Ухвала суду № 22295231, 19.11.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2010 року справа №2а-19855/10/0570 <приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,

при секретарі: Тімченко М.Ю.,

за участю:

прокурора Варта нової О.М.,

представників позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 05.08.2010р.,

ОСОБА_3 за довіреністю від 05.08.2010р.,

ОСОБА_4 за довіреністю від 01.10.2010р.,

представників відповідача: ОСОБА_5 за довіреністю від 11.01.2010р.,

ОСОБА_6 за довіреністю від 18.11.2010р.,

ОСОБА_1 за довіреністю від 10.09.2010р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року в адміністративній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

ВАТ «Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем у період з 04.06.2010 року по 02.07.2010 року було здійснено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.03.2010 року. За результатами зазначеної перевірки податковою було складено акт від 09.07.2010 року № 1519/23-2-00191187, яким встановлено порушення п.п. 1.20.5.1, п.п. 1.20.9 «б» п.1.20., п.п.1.26, п.1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі Закон № 334), що призвело до заниження суми задекларованого податку на прибуток. На підставі цього акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 22.07.2010 року № 0001192302/0/29288, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 5412407,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 5412407, 00 грн. З даним повідомленням-рішенням позивач не згоден і просив визнати його недійсним.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року адміністративний позов задоволено повністю.

Відповідач, не погодившись з цим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права в частині невірного застосування п.п. 1.20.1, 1.20.2, 1.205-1, 1.20.10 п. 1.20, п. 1.26, п. 1.32 ст. 1, п.п. 4.1.1, п. 4.1, ст. 4 Закону № 334 та п. 4.3 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181), а також порушені норми процесуального права, а саме ст. 11, 86, 159 КАС України.

В судовому засіданні представники апелянта та прокурор підтвердили доводи, викладені в апеляційній скарзі, та наполягали на її задоволенні, в той час, як представники позивача проти цього заперечували, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановив суд першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, ВАТ «Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева» (ЄДРПОУ 00191187) згідно Довідки з ЄДРПОУ є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Краматорської міської ради, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Краматорську.

У період з 04.06.2010 року по 02.07.2010 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Краматорську було здійснено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт від 09.07.2010 року № 1519/23-2-00191187, яким зафіксовані порушення Товариством п.п.1.20.5.1, п.п.1.20.9 «б» п.1.20,п.п.1.26, п.1.32 ст.1, п.п.4.1.1 ст.4 Закону №334, а саме: занижено справедливу ринкову ціну на чавун, в результаті чого занижено обсяги доходів від продажу товарів за 2008 рік, задекларованих у деклараціях з податку на прибуток. На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 22.07.2010 року № 0001192302/0/29288, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 5412407, 00 грн. та штрафні санкції у розмірі 5412407, 00 грн., при цьому за наслідками перевірки відповідач дійшов висновку, що позивач, відповідно до п.1.26 Закону №334, який визначає поняття та ознаки пов»язаних осіб , повинен був визначити суму задекларованого доходу відповідно до п.7.4 ст.7 Закону №334, яким передбачено, що доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов»язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менше за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості доводів відповідача, який вважає Корпорацію «Індустріальний союз Донбасу» , якій у перевіряємому періоді позивачем було виготовлено 99,9% чавуну, є пов»язаною особою з позивачем через те, що власником 27,18% акцій позивача є ТОВ «Регіон», засновником якого є громадянин ОСОБА_7, який, крім того, є одним з директорів Корпорації «Індустріальний союз Донбасу».

Пунктом.1.26 ст. 1 Закону № 334 визначено вичерпний перелік критеріїв повязаності осіб, при цьому, суд першої інстанції зробив висновок, з чим погоджується колегія суддів, про відсутність доказів наявності хоча б однієї з наведених в зазначеній нормі Закону ознак пов»язаності позивача з Корпорацією «Індустріальний союз Донбасу».

Судова колегія також погоджує висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості та неправомірності визначення відповідачем суми податкових зобов»язань позивачеві за непрямими методами, при цьому, зазначає, що доводи апелянта стосовно того, що ним не застосовувався непрямий метод, спростовуються самим актом перевірки..

Так, п.п. 1.20.10. п. 1.20 ст. 1 Закону № 334 встановлено, що донарахування податкових зобовязань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобовязань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.

П.п. 4.3.3 п. 4.3 ст. 4 Закону №2181 встановлено, що методика визначення суми податкових зобовязань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків.

Таким чином, у податкового органу були відсутні правові підстави визначати податкові зобовязання за непрямими методами, у зв»язку з відсутністю зазначеної методики, затвердженої законом.

Крім того, вичерпний перелік підстав для застосування непрямих методів визначено п.п. 4.3.1 п. 4.3 статті 4 Закону №2181, серед яких відсутня така правова підстава для застосування непрямих методів як невідповідність ціни договору рівню звичайних цін.

Відповідно до п. 4.1. ст.4 Закону України № 334 база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг), визначається виходячи з їх договірної вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

Відповідно до п.п. 1.20.1 п.1.20. ст. 1 Закону України № 334, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Відповідно до п. 1.20.2 п.1.20. ст. 1 Закону України № 334, для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються спів ставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низько ліквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Відповідно до п.п. 1.20.5-1 п.1.20. ст. 1 Закону України № 334, якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав.

Відповідно до п.п. 1.20.8. п.1.20. ст. 1 Закону України № 334, обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Таким чином, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що в порушення п.п. 1.20.2. п.1.20. ст. 1 Закону № 334, відповідачем не проведено детального та обґрунтованого аналізу цін, які існували на світовому ринку чавуну, не здійснено аналізу договорів з ідентичними (однорідними) товарами у співставних економічних умовах, не проаналізовано та не дана оцінка наявності або відсутності будь-яких інших обєктивних умов, що існували на ринку ідентичних (однорідних) товарів та могли вплинути на ціну. Зокрема, податковим органом не враховано економічну ситуацію у світі та на Україні в цей період.

З матеріалів справи, зокрема з документів бухгалтерського обліку, вбачається, що ВАТ «Краматорський металургійний завод ім.Куйбишева» у 2008 році прибутку не мало.

Суд не приймає до уваги наданий відповідачем висновок спеціаліста від 18.08.2010 року №139, оскільки, відповідно до ст.ст.81-82 КАС України, належним доказом з цього питання може бути висновок експертизи, призначеної судом, з попередженням експерта про кримінальну відповідальність.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції справу вирішено правильно без порушень норм матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування постанови відсутні.

Ухвала в повному обсязі складена 19 листопада 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись статями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року в адміністративній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення, а постанову суду - залишити без змін.

Ухвалу суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: Л.В. Губська

(підписи) Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко