Ухвала суду № 22295549, 07.12.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2010 року справа №2а-23672/09/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

судді - доповідача: Ястребової Л.В.

суддів: Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю.

при секретарі Агейченковій К.О.

за участю сторін:

представника позивача Кисельов В.С.

представника відповідача Цвіненко П.О.

прокурора Вартанової О.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Східної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року по справі № 2а-23672/09/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства “Виробниче об'єднання “Конті” до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання протиправними дії Східної митниці у видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020875 від 23.12.2008, визнання недійсною картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020875 від 23.12.2008, визнання недійсним рішення митного органу про визнання митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/016454 від 22.12.2008, стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у сумі 540624,46 грн. шляхом її зарахування на поточний рахунок, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом в обґрунтування якого вказав, що 22.12.2008 позивач через свого митного брокера ЗАТ «Укрсервіс» (декларанта) подав до Східної митниці декларацію митної вартості № 700000005/8/016454 на товар суміш рослинних жирів «Akomel S» у кількості 20 000 кг за ціною 1,975 доларів США за 1 кг на загальну митну вартість 39500 доларів США або 311 212,60 грн. з метою оформлення товару в режимі «Імпорт-40» (випуск у вільний обіг).

Східною митницею у прийнятті Декларації митної вартості було відмовлено, про що видано оскаржувану Картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України. В обґрунтування відмови відповідач посилався на неподання додаткових документів, передбачених ст. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766.

23.12.2008 позивач отримав рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до Декларації митної вартості № 700000005/8/016454 від 22.12.2008, яким Східна митниця самостійно визначила митну вартість товару, що ввозиться, за ціною 2,28 доларів США за 1 кг.

У подальшому протягом грудня 2008р. лютого 2009р. позивач неодноразово подавав Східній митниці декларації митної вартості щодо митного оформлення чергових партій зазначеного товару, а Східна митниця відмовляла у митному оформленні з аналогічних підстав, що змушувало позивача збільшувати митну вартість товару та надавати інші декларації митної вартості.

Посилаючись на ст. 1 Митного кодексу України, п. 2 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої Наказом Державної митної служби України № 307 від 09.07.1997р. із змінами та доповненнями, Класифікатор видів податків, зборів (обовязкових платежів) та інших бюджетних надходжень, затверджених наказом Державної митної служби України від 07.12.2005р. № 1201, Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 2 Положення про вантажну митну декларацію, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. № 574, позивач вказує, що не можна вважати внесення декларантом відомостей до вантажної митної декларації про розмір сплаченого податку фактом самостійного узгодження податкового зобовязання платником податків за результатами заповнення податкової декларації, який не може бути оскаржений в судовому порядку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі представник відповідача Східної митниці просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позивачу в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення вимог норм матеріального та процесуального права.

Під час апеляційного розгляду представник відповідача та прокурор підтримали доводи апеляційної скарги, представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував. Представник ГУ ДКУ в Донецькій області, повідомлений належним чином, до суду не прибув.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, сторони, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечень на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Закрите акціонерне товариство «Виробниче обєднання «Конті» є юридичною особою, зареєстроване 22.10.1997 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 315851. Підприємство включене до ЄДРПОУ за № 25112243, здійснює, у тому числі, виробництво какао, шоколаду, оптову та роздрібну торгівлю шоколадними та кондитерськими виробами, що підтверджується Довідкою серії АА № 051497, виданою Головним управлінням статистики у Донецькій області від 30.09.2009.

Східна митниця є юридичною особою, зареєстрована виконавчим комітетом Донецької міської ради 18.03.2008 року, включена до ЄДРПОУ за № 35793589, є органом державної влади. Отже, Східна митниця є субєктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

У суді першої інстанції та під час апеляційного розгляду встановлено, що між ЗАТ «ВО «Конті» (Покупцем) та Компанією «АрхусКарлсхамн Свиден АБ» (Продавцем) 14.08.2006 року укладено контракт № 01/KON/06, відповідно до умов якого позивач придбав Жири Акомель С (Acomel S) та ін., у кількості, обумовленій у Специфікаціях до цього контракту. Згідно додатків до цього контракту, товар поставляється залізничним транспортом на умовах DDU (Інкотермс 2000) або автотранспортом на умовах FCA Клайпеда або DDU Макіївка. Загальна вартість контракту складає 50 000 000 доларів США.

