Ухвала суду № 22294995, 11.11.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2010 року справа №2а-8123/08/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого:Шишова О.О.

суддівСіваченко І.В, Дяченко С.П.

при секретарі судового засідання:Дровникової К.В.

за участю представників позивача Калініна Н.М., Дюміна А.О.

представників відповідача Козлова Н.М., Толстолуцької М.М., Тіняєвої В.А.

розглянувши апеляційну скаргуГорлівської об`єднаної Державної податкової інспекції

на постановуДонецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2010 року по справі № 2а-8123/10/0570

за позовом Закритого акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник»

доГорлівської об`єднаної Державної податкової інспекції

провизнання недійсними податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2008 року ЗАТ «Горлівський машинобудівник» звернулось з адміністративним позовом до Горлівської ОДПІ, в якому просили суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 19.03.2008 року № 00000922231/0, № 0000102231/0, № 0000272341/0, № 0000482343, № 0000252341/0, № 0000262341/0, № 0000282341/0, № 0000022342/0. Позивач посилався на те, що на підставі акту планової документальної перевірки ЗАТ «ГМБ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 06.03.2008 року за №382-23-3/31534348 Горлівською ОДПІ 19.03.2008 року були прийняті податкове повідомлення-рішення №0000252341/0 яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 6644666грн. та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 3322333грн., усього 9966999грн., №0000272341/0 яким визначено суму податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 103103,37грн. та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 30713,04грн., усього 133816,41грн., №0000092231/0 застосовано пеню за порушення термінів розрахунку за кожен день прострочення неодержаної виручки у сумі 19007,71грн., №0000482343 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у сумі 6505,60грн., №0000262341/0 визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 3436грн. та штрафну (фінансова) санкцію у розмірі 956,90грн., усього 4392,90грн., №0000282341/0 визначено суму збору за спеціальне використання водних ресурсів у розмірі 2149,99грн. та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1205,40грн. усього 3355,39грн., №0000102231/0 застосовані штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у сумі 1520грн., №0000022342/0 визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1341658грн. та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 536663грн., усього 1878321грн. Вважає, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства з посиланням на невідповідні висновки акту перевірки. Просив суд визнати податкові повідомлення-рішення від 19.03.2008 року №00000922231/0, №0000102231/0, №0000272341/0, №0000482343, №0000252341/0, №0000262341/0, №0000282341/0, №0000022342/0 недійсними.

Ухвалою суду від 28 січня 2010 року закрито провадження у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник» до Горлівської обєднаної держаної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 19.03.2008 року №00000922231/0, №0000102231/0, №0000272341/0, №0000482343, №0000252341/0, №0000262341/0, №0000282341/0, №0000022342/0 в частині позовних вимог щодо визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 19.03.2008 року №0000092232/0 на суму штрафної (фінансової) санкції у розмірі 19007,71грн., від 19.03.2008 року №0000102231/0 на суму штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1520грн. (т.4 а.с.233-234)

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2010 року по справі № 2а-8123/10/0570 позов задоволений частково.

Скасовані податкові повідомлення-рішення Горлівської обєднаної державної податкової інспекції від 19.03.2008 року № 0000252341/0 на загальну суму 9966999, 00 грн., від 19.03.2008 року № 0000022342/0 на загальну суму 1878321, 00 грн., від 19.03.2008 року № 0000272341/0 на загальну суму 133816,41 грн., від 19.03.2008 року № 0000262341/0 на загальну суму 4392,90 грн., від 19.03.2008 року № 0000282341/0 на загальну суму 3355,39 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

З постановою суду не погодився представник Горлівської ОДПІ та зазначив, що судом першої інстанції при прийнятті рішення були порушені норми матеріального права. В апеляційній скарзі вказав, що при винесенні рішення суд першої інстанції неправильно мотивував приписи Закону України « Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову.

У судовому засіданні представники Горлівської ОДПІ підтримали доводи апеляційної скарги в повному обсязі.

