Ухвала суду № 22295252, 24.11.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ушаков Т.С.

Суддя-доповідач - Старосуд М.І.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2010 року справа №2а-6459/10/1270

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів: Юрченко В.П., Чебанова О.О.

при секретарі судового засідання Сухоцькій Д.Ю.

за участю представників:

від позивача Рябокобиленко К.С., Темченкова К.Є.Онищенко А.В.

від відповідача Кулікова О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 04 жовтня 2010 року

по адміністративній справі № 2а-6459/10/1270

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Вагонзавод»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську

за участю прокуратури Луганської області

про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень № 00002908013/0 від 26 серпня 2010 року та № 00003008013, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Вагонзавод» 30 серпня 2010 року звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень № 00002908013/0 від 26 серпня 2010 року та № 00003008013 (без дати).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року у справі № 2а-6459/10/1270 позов задоволено, визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську №00002908013/0 від 26 серпня 2010 року та № 00003008013 (без дати).

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. Скаржник вважає, що судом першої інстанції не правильно застосовані норми матеріального права, що призвело до необґрунтованого та не вірного рішення.

В апеляційній скарзі зазначає, що право на відшкодування ПДВ з бюджету передбачає обов'язкову наявність такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку до бюджету.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону про ПДВ бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливає з самої суті поняття податку, його основні функції - формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 2, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку як особи, яка згідно Закону про ПДВ зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п. 1.3 ст. 1) Закону про ПДВ.

Тобто, законом про ПДВ встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

Бюджетне відшкодування ПДВ, без його сплати, має своїм наслідком спричинення збитків Державному бюджету України, що протирічить самої суті податку і його основній функції - формування доходів бюджету.

Вважає, що посилання платника на п.п.7.7.5. п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", як на підставу правомірності заявлених вимог не є обґрунтованим, оскільки зазначеною нормою передбачено право ОДПС України проводити невиїзні документальні перевірки, що у відповідності до положень абз. 3 п.п.1.2. п. 1 Порядку № 327 проводяться на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі. Тобто, законодавством встановлено можливість використання у ході проведення документальної перевірки не лише даних податкових декларацій, а ще й інших документів.

На думку податкового органу, він, як суб'єкт владних повноважень при проведенні перевірки фактичної сплати сум ПДВ в складі ціни товару та надходження відповідних сум податку до Державного бюджету України діяв у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах наданих органам державної податкової служби України повноважень.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

05.08.2010 року Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську направила ТОВ «Торговий Дім Вагонзавод» лист за № 14402/10/08-3109, в якому просила надати пояснення та завірені копії документів, підтверджуючі право формування податкового кредиту за рахунок здійснення господарських операцій з ТОВ «Феррекспо», оскільки при опрацюванні контрагентів ТОВ «Торговий Дім Вагонзавод», згідно наданих додатків 5 до декларацій по ПДВ за березень 2010 року, встановлено заниження податкових зобовязань ТОВ «Феррекспо» на суму 433 333,33 грн.

На час цього запиту від 05.08.2010 року податковим органом будь яка перевірка ТОВ «Торговий Дім Вагонзавод» не проводилася.

09.08.2010 року у відповідь на вказаний запит, ТОВ «Торговий Дім Вагонзавод» листом № 378 повідомило Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, що згідно п. 3 та п. 9 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року, обовязок щодо надання пояснень, а також копій документів виникає у платника податку виключно під час перевірок, а на час отримання вказаного запиту ніякої перевірки стосовно ТОВ «Торговий Дім Вагонзавод» не проводилося.

12.08.2010 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську проведено невиїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Вагонзавод» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Феррекспо» за березень-квітень 2010 року.

12.08.2010 року за результатами даної перевірки складено акт № 998/08-3/34749544, з якого вбачається, що ТОВ «Торговий Дім Вагонзавод» не надало первинні бухгалтерські документи, що підтверджують правомірність включення до складу податкового кредиту з ПДВ суму в розмірі 433 333,33 грн., тому згідно бази автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за березень місяць 2010 року встановлено заниження податкових зобовязань ТОВ «Феррекспо» та завищення податкового кредиту ТОВ «Торговий Дім Вагонзавод» на суму 433 333,33 грн., тобто встановлені наступні порушення:

1) п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/96-ВР «Про податок на додану вартість» - заниження податку на додану вартість на загальну суму 430 332 грн., у т. ч. за березень 2010 року.

2) абз. 3 п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, п.п 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - завищено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань наступних податкових періодів у загальній сумі 3001 грн., у т.ч. за квітень 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки від 12.08.2010 року податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення № 00002908013/0 від 26.08.2010 року та № 00003008013/0 (без дати).

Податковим повідомленням-рішенням № 00002908013/0 від 26.08.2010 року визначено, що ТОВ «Торговий Дім Вагонзавод» порушило п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст 7, абз. 3 п.п. 7.7.7, п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/96-ВР (із змінами та доповненнями), а саме: зменшило суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість в розмірі 3001 грн.

Податковим повідомленням-рішенням № 00003008013/0 (без дати) визначено, що ТОВ «Торговий Дім Вагонзавод» порушило п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку з чим визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 645 498 грн., у тому числі:

- за основним платежем 430 332 грн.;

- за штрафними (фінансовими) санкціями 215 166 грн.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження податкових органів визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні ”, у тому числі статтею 10 визначені функції державних податкових інспекцій щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.

