Ухвала суду № 22295392, 01.12.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2010 року справа №2а-6390/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Жаботинської С.В., суддів: Нікуліна О.А., Радіонової О.О.,

при секретарі судового засідання: Іванченко О.В.,

за участю представника відповідача Масленнікової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 р. у справі № 2а-6390/10/1270 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення суми з податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за декларацією з податку на додану вартість за січень 2010 року в сумі 6668527,00 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення суми з податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за декларацією з податку на додану вартість за січень 2010 року в сумі 6668527,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем подано до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 6668527,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року у справі № 2а-6390/10/1270 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, яка виразилася у ненаданні до органу державного казначейства висновку про відшкодування Відкритому акціонерному товариству «Стахановський завод феросплавів» податку на додану вартість за січень 2010 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за січень 2010 року в сумі 6668527,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» судові витрати у розмірі 1703,40 грн.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач по справі та звернувся з апеляційною скаргою, доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права у вигляді незастосування норм наказу ДПА № 350 щодо підтвердження сум податку на додану вартість, заявлених до відшкодування з бюджету, з урахуванням матеріалів зустрічних перевірок по ланцюгах постачання товарів до виробника (імпортера), відомості по яким відсутні.

Головне управління Державного казначейства України в Луганській області заявою від 24.11.2010 року приєдналось до апеляційної скарги, просить задовольнити апеляційну скаргу СДПІ у м. Луганську, справу розглянути за їх відсутністю.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне:

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків, врегульовано п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 наведеного Закону ( в редакції, чинною у спірний період) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.п. 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 Закону).

На виконання наведених вимог позивачем 22.02.2010 року подано до відповідача 1 податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, визначеній у податковій декларації у розмірі 6668527 грн.

Згідно до вимог п.п. 7.7.5. п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий орган зобовязаний протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, провести документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідачем 1 проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за грудень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2009 року по 30.11.2009 року, січень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення ПДВ, що декларувалося в період з 01.12.2009 року по 31.12.2009 року, за наслідками якої складено довідку від 09.04.2010 р. № 345/08-3-00186513, якою підтверджено заявлену ВАТ «СЗФ» суму бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за січень 2010 року у сумі 3189554,00 грн. за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлені суми бюджетного відшкодування по декларації за січень 2010 року у сумі 3478973,00 грн. сума буде підтверджена після отримання відповідей на надіслані запити по зустрічних перевірках.

Представниками позивача до суду першої інстанції, на підтвердження правомірності нарахування суми ПДВ, що підлягає поверненню ВАТ «СЗФ» з Державного бюджету України, до матеріалів справи долучено належним чином завірені копії первинної бухгалтерської документації, що підтверджує факт здійснення господарської діяльності.

Так, представниками позивача до матеріалів справи подано копії укладених угод між ВАТ «СЗФ» та його контрагентами зазначеними у довідці податкової, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, акти приймання, а також платіжні доручення, які свідчать про сплату позивачем ПДВ в ціні товару.

Довідкою № 345/08-3/00186513 визначено, що за результатами перевірки не встановлено взаємовідносин ВАТ «СЗФ» з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, первинні та інші документи яких в судовому порядку визнані недійсними. За результатами перевірки не встановлено укладення субєктом господарювання нікчемних (недійсних) правочинів.

Довідкою про розмір залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості ВАТ «СЗФ» (а.с.13 том 2), зазначено, що станом на 03.09.2010 р. із суми, заявленої до відшкодування в декларації за звітний період січень 2010 року, фактично відшкодовано 0,00 грн. Залишок бюджетної заборгованості за звітний період становить 6668527,00 грн. основної заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ч. 3 ст. 2 та ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утриматися від виконання зазначених дій.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо стягнення на користь позивача з державного бюджету України заборгованості з податку на додану вартість за січень 2010 року у розмірі 6668527 грн.

Колегія суддів також зазначає, що право на відшкодування податку на додану вартість є матеріальним правом позивача. Несвоєчасне відшкодування коштів порушує його право власності, захист якого гарантовано першим реченням частини першої статті першої Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997 року та у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини, у тому числі у Рішенні Європейського Суду від 09.01.2007 року у справі “Интерсплав проти України”.

Доводи скаржника з посиланням на здійснення заходів щодо підтвердження сум податку на додану вартість, заявлених до відшкодування з бюджету, з урахуванням матеріалів зустрічних перевірок по ланцюгах постачання товарів до виробника (імпортера) судом не прийняті до уваги, оскільки нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Колегія суддів зазначає, що порушення норм Закону України „Про податок на додану вартість” контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 р. у справі № 2а-6390/10/1270 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення суми з податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за декларацією з податку на додану вартість за січень 2010 року в сумі 6668527,00 грн. - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 01 грудня 2010 року. Ухвала у повному обсязі складена 02 грудня 2010 року.

Головуючий: С.В. Жаботинська

Судді: О.А. Нікулін

О.О. Радіонова