Представники ЗАТ «Горлівський машинобудівник» заперечуючи проти доводів апеляційної скарги просив суд залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач Закрите акціонерне товариство «Горлівський машинобудівник» зареєстроване 02.07.2001 року Виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області, йому присвоєно ідентифікаційний номер 31534348, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 298473, довідкою Управління статистики у м. Горлівці.

Позивач здійснює діяльність з виробництва машин та устаткування для добувної промисловості й будівництва, ремонту і технічного обслуговування машин та устаткування для добувної промисловості й будівництва, оброблення металевих відходів та брухту, посередництва в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами відповідно до Статуту, затвердженого у новій редакції рішенням загальних зборів учасників товариства від 13.08.2007 року.

Позивач перебуває на податковому обліку в Горлівській ОДПІ з 12.07.2001 року.

На підставі направлення від 17.01.2008 року №002980, направлення №003060 Горлівською ОДПІ в період з 18 січня 2008 року по 14 лютого 2008 року було проведено планову документальну перевірку Закритого акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.09.2007 року. За результатами даної перевірки було складено акт від 06.03.2008 року №382-23-3/31534348.

За змістом вказаного акту, в ході проведення перевірки були встановлені наступні порушення законодавства:

- п.п. 3.1.2 п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7, п.11.44 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме позивач у лютому-липні 2007 року у податковій декларації з податку на додану вартість відніс до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 11016453,79грн., що призвело до завищення податкового кредиту;

- п.п.6.1. ст.6, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.3 п.7.4, п.п.7.5.2 п.7.5 ст.7, п.11.44 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»,а саме позивач в декларації з ПДВ до складу податкового кредиту за листопад 2007 року відніс ПДВ по господарським операціям з придбання шихтових зливок з легованої сталі які звільнені від оподаткування, що призвело до завищення податкового кредиту по декларації за листопад 2007 року на суму 6085215,24грн.;

- ст.44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.4 «Порядку становлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» затвердженого Постановою КМУ від 01.03.1999 року №303, п.3.1., п.п.6.4 п.6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища» затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України, ДПА України №162/379 від 19.07.1999 року, ст.ст.1,17,39 Закону України «Про відходи», а саме відсутність лімітів на розміщення відходів;

- ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» ;

- ст. 30 Водного кодексу України , п.3, п.5, п.14, п.14-1, п.15 «Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту», затвердженого Постановою КМУ від 16.08.1999 року №1494, п.п.2.1 п.2., п.п.4.1, 4.2, 4.6, п.4, п.п.6.1, п.6 п.7.1, п.п.7.2 п.7 «Інструкції про порядок обчислення та стягнення збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту», затвердженої наказом Мінекономбезпеки України, ДПА України,Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 01.10.1999 року №231, а саме , позивач не нараховував та не сплачував збір за спеціальне використання водних ресурсів;

- п.5.1 ст.5, п.п.5.4.8 п.5.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ас аме заниження податку на прибуток за 3-й квартал 2007 року;

- п.2.8, п.2.10, п.3.1 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637, а саме перевищення встановленого ліміту готівки у касі підприємства у сумі 2980,80грн. на кінець робочого дня 10.04.2007 року, крім того встановлений випадок проведення розрахунків готівкою без надання одержувачем коштів платіжного документу, який би підтверджував би сплату покупцем коштів готівкою на суму 544грн.;

- ст.ст.1,2 Закону України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та валютних цінностей», а саме позивачем переплачено валютні цінності у сумі 3919,11російських рублів, що в еквіваленті національної валюти складає суму 760 грн.

19.03.2008 Горлівською ОДПІ були прийняті наступні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій:

- №0000252341/0 яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 6644666грн. та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 3322333грн., усього 9966999грн./т3 а.с.135/.

- №0000272341/0 яким визначено суму податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 103103,37грн. та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 30713,04грн., усього 133816,41грн.

- №0000092231/0 застосовано пеню за порушення термінів розрахунку за кожен день прострочення неодержаної виручки у сумі 19007,71грн.

