Ухвала суду № 22295343, 26.11.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2010 року справа №2а-22947/09/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрко І.В., суддів Білак С.В., Гаврищук Т.Г.,

при секретарі Задоєнко О.В.,

за участю представника позивача Перешивайло О.О., представника відповідача Цвіненко П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Східної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року по справі № 2а-22947/09/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства „Виробниче об'єднання „Конті" до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання протиправними дії Східної митниці у видачі карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020822 від 11.12.2008 року та № 700000024/2008/020887 від 26.12.2008 року, визнання недійсними карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020822 від 11.12.2008 року та № 700000024/2008/020887 від 26.12.2008 року, визнання недійсним рішень митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/015591 від 05.12.2008 року та до ВМД № 700000005/8/016685 від 25.12.2008 року, стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у сумі 158663,08 грн. шляхом її зарахування на поточний рахунок, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання протиправними дії Східної митниці у видачі карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020822 від 11.12.2008 року та № 700000024/2008/020887 від 26.12.2008 року, визнання недійсними карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020822 від 11.12.2008 року та № 700000024/2008/020887 від 26.12.2008 року, визнання недійсним рішень митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/015591 від 05.12.2008 року та до ВМД № 700000005/8/016685 від 25.12.2008 року, стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у сумі 158663,08 грн. шляхом її зарахування на поточний рахунок.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 05.12.2008 року та 25.12.2008 року позивач через свого митного брокера ЗАТ «Укрсервіс» (декларанта) подав до Східної митниці декларації митної вартості №№ 700000005/8/015591, 700000005/8/016685 на товар - какао масло «РРР NON-DEO BLOCKS» для кондитерської промисловості виробництва Кот Дівуар за ціною 7024 доларів США за 1000 кг з метою оформлення товару в режимі «Імпорт-40» (випуск у вільний обіг), але відповідачем було відмовлено у прийнятті декларації у звязку з тим, що позивач не подав додаткових документів, передбачених ст. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 1766.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Відповідач не погодився з рішеннями суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, якою просив скасувати судове рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права на підставі неправильного та неповного дослідження судом першої інстанції доказів і встановлення обставин у справі, а дії митниці по визначенню митної вартості, заявлених позивачем товарів та видачі спірних рішень про визначення митної вартості та карток відмови в митному оформленні є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, та правомірність яких у повній мірі підтверджена наданими суду доказами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне в задоволенні вимог, викладених в апеляційній скарзі відповідача, відмовити, виходячи з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - Закрите акціонерне товариство «Виробниче обєднання «Конті»,- є юридичною особою, зареєстроване 22.10.1997 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 315851 (а.с. 121). Підприємство включене до ЄДРПОУ за № 25112243, здійснює, у тому числі, виробництво какао, шоколаду, оптову та роздрібну торгівлю шоколадними та кондитерськими виробами, що підтверджується Довідкою серії АА № 051497, виданою Головним управлінням статистики у Донецькій області від 30.09.2009 року (а.с. 122).

Відповідач - Східна митниця - є юридичною особою, зареєстрована виконавчим комітетом Донецької міської ради 18.03.2008 року, включена до ЄДРПОУ за № 35793589, є органом державної влади. Отже, Східна митниця є субєктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Між Фірмою «GRACOMAR S.L.» (Granada Comercial De Aromas), Іспанія, та позивачем 01 грудня 2005 року укладено Договір консигнації на продаж № GR-001, відповідно до п.2.3, абз. 11 п.3.1 якого позивач прийняв на себе зобовязання укласти договори продажу в інтересах Консигнанта у чітко обумовлений у Специфікаціях (завданнях Консигнанта) строк; у іншому випадку позивач (Консигнатор) зобовязується здійснити викуп товару, що знаходиться на митному ліцензійному складі в обємі по Специфікації, за свій рахунок для свого використання або з метою подальшої реалізації - на його розсуд (а.с. 43-46).

