Постанова № 22295528, 01.12.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Рябцева О.В

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2010 року справа №4/291/5014

<приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючий суддя: Яковенка М.М.

судді: Гайдара А.В., Старосуда М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області на постанову Господарського суду Луганської області від 07 жовтня 2010 року по адміністративній справі № 4/291/5014 за позовом Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області до Спільного агропромислового підприємства «Соя» про визнання суми податкових зобовязань визначених непрямими методами, -

ВСТАНОВИЛА:

06.08.2004 року Алчевська обєднана державна податкова інспекція в Луганській області (надалі Алчевська ОДПІ, позивач) звернулась до Господарського суду Луганської області (з урахуванням уточнених вимог) з позовом до Спільного агропромислового підприємства «Соя» (надалі САП «Соя») про визнання суми податкових зобовязань, визначених за непрямим методом, з податку на прибуток-76598, 60 грн.(у т.ч. основний платіж в сумі 51772 грн. 00 коп. та штрафної санкції в сумі 24826 грн. 60 коп.); з податку на додану вартість 49455 грн. (у т.ч. основний платіж в сумі 32970 грн. 00 коп. та штрафної санкції у розмірі 16485 грн. 00 коп.).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що розпорядженням Алчевської ОДПІ №214 від 14.08.2003 року призначено планову комплексну документальну перевірку САП «Соя» з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2000 року по 01.07.2003 року, початок перевірки призначено на 14.08.2003 р. Про початок перевірки, що підтверджується розпискою головного бухгалтера підприємства в отриманні повідомлення №231-51/17012, було повідомлено 01.08.2003 року. На дату початку перевірки, тобто на 14.08.03 р., документи податкового та бухгалтерського обліку підприємством не надані. 21.08.2003 року головним бухгалтером підприємства були надані окремі документи за 2000-2001 р., про що був складений акт. Надані документи виявилися не достатніми для визначення податкових зобовязань за перевіряє мий період.

Листом №18349/231-15 від 28.08.2003 року, відповідач повідомлений, що у разі ненадання документів у термін до 01.09.2003 року, до нього будуть застосовані непрямі методи по визначенню податкового зобовязання. Зазначений лист був отриманий головним бухгалтером підприємства 31.08.2003 року, що також підтверджується розпискою про вручення, але ж у зазначений строк документи так і не були надані. 02.09.2003 року був складений акт №24 про ненадання документів відповідачем, один екземпляр якого був наданий відповідачу 03.09.2003 року.

03.09.2003 року главбухом підприємства надана розписка про те, що відповідно до актів прийому-передачі №1 від 21.08.2003 року та №2 від 03.09.2003 року підприємством надані усі документи, наявні у підприємства за період 2000-2003р.р. Інших документів у підприємства немає. Тобто необхідні бухгалтерські та податкові документи до перевірки не надано.

Крім того, при перевірці встановлено, що відповідачем не надавалися декларації про прибуток підприємства за 4 квартал 2001 року, 1,2,3 квартали 2002 р. На підставі інформації, отриманої за результатами зустрічних перевірок, проведених фахівцями ДПА у Дніпропетровській області, встановлено також, що у 2 кварталі 2002 року відповідачем були реалізовані природні отвали ТОВ «Енерготрейд» на суму 270 тис.грн. з ПДВ, однак ця операція не була віднесена до складу валових доходів відповідача у декларації у відповідному періоду.

На підставі зазначених обставин, 05 вересня 2003 року Алчевською ОДПІ прийнято рішення № 18757/231-24-7 про застосування непрямих методів визначення сум податкових зобовязань САП «Соя». Правовою підставою для застосування непрямих методів стали п.п. 4.3.1, 4.3.2 п. 4.3 ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181).

В результаті документальної перевірки, проведеної з використанням непрямих методів, відповідачу визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 38280 грн. та з податку на прибуток в сумі 58410 грн. Результати перевірки оформлені актом від 08 грудня 2003 року № 919/231-24845268. На підставі акту прийняті податкові повідомлення-рішення від 10 грудня 2003 року № 0001212301/0, яким визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 38280 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 19140 грн., № 0001202301/0, яким визначені податкові зобовязання з податку на прибуток в сумі 58410 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 28145 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 11 грудня 2003 року. Відповідач відмовився узгодити податкові зобовязання, тому відповідно до підпункту 19.3.6 п. 19.3 ст. 19 Закону № 2181 контролюючий орган звернувся до суду з позовом про визнання податкових зобовязань, визначених непрямими методами.