Відповідно до статті 11 Закону України “Про систему оподаткування ”, платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

П.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (далі Закону України N 168/97-ВР) передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду. Тобто цією нормою встановлений порядок формування податкового кредиту з сум, які складаються з нарахованого або сплаченого податку.

П.п. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону України N 168/97-ВР визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків (відповідає сплаті податку);

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (відповідає нарахуванню податку).

Таким чином, податковий кредит складається з сум нарахованого податку (за першою подією отримання податкової накладної) або сплаченого податку (за першою подією списання коштів). При цьому для формування кредиту у другому випадку в силу п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України N 168/97-ВР також необхідним є отримання податкової накладної.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 29.03.2010 року між ТОВ «Торговий Дім Вагонзавод» та ТОВ «Феррекспо» укладено договір поставки № 1/30/03 та додаткову угоду № 1 від 30.04.2010 року, згідно яких постачальник ТОВ «Феррекспо» зобовязується поставити покупцю ТОВ «Торговий Дім Вагонзавод» залізну руду у кількості 12040 т вартістю 2 166 718,40 грн. без ПДВ, а ПДВ 20% складає 433 343,68 грн.

На виконання вказаного договору ТОВ «Торговий Дім Вагонзавод» 30.03.2010 року платіжним дорученням № 70 перерахувало на користь ТОВ «Феррекспо» грошові кошти у сумі 2 600 000 грн. (у тому числі ПДВ в розмірі 433 333,33 грн.).

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 4 Закону України N 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Феррекспо» надало ТОВ «Торговий Дім Вагонзавод» податкову накладну №11 від 30.03.2010 року на суму 2600000 грн. (у тому числі ПДВ в розмірі 433 333,33 грн.), по якій ТОВ «Торговий Дім Вагонзавод» віднесено до складу податкового кредиту та відображено в декларації з ПДВ за березень 2010 року сума 433 333,33 грн.

Вказана податкова накладна №11 від 30.03.2010 року, відповідно до вимог п.п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ, зареєстрована ТОВ «Торговий Дім Вагонзавод» в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних № 3 за березень 2010 року, заповнена з урахуванням вимог ст. 7 Закону про ПДВ та Порядку № 165, підписана посадовою особою та скріплена печаткою ТОВ «Феррекспо», яке на момент виписки податкової накладної та надання її позивачу перебувало в якості платника ПДВ.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Феррекспо», відповідно до ст. 4 Закону 2181, подало до Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва декларацію з ПДВ з додатками №№ 1, 2, 5 за березень 2010 року, яка прийнята Державною податковою інспекцію в Печерському районі м. Києва 15.04.2010 року (вхідні №№: 102887, 102888, 102890, 102889).

З додатку № 5 Декларації з ПДВ ТОВ «Феррекспо» за березень 2010 року у розділі 1 «Податкові зобов'язання» вбачається, що під порядковим номером 1 міститься інформація про оподатковану господарську операцію між ТОВ «Феррекспо» та ТОВ «Торговий Дім Вагонзавод» за березень 2010 року. В колонці «Платник податку-покупець (індивідуальний податковий номер)» зазначено індивідуальний податковий номер ТОВ «Торговий Дім Вагонзавод» - 347495412047, в колонці «Обсяг поставки без ПДВ» зазначено суму 2 166 667 грн., яка дорівнює вартості поставки товару без ПДВ і в колонці «Сума ПДВ» відображено суму 433 333 грн., яка є сумою податкового зобов'язання ТОВ «Феррекспо» від здійснення господарської операції з ТОВ «Торговий Дім Вагонзавод».

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове зобов'язання ТОВ «Феррекспо» по оподаткованій господарській операції між ТОВ «Феррекспо» та ТОВ «Торговий Дім Вагонзавод» за березень 2010 року у сумі 433 333 грн. вважається задекларованим, що в свою чергу є підтвердженням правомірності віднесення ТОВ «Торговий Дім Вагонзавод» суми в розмірі 433 333 грн. до складу податкового кредиту в березні 2010 року.

Посилання відповідача в акті перевірки № 998/08-3/34749544 від 12.08.2010 року, що ТОВ «Торговий Дім Вагонзавод» на запит податкового органу від 05.08.2010 року не надало первинні бухгалтерські документи, які підтверджують правомірність включення до складу податкового кредиту з ПДВ суму в розмірі 433 333,33 грн. є необґрунтованими, оскільки такий запит надано за 7 днів до початку проведення перевірки, тобто в порушення п. 3 та п. 9 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року, а ТОВ «Торговий Дім Вагонзавод» не відмовило в надані документів, а лише повідомило Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, що згідно п. 3 та п. 9 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року, обовязок щодо надання пояснень, а також копій документів виникає у платника податку виключно під час перевірок, а на час отримання вказаного запиту ніякої перевірки стосовно ТОВ «Торговий Дім Вагонзавод» не проводилося.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ «Торговий Дім Вагонзавод» правомірно віднесло до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 433 333,33 грн. по податковій накладній від 30.03.2010 року №11, отриманій від ТОВ «Феррекспо».

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року у справі № 2а-6459/10/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року у справі № 2а-6459/10/1270 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її складення в повному обсязі з 24.11.2010 року.

ГоловуючийМ.І. Старосуд

СуддіВ.П. Юрченко

О.О. Чебанов