Товар поставляється на митний ліцензійний склад за адресою: Україна, м. Макіївка, пров. Трочинського, 22, який було відкрито та експлуатується ЗАТ «Укрсервіс» на підставі Ліцензії № 70000/062СВ-01231, виданої Державною митною службою України.

У Специфікації № 0017588 від 17.09.2008 року до Контракту 01/KON/06 від 14.08.2006 року визначені суттєві умови контракту, а саме: товар рослинний жир «Acomel S»; ціна 1975 доларів США за 1000 кг; загальна кількість 2000 метричних тон; загальна вартість поставки 3950000 доларів США; період поставки листопад 2008р. березень 2009р. Відвантаження товару здійснюється партіями відповідно до письмових заявок Покупця.

Партія вказаного товару (20 000 кг) була поставлена на митну територію України, задекларований у режимі «Імпорт-74» згідно декларації форми МД-2 № 700000005/8/016266 від 18.12.2008 та розміщений на митному ліцензійному складі.

Митним брокером позивача ЗАТ «Укрсервіс» 22.12.2008р. до Східної митниці була подана декларація митної вартості форми ДМВ-1 № 700000005/8/016454, згідно з якою був задекларований товар рослинний жир «Acomel S» у кількості 20000 кг за ціною 1975 доларів США за 1000 кг, тобто на загальну митну вартість 39500 доларів США. До вказаної Декларації митний брокер додав такі документи: контракт 01/KON/06 від 14.08.2006, специфікацію № 0017588 від 17.09.2008, комерційний інвойс 001817082 від 10.12.2008, про що, зокрема, зазначено у графах 4, 5 Декларації.

У відповідності до п. 1 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. № 574, вантажна митна декларація письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Як встановлено п.п. 3, 5 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для їх підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 1766, митна вартість товарів та метод її визначення декларуються під час митного оформлення таких товарів шляхом подання декларації митної вартості. Для заявлення митної вартості товарів, визначеної за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до ст. 267 Митного кодексу України подається декларація митної вартості за формою згідно з додатком 1.

Пунктом 11 цього Порядку передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі "Для відміток митного органу".

У графі 3 Декларації митної вартості Форми ДМВ-1 № 700000005/8/016454 від 22.12.2008р. Східною митницею зроблено відмітку щодо необхідності подання додаткових документів згідно Постанови КМУ № 1766, а саме: висновку Укрпромзовнішекспертизи, висновку спеціалізованої установи по вартості товару, договору з третіми особами, що повязані із договором поставки, розрахунки з третіми особами на користь продавця, калькуляцію виробника товару, прайс-листи виробника товару, комерційну пропозицію, інформації зовнішньоторгівельних та біржових організацій щодо вартості товарів та/або сировини, інформації з мережі «Інтернет».

Представником позивача на зворотному боці Декларації митної вартості 23.12.2008 р. зроблено відмітку про неможливість надання документів, що вимагаються Східною митницею.

23 грудня 2008 року Відділом контролю митної вартості Східної митниці прийнято Рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/016454 від 22.12.2008р. - суміші рослинних жирів «Akomel S», яким була відкоригована митна вартість товару у бік збільшення із застосуванням методу № 3, передбаченого ст. 265 Митного кодексу України та визначена у гривнях у розмірі 359273,28 грн., у доларах США 45600.

Також, 23.12.2008 року Східною митницею винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020875 із зазначенням причини відмови не подання додаткових документів згідно вимог ст. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 1766. У Картці також зазначені вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України подання нової ВМД з коригуванням вартості товару.

Відповідно до статті 259 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 260 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 Митного кодексу України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до ч. 2 цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійсненні покупцем оцінюваних товарів на користь продавця.

Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування методів, визначених у ч. 1 ст. 266 Митного кодексу України. Відповідно до ч. 2-4 ст. 266 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

У межах правовідносин, які є предметом судового розгляду, документами, що підтверджують митну вартість товару по ВМД № 700000005/8/016454 є контракт № 01/KON/06 від 14.08.2006р., специфікація № 0017588 від 17.09.2008р., комерційний інвойс 001817082 від 10.12.2008 року.

