Ухвала суду № 22295469, 03.12.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мозгова Н.А.

Суддя-доповідач - Радіонова О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2010 року справа №2а-18479/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:Радіонової О.О.

суддів:Нікуліна О.А., Жаботинської С.В.

при секретарі судового засіданняІванченко О.В.

за участю представників від:

позивача: не з»явився, повідомлений належним чином

відповідача: ОСОБА_2, представник за дов. 21.01.10р.

розглянувши у відкритому судовомуКрасноармійської об'єднаної державної

засіданні апеляційну скаргу податкової інспекції Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від05 жовтня 2010 року

по адміністративній справі № 2а-18479/10/0570

за позовом Державного підприємства “Селидіввугілля”

до Красноармійської об'єднаної державної

податкової інспекції Донецької області

про визнання неправомірними дій по розподілу

сплачених платіжними дорученнями розстрочених

податкових зобов'язань з податку на додану вартість

на погашення податкового боргу та пені,

зобов'язання внести зміни до картки особового рахунку підприємства шляхом скасування

(виключення) пені з податку на додану вартість

в розмірі 7450,17 грн. ,-

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство “Селидіввугілля” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання неправомірними дій по розподілу сплачених платіжними дорученнями розстрочених податкових зобов'язань з податку на додану вартість на погашення податкового боргу та пені, зобов'язання внести зміни до картки особового рахунку підприємства шляхом скасування (виключення) пені з податку на додану вартість в розмірі 7450,17 грн. за несвоєчасне погашення податкової заборгованості у розмірі 337168,00 грн. (арк. спр. 4-6, 62 ).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (арк. спр. 1).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року позовні вимоги Державного підприємства “Селидіввугілля” задоволені у повному обсязі, а саме: визнані неправомірними дії по розподілу сплачених платіжними дорученнями №11145 від 08 грудня 2009 року на суму 68068,00грн., №1752 від 26 лютого 2010 року на суму 39100,00грн., №1750 від 26 лютого 2010 року на суму 100000,00грн., №1747 від 26 лютого 2010 року на суму 100000,00грн., №2606 від 31 березня 2010 року на суму 30000,00грн. розстрочених податкових зобов'язань з податку на додану вартість на погашення податкового боргу та пені.

Зобовязано Красноармійську обєднану державну податкову інспекцію Донецької області внести зміни до картки особового рахунку підприємства шляхом скасування (виключення) пені з податку на додану вартість в розмірі 7450,17грн. Стягнуто на користь Державного підприємства «Селидіввугілля»з Державного бюджету України судовий збір у сумі 3 (три) грн. 40 коп. (арк. спр. 97-99).

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що позивач самостійно визначив призначення платежу відповідно до вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за N 377/8976 та податковий орган не мав право змінювати призначення платежу визначеного платником податку.

Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року у адміністративній справі № 2а-18479/10/0570 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Державного підприємства “Селидіввугілля” в повному обсязі з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права (арк. спр. 102-104).

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що відповідно до підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо.

Також, апелянт посилається на те, що якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Позивач у судове засідання не з»явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав суду заперечення на апеляційну скаргу від 25.11.2010р. № 4/2539, в яких просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Відповідач у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Як встановлено судом першої інстанції та визнається сторонами по справі:

Державне підприємство «Селидіввугілля»06 червня 2005 року зареєстровано у якості юридичної особи та знаходиться в Єдиному державному реєстрі підприємств, установ та організацій за номером 33426253, знаходиться на податковому обліку у Красноармійській обєднаній державній податковій інспекції Донецької області.

Платіжними дорученнями № 11145 від 08 грудня 2009 року на суму 68068,00 грн., №1752 від 26 лютого 2010 року на суму 39100,00 грн., № 1750 від 26 лютого 2010 року на суму 100000,00 грн., № 1747 від 26 лютого 2010 року на суму 100000,00 грн., № 2606 від 31 березня 2010 року на суму 30000,00 грн. позивачем сплачено суму розстрочки податкових зобовязань з податку на додану вартість з зазначенням конкретних періодів, рішень судів або рішень податкового органу про розстрочення податкового боргу з податку на додану вартість.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2009 року по справі №2а-13107/09/0570 з Державного підприємства «Селидіввугілля» стягнуто податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 10378107,00грн.

