки зазначений висновок про нікчемність правочинів, укладених між ТОВ «Марис» та ТОВ «Булат», між ТОВ «Азов - Бізнес -Трейдинг» та ТОВ «Булат», таких, які здійснені без мети настання реальних наслідків.

В третьому пункті перевірки зазначено, що для проведення перевірки використані наступні документи: установчі документи позивача, декларації з податку на додану вартість за перевіряємий період, акт перевірок ПП «Марис» та ТОВ «Азов - Бізнес - Трейдинг», додаток 5 згідно системи «автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України».

ТОВ «Булат», ПП «Марис» та ТОВ «Азов - Бізнес - Трейдинг» знаходяться на податковому обліку в ДПІ у Іллічівськом районі м. Маріуполя (арк. справи 39 зворотній бік, арк. справи 45 зворотній бік).

Позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Азов - Бізнес - Трейдинг» проведена на підставі службового посвідчення НОМЕР_1, виданого 08.11.2006 року на ім'я ОСОБА_3. Зазначена перевірка проводилась у приміщенні податкового органу, без відома та без повідомлення посадових осіб про проведення такої перевірки. В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Азов - Бізнес - Трейдинг» 11 лютого 2010 року (за чотири місяці до початку перевірки) надало на адресу відповідача лист з наданням копії протоколу виїмки документів бухгалтерського та податкового обліку. З посиланням та протокол виїмки податковий орган зазначає, що у порушення пп.5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «Азов - Бізнес - Трейдинг» не поновило документи, які, на думку податкового органу були втрачені, знищенні або зіпсовані. За результатами перевірки податковим органом зроблений висновок про не підтвердження наявності поставок товарів за період з 01.01.2009 року до 31.03.2010 року від підприємств - постачальників та на адресу підприємств - покупців.

Позапланова невиїзна перевірка ПП «Марис» проведена на підставі службового посвідчення НОМЕР_1, виданого 08.11.2006 року на ім'я ОСОБА_3. Зазначена перевірка проводилась у приміщені податкового органу, без відома та без повідомлення посадових осіб про проведення такої перевірки. В акті перевірки зазначено, що ПП «Марис» 18 лютого 2010 року (за чотири місяці до початку перевірки) надало на адресу відповідача лист з наданням копії протоколу виїмки документів бухгалтерського та податкового обліку. З посиланням та протокол виїмки податковий орган зазначає, що у порушення пп.5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ПП «Марис» не поновило документи, які, на думку податкового органу були втрачені, знищенні або зіпсовані. Податковим органом зроблено висновок про непідтвердження наявності поставок товарів за період з 01.01.2009 року до 31.03.2010 року від підприємств - постачальників та на адресу підприємств -покупців.

Перевірка ПП «Марис» була проведена 29.06.2010 року безпосередньо в приміщенні податкового органу, без відома та присутності директора ПП «Марис» на підставі даних адміністративної справи. Податковим органом на підставі отримання протоколу виїмки документів ПП «Марис» від 02.12.2009 року було зроблено висновок про втрату, знищення та зіпсування документів та не відновлення таких документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, тому відповідачем, на його думку, неможливо підтвердити правомірність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту. Окрім цього, податковим органом викладені у логічній послідовності статті Цивільного Кодексу України, які регулюють загальні положення про правочини та загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Наказу керівника податкового органу про склад перевіряючих для проведення цієї перевірки видано не було, план перевірки ПП «Марис» відсутній. На підставі не надання документів первинного обліку податковим органом зроблено висновок про нікчемність усіх правочинів, укладених ПП «Марис» як продавцем товарів (послуг), так і покупцем товарів (послуг).

Акт перевірки ТОВ «Азов - Бізнес - Трейдинг» є повністю ідентичними дослідженому акту перевірки ПП «Марис.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Азов -Бізнес - Трейдинг» укладений договір поставки на умовах відстрочки платежу від 1 лютого 2010 року № 178 (арк. справи119-121). Предметом вказаного договору є поставка запчастин до автомобілів згідно з видатковими накладними на кожну партію товарів. За наслідками здійснення господарських операцій продавець товариство з обмеженою відповідальністю «Азов -Бізнес - Трейдинг» склало і видало, а позивач як покупець прийняв податкові накладні:

-від 01.02.10 № 112. Загальна сума за зазначеною податковою накладною складає 12300,30 грн., у тому числі вартість товару 10250,25 грн., податок на додану вартість 2050,05 грн. (арк. справи 124);

-від 03.02.10 № 115. Загальна сума за зазначеною податковою накладною складає 29819,52 грн., у тому числі вартість товару 24849,60 грн., податок на додану вартість 4969,92 грн. (арк. справи 127);

-від 11.02.10 № 181. Загальна сума за зазначеною податковою накладною складає 14330,52 грн., у тому числі вартість товару 11942,10 грн., податок на додану вартість 2388,42 грн. (арк. справи 130).