- №0000482343 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у сумі 6505,60грн.

- №0000262341/0 визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 3436грн. та штрафну (фінансова) санкцію у розмірі 956,90грн., усього 4392,90грн.

- №0000282341/0 визначено суму збору за спеціальне використання водних ресурсів у розмірі 2149,99грн. та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1205,40грн. усього 3355,39грн.

- №0000102231/0 застосовані штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у сумі 1520грн.

- №0000022342/0 визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1341658грн. та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 536663грн., усього 1878321грн.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення рішення № 0000252341/0 від 19.03.2008р.

За змістом акту перевірки, порушення позивачем вимог п.п. 3.1.2 п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7, п.11.44 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» виразилося у тому, що позивачем занижено суму податку на додану вартість на суму 6644666 грн.

Так ЗАТ «Горлівський машинобудівник» у лютому-липні 2007 року у податковій декларації з податку на додану вартість відніс до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 11016453,79грн. податковий кредит виник з господарської операції по придбанню шихтових зливок з легованої сталі, яке в дальшому використовувалось в звільнених від оподатковування операціях, що призвело, на думку Горлівської ОДПІ, до завищення податкового кредиту на 11016453,79грн. Також Горлівською ОДПІ в акті перевірці зазначено, що ЗАТ «ГМБ» здійснювало у тому ж періоді операції з реалізації металобрухту чорного металу, які згідно з п.11.44 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» звільнені від оподаткування, але при цьому підприємство не проводило перерахунок податкового кредиту в частині використання товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду, що призвело на думку податкового органу до завищення податкового кредиту на 54586грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про неправомірність висновків податкової інспекції з огляду на наступне.

20.12.2006 року Закрите акціонерне товариство «Горлівський машинобудівник» уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Екпостіл» договір купівлі-продажу товарів, а саме шихтові зливки з легованої сталі.

Позивачем у перевіряємому періоді включено до складу податкового кредиту отримані від ТОВ «Екпостіл» податкові накладні на суму 11016453,79грн.,що підтверджується податковими накладними.

За отриманий товар відповідно до договору з ТОВ «Екпостіл» від 20.12.2006 року ЗАТ «ГМБ» за період з 01 січня 2007 року по 30 вересня 2007 року сплатило 109896277,81грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями /т.2 а.с.183-195/.

Отримані зливки (товар) від ТОВ «Експостіл» ЗАТ «ГМБ» відобразило по бухгалтерському обліку фінансово-господарські операції по рахунку 2811 «Товари покупні» та К-ту рахунку 6321 «розрахунки з постачальниками за ТМЦ (гроші)».

ЗАТ «ГМБ» згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» мало право включити до податкового кредиту при здійснені першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг); в даному випадку накладні отримані у грудні 2006 року, лютому 2007 року, травні 2007 року /т.2 а.с.67-11, т.3 а.с.15-29/.

В редакції Закону України «Про податок на додану вартість» від 01.01.2007 року відповідно до п.п.11.44. ст.11 передбачено, що Тимчасово до 1 січня 2008 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування. Перелік таких товарів із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД затверджує Кабінет Міністрів України.

Перелік відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року , яка набула чинності з дня опублікування (06.02.2007 року) до переліку якої входять відходи у зливках (шихтові зливки) для переплавки з легованої сталі (код товару УКТ ЗЕД 7204 50 10 00).

Про те, суд вважає, що ЗАТ «ГМБ» правомірно включило вказані податкові накладні в податковий кредит оскільки у Господарському суді міста Києва розглядалася справа за позовом ТОВ «ВКФ «Конвент ЛТД» до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №104 «Про затвердження переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладання податком на додану вартість» в частині включення до переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість, відходів у зливках (шихтові зливки) для переплавки з легованої сталі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2007 року вжиті заходи забезпечення позову, а саме: зупинено дію Постанови КМУ від 31.01.2007 року №104 в частині включення до переліку відходів і брухту металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладенням податку на додану вартість, відходів у зливках (шихтові зливки) для переплавки сталі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2007 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.04.2007 року про забезпечення позову залишено без змін.

