Ухвала суду № 22295048, 11.11.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Блохін А.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2010 року справа №2а-19371/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Блохіна А.А., суддів: Білак С.В., Карпушової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року у справі № 2а-19371/10/0570 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Армлит-Донбасс” до державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.07.2010 року № 0000032330/0,-

В С Т А Н О В И Л А:

02 серпня 2010 року товариства з обмеженою відповідальністю “Армлит-Донбасс” звернулось з позовом до державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.07.2010 року № 0000032330/0.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року у справі № 2а-19371/10/0570 позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» (код за ЄДРПОУ 31649644) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Харцизьку та є платником податку на додану вартість.

ТОВ «Армлит-Донбасс» до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку надані декларації з податку на додану вартість, розрахунки сум бюджетного відшкодування: за березень 2009 року згідно яких підлягає відшкодуванню 15594 грн.; за квітень 2009 року - 25707 грн., за червень 2009 року - 21312 грн.; за вересень 2009 року - 263 грн., а усього - 62876 грн.

Згідно пп.7.7.4. .п.7.7. ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97 «Про податок на додану вартість»( далі Закон № 168/97), платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до вимог пп. 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону № 168/97, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Підпунктом „в” п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97 передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій в податковій декларації, у разі зясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Позаплановою виїзною перевіркою ТОВ «Армлит-Донбасс» було встановлено завищення позивачем бюджетного відшкодування на загальну суму 62876 грн. та винесено податкове повідомлення-рішення від 20 липня 2010 р. № 0000032330/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за березень, квітень, червень, вересень 2009 року на зазначену суму. При цьому, відповідач посилається на те, що зазначена сума не підтверджується через відсутність матеріалів зустрічних перевірок по взаєморозрахунках ТОВ «Армлит-Донбасс» з ТОВ «Парстрейд», ТОВ «Міркус», ТОВ «Риал» у ланцюгу постачання до кінцевого виробника, які б підтверджували виконання цими іншими підприємствами своїх обовязків по сплаті ПДВ у бюджет по товарах (роботах, послугах), що за цим ланцюгом отримав ТОВ «Армлит-Донбасс», та що вплинуло на суму ПДВ.

Аналіз вищенаведених норм підпункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97 доводить, що податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податків, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у певний спосіб, а саме за наслідками перевірок, визначених Законом, або надати висновок із зазначення суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Утриматися від здійснення однієї чи іншої дії означає неналежне здійснення своїх повноважень шляхом бездіяльності.

Згідно преамбули Закону № 168/97, цей Закон серед іншого визначає платників податку на додану вартість, порядок обліку звітування та внесення податку до бюджету. Таким чином, саме нормами зазначеного Закону регулюються всі питання повязанні із визначенням та сплатою податку на додану вартість. Нормами зазначеного Закону право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Відповідач ДПІ у м. Харцизьку вказує на неотримання результатів зустрічних перевірок підприємств, з якими у позивача були господарські відносини, а тому вважає, що ця сума є непідтвердженою. При цьому відповідач посилається на Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджені наказом ДПА України від 18.08.2005 р. № 350.

Колегія суддів не приймає вказані посилання відповідача до уваги, оскільки Методичні рекомендації в частині проведення зустрічних перевірок по ланцюгу постачання не відповідають податковому законодавству, а саме, Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки зазначений порядок є формою реалізації компетенції органів у сфері управління, що його прийняли, з метою взаємодії, і не може змінювати або встановлювати порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), бо зазначені відносини є публічно-правовими.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими нормативними актами, при вирішенні цього спору підлягає застосуванню саме Закон України «Про податок на додану вартість», а ні накази Державної податкової адміністрації України.

Згідно з п. 10.2 статті 10 Закону № 168/97 платники податку, визначені у п.п. «а», «в», «г», «д» п. 10.1 цієї статті відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Добросовісний платник податку, який в силу покладеного на нього обов'язку щодо оплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає в зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо встановлено законом.

Неможливість здійснення перевірок контрагентів позивача, несплата ними податків та не звітування перед податковими органами самі по собі не призвели до недійсності всіх угод укладених з позивачем та не позбавляло правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Товарність угод підтверджується актами прийому-передачі, податковими накладними, платіжними дорученнями про перерахування коштів за товар по угодам та за виконанні роботи.

Аналіз положень Закон України «Про податок на додану вартість» свідчить, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, як це вважає податковий орган, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що предмет доказування у цій справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту та відшкодування ПДВ з бюджету.

ДПІ ухвалюючи податкове повідомлення-рішення про протиправність якого заявлено позов, виходила з того, що не встановлено надмірної сплати контрагентами ПДВ.

Неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість обумовлює обґрунтованість позовних вимог про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ.

Відповідно до підпунктів 7.7.5 та 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97 протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Таким чином, законодавцем закріплено, бюджетне відшкодування має здійснюватися у вказані строки.

Колегія суддів відзначає, що обставина звязку між фактом придбання товарів і господарською діяльністю платника податку підтверджена, а також Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Вказаний Закон не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

За таких підстав, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю “Армлит-Донбасс”.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має, у звязку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року у справі № 2а-19371/10/0570 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Армлит-Донбасс” до державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.07.2010 року № 0000032330/0 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий А.А. Блохін

Судді :С.В. Білак

О.В. Карпушова