Отримання товару за зазначеними податковими накладними підтверджується видатковими накладними від 01.02.10 № 112, від 03.02.10 № 115, від 11.02.10 № 181 (арк. справи 123, 126, 129).

Придбаний позивачем товар оплачений повністю, що підтверджується платіжними дорученнями, належним чином засвічені копії яких додані до матеріалів справи (арк. справи 131-144). Вартість придбаного товару віднесена до складу валових витрат, а вартість сплаченого податку на додану вартість - до складу податкового кредиту.

Позивачем наданий договір з ТОВ «Азов -Бізнес - Трейдинг» від 01 лютого 2010 року № 17 про виконання капітального або відновлювального ремонту агрегатів, вузлів та механізмів (арк. справи 52-55). За наслідками здійснення господарських операцій виконавець ТОВ «Азов -Бізнес - Трейдинг» склало і видало, а позивач як замовник прийняв податкові накладні:

-від 01.04.10 № 441. Загальна сума за зазначеною податковою накладною складає 7688,73 грн., у тому числі вартість товару 6407,28 грн., податок на додану вартість 1281,46 грн. (арк. справи 118);

-від 02.04.10 № 443. Загальна сума за зазначеною податковою накладною складає 8177,34 грн., у тому числі вартість товару 6814,45 грн., податок на додану вартість 1362,89 грн. (арк. справи 113);

-від 09.04.10 № 449. Загальна сума за зазначеною податковою накладною складає 6424,02 грн., у тому числі вартість товару 5353,35 грн., податок на додану вартість

1070.67грн. (арк. справи 109);

-від 30.04.10 № 456. Загальна сума за зазначеною податковою накладною складає 15000,00 грн., у тому числі вартість товару 12500,00 грн., податок на додану вартість 2500,00 грн. (арк. справи 104);

-від 30.03.10 № 273. Загальна сума за зазначеною податковою накладною складає 9642,00 грн., у тому числі вартість товару 8032,00 грн., податок на додану вартість 1607,00 грн. (арк. справи 100);

-від 24.03.10 № 256. Загальна сума за зазначеною податковою накладною складає 5261,78 грн., у тому числі вартість товару 4384,82 грн., податок на додану вартість 876,96 грн. (арк. справи 96);

-від 10.03.10 № 247. Загальна сума за зазначеною податковою накладною складає 10381,08 грн., у тому числі вартість товару 8650,90 грн., податок на додану вартість 1730,18 грн. (арк. справи 93);

-від 09.03.10 № 243. Загальна сума за зазначеною податковою накладною складає 10061,20 грн., у тому числі вартість товару 8384,33 грн., податок на додану вартість 1676,87 грн. (арк. справи 88);

-від 01.03.10 № 239. Загальна сума за зазначеною податковою накладною складає 13174,92 грн., у тому числі вартість товару 10979,10 грн., податок на додану вартість 2195,82 грн. (арк. справи 83);

-від 01.03.10 № 231. Загальна сума за зазначеною податковою накладною складає 8265,60 грн., у тому числі вартість товару 6888,00 грн., податок на додану вартість 1377,60 грн. (арк. справи 76);

-від 04.02.10 № 118. Загальна сума за зазначеною податковою накладною складає 11480,50 грн., у тому числі вартість товару 9567,08 грн., податок на додану вартість 1913,42 грн. (арк. справи 74);

-від 12.02.10 № 200. Загальна сума за зазначеною податковою накладною складає 4783,86 грн., у тому числі вартість товару 3986,55 грн., податок на додану вартість 797,31 грн. (арк. справи 69);

-від 22.02.10 № 201. Загальна сума за зазначеною податковою накладною складає 20802,10 грн., у тому числі вартість товару 17335,08 грн., податок на додану вартість 3467,02 грн. (арк. справи 64) ;

-від 30.04.10 № 455. Загальна сума за зазначеною податковою накладною складає 9134,68 грн., у тому числі вартість товару 7612,23 грн., податок на додану вартість 1522,45 грн. (арк. справи 59).