Постановою господарського суду міста Києва від 28.02.2008 року у справі №6/302-А за позовом ТОВ «ВКФ «Конвент ЛТД» до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №104 «Про затвердження переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладання податком на додану вартість» в частині включення до переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість, відходів у зливках (шихтові зливки) для переплавки з легованої сталі, позов задоволено повністю, а також постановлено скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 27.04.2007 року, після набрання постановою законної сили.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2009 року вказану вище постанову залишено без змін.

Вказані обставини підтверджуються листом Господарського суду міста Києва від 21.06.2010 року №06-37.1/1833 (т.5 а.с.4,25-28).

Відповідно до ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до норм процесуального законодавства ухвали господарських судів, в тому числі ухвали про забезпечення позову є одним із видів судових рішень.

Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №104 «Про затвердження переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість» в частині включення до переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість, відходів у зливках (шихтові зливки) для переплавки з легованої сталі не діє на момент розгляд справи по суті.

Згідно ч.5 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень. Отже , ухвала Господарського суду міста Києва від 27.04.2007 року в адміністративній справі №6/302-А набрала законної сили з дати її прийняття, а саме з 27 квітня 2007 року. Тобто заходи забезпечення адміністративного позову діють з вказаного часу.

Оскільки Постановою господарського суду міста Києва від 28.02.2008 року визнано незаконною постанову Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №104 «Про затвердження переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладання податком на додану вартість» в частині включення до переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість, відходів у зливках (шихтові зливки) для переплавки з легованої сталі з моменту набрання нею чинності ( тобто з дня опублікування постанови КМУ від 31.01.07 №104 , тобто з 06.02.2007), ЗАТ «Горлівський машинобудівник» правомірно у лютому-липні 2007 року у податковій декларації з податку на додану вартість відніс до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 11016453,79грн. податковий кредит який виник з господарської операції по придбанню шихтових зливок з легованої сталі.

Що стосується порушення ЗАТ «ГМБ» п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині завищення податкового кредиту на суму 54486грн., суд зазначає наступне, що метал позивачем придбано з урахуванням ПДВ для використання безпосередньо для виробництва готової продукції яка підлягає оподаткуванню. Зворотні відходи металобрухт. У 2007 році Законом не було передбачено корективи податкового кредиту з ПДВ.

Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про те, що податкове повідомлення-рішення від 19.03.2008 року №0000252341/0 не відповідає вимогам законодавства, а визначена сума податкового зобовязання з ПДВ та штрафні санкції є безпідставними у звязку з чим дане повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення рішення № 0000022342/0 від 19.03.2008р. колегія приходить до наступного.

За змістом акту перевірки, позивачем порушені вимоги п.п. 6.1 ст.6, п.п.7.4.1, п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7, п.11.44 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» виразилося у тому, що позивачем завищено суму податкового кредиту по декларації за листопад 2007 року на суму 6085215,24грн., а також позивач здійснював у листопаді 2007 року операції з реалізації металобрухту чорного металу, яка згідно з п.11.44 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» звільнені від оподаткування, але при цьому підприємство не проводило перерахунок податкового кредиту в частині використання товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду, що призвело на думку Горлівської ОДПІ до завищення податкового кредиту по декларації з ПДВ за листопад 2007 року на суму 7948,53грн.

20.12.2006 року Закрите акціонерне товариство «Горлівський машинобудівник» уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Екпостіл» договір купівлі-продажу товарів, а саме шихтові зливки з легованої сталі.

Позивачем у перевіряємому періоді включено до складу податкового кредиту отримані від ТОВ «Екпостіл» податкові накладні на суму 6085215,24грн.,що підтверджується податковими накладними.

