Ухвала суду № 22295293, 22.11.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2010 року справа №2а-19928/10/0570

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючий суддя Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

при секретарі судового засідання Ковальчук Г.Л.

за участю представників від:

позивача:Жеболенко Г.М., Далеко К.О., Чернишов А.В.

від відповідача 1 Маріупольська митниця Гринюк О.М.

від відповідача 2 ГУ ДКУнемає

прокурорНаздрьов С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2010 року у справі № 2а-19928/10/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «А/Т Глини Донбасу» до Маріупольської митниці, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області за участю Прокуратури Донецької області про визнання нечинними, скасування рішення про визначення митної вартості, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів у загальному розмірі 576741, 62 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «А/Т Глини Донбасу» (на далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Маріупольської митниці (надалі- Відповідач 1), Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області (надалі- Відповідач 2) про визнання нечинними, скасування рішення про визначення митної вартості, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів, а саме надмірно сплаченого мита за товари, що ввезені на територію України в розмірі 51494, 79 грн. та надмірно сплаченого податку на додану вартість з товарів ввезених на територію України в розмірі 525246, 83 грн. (всього 576741, 62 грн.).

Безпосередньо позивач вимагав визнати нечинним, скасувати рішення Маріупольської митниці про визначення митної вартості до ВМД № 703000006/2010/000543/1 від 28.05.2010 року; визнати нечинною, скасувати картку відмови Маріупольської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 703070401/0/00063; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму надмірно сплаченого мита за товари, що ввезені на територію України в розмірі 51494, 79 грн. та надмірно сплаченого податку на додану вартість з товарів ввезених на територію України в розмірі 525246, 83 грн.

Позов мотивовано безпідставними висновками Маріупольської митниці щодо неможливості визначення митної вартості за першим методом, визначив митну вартість товару за шостим методом (резервним), неправомірно прийняв Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 703070401/0/00063, що потягло в свою чергу надмірну сплату до бюджету визначеного за ціною Відповідача- 1 мита за товари та податку на додану вартість .

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі, судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду у вигляді судового збору, стягнуті з Державного бюджету України на користь позивача.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Прокурором Донецької області була подана апеляційна скарга, якою він просять скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.94 року № 512 «Про загальну класифікацію та оцінку вартості природного каміння» та наказу Міністерства фінансів від 26.03.07 року № 402 «Про затвердження Переліку товарів із зазначенням їх кодів згідно з УКТЗЕД, на які міністерством фінансів України видаються документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів» декларантом ТОВ «АТКО» при митному оформленні товару «польовий дроблений натрієвий шпат» разом з вантажно-митною декларацією та пакетом документів подано висновок Міністерства Фінансів України Державного Гемологічного Центру України № 3203131-Д від 29 березня 2010 року з оціночною вартістю вищевказаної партії товару 605000 дол. США за 11000 т., тобто 55 дол.США /т, яка не відповідає ціні контракту (36 дол.США/т).

У висновку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» зазначається, що рівень цін на «польовий шпат дроблений» на умовах поставки СІF-міста України може становити 30-70 дол/т. Але ж даний висновок носить «консультативний характер», українським законодавством з питань визначення митної вартості товарів не обумовлюють використання експертних висновків, як бази для визначення митної вартості, вони лише приймаються до уваги.

При здійснені порівняння митної вартості товарів, з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, було виявлено, що товар «польовий шпат дроблений» походженням з Туреччини завозиться на митну територію України за ціною 0,06 дол./кг, що значно вище, ніж заявлена позивачем-0,036 дол/кг.

Крім того, скаржник посилається на те, що зовнішньоекономічна угода 1-і01/10 від 19.03.2010 року є непрямою-товар виробництва Туреччини продається іспанською фірмою, при цьому неможливо оцінити вплив третіх осіб на ціну товару.

Обовязок доведення митної вартості товару лежить на позивачеві. При цьому орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи, приблизний перелік яких встановлено п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підвищення, затвердженим постановою КМУ від 20.12.06 р. № 1766. Факт подання документів ще не свідчить про повне виконання позивачем своїх обовязків по доведенню митної вартості товару, оскільки наступним є перевірка цих доказів митним органом на предмет їх достовірності та достатності, але ж до митного органу не були надані документи, щоб дали змогу оцінити вплив третіх осіб на формування ціни товару.