Отримання товару за зазначеними податковими накладними підтверджується видатковими накладними, які долучені судом до матеріалів справи (арк. справи 115, 111, 106, 102, 97, 93, 89, 85, 80, 76, 71, 66, 61, 50).

Придбаний позивачем товар оплачений повністю, що підтверджується платіжними дорученнями долученими до матеріалів справи ( арк. справи 131-144). Вартість придбаного товару була віднесена до складу валових витрат, а вартість сплаченого податку на додану вартість - до складу податкового кредиту.

Судом першої інстанції досліджено договір поставки на умовах відстрочки платежу з приватним підприємством «Марис» від 1 березня 2010 року № 203 (арк. справи 145-147). Предметом вказаного договору є поставка запчастин до автомобілів згідно з видатковими накладними на кожну партію товарів. За наслідками здійснення господарських операцій продавець приватне підприємство «Марис» склало і видало, а позивач як покупець прийняв податкові накладні:

-від 01.03.10 № 195. Загальна сума за зазначеною податковою накладною складає 13296,60 грн., у тому числі вартість товару 11080,50 грн., податок на додану вартість 2216,10 грн. (арк. справи 150);

-від 05.03.10 № 207. Загальна сума за зазначеною податковою накладною складає 8721,00 грн., у тому числі вартість товару 7267,50 грн., податок на додану вартість 1453,50 грн. (арк. справи 153);

-від 09.03.10 № 214. Загальна сума за зазначеною податковою накладною складає 24308,65 грн., у тому числі вартість товару 20257,21 грн., податок на додану вартість 4051,44 грн. (арк. справи 156);

-від 15.03.10 № 222. Загальна сума за зазначеною податковою накладною складає 5589,00 грн., у тому числі вартість товару 4657,50 грн., податок на додану вартість 4657,50 грн. (арк. справи 159);

-від 23.03.10 № 241. Загальна сума за зазначеною податковою накладною складає 4444,94 грн., у тому числі вартість товару 3704,12 грн., податок на додану вартість 740,82 грн. (арк. справи 161);

-від 01.04.10 № 286. Загальна сума за зазначеною податковою накладною складає 11864,48 грн., у тому числі вартість товару 9887,07 грн., податок на додану вартість 1977,41 грн. (арк. справи 165);

-від 01.04.10 № 287. Загальна сума за зазначеною податковою накладною складає 9923,52 грн., у тому числі вартість товару 8269,60 грн., податок на додану вартість 1653,92 грн. (арк. справи 168 );

-від 08.04.10 № 288. Загальна сума за зазначеною податковою накладною складає 13414,07 грн., у тому числі вартість товару 11178,39 грн., податок на додану вартість 2235,68 грн. (арк. справи 171).

Отримання товару за зазначеними податковими накладними підтверджується видатковими накладними, які долучені до матеріалів справи (арк. справи 149, 152, 155, 158,161, 164, 167, 170).

Придбаний позивачем товар оплачений повністю, що підтверджується платіжними дорученнями, належним чином засвічені копії яких долучені судом до матеріалів справи (арк. справи 131-144). Вартість придбаного товару була віднесена до складу валових витрат, а вартість сплаченого податку на додану вартість - до складу податкового кредиту.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги, заперечення на неї і дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи.

Предметом спору є правомірність прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень №0000652301/0 від 10.09.2010 року є визначення податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 71419,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 60935,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 10486,0 грн. та № 0000662301/0 від 10.09.2010 року з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 73119,0 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 48746,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 24373,0 грн. (арк. справи.14).

Підставою прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000652301/0 від 10.09.2010 року визначений п.п."б" п. 4.2.2. ст. 4, п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», акт перевірки № 397/23-1/32939255 від 25.08.2010р., яким встановлено порушення позивачем п. 5.1 ст.5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 цього пункту передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 названого Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, підставою для включення витрат підприємства до складу валових є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

Господарська діяльність у розумінні пункту 1.32 статті 1 вищенаведеного Закону -будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу у грошовій, матеріальній та нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ (надалі - Закон № 996).

Відповідно до статті 1 Закону № 996 господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Підставою прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000662301/0 від 10.09.2010 року визначений п.п."б" п. 4.2.2. ст. 4, п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», акт перевірки № 397/23-1/32939255 від 25.08.2010р., яким встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Закон України "Про податок на додану вартість" визначає лише два випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду. Так, відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. А згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними підпунктом документами.