Отримані зливки (товар) від ТОВ «Експостіл» ЗАТ «ГМБ» відобразило по бухгалтерському обліку фінансово-господарські операції по рахунку 2811 «Товари покупні» та К-ту рахунку 6321 «розрахунки з постачальниками за ТМЦ (гроші)».

В редакції Закону України «Про податок на додану вартість» від 01.01.2007 року відповідно до п.п.11.44. ст.11 передбачено, що Тимчасово до 1 січня 2008 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування. Перелік таких товарів із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД затверджує Кабінет Міністрів України.

Перелік відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року , яка набула чинності з дня опублікування (06.02.2007 року) до переліку якої входять відходи у зливках (шихтові зливки) для переплавки з легованої сталі (код товару УКТ ЗЕД 7204 50 10 00).

ЗАТ «ГМБ» правомірно включило вказані податкові накладні в податковий кредит з огляду на наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2007 року вжиті заходи забезпечення позову, а саме: зупинено дію Постанови КМУ від 31.01.2007 року №104 в частині включення до переліку відходів і брухту металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладенням податку на додану вартість, відходів у зливках (шихтові зливки) для переплавки сталі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2007 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.04.2007 року про забезпечення позову залишено без змін.

Постановою господарського суду міста Києва від 28.02.2008 року у справі №6/302-А за позовом ТОВ «ВКФ «Конвент ЛТД» до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №104 «Про затвердження переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладання податком на додану вартість» в частині включення до переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість, відходів у зливках (шихтові зливки) для переплавки з легованої сталі, позов задоволено повністю, а також постановлено скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 27.04.2007 року, після набрання постановою законної сили.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2009 року вказану вище постанову залишено без змін.

Тобто, постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №104 «Про затвердження переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість» в частині включення до переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість, відходів у зливках (шихтові зливки) для переплавки з легованої сталі не діє на момент розгляд справи по суті.

Згідно ч.5 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень. Отже , ухвала Господарського суду міста Києва від 27.04.2007 року в адміністративній справі №6/302-А набрала законної сили з дати її прийняття, а саме з 27 квітня 2007 року. Тобто заходи забезпечення адміністративного позову діють з вказаного часу.

Таким чином, оскільки Постановою господарського суду міста Києва від 28.02.2008 року визнано незаконною постанову Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №104 «Про затвердження переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладання податком на додану вартість» в частині включення до переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість, відходів у зливках (шихтові зливки) для переплавки з легованої сталі з моменту набрання нею чинності ( тобто з дня опублікування постанови КМУ від 31.01.07 №104, тобто з 06.02.2007), ЗАТ «Горлівський машинобудівник» правомірно у листопаді 2007 року у податковій декларації з податку на додану вартість відніс до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 6085215,24грн. податковий кредит який виник з господарської операції по придбанню шихтових зливок з легованої сталі.

Що стосується порушення ЗАТ «ГМБ» п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині завищення податкового кредиту на суму 7948,53грн., суд зазначає наступне, що метал позивачем придбано з урахуванням ПДВ для використання безпосередньо для виробництва готової продукції яка підлягає оподаткуванню. Зворотні відходи металобрухт. У 2007 році Законом не було передбачено корективи податкового кредиту з ПДВ.

Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про те, що податкове повідомлення-рішення від 19.03.2008 року №0000022342/0 не відповідає вимогам законодавства, а визначена сума податкового зобовязання з ПДВ та штрафні санкції є безпідставними у звязку з чим дане повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення рішення № 0000272341/0 від 19.03.2008р. колегією встановлено.

В акті зазначено, що порушені вимоги ст.44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.4 «Поряду встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року №303 , п.3.1, п.п.6.4. п.6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України, ДПА України №162/379 від 19.07.1999 року, ст.ст.1,17, 39 Закону України «Про відходи».