Крім того, у відповідності з ч. 2 ст. 16 Закону України „Про Єдиний митний тариф”, у випадку явної невідповідності заявленої митної вартості товарів або у разі неможливості перевірки її обчислення, митні органи визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів та інших предметів.

У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені Митним кодексом України, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних товарів.

У відповідності із ст. 266 Митного кодексу України методами визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, є:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервний.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

У відповідності із ст. 267 Митного кодексу України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що явну невідповідність заявленої митної вартості товару дійсній вартості цього товару відповідач не встановив, оскільки ним було здійснено митне оформлення товару суміші рослинних жирів «Acomel S, на підставі вантажно-митної декларацій в митному режимі „Імпорт 74”, в якій було зазначено митну вартість партії вказаного товару 1975 доларів США за 1000 кг. Будь-яких зауважень з цього приводу з боку відповідача на адресу позивача зроблено не було.

За змістом ч. 2 ст. 26 МК України порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Пунктом 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 1766, визначено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Відповідно до п. 11 Порядку для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Із змісту вказаної норми вбачається, що вона не зобовязує позивача надати повний перелік документів відповідно до п. 11 Порядку. При цьому, саме формулювання вказаної норми - «можуть подаватися», вказує на те, що витребовування таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Як вбачається із матеріалів справи, витребувавши практично весь перелік документів, передбачених п. 11 Порядку, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити.

Обґрунтовуючи свої дії, Східна митниця зазначає, що за ціновою інформацією ЄАІС ДМСУ мінімальна вартість аналогічних товарів складала 2280 доларів США за 1000 кг, що є вищою, ніж заявлено позивачем.

При цьому, Східною митницею не було досліджено обставин, чи змінювалися ціни на вказаний товар протягом всього періоду поставки, чи є ціна, визначена митним органом, сталою (незмінною) та чи залежить вона від різних процесів на ринку цього товару. Натомість, позивач надав суду докази зміни ціни на товар протягом 2008 року. Таким чином, відмова відповідача в митному оформленні не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДМСУ, оскільки таке рішення повинне базуватися на оцінці і інших наданих доказів у сукупності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем до митного оформлення документи є достатніми для підтвердження митного оформлення товару за першим методом.

Відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем всіх додатково витребуваних документів.

Відповідно до п. 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 1766, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством. При цьому відповідно до ч. 4 ст. 266 МК України кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів; стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті; покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідач не послався на обставини, які виключають використання першого методу.

Відмовляючи в застосуванні першого методу, відповідач послався на інформацію, яка міститься в ЄАІС ДМСУ і зазначив, що мінімальна вартість аналогічних товарів складає 2280 доларів США за 1000 кг.

За таких підстав, відповідач повинен був визначити ціну товару за другим методом, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 268 МК України у разі, якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Між тим, в рішенні про визначення митної вартості товару до ВМД № 700000005/8/016454 від 22.12.2008р. відповідач вказує на відсутність інформації для застосування цього методу.

Як зазначалося вище, за змістом ст. 266 МК України, кожний наступний метод визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом із тим, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обовязок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Митним органом не було застосовано жодного методу, окрім № 3, для визначення митної вартості товару.

У відповідності до п. 6.6 Порядку здійснення митного контролю, й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби від 20.04.2005р. № 314, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.04.2005р. за № 439/10719, за наявності достатніх підстав, установлених законодавством України, посадова особа митного органу може відмовити в прийнятті ВМД, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України з оформленням Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України в порядку, встановленому законодавством України.

Колегія суддів вважає, що під час судового розгляду не було встановлено достатніх підстав для відмови у митному оформленні товару.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії Східної митниці є протиправними, які мають наслідком прийняття протиправних картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020875 від 23.12.2008 та рішення про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/016454 від 22.12.2008.

Разом із тим, з метою недопущення простою у виробництві та уникнення збитків позивач був вимушений задекларувати товар за ціною, визначеною Східною митницею, та подав ВМД № 700000005/8/016534 від 23.12.2008 року.