В звязку з чим, на підставі наявної в митниці цінової інформації було прийняте рішення про визначення митної вартості товару від 28.05.2010 року у відповідності до вимог ст..273 МКУ, т.б. за шостим методом визначення вартості товару.

Прокурор Донецької області в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Представник Маріупольської митниці у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник ГУ ДКУ в судове засідання не зявився, хоча повідомлявся про час та місце розгляду справи. Будь-яких заперечень проти розгляду справи у відсутність представника відповідача від учасників судового розгляду не надійшло.

Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції та апеляційної інстанцій встановлено, що ЗАТ «А/Т Глини Донбасу» зареєстроване Добропільською районною державною адміністрацією Донецької області в якості юридичної особи з 19 липня 1995 року, про що зазначено у Свідоцтві Серія А00 № 290262, ідентифікаційний код юридичної особи 23354002.

28 травня 2010 року ЗАТ «А/Т Глини Донбасу» через свого митного брокера, який є відповідальною особою за здійснення митного оформлення товару Товариство з обмеженою відповідальністю «АТКО» (договір від 01 січня 2007 року №1) подало до Маріупольської митниці декларацію митної вартості (ДМВ-1) №703070401/2010/100707, якою визначив митну вартість товару польовий шпат дроблений натрійовий марка 180 кількість 9560000 кг. (навал) 1080 STANDART SODIUM CRUSHED FELDSPAR виробник: CINE AKMADEN MADENCILIK TICARET A.S., Tyrkey TR (надалі польовий шпат) на загальну митну вартість 344160,00 доларів США (2727502,42 грн. за курсом НБУ).

Зазначений товар, придбаний за Контрактом № 1-і01/10 від 19 березня 2010 року, укладеного між Ukranian Trading, S.A., Іспанія в якості продавця, та ЗАТ «А/Т Глини Донбасу», в якості покупця, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує на умовах поставки CIF-Маріуполь (Інкотермс 2000) дроблений натрієвий польовий шпат 1080 згідно специфікацій, яка є невідємною частиною контракту. Ціна товару визначена в доларах США, є твердою та незміною в продовж усього періоду дії контракту. Загальна сума контракту складає 720 000,00 доларів США. Ціна товару, який поставляється Продавцем по даному контракту, приймається CIF-Маріуполь. Відповідно до п.6 Контракту платежі проводяться 100%-прямим банківським переводом відповідно з рахунком в продовж 90 календарних днів з дати виписки рахунку (а.с.22-25).

Відповідно до Специфікації №1 від 19.03.2010 року до зазначеного контракту продавець продає 20000 тон дробленого натрієвого польового шпату 1080 по ціні 36,0 доларів США за тону на загальну суму 720000,00 дол.США- ціна-СІF-Маріуполь. У Специфікації №2 до зазначеного контракту визначена технічна специфікація. Кількість кожної партії та описання товару визначаються специфікаціями до контракту.

Вантажовідправником товару є Alabanda Madencilik Dis.Tic.A.S. Aydin Karpuzlu Karayolu 33 Km Calti Koyu Cine/Aydin Turkey.

Митна вартість визначалась позивачем відповідно до ст..267 Митного Кодексу України, тобто за ціною договору на товар, що імпортуються, а саме на рівні 36 дол. США. за тону.

Декларантом для підтвердження митної вартості товару, за контрактом №1-і01/10, підготовлено та подано Маріупольській митниці документи, передбачені п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2006 року № 1766, перелік яких, зазначений в Рішенні про визначення митної вартості товарів від 28.05.2010 року (а.с.15)

Згідно відміток відповідача-1 на декларації митної вартості №703070401/2010/100707 від 28.05.2010 року (а.с.18), посадовою особою митного органу, на підставі п.11 Порядку № 1766 для визначення митної вартості товару витребувано у позивача наступні додаткові документи, а саме: банківські та бухгалтерські документи, які підтверджують оплату за товар; інші документи на розсуд декларанта, які підтверджують заявлену митну вартість.