Згідно умов Додаткової угоди № 2 від 17.04.2007 року до Договору консигнації на продаж № GR-001 від 01.12.2005 року Консигнатор забезпечує доставку товарів на умовах поставки у відповідності до «Інкотермс 2000» на митний ліцензійний склад, розташований за адресою: Україна, м. Макіївка, пров. Трочинського, 22, для здійснення тимчасового зберігання до фактичного продажу Консигнатором Покупцям. Зберігання здійснюється ЗAT «Укрсервіс» на підставі договору зберігання з Консигнатором № 185 від 01.02.2006 (а.с. 24-31, 49).

У додатку № 910 від 13.11.2008 року (а.с. 55) та Специфікації № 910 від 13.11.2008 (а.с. 56) до Договору консигнації визначені суттєві умови Договору консигнації, а саме: товар - какао масло «РРР NON-DEO BLOCKS»; ціна - 7024 доларів США за 1000 кг; загальна кількість - 20000 кг нетто; загальна вартість поставки - 140480 доларів США; строк поставки - листопад 2008 року; строк виконання консигнаційного доручення - 8 календарних днів від дати підписання специфікації.

Вказаний товар був поставлений на митну територію України, задекларований у режимі «Імпорт-74» та розміщений на митному ліцензійному складі (а.с. 58-59).

Позивач на виконання умов Договору консигнації звернувся із комерційними пропозиціями про продаж товару до ЗАТ «Конти-Рус», ЗАТ «Фрутика», але отримав відповіді щодо відсутності необхідності у придбанні товару (а.с. 60-64).

В такому разі позивач мав здійснити купівлю товару самостійно за свій рахунок для власного використання або з метою подальшої реалізації - на його розсуд. З цією метою позивач 21.11.2008 року звернувся до фірми «GRACOMAR S.L.» із листом про надання цінової пропозиції на товар для його власного придбання (а.с. 65). Згідно з відповіддю фірми «GRACOMAR S.L.» від 21.11.2008 року для придбання позивачем товару згідно Додатку № 910 від 13.11.2008 року встановлена ціна 7024,00 доларів США за метричну тону (а.с. 66). Позивач із ціновою пропозицією погодився (а.с. 67).

24.11.2008 року між Компанією «GRACOMAR S.L.» (Granada Comercial De Aromas). Іспанія, та позивачем укладено Контракт № GB-07, згідно з яким позивач зобовязується придбати та оплатити какао масло «РРР NON-DEO BLOCKS» для кондитерської промисловості виробництва Кот Дівуар вагою 20000 кг, ціна за 1000 кг складає 7024 долара США, загальна вартість товару 140480 доларів США. Відвантаження товару буде відбуватися з ліцензійного складу (86117, м. Макіївка, пров. Трочинського, 22) в листопаді-грудні 2008 року (а.с. 68-73).

Митним брокером позивача ЗАТ «Укрсервіс» 05.12.2008 року був задекларований товар -какао масло «РРР NON-DEO BLOCKS» для кондитерської промисловості виробництва Кот Дівуар у кількості 20000 кг за ціною 7024 доларів США за 1000 кг, тобто на загальну митну вартість 140480 доларів США, про що подано Декларацію митної вартості Форми ДМВ-1 № 700000005/8/015591 від 05.12.2008 (а.с. 74). До вказаної Декларації митний брокер додав такі документи: контракт № GB-07 від 24.11.2008 року, комерційний інвойс 20081201/GB/07 від 01.12.2008 року, про що, зокрема, зазначено у графах 4, 5 Декларації (а.с. 75).

У відповідності до п. 1 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року № 574, вантажна митна декларація - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Як встановлено п.п. З, 5 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для їх підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року № 1766, митна вартість товарів та метод її визначення декларуються під час митного оформлення таких товарів шляхом подання декларації митної вартості. Для заявлення митної вартості товарів, визначеної за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до ст. 267 Митного кодексу України подається декларація митної вартості за формою згідно з додатком 1.

Пунктом 11 вказаного Порядку передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобовязаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі «Для відміток митного органу».