Ухвалою суду від 14 жовтня 2009 року по справі №2а-13107/09/0570 розстрочене виконання постанови суду від 14 вересня 2009 року строком на десять років.

На підставі пункту 10 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ухвали суду від 14 жовтня 2009 року по справі №2а-13107/09/0570 відповідачем прийнято рішення №31 від 30 жовтня 2009 року про розстрочення сплати податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 10378107,00 грн. з 30 жовтня 2009 року по 21 жовтня 2019 року зі сплатою до 20 числа кожного місяця суму в розмірі 86484,23грн.

Так, платіжним дорученням від 08 грудня 2009 року за №11145 позивачем сплачено суму податку на додану вартість в розмірі 68068,00грн., зазначивши при цьому в графі призначення платежу: розстрочення з податку на додану вартість згідно рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області за №31 від 30 жовтня 2009 року, постанови Кабінету Міністрів України від 07 березня 2002 року за №270.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2008 року по справі №2а-12166/08/0570 з ДП «Селидіввугілля»стягнуто податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 7399984,77грн.

Ухвалою суду від 21 липня 2008 року по справі №2а-12166/08/0570 розстрочено виконання постанови суду від 04 липня 2008 року строком на десять років з відстроченням виконання на два роки шляхом сплати заборгованості рівними частинами з серпня 2010 року по червень 2020 року в розмірі 61666,54грн., а в липні 2020року - 61666,51грн.

На підставі пункту 10 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ухвали суду від 21 липня 2008 року по справі №2а-12166/08/0570 відповідачем прийнято рішення №26 від 30 липня 2008 року про розстрочення сплати податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 7399984,77грн. з 30 липня 2008 року по 20 липня 2020 року.

Платіжним дорученням від 31 березня 2010 року за №2606 позивачем сплачено суму податку на додану вартість в розмірі 30000,00грн., зазначивши при цьому в графі призначення платежу: заборгованість з податку на додану вартість згідно рішення суду від 04 липня 2008 року по справі №2а-12166/08, постанови Кабінету Міністрів України від 07 березня 2002 року за №270.

Ухвалою суду від 23 листопада 2007 року по справі №2а-5381/07 відстрочено виконання постанови суду від 05 листопада 2007 року про стягнення податкової заборгованості в розмірі 55864947,08грн. (в тому числі податку на додану вартість - 53780632,66грн.) строком на два роки починаючи з грудня 2009року з розстроченням суми боргу на 12 років.

На підставі пункту 10 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ухвали суду від 23 листопада 2007 року по справі №2а-5381/07 відповідачем прийнято рішення №33 від 29 листопада 2007 року про відстрочення сплати податкового боргу на 2 роки та розстрочення сплати податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 53780632,66грн. з 21 грудня 2009 року по 21 грудня 2012 року шляхом сплати заборгованості рівними частинами по 370901,62грн.

Платіжним дорученням від 26 лютого 2010 року за №1750 позивачем сплачено суму податку на додану вартість в розмірі 100000,00грн., зазначивши при цьому в графі призначення платежу: розстрочення з податку на додану вартість згідно рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області за №33 від 29 листопада 2007 року за лютий 2010 року, постанови Кабінету Міністрів України від 07 березня 2002 року за №270.

Постановою Господарського суду Донецької області від 27 червня 2007 року по справі №34/37а, відповідач був зобов'язаний провести реструктуризацію заборгованості з податку на додану вартість в сумі 28895450,10грн.

На підставі пункту 10 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", постанови суду від 27 червня 2007 року по справі №34/37а відповідачем прийнято рішення №27 від 25 липня 2007 року про розстрочення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 28895450,10грн. з 25 липня 2007 року по 21 серпня 2017 року шляхом сплати заборгованості рівними частинами з 20 серпня 2009 року по 339940,39 грн. Також, рішенням встановлено, що пеня та штрафні санкції, нараховані на розстрочену суму, підлягають скасуванню.