Після чого відповідачем приймається Рішення про визначення митної вартості товарів №703000006/2010/000543/1 від 28.05.2010 року, яким визначає таку вартість польового шпату у розмірі 669200,00 доларів США (за 9560000 кг.)- на рівні 0,07 дол.США, тобто по шостому методу (резервному) відповідно до ст.266, 273 МКУ, при чому в графі 33 цього рішення вказує на причини з яких не можливо визначити вартість товару відповідно до ст..267 МКУ по першому методу, в звязку з тим що декларантом не подані додаткові документи необхідні для підтвердження митної вартості товару. Непідтверджені дані не можуть бути використані при встановлені митної вартості (ст..264, 267 МКУ). Методи 2 та 3 не прийняті тому що відсутня інформація у митного органу та декларанта щодо ідентичних та подібних товарів, методи 4-5 не прийняті тому що відсутня інформація у митного органу та декларанта щодо додавання та віднімання вартості. Визначена митна вартість товару з джерела :ВМД №10000014/0/548980 від 03.05.2010 Київської регіональної митниці. (а.с.15).

28 травня 2010 року Відповідач-1 виніс Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 703070401/0/00063, з якої вбачається, що товари не підлягають митному оформленню з таких причин: відповідно до ст. 267 МКУ визначити митну вартість товару по 1 методу не можливо, у звязку з тим, що декларантом не подано додаткові документи, необхідні для підтвердження митної вартості товару. Тому ВКМВтаН видано рішення №703000006/2010/000543/1 від 28 травня 2010 року та визначено митну вартість товару за методом 6 (резервний). Митне оформлення необхідно провести за ціною, визначеною у рішенні ВКМВ та Н. (а.с.71) Декларант отримав зазначену картку 28 травня 2010 року, про що мається відповідна відмітка на вказаній картці.

У декларації митної вартості № 703070401/2010/100761 від 07 червня 2010 року, якою визначено митну вартість польового шпату у розмірі 344160,00 доларів США (2726194,61 грн. за курсом НБУ) мається посилання на рішення про визначення митної вартості від №703000006/2010/000543/1 від 28 травня 2010 року та відмітка митного органу «контроль м/в після пропуску», а також «Сплачено до бюджету» (а.с.16). Відповідно до форми МД-2 до ДМВ від 07.06.2010 року відкоригована ціна на загальну суму 5300933, 96 грн., з якої підприємство сплатило понад раніше задекларовану вартість мито у розмірі 51494,79 грн. та податок на додану вартість у сумі 525246,83 грн., що вбачається із ВМД №703070401/2010/100761 на якій маються відповідні відмітки про сплату вказаних сум. (а.с.20-21)

Митна вартість товарів, методи їх визначення встановлені Розділом 10 Митного Кодексу України.

Відповідно до ст..259 МКУ, передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Порядок та умови декларування митної вартості товарів, встановлюються КМ України.

Постановою КМ України, від 20.12.2006, № 1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження" визначаються умови та механізм декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, подання декларантом відомостей для її підтвердження.

Постанова КМ України, від 09.04.2008, № 339 "Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів" встановлює процедуру здійснення митними органами контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення і після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України, а також донарахування обов'язкових платежів. П.2 цієї Постанови 339 встановлено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу України.

Визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюються за методами визначеними в ст..266 МКУ.

Як було встановлено, позивачем при визначені митної вартості свого товару, застосований метод за ціною договору, відповідно до ст..267 МКУ, а відповідачем застосований шостий метод визначення вартості товару, відповідно до ст.273 МКУ, якою передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1 - 6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

Виходячи з правового змісту ст..273 МКУ, Порядку, яка застосована відповідачем при визначені митної вартості товару позивача, вбачається, що митний орган має право на визначення за цим методом, але ж тільки у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання інших, попередніх методів, з використанням способів які не суперечать законам України та ГАТТ. Колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта та норми ГАТТ, тому як, що б використовувати та посилатися на них, необхідно виконати попередні обовязкові умови.

Всі ці приписи законодавства свідчать про те, що при визначенні дійсної митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, митний орган повинен рахуватись з можливостями та необхідністю участі у вказаній процедурі визначення вартості з декларантом.

