Ухвала суду № 22295305, 24.11.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ципко О.В.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2010 року справа №2а-6697/10/1270 <приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Арабей Т.Г., Юрко І.В.,

при секретарі: Літвіновій Л.О.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 20.01.2010р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діоніс 2007» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діоніс2007» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, обгрунтувавши позовні вимоги тим, що актом № 343 Ленінської МДПІ у м. Луганську було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість № 100234968 НБ № 246577, у зв»язку з тим, що комісією з анулювання реєстрації платників податку на додану вартість Ленінської МДПІ у м. Луганську було встановлено, що позивач не подає податкові декларації з податку на додану вартість за 12 послідовних місяців, а саме з серпня 2009 р. Позивач зазначає, що даний акт складений з порушенням способу такого анулювання, а саме без урахування фактичних обставин та без дотримання принципів рівності та єдиного підходу, встановлених ст. 3 Закону України “Про систему оподаткування”, тому підлягає скасуванню.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Діоніс-2007” задоволено. Визнано протиправним та скасовано акт Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 343 від 27.08.2010 р., зобовязано Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську поновити реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Діоніс 2007» (код 34641695) як платника податку на додану вартість з дати реєстрації та зобовязано Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську поновити дію свідоцтва № 100234968 про реєстрацію платником податку на додану вартість виданого товариству з обмеженою відповідальністю «Діоніс 2007» з дати початку його дії з 10.07.2009 р., індивідуальний податковий номер 346416912364, бланк форми № 2-ПДВ, серія НБ № 246577.

З таким рішенням не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом порушені норми матеріального та процесуального права. Свої дії вважає правомірними, оскільки позивачем до податкового органу були надіслані податкові декларації з ПДВ з 20.09.2009 р. по 13.08.2010 р., але вони не були визнані Лунінською МДПІ як податкова звітність, оскільки ці декларації були заповнені всупереч “Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість”. ТОВ “Діоніс-2007” були направлені листи для усунення недоліків по вказаним деклараціям, але недоліки не були усунені, тому зазначені декларації були залишені невизнаними та неподаними.

В судовому засіданні представник позивача заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду представник відповідача до суду не прибув, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено і вбачається з матеріалів справи, що 27.08.10 р. Ленінською МДПІ м. Луганська було складено акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Діоніс-2007» на підставі неподання ним податкової декларації з ПДВ з 20.09.2009 р. за 12 послідовних місяців, при цьому податковий орган керувався п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Пунктом 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено виключний перелік підстав анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, який в силу пункту 11.4 статті 11 зазначеного Закону не може бути розширений інакше, ніж шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування податком на додану вартість.

Так, відповідно до підпункту «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість” анулювання реєстрації відбувається у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Підпунктом 25.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01.03.2000 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3.04.2000 р. за № 208/4429 (далі Положення №79) встановлено, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою N 6-ПДВ. Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону.

Підпунктом 25.4 Положення № 79 передбачено оскарження рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою органу державної податкової служби.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо безпідставності анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Діоніс-2007» з наступних підстав.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі-Закон № 2181) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації.

Підпунктом 4.1.2 цього Закону встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження

Виходячи з вищенаведеного та аналізуючи матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що законних підстав для неприйняття податкових декларацій від ТОВ «Діоніс 2007» у відповідача не було.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Діоніс 2007» направляло на адресу Ленінської МДПІ у м. Луганську податкові декларації з податку на додану вартість з жовтня 2009р. по липень 2010 р. разом із додатками рекомендованою поштою, при цьому їх отримання відповідачем підтверджено поштовими повідомленнями про вручення кореспонденції.

Крім того, за результатами розгляду скарги позивача по факту неприйняття декларацій за серпень-вересень 2009 року, ним отримано відповідь стосовно того, що факт відмови в прийнятті податкової звітності не встановлений.

Доводи апелянта стосовно того, що ним направлялись позивачеві листи з пропозицією усунути недоліки декларацій, не підтверджені будь-якими доказами.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

Судова колегія вважає, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій, з огляду на що судом першої інстанції справу вирішено правильно, без порушень норм матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування постанови відсутні.

Ухвала в повному обсязі складена 26 листопада 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись статями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року в адміністративній справі №2а-6697/10/1270 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діоніс 2007» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість залишити без задоволення, а постанову суду - залишити без змін

Ухвалу суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: Л.В. Губська

(підписи) Т.Г. Арабей

І.В. Юрко