Ухвала суду № 22295340, 26.11.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Головіна К.І.

Суддя-доповідач - Радіонова О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2010 року справа №2а-490/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:Радіонової О.О.

суддів:Нікуліна О.А., Жаботинської С.В.

розглянувши у письмовому Державної податкової інспекції

провадженні апеляційну скаргу у Новоазовському районі Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від17 травня 2010 року

по адміністративній справі № 2а-490/10/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Азовнефтепродукт плюс»

до Державної податкової інспекції

у Новоазовському районі Донецької області

про визнання недійсним та скасування податкового рішення № 0000752300 від 13 липня 2009 року про застосування штрафних санкцій,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовнефтепродукт плюс» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Новоазовському районі Донецької області про визнання недійсним та скасування податкового рішення № 0000752300 від 13 липня 2009 року про застосування штрафних санкцій (арк. спр. 4-5).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду області від 20 січня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (арк. спр. 1).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2010 року позовні вимоги задоволені повністю (арк. спр. 210-212).

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що Державна податкова інспекція у Новоазовському районі Донецької області, приймаючи рішення №0000752300 від 13 липня 2009 року та застосовуючи штраф, виходячи із фактичної вартості залишків товару на місці реалізації, діяла з порушенням способу накладення штрафних санкцій, передбаченого законодавством України, необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення, упереджено, нерозсудливо, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких було спрямоване це рішення.

Державна податкова інспекція у Новоазовському районі Донецької області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2010 року та винести нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права (арк. спр. 213-215).

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що на момент здійснення перевірки, фахівцям, що здійснювали перевірку, не було надано до перевірки графік передачі первинних документів до бухгалтерії з АЗС та реєстри переданих разом зі змінним звітом АЗС за формою 17-НП первинних документів.

Також, апелянт вказує на те, що на момент проведення перевірки не надано другий примірник змінного звіту за формою № 17-НП, який повинен залишатися на АЗС.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду області від 15 червня 2010 року залишено без розгляду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Новоазовському районі Донецької області (арк. спр. 220).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу задоволено, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2010 року скасовано, справу направлено до Донецького апеляційного адміністративного суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги ( арк. спр. 237-239).

Позивач у судове засідання не з»явився, проте звернувся до суду з клопотанням від 25.11.2010р. № 4а-юр, в якому просив розглянути справу за його відсутністю.

Відповідач у судове засідання не з»явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Керуючись п. 2 частини 1 ст. 197 КАС України судова колегія ухвалила здійснити апеляційний розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Як встановлено судом першої інстанції та визнається сторонами по справі:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовнефтепродукт плюс» згідно свідоцтва про державну реєстрацію є юридичною особою, зареєстроване Новоазовською районною державною адміністрацією Донецької області 23 вересня 2004 року, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Новоазовському районі Донецької області (арк. спр. 6-8).

Державна податкова інспекція у Новоазовському районі Донецької області є субєктом владних повноважень та здійснює у даних правовідносинах повноваження, визначені статтями 10 - 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

24 червня 2009 року о 16.25 год. Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя Донецької області на підставі наказу начальника інспекції № 1224 від 23 червня 2009 року та направлень на перевірку №№ 859, 861 від 23 червня 2009 року (арк. спр. 40-41) була здійснена позапланова перевірка діяльності ТОВ «Азовнефтепродукт плюс»на автозаправній станції № 10, розташованій за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, 57 з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), дотримання вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, наслідки якої викладені в акті № 0431/05/81/23/33065688 від 24 червня 2009 року (арк. спр. 42-45).

Зазначений акт був складений посадовими особами Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя, що проводили перевірку, у присутності директора АЗС ОСОБА_2 та оператора ОСОБА_3 У подальшому акт та матеріали перевірки надіслано до Держаної податкової інспекції у Новоазовському районі для прийняття рішення (арк. спр. 9-12).

Перевіркою було встановлено порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме - реалізація паливно-мастильних матеріалів (ПММ), які не обліковані у встановленому порядку.

Згідно Х-звіту за 24 червня 2009 року залишки ПММ на місці реалізації склали: бензин А-95 - 16495 л. на загальну суму 110516,50 грн.; бензин А-92 - 7593 л. на загальну суму 48974,85 грн.; бензин А-95П - 9510 л. на загальну суму 67521 грн.; бензин А-98 - 6852 л. на загальну суму 51390 грн.; дизельне пальне - 4999 л. на загальну суму 27494,50 грн. Вказані паливно-мастильні матеріали реалізовувались без наявності накладних на АЗС № 10. Також, встановлений факт реалізації без наявності накладних алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

За результатами розгляду матеріалів перевірки начальником Державної податкової інспекції у Новоазовському районі на підставі статей 20-21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за формою «С»№ 0000752300 від 13 липня 2009 року на загальну суму 621070,88 грн., яке отримано платником 14 липня 2009 року (арк. спр. 13).