Судом встановлено, що на виконання пунктів 7 та 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару Позивач у визначений строк, через свого Декларанта з метою проведення процедур митного контролю подав Відповідачу-1 як обовязкові, так і додаткові документи: - контракт №1-і01/10 від 19.03.2010р. із специфікаціями;

- рахунок - фактура від 18.05.2010р. за № 552119; - рахунок - фактура від 20.05.2010р. за № 10990034; - фрахтовий інвойс від 25.05.2010 року на суму 93210 дол.США; - страховий сертифікат; страховий поліс, ковернота «22.081; - експортна ВМД країни відправлення №0776071 від 18.05.2010 року, в якому ціна 9560 кг. за товар складає 162520 Євро або 20258, 05 дол.США; - коносамент; - паспорт радіаційної якості сировини; - екологічна декларацію №718; - висновок Державного гемологічного центру від 12.05.2010р., відповідно до якого, ціна визначеного товару складає на умовах поставки DAF -55 дол.США; - лист - характеристика товару; - лист про погодження №700000000/0/000869 від 29.03.2010 р.; - сертифікат походження товару №0794615; - висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 07.06.2010 року, відповідно до якого ціна визначеного товару на умовах поставки СІF-Маріуполь, що імпортується по ціні 36 дол.США, відповідає поточній кон*юктурі ринку. Загальна ціна може становити від 30-70 дол.США.

Відповідно до бухгалтерської довідки польовий шпат по договору 1і01/10 від 189.03.2010 року в кількості 9560 т. по ціні 36 дол.США оприходований та поставлений на баланс підприємства. - картка рахунку:20.100 Сировина й матеріали за травень 2010 року: Фельдшпат 1080.

Таким чином, Позивачем, відповідно до ч.1 ст. 264 Митного кодексу України, заявлена митна вартість товарів і подані відомості про її визначення, які базувались на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблений висновок про те, що обмеження у застосуванні першого методу визначення митної вартості товару щодо позивача, відсутні.

Декларантом позивача надані митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості як при здійсненні митного оформлення так і після, протягом строку дії гарантійних зобов'язань, як обов'язкові, так і додатково витребувані, а митним органом не обґрунтована неможливість застосування 1-го методу на підставі поданих декларантом обов'язкових та додаткових документів, які документально її підтверджують.

Колегія суду вважає за необхідно також зазначити, що відповідно до експортної ВМД країни відправлення №0776071 від 18.05.2010 року ціна товару є меншою ціни зазначеній у ВМД, що подавалась декларантом при здійсненні митного оформлення товару.

Крім того, відповідно до листа регіонального менеджера між Sibelco Ukranian Trading, S.A. вказується, що відповідно до територіальних звичаїв, які склалися між продавцем та покупцем, договірні відносини купівлі-продажу товару оформлюється сторонами шляхом письмової переписки. (а.с.126а).

Відповідно до представленого витягу з ВМД №100000014/2010/548980 від 03.05.2010 року, на підставі якого визначена ціна польового шпату при митному оформлені стороні позивача, митна вартість польового шпату визначена за ціною, 0,07 дол.США.

Але ж колегія суддів, вважає за необхідне зазначити та не погоджується з визначеною позицією відповідача 1, що на підставі цього витягу інформаційного центру як джерело інформації для визначення ціни, можливо було б, та абсолютно встановити, що ціна товару позивача відповідає та складає саме 0,07 дол.США за кг., тому як шляхом зрівняння показників цього спірного товару, вони є різними між собою, крім того, як зазначив представник відповідача 1, на час оформлення та визначення митної вартості, їм невідомо за якими умовами поставки придбаний товар, чи це задекларована митна вартість самим покупцем, чи також визначений за 6 методом самою Київською регіональною митницею. А тому колегія суду не може погодитися з даними висновками відповідача 1 та вважає ці доводи необґрунтованими.

Виходячи із змісту п.7 та 11 Порядку декларування митної вартості товарів за №1766 встановлений обовязок для декларанта подавати необхідні для митного оформлення товару. Крім того, для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Тобто митний орган має право вимагати подавати необхідні для митного оформлення певні документи. Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі "Для відміток митного органу". Тобто для митного органу встановлено, що він може витребувати необхідні документи, про що зазначає у спеціальній графі митної декларації і немає права вимагати документи, які не зазначені в цієї графі.