Крім того, при поставці наступних партій товару суміші жирів рослинних «Acomel S» за контрактом № 01/KON/06 від 14.08.2006 та специфікацією № 0017588 від 17.09.2008 позивач декларував товар за ціною, визначеною Східною митницею, подавши наступні ВМД: №№ 700000005/8/016572 від 24.12.2008 (т. 1 а.с. 88); 700000005/8/016576 від 24.12.2008; 700000005/8/016574 від 24.12.2008; 700000005/8/016632 від 25.12.2008; 700000005/8/016810 від 29.12.2008; 700000005/8/016800 від 29.12.2008; 700000005/8/016803 від 29.12.2008; 700000005/8/016844 від 29.12.2008; 700000005/8/016806 від 29.12.2008; 700000005/8/016842 від 29.12.2008; 700000005/8/016838 від 29.12.2008; 700000005/8/016837 від 24.12.2008; 700000005/8/000142 від 16.01.2009; 700000005/8/000227 від 20.01.2009; 700000005/8/000487 від 26.01.2009; 700000005/8/000522 від 27.01.2009; 700000005/8/000641 від 29.01.2009; 700000005/8/000712 від 30.01.2009; 700000005/8/000786 від 03.02.2009; 700000005/8/000995 від 10.02.2009; 700000005/8/001135 від 12.02.2009; 700000005/8/001169 від 13.02.2009; 700000005/8/001269 від 17.02.2009; 700000005/8/001311 від 18.02.2009; 700000005/8/001514 від 24.02.2009; 700000005/8/001573 від 25.02.2009.

До цих ВМД позивач додавав відповідні документи, які підтверджували ціну товару у розмірі 1975 доларів США за 1000 кг (інвойси, експортні декларації тощо), а також листи, у яких наголошував, що відповідно до п. 7 Порядку № 1766 рішення митного органу про визначення митної вартості не надається.

Позиція відповідача Східної митниці ґрунтується на тому, що згідно вимог п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 1766, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобовязаний подати, зокрема, рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом). Крім того, відповідач посилається на вимоги Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Держмитслужби від 09.07.1997 № 307, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.09.1997 № 443/224, згідно з якою декларант зазначає у графі 44 ВМД реквізити рішення про визначення митної вартості задекларованих товарів за кодом відповідно до класифікатора документів, затвердженого наказом Держмитслужби від 12.12.2007 № 1048.

Разом із тим, відповідач не врахував, що зазначеним пунктом Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 1766, передбачено подання рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом) для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару.

Тобто, ця норма не зобовязує декларанта при наданні наступних декларацій митної вартості визначати вартість товару за ціною, визначеною у раніше прийнятому рішенні про визначення митної вартості товару. До того ж, суд встановив недійсність рішення митного органу про визначення вартості товару з моменту його прийняття, що унеможливлює його застосування для подальшого визначення митної вартості ідентичного товару.

Крім того, завищення митної вартості товару призвело до надмірної сплати позивачем податку на додану вартість до бюджету.

Факт сплати митним брокером позивача податку на додану вартість підтверджується матеріалами справи.

Тобто, з урахуванням встановлених вище обставин, враховуючи висновок суду про протиправність визначення Східною митницею митної вартості товару, позивачем фактично сплачена сума податку на додану вартість більша, ніж мала бути сплачена у випадку вірного визначення митної вартості товару.

Так, сума заявленої позивачем митної вартості 20000 кг суміші жирів рослинних «Acomel S» за Декларацією митної вартості № 700000005/8/016534 від 23.12.2008 згідно з протиправним рішенням Східної митниці про визначення митної вартості товару склала 359273,28 грн. або 45600 доларів США. Сума ПДВ, що була фактично сплачена позивачем виходячи із встановленої рішенням Східної митниці митної вартості товару склала 71854,66 грн. Сума ПДВ, що повинна була бути сплачена, складає 62242,52 грн. Таким чином, позивачем був надміру сплачений ПДВ на суму 9612,14 грн. (71854,66 грн. 62242,52 грн. = 9612,14 грн.).