Згідно рішення Державної податкової адміністрації у Донецькій області від 21 серпня 2009 року про результати розгляду скарги рішення відповідача № 0000752300 від 13 липня 2009 року було скасовано в частині застосування штрафної санкції на суму 63086, 88 грн. за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, а в іншій частині - залишено без змін (арк. спр. 47-51).

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 557984,00 грн. за порушення порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»(надалі Закон №509), Законом України від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі Закон №2181), та Законом України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(надалі Закон №481/95)

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно з статтею 6 вказаного Закону облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Порядок обліку паливно-мастильних матеріалів на АЗС передбачений Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20 травня 2008 року.

Пунктом 10.2.1 Інструкції передбачено, що приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами за даними товарно-транспортних накладних уразі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності

Пунктом 10.2.10 Інструкції визначено, що оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами на підставі ТТН та акту приймання (у разі його наявності), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП.

На АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС № 17-НП згідно пункту 10.4.1 Інструкції.

Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт за формою № 17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.

Таким чином, фактичні залишки нафтопродуктів на АЗС мають відповідати обліковим залишкам надходження нафтопродуктів за певний проміжок часу, що підтверджені відповідними документами (ТТН, актами приймання), змінними звітами АЗС, за вирахуванням кількості відпущених нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників паливно-роздавальних колонок.

Апелянт посилається на те, що позивач реалізував ПММ, які не обліковані у встановленому порядку.

Але, судом першої інстанції встановлено та не оспорюється апелянтом, що під час перевірки їм не були надані первинні документи (накладні, облікові журнали), які б свідчили про облік паливно-мастильних матеріалів, що реалізовувались на АЗС, а тому ними був зроблений висновок про порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»на підставі X - звіту за 24 червня 2009 року, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що на час перевірки на АЗС № 10 у наявності були копії товарно-транспортних накладних на відпуск пального, актів прийому-передачі нафтопродуктів (оригінали знаходились у бухгалтерії), журнал обліку надходження нафтопродуктів за формою № 13-НП, змінні звіти про рух нафтопродуктів на АЗС за формою № 17-НП, що підтверджується поясненнями представника позивача, а також показаннями свідка ОСОБА_6 - старшого оператора АЗС № 10, яка пояснила суду, що 24 червня 2009 року під час проведення перевірки посадовими особами Жовтневої МДПІ були затребувані товарно-транспортні накладні на пальне, що реалізувалось. Оскільки оригінали всіх первинних документів до 10-00 год. щоденно передаються до головного офісу, вона запропонувала оглянути копії цих документів, однак, останні до уваги прийняті не були. Будь-які інші документи перевіряючими не запитувались.

Колегією суддів встановлено, що суду першої інстанції були надані оригінали товарно-транспортних накладних на відпуск пального, актів прийому-передачі нафтопродуктів, журнал обліку надходження нафтопродуктів за формою № 13-НП, зареєстрований у ДПІ в Новоазовському районі; змінні звіти про рух нафтопродуктів на АЗС за формою № 17-НП за період 01 червня 2009 року по 27 червня 2009 року для огляду, які були долучені до матеріалів справи (арк. спр. 55-71, 113-207).

Факт передачі оригіналів первинних документів до центрального офісу товариства підтверджується актом перевірки, а також наказом директора ТОВ «Азовнефтепродукт»№ 47 - х від 01 березня 2009 року про встановлення режиму роботи АЗС та графіка передачі первинних документів (арк. спр. 103).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач, не з'ясувавши, чи ведеться облік товарів на АЗС та не врахувавши всіх обставин справи, зробив передчасний висновок про наявність в діях позивача порушення лише на підставі X - звіту.

Крім того, розрахунок штрафних санкцій відповідачем зроблений, виходячи із фактичної вартості залишків товару на місці реалізації згідно відомості, доданої до акту перевірки (арк. спр. 44-45, 98), що суперечить вимогам статей 20 та 21 Закону, згідно яких розмір штрафу розраховується виходячи із вартості не облікованих товарів за цінами реалізації.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Новоазовському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2010 року у адміністративній справі № 2а-490/10/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2010 року у адміністративній справі № 2а-490/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовнефтепродукт плюс»до Державної податкової інспекції у Новоазовському районі Донецької області про визнання недійсним та скасування податкового рішення № 0000752300 від 13 липня 2009 року про застосування штрафних санкцій залишити без змін.

Ухвала складена та підписана колегією суддів 26 листопада 2010 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п»ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя О.О.Радіонова

Судді О.А. Нікулін

С.В. Жаботинська