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено під час апеляційного провадження, згідно відміток відповідача-1 на декларації митної вартості №703070401/2010/100707 від 28.05.2010 року (а.с.18), посадовою особою митного органу, на підставі п.11 Порядку № 1766 для визначення митної вартості товару витребувано у позивача наступні додаткові документи, а саме: банківські та бухгалтерські документи, які підтверджують оплату за товар; інші документи на розсуд декларанта, які підтверджують заявлену митну вартість.

Позивачем надані необхідні документи, які у нього знаходились, крім того, він був позбавлений можливості надати банківські та бухгалтерські документи, які підтверджували б сплату за товар, тому як виходячи з умов самого Договору, оплата за придбаний товар підлягав до сплати в продовж 90 днів з дати виписки рахунку.

Вимога Маріупольської митниці про надання інших документів на розсуд декларанта, які підтверджують заявлену митну вартість взагалі є невизначеною та неконкретизованою, а тому позивач не мав обєктивної можливості задовольнити цю вимогу.

Колегія суду погоджується з запереченнями з боку сторони позивача проти доводів апеляційної скарги, що приймаючи за основу при визначені митної вартості товару дані із ЄАІС Дкержмитслужби, та стверджуючи, що ідентичні, аналогічні товари ввозяться на митну територію за вищою ціною, ніж визначена позивачем, тут же стверджують, що таких даних щодо такого товару немає. Тобто маючи в своєму розпорядженні цінову базу ЄАІС Держмитслужби, митним органом без проведення процедури консультацій між сторонами з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 268 і 269 МКУ, якщо, на їх думку немає підстав для застосування методу встановленого ст..267 МКУ, фактично зразу застосовує без належного обґрунтування шостий метод, не враховуючи при цьому обсяг партії, умови поставки, комерційні умови, наявність можливих коригувань митної вартості товару у бік зменшення.

На підставі викладеного, судом першої інстанції, це встановлено і при апеляційному перегляді на підставі наявних у справі доказів, що при митному оформлені, митна вартість товару відповідала ціні зазначеній у ДМВ поданої як 28.05.2010 року, так і 07.06.2010 року, всі наявні документи які взагалі надавались позивачем митному органу, дані обставини підтвердив і представник відповідача 1, відповідали ціні договору.

Багатосторонньою угодою від 01.01.2000, № 560 "ІНКОТЕРМС. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) встановлено, що метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі. При здійснені зовнішньої торгівлі до договорів купівлі-продажу включаються ці правила, які складаються із певної їх структури, розділених на чотири групових категорії. Правилами Інкотермс визначаються відповідні терміни, в залежності від тієї чи іншої належності їх до певної категорії, з відповідними правилами, правами та обовязками сторін. Так, "C"-терміни вимагають від продавця укласти договір перевезення на звичайних умовах за свій власний рахунок. Тому пункт, до якого він повинен оплачувати транспортні витрати, обов'язково має бути зазначений після відповідного "C"-терміна. За умовами термінів CIF і CIP продавець також повинен застрахувати товар і нести витрати щодо страхування. "D"-терміни відмінні за своєю природою від "C"-термінів, тому що відповідно до "D"-термінів продавець відповідає за прибуття товару в узгоджене місце чи пункт призначення на кордоні чи то всередині країни імпорту. Продавець зобов'язаний нести всі ризики й витрати щодо доставки товару до цього місця (пункту).

Тобто виходячи з положень Правил Інкотермс, в залежності від умов поставки товару, наявності прав та обовязків, має значення, що впливає на ціну товару. При наявності у митного органу всіх необхідних документів, при належній оцінці висновку МФУ ДГЦУ від 12.05.2010 року, відповідно до якого ціна на товар визначена за умовами поставки DAF, висновку ДП “Укрпромзовнішекспертиза», в якому ціна у 36 дол.США відповідала по умовам поставки CIF, колегія суддів вважає, що митний орган мав реальну можливість зробити висновок про відповідність заявленої митної вартості товару, визначеному у Договорі.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що в своїх доводах по апеляційній скарзі, відповіді начальника Маріупольської митниці, обгрунтовуючі правомірність своєї позиції, зазначається, що з одного боку, стороною відповідача не приймається до уваги висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза», як такий, що носить консультативний характер, а приймається висновок МФУ ДГЦУ, як такий що встановлює ціну вище заявленої, з другого боку приймається максимальна ціна визначена у висновку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» у сумі 70 дол.США.