Позивач документально підтвердив накладними, рахунками, актами виконаних робіт та платіжними документами витрати за договорами, укладеними підприємством - позивачем з ПП «Марис» та ТОВ «Азов-Бізнес-Трейдінг» (№201 від 01.03.2010р. та №178 від 01.02.2010р., №17 від 01.02.2010р.), які підтверджують звязок витрат, віднесених позивачем до валових, з його господарською діяльністю, а також підтвердив суми, віднесені ним до податкового кредиту, що встановлено судами першої та апеляційної інстанцій.

В основу висновків про нікчемність правочинів податковим органом покладено акт від 29.06.2010 року № 287/23-1/33755625 позапланової невиїзної перевірки ПП «Марис» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року до 31.03.2010 року (арк. справи 39-44). У висновках цієї перевірки зазначено порушення ч.5 статті 203, ч. 1,2 статті 215, статті 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинам, здійснених ПП «Марис» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662,655 та 656 ЦК України. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) з 01.01.09 по 31.03.10, які підпадають під визначення статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Також перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) з 01.01.09 по 31.03.10, які підпадають під визначення статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість». Аналогічні порушення встановлені актом від 29.06.2010 року № 286/23-1/33504100 позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Азов - Бізнес - Трейдинг» (арк. справи 45-51).

На підставі актів позапланових невиїзних перевірок ПП «Марис» та ТОВ «Азов - Бізнес - Трейдинг» податковим органом зроблено висновок про здійснення нікчемних угод позивачем та встановлено порушення позивачем податкового законодавства. Суд першої інстанції визначив хибність такого висновку податкового органу, оскільки відповідач, достовірно встановив виїмку документів ПП «Марис» 02.12.2009 року співробітниками ГВПМ ДПІ у м.Маріуполі не направив запит про надання документів для проведення перевірки до ГВПМ ДПІ у м.Маріуполі і дійшов до необґрунтованого висновку про втрату документів позивачем. Тобто бездіяльність з боку відповідача щодо неповідомлення ПП «Марис» про проведення перевірки податковим органом фактично позбавлено ПП «Марис» надати документи первинного та бухгалтерського обліку, пояснення посадових осіб підприємства стосовно здійснення господарської діяльності.

Посилання податкового органу на вимоги Цивільного Кодексу України, які регулюють загальні положення про правочини та загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину як на підставу порушення порядку формування валових витрат та податкового кредиту у даному випадку є невірними, оскільки відповідно до частини другої статті 1 ЦК України до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується.

Таким чином, суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги, як доказ вчинення нікчемної угоди між позивачем та ПП «Марис», акт перевірки контрагента ПП «Марис» з огляду на те, що цей документ фактично не є перевіркою господарської діяльності ПП «Марис» по взаємовідносинах з позивачем. Зазначений акт складений на підставі даних, зазначених в інформаційних базах податкової інспекції вибірковим методом, документи господарської діяльності ПП «Марис» по взаємовідносинам з позивачем податковим органом не досліджувались. Висновок про наявні ознаки нікчемних угод взагалі з усіма контрагентами зроблений на підставі не надання документів ПП «Марис», наявності (відсутності) основних фондів та наявності (відсутності) за юридичною адресою ПП «Марис». Дані обставини не мають відношення до правомірності формування валових витрат та податкового кредиту позивача. Нарахування податкових зобов'язань позивачу відповідачем здійснено, у тому числі за квітень 2010 року, на підставі акту перевірки ПП «Марис», однак період перевірки цього підприємства визначений по 31.03.10. Тобто, нарахування податкових зобов'язань за квітень 2010 року взагалі здійснено без будь-яких пояснень щодо підстав такого нарахування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що можливі порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом не можуть бути підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість.

Виходячи з викладеного судова колегія вважає, що відповідачем при здійсненні владних управлінських функцій порушено ст.19 Конституції України і з огляду на ч.2 ст.71 КАС України відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів правомірність прийняття спірних податкових повідомлень - рішень.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції всебічно та обєктивно досліджені і встановлені обставини справи, спір вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, підстави для скасування постанову суду першої інстанції відсутні.

Апеляційний перегляд здійснений в межах заявленої апеляційної скарги.

Ухвала в повному обсязі складена 8 грудня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195 ч.1, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Іллічівському районі м.Маріуполя залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2010р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Булат» до державної податкової інспекції у Іллічівському районі м.Маріуполя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 10.09.2010 року №0000652301/0 про нарахування суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 71419,00 гривень та від 10.09.2010 року № 0000662301/0 про нарахування суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 73119,00 гривень залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Головуючий: Л.А.Василенко

Судді: Р.Ф. Ханова

М.М. Гімон