Крім того, з урахуванням того, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.02.2008 року постанову Луганського апеляційного господарського суду від.21.03.2005 року у справі №12/21 пд(4/30пд) скасовано, а рішення господарського суду Луганської області від 04.01.2005 року залишено в силі, позивачем були здійснені коригування сум в бік зменшення, в звязку з чим були уточнені вимоги про остаточне зобовязання відповідача перед бюджетом визначених за непрямим методом, з податку на прибуток-76598, 60 грн.(у т.ч. основний платіж в сумі 51772 грн. 00 коп. та штрафної санкції в сумі 24826 грн. 60 коп.); з податку на додану вартість 49455 грн. (у т.ч. основний платіж в сумі 32970 грн. 00 коп. та штрафної санкції у розмірі 16485 грн. 00 коп.).

Постановою Господарського суду Луганської області від 07 жовтня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Вказане судове рішення мотивоване тим, що позивач належними доказами не довів законність перевірки, а також застосування непрямих методів за її результатами.

Алчевська ОДПІ не погодилась з зазначеною постановою суду та подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Луганської області від 07 жовтня 2010 року, як винесену з порушенням норм матеріального права, оскільки судом першої інстанції не були враховані всі обставини справи.

Представники сторін в судове засідання не зявилися, хоча належним чином відповідно до ст..35 КАС України, повідомлялися про час та місце розгляду справи. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутність за наявними документами у справі, що дає суду право здійснити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, а постанову суд першої інстанції такою, що підлягає скасуванню, за наступними підставами:

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено наступне, що

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності-юридичної особи САП «Соя», зареєстрована у м.Алчевську, вул..Мостова,1. Відомості до ЄДРПОУ внесені 22.07.1997 року. Підприємство взято на облік.

Алчевська ОДПІ 01.08.2003 р. вручила головному бухгалтеру САП "Соя" повідомлення про проведення документальної перевірки, що підтверджено розпискою № 231-51/17012 (а.с.8).

Розпорядженням Алчевської ОДПІ від 14.08.2003 № 214-р призначено планову комплексну документальну перевірку САП "Соя" з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2000 по 01.07.2003, початок перевірки призначено на 14.08.2003 р. (а.с.7).

Колегія суддів вважає встановленим, що на дату початку перевірки, тобто на 14.08.03 р., документи податкового та бухгалтерського обліку підприємством не надані. 21.08.2003 року головним бухгалтером підприємства були надані окремі документи за 2000-2001 р., про що був складений акт №1 від 21.08.2003 року (а.с.11-12).

Листом №18349/231-15 від 28.08.2003 року, відповідач був повідомлений про необхідність надання всіх документів САП «Соя» за перевіряємий період, попереджений, що у разі ненадання документів у термін до 01.09.2003 року, до нього будуть застосовані непрямі методи по визначенню податкового зобовязання. Зазначений лист був отриманий головним бухгалтером підприємства 31.08.2003 року, що підтверджується розпискою про вручення (а.с.9, 10).

02.09.2003 року був складений акт №24 про ненадання документів відповідачем, один екземпляр якого був наданий відповідачу 03.09.2003 року (а.с.25).

03.09.2003 року головним бухгалтером підприємства надана розписка про те, що відповідно до актів прийому-передачі №1 від 21.08.2003 року та №2 від 03.09.2003 року підприємством надані усі документи, наявні у підприємства за період 2000-2003р.р. Інших документів більше у підприємства немає а.с.18). Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до акту приймання-передачі №2 від 03.09.2003 р. документи, що передавались, фактично стосувались періоду 2000-2001 року (а.с.13-17).

05 вересня 2003 року в.о. начальника Алчевської ОДПІ прийнято рішення № 18757/231-24-7 про застосування непрямих методів визначення сум податкових зобовязань САП «Соя». Правовою підставою для застосування непрямих методів стали п.п. 4.3.1, 4.3.2 п. 4.3 ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (а.с.28-29).

За результатами комплексної планової документальної перевірки 08.12.2003 року був складений Акт №919/231-24845268, де були підтверджене застосування непрямих методів визначення сум податкових зобовязань, виявлені порушення (а.с.39 -136).