Аналогічним чином розрахована сума надміру сплаченого ПДВ по ВМД №№ 700000005/8/016572 від 24.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 9503,80 грн.), 700000005/8/016576 від 24.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 9503,80 грн.); 700000005/8/016574 від 24.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 9503,80 грн.); 700000005/8/016632 від 25.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 9503,80 грн.); 700000005/8/016810 від 29.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 9394,00 грн.); 700000005/8/016800 від 29.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 9394,00 грн.); 700000005/8/016803 від 29.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 9394,00 грн.); 700000005/8/016844 від 29.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 9394,00 грн.); 700000005/8/016806 від 29.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 9394,00 грн.); 700000005/8/016842 від 29.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 48097,28 грн.); 700000005/8/016838 від 29.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.); 700000005/8/016837 від 24.12.2008 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.); 700000005/8/000142 від 16.01.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.); 700000005/8/000227 від 20.01.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 48097,28 грн.); 700000005/8/000487 від 26.01.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.); 700000005/8/000522 від 27.01.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 13903,12 грн.); 700000005/8/000641 від 29.01.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.); 700000005/8/000712 від 30.01.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 37951,76 грн.); 700000005/8/000786 від 03.02.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.); 700000005/8/000995 від 10.02.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.); 700000005/8/001135 від 12.02.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.); 700000005/8/001169 від 13.02.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.); 700000005/8/001269 від 17.02.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 9394,00 грн.); 700000005/8/001311 від 18.02.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.); 700000005/8/001514 від 24.02.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.); 700000005/8/001573 від 25.02.2009 (сума надмірно сплаченого ПДВ склала 24048,64 грн.).

Загальна сума надміру сплаченого ПДВ складає 540624,46 грн., що також підтверджується наданим позивачем розрахунком.

У відповідності з п. 1 Розділу 3 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом митної Служби України 20.07.2007 року № 618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Тобто, цей порядок передбачає самостійне добровільне звернення субєкта господарювання за заявою для повернення зайвих або помилково перерахованих коштів. Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, можливе ініціювання проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету, розрахункового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийняття зобовязань та проведення платежів, бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.

Статтею 50 Бюджетного кодексу України передбачено, що Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

У відповідності з п. 3.5 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого спільним Наказом Міністерства фінансів України та Державної митної служби України 24.01.2006 року за № 25/44, кошти, що підлягають зарахуванню до Державного бюджету України, не пізніше наступного робочого дня після дати завершення митного оформлення товарів перераховуються митними органами з депозитних рахунків 3734, відкритих в ГУДК України у місті Києві, на рахунки з обліку доходів, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, у розрізі митних органів і кодів бюджетної класифікації доходів бюджету. Податок на додану вартість у контексті ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування” є загальнодержавним податком, який зараховується до Державного бюджету України.

У відповідності з п.10 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України 20.07.2007 року за № 618, суми митних та інших платежів, перераховані митними органами на рахунки з обліку доходів, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, які підлягають поверненню за рішенням суду, повертаються у порядку, визначеному Державною митною службою України та Державним казначейством України.

На момент розгляду справи зазначені кошти, сплачені позивачем, перераховані митним органом на відповідні рахунки органу Державного казначейства України.

Крім того, на теперішній час такого порядку, що врегулював би повернення коштів за рішенням суду, не існує (Інструкцію про порядок здійснення розрахунків з Державним бюджетом України за митом, податком на додану вартість, акцизним збором та іншими платежами, доходами і зборами, затверджену спільним наказом Державної митної служби України та Міністерством фінансів України 30.06.2000 за №368/149, виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів 27.07.2007 року). Втім, суд приходить до висновку, що повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість повинно здійснюватися органами Державного казначейства України на підставі безпосередньо рішення суду без надання додаткових документів у вигляді висновків органів Державної митної служби України. Це випливає з системного аналізу норм Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого спільним Наказом Міністерства фінансів України та Державної митної служби України 24.01.2006 за № 25/44.

Оскільки судом встановлено факт надмірної сплати позивачем до Державного бюджету України суми податку на додану вартість у розмірі 540624 грн. та враховуючи приведені вище норми законодавства щодо можливості повернення надміру сплаченої суми податку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо можливості поновити порушені права позивача шляхом стягнення з Державного бюджету України на його користь вказаної надміру сплаченої суми податку шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок позивача, що, в свою чергу, є належним способом захисту порушеного права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення без порушенням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 211, 212, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Східної митниці залишити без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року по справі № 2а-23672/09/0570 залишити без змін.

Повний текст ухвали складено у повному обсязі 08 грудня 2010 року.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:Л.В. Ястребова

Судді: Д.В. Ляшенко

С.Ю.Чумак