У графі 3 Декларації митної вартості Форми ДМВ-1 № 700000005/8/015591 від 05.12.2008 року Східною митницею зроблено відмітку щодо необхідності подання додаткових документів згідно ПКМУ № 1766, а саме: висновку Укрпромзовнішекспертизи, висновку спеціалізованої установи по вартості товару, експортної ВМД, договору з третіми особами, що пов'язані із договором поставки, розрахунки з третіми особами на користь продавця, калькуляцію виробника товару, прас-листи виробника товару, комерційну пропозицію, інформації зовнішньоторгівельних та біржових організацій щодо вартості товарів та/або сировини, інформації з мережі «Інтернет», відповідної бухгалтерської документації (а.с. 75).

Представником позивача на зворотному боці Декларації митної вартості 11.12.2008 року зроблено відмітку про неможливість надання документів, що вимагаються Східною митницею.

11.12.2008 року відділом контролю митної вартості Східної митниці прийнято Рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/015591 від 05.12.2008 - какао масла «РРР NON-DEO BLOCKS», одержаного за контрактом від 01.12.2008 року № GB-07, яким була відкоригована митна вартість товару у бік збільшення із застосуванням методу № 3, передбаченого ст. 265 Митного кодексу України та визначена у гривнях у розмірі 1242228,66 грн., у доларах СІЛА - 166200 (а.с. 80).

Також, 11.12.2008 року Східною митницею винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020822 із зазначенням причини відмови - не подання додаткових документів згідно вимог ст. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року № 1766. У картці також зазначені вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України - подання нової ВМД з коригуванням вартості товару (а.с. 79).

Крім того, між фірмою «GRACOMAR S.L.» та позивачем були підписані додатки до договору консигнації № 919 від 21.11.2008 року (а.с. 85), № 940 від 08.12.2008 року (а.с. 90), № 944 від 09.12.2008 року (а.с. 95) та відповідні Специфікації (завдання Консигнанта) № 919 від 21.11.2008 року (а.с. 86), № 940 від 08.12.2008 року (а.с. 91), № 944 від 09.12.2008 року (а.с. 96), у кожній з яких були визначені суттєві умови договору консигнації, а саме: товар - какао масло «РРР NON-DEO BLOCKS»; ціна - 7024 доларів США за 1000 кг; загальна кількість - 20000 кг нетто; загальна вартість поставки - 140480 доларів США; строк поставки листопад 2008 року; строк виконання консигнаційного доручення - 8 календарних днів від дати підписання специфікації. Отже, загальна кількість товару за цими додатками та специфікаціями склала 60000 кг, загальна вартість товару - 421440 доларів США.

Вказаний товар був поставлений на митну територію України, задекларований у режимі «Імпорт-74» та розміщений на митному ліцензійному складі (а.с. 88-89, 93-94, 98-99).

Консигнант - компанія «GRACOMAR S.L.» відмовився від наданого позивачу доручення за договором консигнації, що, зокрема, вбачається з додаткових угод до договору консигнації від 28.11.2008 року, якою розірвано додаток № 919 від 21.11.2008 року і специфікацію № 919 від 21.11.2008 року до договору консигнації (а.с. 53), та від 16.12.2008 року, якою розірвано додатки № 940 від 08.12.2008 року, № 944 від 09.12.2008 року та відповідні специфікації № 940 від 08.12.2008 року, № 944 від 09.12.2008 року (а.с. 54).

22.12.2008 року між Компанією «GRACOMAR S.L.» (Granada Comercial De Aromas), Іспанія, та позивачем укладено Контракт № СВ-2008, згідно з яким позивач зобовязується придбати та оплатити какао масло «РРР NON-DEO BLOCKS» для кондитерської промисловості виробництва Кот Д"івуар вагою 60000 кг, ціна за 1000 кг складає 7024 долара США, загальна вартість товару 421440 доларів США (а.с. 100-105). Митним брокером позивача ЗАТ «Укрсервіс» 25.12.2008 року був задекларований товар -какао масло «РРР NON-DEO BLOCKS» для кондитерської промисловості виробництва Кот Дівуар у кількості 60000 кг за ціною 7024 доларів США за 1000 кг, тобто на загальну митну вартість 421440 доларів США, про що подано Декларацію митної вартості Форми ДМВ-1 № 700000005/8/016685 від 25.12.2008 року (а.с. 83-84). До вказаної Декларації митний брокер додав такі документи: контракт № СВ-2008 від 22.12.2008 року, комерційний інвойс 20081223/СВ-2008 від 23.12.2008 року, про що, зокрема, зазначено у графах 4, 5 Декларації (а.с. 83).