На підставі Акту, прийняті податкові повідомлення-рішення від 10 грудня 2003 року № 0001212301/0, яким визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 38280 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 19140 грн., № 0001202301/0, яким визначені податкові зобовязання з податку на прибуток в сумі 58410 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 28145 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 11 грудня 2003 року (а.с.138-139).

Колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що в своїх запереченнях проти позовних вимог, відповідач посилається на те, що комплексна планова документальна перевірка була проведена не у відповідності до «Порядку координації проведення планових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами» від 29 січня 1999 р. N 112 (на час дії спірних правовідносин), які колегія суддів не приймає до уваги, тому як фактично предметом розгляду даного позову є визначення суми податкових зобовязань непрямими методами, які були застосовані на підставі п.п.4.3.1, 4.3.2 п.4.3 ст.4 Закону 2181, з урахуванням п.5 Методики визначення сум податкових зобовязань за непрямими методами», правомірність якого заперечувалась.

Відповідно до ст..11 Закону України від 04.12.1990, № 509-XII із змінами та доповненнями «Про державну податкову службу в Україні» Органам державної податкової служби в установленому законом порядку надане право здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг, показників електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку із споживачами, та інших документів незалежно від способу подання інформації (включаючи комп'ютерний), пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення, а також одержувати від посадових осіб і громадян у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час перевірок; перевіряти у посадових осіб, громадян документи, що посвідчують особу, під час проведення перевірок з питань оподаткування; викликати посадових осіб, громадян для пояснень щодо джерела отримання доходів, обчислення і сплати податків, інших платежів, а також проводити перевірки достовірності інформації, одержаної для внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

Періодичність таких перевірок та проведення обстежень виробничих, складських, торговельних та інших приміщень встановлюється відповідно до законодавства.

Колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що позивач з лютого 2003 року майже до часу перевірки намагався провести певні позапланові перевірки, але ж відповідач з різних підстав заважав здійснити такі перевірки.

Право на проведення планової виїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності надається лише у тому разі, коли йому не пізніше ніж за десять календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення з зазначенням дати її проведення. (Указ Президента від 23.07.1998, № 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності").

«Порядком координації проведення планових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами» №112 від 29 січня 1999 р. встановлено, що у разі непогодження планів-графіків проведення планових виїзних перевірок з Державною податковою адміністрацією суб'єкт підприємницької діяльності має право не допускати перевіряючих на об'єкт перевірки. Тобто відповідачу надане таке право не допускати до перевірки, але ж у даному випадку, як було встановлено, відповідачем були здійсненні усі заходи щодо здійснення допуску податківців до їх перевірки.

Колегія суддів вважає доводи відповідача та висловлювання сумнівів з цього приводу необґрунтованими та безпідставними. Суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що позивачем не доведено законності здійснення планової перевірки.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги заперечення відповідача, вважає їх необґрунтованими, що позивачу були надані усі необхідні документи для проведення планової перевірки, дані обставини противорічать наявним в матеріалах доказам, дані обставини знайшли своє відображення в самому Акті від 08.12.2003 року. Посилання відповідача на Акт приймання передачі документів від 03.08.2003 року, який наданий відповідачем, колегія суддів не приймає до уваги, тому як даний акт №2 був складений 03 вересня 2003 року, що підтверджується і самою розпискою головного бухгалтера підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, акту від 08.12.2003 року після прийнятого рішення від 05.09.2003 року про застосування непрямих заходів, не зважаючи на те, що главбухом надається розписка від 03.09.2003 року про надання усіх наявних на підприємстві документів, знову надає окремі документи за 2002, 2003 роки, яке продовжувалось до 10.10.2003 року. Головний бухгалтер надав розписку про зобовязання надати до 13.10.2003 року касові документи та документи розрахунків з підзвітними особами. Також в цієї розписці вказується на те, що інша документація надана у повному обсязі. До перевірки не були надані необхідні документи, які б підтверджували розрахунки, наведені в податкових деклараціях за 2000-2003 роки.

Статтею 4 п.4.2. встановлені підстави для самостійного визначення податкового зобовязання контролюючим органом. П.п. 4.2.2. встановлений обовязок податкового органу самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання; г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

4.2.3. Обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до ст..4 п.4.3. п.п.4.3.1., 4.3.2 Закону 21801 встановлено, що- 4.3.1. Якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків згідно з підпунктом "а" підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону у зв'язку з невстановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена за непрямим методом. Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством.