Колегія суддів вважає, що висновок Державного Гемологічного Центру України Міністерства Фінансів України від 12.05.2010р. не може бути прийнятий судом як належний доказ у справі, оскільки Державним гемологічним центром здійснено оцінку товару на умовах поставки що відрізняються від умов за якими товар отримав позивач.

Висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза», що являється спеціалізованою експертною установою, відноситься до Міністерства промислової політики України та встановлює, виходячи із комерційних пропозицій підприємств постачальників відповідної продукції середній розрахунковий рівень цін на натрієвий польовий шпат на умовах поставки - CIF, в межах 30 70 дол. США за т. , з огляду на що ціна встановлена позивачем відповідає зазначеним критеріям, до того ж у висновку, зазначається, що ціна 36 дол.США на товар відповідає поточній кон*юктурі ринку.

Визначаючи митну вартість за 6 (резервним) методом, митний орган виходить із митної вартості на аналогічні товари, встановленої ВМД Київської регіональної митниці від 03.05.2010р., але разом з тим, в оскаржуваному рішенні митний орган посилається на відсутність інформації про ціни на ідентичні, подібні (аналогічні) товари, додавання та віднімання вартості, що обумовило неможливість застосування інших методів визначення митної вартості товару.

Колегія суддів не приймає до уваги та не погоджується з доводами апеляції та відповідача, що судом першої інстанції невірно зясовані всі обставини по справі та не надано належної оцінки доказам митного органу, із змісту апеляційної скарги не вбачається, які обставини невірно зясовані судом, у чому полягає їх невірна, неналежна оцінка доказам митного органу.

Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції досліджені надані сторонами докази на підтвердження своїх вимог та заперечень проти вимог, надана належна їм оцінка, яка не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів не приймає до уваги, вважає безпідставними, доводи апелянта, відповідача 1, що зовнішньоекономічна угода є непрямою, а тому не можливо оцінити вплив третіх осіб на ціну товару, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що наявність права на визначення митної вартості, у даному випадку, не надає митному органу права на її визначення на власний розсуд без доведення підстав необхідності та обґрунтованості застосування методу іншого, ніж застосований позивачем. Т.б. кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Колегія суду вважає, що стороною відповідача, на якого полягає обовязок, відповідно до ст..71 КАС України, доводити правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, не надано суду беззаперечних доказів щодо правомірності своїх дій, прийнятого рішення щодо неможливості застосування перших п'яти методів визначення митної вартості товарів та проведення відповідних консультацій між митним органом та декларантом, що є прямим порушенням порядку визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.

На підставі зазначеного рішення про визначення митної вартості товару суперечить: ст. 266, 267, 272, 273 Митного Кодексу України, п. 7, 10, 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2006 року № 1766.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, щодо стягнення з державного бюджету на користь позивача суми надмірно сплачених платежів, у розрізі вантажної митної декларації №7030070401/2010/100761 у розмірі: ввізне мито: 51494, 79 грн., податок на додану вартість: 525246, 83 грн.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті.

Таким чином, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції не суперечать діючому законодавству, є обґрунтованим, прийнятими на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 2, 11, 70, 71, 159, 160, 167, 184, 195, 195-1, 196, 198 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2010 року у справі № 2а-19928/10/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «А/Т Глини Донбасу» до Маріупольської митниці, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області за участю Прокуратури Донецької області про визнання нечинними, скасування рішення про визначення митної вартості, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів, а саме надмірно сплаченого мита за товари, що ввезені на територію України в розмірі 51494 гривен 79 копійок та надмірно сплаченого податку на додану вартість з товарів ввезених на територію України в розмірі 525246 гривен 83 копійок залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2010 року в адміністративній справі № 2а-19928/10/0570 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали постановлена у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 22 листопада 2010 року. Ухвала у повному обсязі складена 26 листопада 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддяМ.М. Яковенко

СуддіР.Ф.Ханова

А.В.Гайдар