Платіжним дорученням від 26 лютого 2010 року за №1747 позивачем сплачено суму податку на додану вартість в розмірі 100000,00грн., зазначивши при цьому в графі призначення платежу: розстрочення з податку на додану вартість згідно рішення Селидівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області за №27 від 25 липня 2007 року за лютий 2010 року, постанови Кабінету Міністрів України від 07 березня 2002 року за №270.

Згідно рішення по справі №34/37а між позивачем та відповідачем було укладено договір за №27/294 про реструктуризацію податкового боргу з податку на додану вартість. Згідно пункту 3.10 Порядку розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18 вересня 2001 року за №378 на розстрочені (відстрочені) суми пеня не нараховується з дати підписання договору.

Відповідно до пунктів 4.5 - 4.7 Порядку та підпункту 6.6 Договору нарахування пені та штрафних санкцій можливе лише при умові дострокового розірвання договору про розстрочення податкового боргу.

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності перерозподілу податковим органом сплачених сум платником податку у рахунок податкового боргу та пені іншого періоду.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС України), Законом України від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»(далі Закон №509) та Законом України від 21 грудня 2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно з пунктом 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції встановлено та не оспорюється сторонами, що платіжними дорученнями № 11145 від 08 грудня 2009 року на суму 68068,00 грн., №1752 від 26 лютого 2010 року на суму 39100,00 грн., № 1750 від 26 лютого 2010 року на суму 100000,00 грн., № 1747 від 26 лютого 2010 року на суму 100000,00 грн., № 2606 від 31 березня 2010 року на суму 30000,00 грн. позивачем сплачено суму розстрочки податкових зобовязань з податку на додану вартість з зазначенням конкретних періодів, рішень судів або рішень податкового органу про розстрочення податкового боргу з податку на додану вартість.

Також, встановлено, що відповідач спірними повідомленнями здійснив розподіл сплачених вказаними платіжними дорученнями сум у рахунок погашення податкового боргу та пені.

Відповідно до підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону №2181 якщо платник податків не сплачує пеню разом із сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Згідно підпунктом 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону №2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобовязання платником податків від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобовязання, визначеного цим Законом;

б) при нарахуванні суми податкового зобовязання контролюючими органами від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобовязання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Таким чином, початок нарахування пені повязаний з моментом здійснення погашення узгодженого податкового зобовязання.

Крім того, з матеріалів справи (платіжних доручень та повідомлень податкового органу) вбачається, що платник податків сплачував податковий борг у розумінні підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону №2181.

В платіжних дорученнях міститься посилання на підставу сплати податку на додану вартість, а саме, постанову Кабінету Міністрів України від 07 березня 2002 року №270, яка передбачає, що кошти для розрахунків з податку на додану вартість зараховані на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, використовуються лише в порядку і за напрямами, визначеними у цьому пункті, що виключає у даному випадку здійснення податковим органом розподілу таких сплачених коштів на погашення податкового боргу та пені.

Посилання апелянта на пункт 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки зазначеною нормою не встановлено право чи обов'язок саме податкового органу змінювати податкові зобов'язання в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»або іншими законами з питань оподаткування.

Також, пунктом 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976 встановлено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає саме платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року у адміністративній справі №2а-18479/10/0570. - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року у адміністративній справі №2а-18479/10/0570 за позовом Державного підприємства “Селидіввугілля” до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання неправомірними дій по розподілу сплачених платіжними дорученнями розстрочених податкових зобов'язань з податку на додану вартість на погашення податкового боргу та пені,зобов'язання внести зміни до картки особового рахунку підприємства шляхом скасування (виключення) пені з податку на додану вартість в розмірі 7450,17 грн. залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені у судовому засіданні 03 грудня 2010 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена та підписана колегією суддів 06 грудня 2010 року.

Головуючий суддя О.О.Радіонова

Судді О.А. Нікулін

С.В. Жаботинська