Підпунктом 4.3.2. передбачено, що за непрямим методом податкове зобов'язання визначається за оцінкою витрат платника податків, приросту його активів, кількості осіб, які перебувають з ним у відносинах найму, а також оцінкою інших елементів податкових баз, які приймаються для розрахунку податкового зобов'язання щодо конкретного податку, збору (обов'язкового платежу) відповідно до закону.

Якщо підставою для застосування непрямих методів є відсутність окремих документів обліку, такий метод може застосовуватися виключно для визначення об'єкта оподаткування або його елементів, пов'язаних із такими документами. Якщо платник податків подає інші документи обліку або інші підтвердження, достатні для визначення показників відсутніх документів обліку, непрямі методи не застосовуються.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем доведена правомірність та підставність застосування непрямих методів визначення сум податкових зобовязань САП «Соя», відповідно до прийнятого рішення №18757/231-24-7 від 05.09.2003 року відповідно до п.п. 4.3.1, 4.3.2 п. 4.3 ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд не приймає правову позицію суду першої інстанції основану на неможливості застосування непрямого методу визначення податкових зобовязань шляхом часткового використання документів податкового обліку відповідача, як такого що не відповідає правилам визначення зобовязань нормам наведеного закону.

Колегія суду звертає увагу на ті обставини, що позивачем при подачі позову заявлено, відповідно до п.п.19.3.6 п.19.3 ст.19 Закону 2181, на визначення суми податкових зобовязань: податок на прибуток в сумі 58410 грн. та штрафні санкції в сумі 28145, 60 грн. та з ПДВ в сумі 38280 грн. та штрафні санкції в сумі 19140 грн. з застосуванням непрямих методів. Розрахунок визначеної суми податкового зобовязання за Актом перевірки від 08.12.2003 року надавався. Під час розгляду справи, з урахуванням Ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.02.2008 у справі № 12/21пд(4/30пд), якою залишено в силі рішення господарського суду Луганської області від 04.01.2005 № 12/21пд(4/30пд), яким відмовлено у задоволенні позову Алчевської ОДПІ про визнання недійсною угоди, укладеної між САП "Соя" та ДП "Шахта Україна", позивачем було здійснене коригування сум в бік зменшення, в звязку з чим були уточнені вимоги про остаточне зобовязання відповідача перед бюджетом визначених за непрямим методом, з податку на прибуток-76598, 60 грн.(у т.ч. основний платіж в сумі 51772 грн. 00 коп. та штрафної санкції в сумі 24826 грн. 60 коп.); з податку на додану вартість 49455 грн. (у т.ч. основний платіж в сумі 32970 грн. 00 коп. та штрафної санкції у розмірі 16485 грн. 00 коп.), на що суд першої інстанції не звернув уваги та не дав належної оцінки.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що позивачем не доведено, що таке нарахування за результатами перевірки зроблено належним чином.

Колегія суддів приходить до висновку, що Алчевська ОДПІ, при проведенні комплексної планової документальної перевірки відповідача із застосуванням непрямих методів діяла у відповідності до вимог законодавства та в межах наданих повноважень.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, невірно надана правова оцінка обставинам справи, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, в звязку апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись статтями 2, 11,89,94, 159, 160, 167, 184, 195, 195-1, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області на постанову Господарського суду Луганської області від 07 жовтня 2010 року по адміністративній справі № 4/291/5014 задовольнити.

Постанову Господарського суду Луганської області від 07 жовтня 2010 року по адміністративній справі № 4/291/5014 скасувати.

Позовні вимоги Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області до Спільного агропромислового підприємства «Соя» про визнання суми податкових зобовязань визначених непрямими методами задовольнити.

Визнати за Спільним агропромисловим підприємством «Соя» податкового зобовязання визначених з використанням непрямого методу, з податку на прибуток 76598 гривен 60 копійок (у т.ч. основний платіж в сумі 51772 грн. 00 коп. та штрафної санкції в сумі 24826 грн. 60 коп.) та з податку на додану вартість 49455 гривен. (у т.ч. основний платіж в сумі 32970 грн. 00 коп. та штрафної санкції у розмірі 16485 грн. 00 коп.).

Стягнути з Спільного агропромислового підприємства «Соя» на користь держави судовий збір у розмірі 1260 гривен 54 копійки.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 01 грудня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 06 грудня 2010 року.

Постанова апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через пять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий М.М. Яковенко

Судді А.В.Гайдар М.І.Старосуд