Відповідно до ст.44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище і розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (обчислюється пропорційно обсягу та активності радіоактивних відходів, а також для експлуатуючої організації ядерних установок атомних електростанцій - на основі показників виробництва електричної енергії за певний період, для інших суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, - пропорційно активності радіоактивних матеріалів, та стягується одночасно з їх придбанням) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками (обчислюється пропорційно терміну зберігання радіоактивних відходів понад встановлений строк з урахуванням їх обсягу та активності).

Ліміти скидів забруднюючих речовин, крім утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками, в навколишнє природне середовище, утворення і розміщення відходів промислового, сільськогосподарського, будівельного й іншого виробництва та інші види шкідливого впливу в цілому по території Автономної Республіки Крим, областей, міст загальнодержавного значення або окремих регіонів встановлюються:

а) у випадках, коли це призводить до забруднення природних ресурсів республіканського значення, територій інших областей, - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів;

б) в інших випадках - в порядку, що встановлюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими (міст загальнодержавного значення) Радами, за поданням органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.

Збори підприємств, установ, організацій, а також громадян за викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів та інші види шкідливого впливу в межах лімітів відносяться на витрати виробництва, а за перевищення лімітів стягуються з прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств, установ, організацій чи громадян.

Порядок встановлення обмежень розмірів зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 6.4. «Інструкції про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України, ДПА України №162/379 від 19.07.1999 року суми збору, який справляється за розміщення відходів (Прв), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів коригуючих коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.4, 2.5 додатка 2 до Порядку, і визначаються за формулою.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про відходи» Суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані:

а) запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів;

б) забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію;

в) визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також за погодженням із спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров'я людини;

г) на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку;

д) забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки;

е) брати участь у будівництві об'єктів поводження з відходами;

є) здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обгрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації;

ж) не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки;

з) не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах;

и) здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів;

і) своєчасно в установленому порядку вносити плату за розміщення відходів;

ї) надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, спеціально уповноваженим органам виконавчої влади у сфері поводження з відходами інформацію про відходи та пов'язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи;

й) призначати відповідальних осіб у сфері поводження з відходами;

к) забезпечувати розробку в установленому порядку та виконання планів організації роботи у сфері поводження з відходами;

л) відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України;

м) забезпечувати професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами;

н) мати ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами і/або на право провадження діяльності, пов'язаної із збиранням і заготівлею окремих видів відходів як вторинної сировини, і/або дозвіл на транскордонне перевезення небезпечних відходів;

о) мати погоджений із спеціально уповноваженими органами виконавчої влади план дій на випадок виникнення надзвичайної ситуації, пов'язаної з поводженням з небезпечними відходами;

п) передбачати при укладанні угод на поставку в Україну товарної продукції утилізацію чи вивезення з України використаних пакувальних матеріалів і тари;

р) при плануванні будівництва або реконструкції об'єкта поводження з відходами мати дозвіл на будівництво або реконструкцію такого об'єкта відповідно до законодавства про містобудування;

с) мати дозвіл на експлуатацію об'єкта поводження з небезпечними відходами;

т) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об'єкт утворення відходів.

Відповідно до ст. 39 цього ж Закону за розміщення відходів із суб'єктів підприємницької діяльності стягується плата.

Розмір плати встановлюється на основі нормативів, що розраховуються на одиницю обсягу утворених відходів залежно від рівня їх небезпеки, кількості попередньо накопичених відходів, ступеня безпеки спеціально відведених місць чи об'єктів та цінності території, на якій вони розміщені.

Базовими нормативами плати за розміщення відходів є: плата за розміщення відходів у межах гранично допустимих нормативів;плата за розміщення відходів у межах установлених лімітів (тимчасово узгоджених нормативів).Обсяги відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія і які не передані на утилізацію, вважаються понадлімітними. Базові нормативи плати за розміщення відходів встановлюються Кабінетом Міністрів України і є єдиними на всій території України.

Для окремих регіонів встановлюються коефіцієнти до базових нормативів плати за розміщення відходів, що враховують природно-кліматичні умови, цінність природних і соціально-культурних об'єктів. Диференційовані ставки плати за розміщення відходів визначаються шляхом множення базових нормативів плати на коефіцієнти.