У графі 3 Декларації митної вартості Форми ДМВ-1 № 700000005/8/016685 від 25.12.2008 року відповідачем зроблено відмітку щодо необхідності подання додаткових документів згідно ПКМУ № 1766, а саме: висновку спеціалізованої установи по вартості товару, експортної ВМД, договору з третіми особами, що пов'язані із договором поставки, розрахунки з третіми особами на користь продавця, калькуляцію виробника товару, прас-листи виробника товару, комерційну пропозицію, інформації зовнішньоторгівельних та біржових організацій щодо вартості товарів та/або сировини, інформації з мережі «Інтернет», відповідної бухгалтерської документації (а.с. 83).

25.12.2008 року відділом контролю митної вартості Східної митниці прийнято Рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/016685 від 25.12.2008 року - какао масла «РРР NON-DEO BLOCKS», яким була відкоригована митна вартість товару у бік збільшення із застосуванням методу № 3, передбаченого ст. 265 Митного кодексу України та визначена у гривнях у розмірі 3884094 грн., у доларах США - 498600 (а.с. ПО).

Також, 26.12.2008 року Східною митницею винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020887 із зазначенням причини відмови - не подання додаткових документів згідно вимог ст. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року № 1766. У картці також зазначені вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України - подання нової ВМД з коригуванням вартості товару (а.с. 109).

Відповідно до статті 259 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 260 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 267 Митного кодексу України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійсненні покупцем оцінюваних товарів на користь продавця.

Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування методів, визначених у частині 1 ст. 266 Митного кодексу України. Відповідно до частин 2-4 статті 266 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

У межах правовідносин, які є предметом судового розгляду, документами, що підтверджують митну вартість товару по ВМД № 700000005/8/015591 є контракт № GB-07 від 24.11.2008 року, комерційний інвойс 20081201/GB/07від 01.12.2008року; по ВМД № 700000005/8/016685 - контракт №СВ-2008 від 22.12.2008 року, комерційний інвойс 20081223/СВ-2008 від 23.12.2008 року.

Крім того, у відповідності з ч. 2 ст. 16 Закону України «Про Єдиний митний тариф», у випадку явної невідповідності заявленої митної вартості товарів або у разі неможливості перевірки її обчислення, митні органи визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів та інших предметів.

У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені Митним кодексом України, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних товарів.

У відповідності із ст. 266 Митного кодексу України методами визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, є:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервний.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

У відповідності із ст. 267 Митного кодексу України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не повязані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що явну невідповідність заявленої митної вартості товару дійсній вартості цього товару відповідач не встановив, оскільки ним було здійснено митне оформлення товару - какао масла за Договором консигнації, зазначеним вище, на підставі вантажно-митних декларацій в митному режимі «Імпорт 74», в яких було зазначено митну вартість партії вказаного товару - 7024 доларів США за 1000 кг. Будь-яких зауважень з цього приводу з боку відповідача на адресу позивача зроблено не було.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 26 МК України порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Пунктом 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року № 1766, визначено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобовязаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Відповідно до п. 11 Порядку для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобовязаний подати додаткові документи. Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що повязаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, повязаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Із змісту вказаної норми вбачається, що вона не зобовязує позивача надати повний перелік документів відповідно до п. 11 Порядку. При цьому, саме формулювання вказаної норми - «можуть подаватися», вказує на те, що витребовування таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Разом із тим, витребувавши практично весь перелік документів, передбачених п. 11 Порядку, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити.

Колегія суддів зазначає, що відповідач крім того не вказав яка саме бухгалтерська документація та яка інформація з мереді «Інтернет» ( з якого сайта та про що) повинна бути подана додатково позивачем.

