Ухвала суду № 22295143, 18.11.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мозгова Н.А.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2010 року справа №2а-20256/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Попова В.В.

суддів: Горбенко К.П.

Лях О.П.

при секретарі судового засідання: Асєєвій Я.В.

за участю сторін: представника Публічного акціонерного товариства “Маріупольській металургійний комбінат імені Ілліча” Бєляєва А.П., представників Державної податкової інспекції у м. Маріуполі Нєзамова В.Л. та Пригоди О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Маріупольській металургійний комбінат імені Ілліча” на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року у адміністративній справі № 2а-20256/10/0570 за позовом Публічного акціонерного товариства “Маріупольській металургійний комбінат імені Ілліча” до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0000562304 від 30.06.2010 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0000562304 від 30.06.2010 року.

Донецький окружний адміністративний суд своєю постановою від 13 жовтня 2010 року у справі № 2а-20256/10/0570 відмовив в задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, позивач звернувся до Донецького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Позивач апеляційну скаргу мотивує тим, що відповідачем було проведена планова перевірка, згідно направлення № 238,239, кафетерію кулінарного магазину ВАТ «ММК ім.. Ілліча». На вимогу діючого законодавства ДПІ повинно було повідомити безпосередньо юридичну особу за десять днів до перевірки, що виконано не було, судом відповідний факт до уваги не прийнято. Документи щодо повноважень посадових осіб на проведення планової перевірки були предявлені співробітнику структурного підрозділу, а не керівнику ВАТ «ММК ім.. Ілліча», що є порушенням законодавства, відповідний факт також не взято до уваги судом першої інстанції. Крім того, відповідач прийняв рішення з порушенням норм права, що регулюють порядок обліку товарів за містом їх реалізації та зберігання. Всі документи щодо обліку товарних запасів відповідно до вимог Закону № 265 вів саме позивач, а не структурний підрозділ, тому вважав рішення суду таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, Публічне акціонерне товариство “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, зареєстровано у якості юридичної особи та знаходиться в Єдиному державному реєстрі підприємств, установ та організацій України за номером 00191129, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Маріуполі.

На підставі направлень № 238,239 від 15.06.2010р. та плану-графіку перевірок на червень 2010 р. Державною податковою інспекцією в м. Маріуполі була проведена планова перевірка кафетерію кулінарного магазину Публічного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, яке розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. Волосевича, 10.

Згідно ч.1 п.1 ст. 11 Закону України від 04.12.1990 за № 509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків)

Згідно ст. 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 06.07.1995р. контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно ч.7 ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990 за № 509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні” позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Отже, податковий орган в межах своїх повноважень, визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" має право, передбачене Законом України № 509 від 04.12.1990р. та Законом України №265/95-ВР від 06.07.1995р. здійснювати перевірки платників податків за дотриманням ними вимог вище перелічених Законів.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність при проведенні перевірки у відповідача направлень на перевірку та рішення керівника податкового органу у вигляді плану-графіку, доводить, виходячи з функцій податкового органу, правомірність здійснення перевірки позивача представниками Державної податкової інспекції в м. Маріуполі.

Закон України №509 від 04.12.1990р. передбачає підстави не допуску податкового органу до проведення перевірки у разі порушення ним умов допуску посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планових або позапланових перевірок.

Позивачем було допущено перевіряючих Державної податкової інспекції в м. Маріуполі до проведення перевірки.

Судова колегія не може погодитись з доводами апелянта стосовно не вручення податковим органом під підпис направлень на проведення перевірки саме керівнику позивача (Бойко Володимиру Семеновичу), оскільки з матеріалів справи вбачається, що перевірка позивача проводилась в присутності бармена Чекмак В.В. та бухгалтера Порфалюк Л.І., які згідно посадових обов'язків є матеріально-відповідальними особами на підприємстві та під підпис отримали направлення на перевірку торгівельного об'єкту позивача.

Під час проведення перевірки було встановлено порушення ч.1 ст.7 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996р. за №98/96ВР та п.12 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 06.07.1995р., а саме, не ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації та не розміщення торгового патенту на фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності - біля - касового апарату.

Відповідно до п. 17 Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торгівельного обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006р. за № 833 забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема, що засвідчують їх якість та безпеку.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, належать, зокрема, накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Згідно п.12 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 06.07.1995р. суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно до ст.21 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 06.07.1995р. до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом першої інстанції встановлено, що під час проведення перевірки торгівельного об'єкту позивача, за місцем реалізації та зберігання товарів були відсутні накладні на наступні товари: горілка "Цельсій" 0,5 л, горілка "Хлібний дар" 0,7 л, горілка "Хлібний дар" Пшенична 1,0л, горілка "Хлібний дар" Озима 0,5 л, горілка "Хлібний дар" Озима 1,0л, горілка "Хортиця" Чорнослив 0,5л, горілка "Хортиця" Класична 0,5л, горілка "Істина" Срібна 0,7л, горілка "Істина" Чиста 0,5л, горілка "Прайм" суперіор 0,5л, горілка "Прайм" уорлд клас 0,5л, настоянка "Медофф" Гречана 0,5л, горілка "Старка" Оригінальна, коньяк "Старий Кахетті", коньяк "Алекс", лікер "Бейліз" 0,5л, віно "Алазанська долина" 0,5л, текіла "Ольмека" 0,35л. апелянтом в апеляційній сказі зазначено, що накладні на вище перелічені товари знаходяться в централізованій бухгалтерії Управління громадського харчування та торгівлі за адресою: м. Маріуполь, вул. Перемоги, 20.

За порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 06.07.1995р. до підприємства застосовані фінансові санкції у сумі 4415,60 грн. за не ведення обліку товарів за" місцем реалізації та зберігання (рішення про застосування фінансових санкцій №0000562304 від 30.06.2010 року).

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18 листопада 2010 року.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Маріупольській металургійний комбінат імені Ілліча” залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року у адміністративній справі № 2а-20256/10/0570 за позовом Публічного акціонерного товариства “Маріупольській металургійний комбінат імені Ілліча” до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0000562304 від 30.06.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.

Ухвала складена у повному обсязі та підписана колегією суддів 19 листопада 2010 року.

Головуючий: В.В. Попов

Судді : К.П. Горбенко

О.П.Лях