Відповідач, використовуючи третій метод визначення митної вартості товару, зазначив, що за ціновою інформацією ЄАІС ДМСУ мінімальна вартість аналогічних товарів складала 8310 доларів США за 1000 кг (а.с. 137-139), що є вищою, ніж заявлено позивачем.

Разом із тим, як вбачається з інформації з ЄАІС ДМСУ, наданої Східною митницею у судове засідання (а.с. 137-139), ціна на товар - какао масло не дезодороване протягом жовтня-грудня 2008 року постійно змінювалась.

Згідно відповіді ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 254 від 11.02.2010 року ціна на какао масло у розмірі 7024 доларів США за 1000 кг, вказана у контрактах, відповідає конюктурі ринку какао масла та какао бобів. Крім того, у період червень-серпень 2008 року рівень цін на какао масло знаходився на середньому рівні 5800 доларів США. В серпні-вересні 2008 року ціни на какао масло зросли до 8400 доларів США і утримувалися на зазначеному рівні протягом жовтня. В листопаді 2008 року середній рівень цін на какао масло знизився до 7150 доларів США і залишався на даному рівні протягом грудня 2008 року (а.с.156 - 158).

Таким чином, ціна какао масла не є сталою та залежить від різних процесів на ринку цього товару. Таким чином, відмова відповідача в митному оформленні не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДМСУ, оскільки таке рішення повинне базуватися на оцінці і інших наданих доказів у сукупності.

Суд першої інстанції вірно встановив, що надані позивачем до митного оформлення документи, є достатніми для підтвердження митного оформлення товару за першим методом, з чим погоджується колегія суддів.

Відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем всіх додатково витребуваних документів.

Колегія судді зазначає, що такий висновок відповідача є незаконним, оскільки згідно з п. 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 1766, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством. При цьому відповідно до ч. 4 ст. 266 МК України кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

В матеріалах справи відсутні докази того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів; стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті; покупець і продавець не є повязаними між собою особами або хоч і є повязаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів.

В матеріалах справи відсутні обставини, які виключають використання першого методу, та такі обставини не були представлені відповідачем.

Крім того, відповідач, відмовляючи в застосуванні першого методу, послався на інформацію, яка міститься в ЄАІС ДМСУ і зазначив, що мінімальна вартість аналогічних товарів складає 8310 доларів США за 1000 кг.

Колегія суддів зазначає, що за таких підстав, відповідач повинен був визначити ціну товару за другим методом, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 268 МК України у разі, якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 267 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Між тим, в рішеннях про визначення митної вартості товару до ВМД № 700000005/8/015591 від 05.12.2008 року та до ВМД № 700000005/8/016685 від 25.12.2008 року відповідач вказує на відсутність інформації для застосування цього методу.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, за змістом ст. 266 МК України, кожний наступний метод визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Такі висновки суду першої інстанції узгоджуються з позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 20.04.2010року, прийнятій за наслідками перегляду за винятковими обставинами справи за позовом ЗАТ «ВО «Конті» до Східної митниці, ГУДКУ в Донецькій області про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання рішення недійсним та зобов'язання вчинити дії (а.с. 189-191), та позицією Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі від 01.09.2010 року по справі № К-20882/10 за касаційною скаргою Східної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.07.2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.12.2008 року у справі № 2а-13873/08 за позовом ЗАТ «ВО «Конті» до Східної митниці, ГУ ДКУ у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, визнання рішення нечинним та зобов'язання вчинити дії (а.с. 197-202) .

У відповідності до п. 6.6 Порядку здійснення митного контролю, й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби від 20.04.2005 року № 314, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.04.2005 року за № 439/10719, за наявності достатніх підстав, установлених законодавством України, посадова особа митного органу може відмовити в прийнятті ВМД, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України з оформленням Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України в порядку, установленому законодавством України.

Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про протиправність дій Східної митниці, які мають наслідком прийняття протиправних карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон та рішень про визначення митної вартості.

Стосовно стягнення з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у сумі 158663,08 грн. шляхом її зарахування на поточний рахунок колегія суддів зазначає наступне.

Митним брокером позивача були подані до Східної митниці наступні ВМД:

- № 700000005/8/015899 від 11.12.2008 року, у якій задекларовано товар - какао масло «РРР NON-DEO BLOCKS» для кондитерської промисловості виробництва Кот Д'івуар вагою нетто 20000 кг за скоригованою ціною 1242228,66 грн. При цьому був сплачений податок на додану вартість у розмірі 20%, що складає 248445,73 грн. (а.с. 81);

- № 700000005/8/016758 від 26.12.2008 року, у якій задекларовано товар - какао масло «РРР NON-DEO BLOCKS» для кондитерської промисловості виробництва Кот ДТвуар вагою нетто 60000 кг за скоригованою ціною 3884094 грн. При цьому був сплачений податок на додану вартість у розмірі 20%, що складає 776818,80 грн. (а.с. 111).

Факт сплати митним брокером позивача податку на додану вартість підтверджується матеріалами справи та відповідачем не оспорюється.

Таким чином, з урахуванням встановлених вище обставин, позивачем фактично сплачена сума податку на додану вартість більша, ніж мала бути сплачена у випадку вірного визначення митної вартості товару.

Сума заявленої позивачем митної вартості 20000 кг какао масла за Декларацією митної вартості № 700000005/8/015899 від 11.12.2008 року згідно з протиправним рішенням Східної митниці про визначення митної вартості товару склала 1242228,66 грн. або 166200 доларів США за курсом 7,4743 на 11.12.2008 року. Сума ПДВ, що була фактично сплачена позивачем виходячи із встановленої рішенням Східної митниці митної вартості товару склала 248445,73 грн. Сума ПДВ, що повинна була бути сплачена, складає 209997,93 грн. Таким чином, позивачем був надмірно сплачений ПДВ на суму 38447,80 грн. (248445,73 грн. - 209997,93 грн. = 38447,80 грн.).

Сума заявленої позивачем митної вартості 60000 кг какао масла за Декларацією митної вартості № 700000005/8/016758 від 26.12.2008 року згідно з протиправним рішенням Східної митниці про визначення митної вартості товару склала 3884094 грн. або 498600 доларів США за курсом 7,79 на 26.12.2008 року. Сума ПДВ, що була фактично сплачена позивачем виходячи із встановленої рішенням Східної митниці митної вартості товару склала 776818,80 грн. Сума ПДВ, що повинна була бути сплачена, складає 656603,52 грн. Таким чином, позивачем був надмірно сплачений ПДВ по зазначеній операції на суму 120215,28 грн. (776818,80 грн. - 656603,52 грн. = 120215,28 грн.).

Загальна сума надмірно сплаченого ПДВ складає 158663,08 грн. (38447,80 грн. + 120215,28 грн. = 158663,08 грн.).

У відповідності з п.1 Розділу 3 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом митної Служби України 20.07.2007 року №618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Тобто, цей порядок передбачає самостійне добровільне звернення суб'єкта господарювання за заявою для повернення зайвих або помилково перерахованих коштів. Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, можливе ініціювання проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету, розрахункового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийняття зобов'язань та проведення платежів, бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.

Статтею 50 Бюджетного кодексу України передбачено, що Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

У відповідності з п.10 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України 20.07.2007 року за №618, суми митних та інших платежів, перераховані митними органами на рахунки з обліку доходів, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, які підлягають поверненню за рішенням суду, повертаються у порядку, визначеному Державною митною службою України та Державним казначейством України.

Станом на момент розгляду справи зазначені кошти, сплачені позивачем, перераховані митним органом на відповідні рахунки органу Державного казначейства України.

Таким чином, суд першої інстанції вірно зробив висновок про те, що сам факт оформлення вантажної митної декларації та сплата нарахованих на її підставі податків, мита та митних зборів є можливою підставою для повернення помилково або надмірно сплачених платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Східної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року по справі № 2а-22947/09/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року по справі № 2а-22947/09/0570 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили з дня складання ухвали у повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 30 листопада 2010 року.

Головуючий: Юрко І.В.

Судді: Білак С.В.

Гаврищук Т.Г.