Порядок встановлення диференційованих ставок плати за розміщення відходів визначається Кабінетом Міністрів України. Плата за розміщення відходів в межах встановлених лімітів визначається шляхом множення відповідних ставок збору на різницю між лімітами і гранично допустимими обсягами розміщення відходів та підсумовування отриманих результатів.

Плата за понадлімітне розміщення відходів визначається шляхом множення відповідних ставок плати за розміщення відходів у межах встановлених лімітів на величину перевищення фактичного обсягу і множення цих сум на коефіцієнт, який дорівнює п'яти. У разі відсутності у суб'єкта підприємницької діяльності дозволу на розміщення відходів весь обсяг відходів враховується як понадлімітний. Плата за розміщення відходів у таких випадках визначається відповідно до цього Закону.

Плата за гранично допустимі обсяги розміщення відходів здійснюється за рахунок валових витрат, а за їх перевищення - за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні суб'єкта господарювання. Кошти, отримані за розміщення відходів, розподіляються відповідно до закону.

Плата за розміщення відходів на територіях підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, які мають ліцензію на збирання і заготівлю відходів як вторинної сировини і здійснюють статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів та надають послуги у цій сфері, не стягується.

Як вбачається зі змісту акту перевірки відповідачем не прийнято видані у встановленому порядку Ліміти №09.17. на утворення та розміщення відходів на 2007 рік ЗАТ «ГМБ» за відсутності на Лімітах печатки Донецької обласної державної адміністрації, а всі утворені відходи зобовязав позивача оплатити, яки при відсутності затверджених Лімітів за девять місяців 2007 року.

На думку податкового органу ЗАТ «ГМБ» порушило вимоги Постанови КМУ «Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів» №2181 від 03.08.1998 року, оскільки ЗАТ «ГМБ» отримало ліміти на утворення і розміщення відходів на 2007 рік без печатки Донецької обласної адміністрації.

Позивачем було надані: ліміти №09.17. від 01.12.06 року затверджені Обласною державною адміністрацією за погодженням Державного управління екології та природних ресурсів в Донецькій області на утворення та розміщення відходів на 2007 рік ЗАТ «ГМБ»; дозвіл №09.17.06.11.06 Державного управління екології та природних ресурсів в Донецькій області на розміщення відходів у 2007 році виданий ЗАТ «ГМБ»; договори на розміщення, перевезення та утилізацію відходів виробництва ЗАТ «ГМБ», акти приймання-здачі за даними договорами.

Крім того, на підтвердження наявності затверджених лімітів № 09.17. від 01.12.06 року на утворення та розміщення відходів на 2007 рік ЗАТ «ГМБ», в матеріалах справи міститься лист Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області від 05.03.08 року №10-1313 яким підтверджено наявність даних лімітів які видані відповідно до вимог п.17 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів» №2181 від 03.08.1998 року.

Враховуючи наведене колегія вважає відсутність печатки технічною помилкою, оскільки наявні всі документи які вказують на затвердження лімітів, тому податкове повідомлення-рішення № 0000272341/0 від 19.03.2008р. підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає також правильним висновок суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення рішення № 0000282341/0 від 19.03.2008р.

Даним повідомленням-рішенням визначено суму збору за спеціальне використання водних ресурсів у розмірі 2149,99грн. та штрафну санкцію у розмірі 1205,40грн., усього 3355,39грн.

В акті перевірки встановлено порушення ЗАТ «ГМБ» вимог ст.30 Водного кодексу України, п.3, п.5, п.14, п.14-1, п.15 «Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту» затвердженого Постановою КМУ від 16.08.1999 року №1494, п.п. 2.1, п.2, п.п.4.1, 4.2, 4.6, п.4, п.6.1 п.п.6.2 п.6, п.п.7.1, п.п.7.2 п.7 «Інструкції про порядок обчислення та стягнення збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту» затвердженої наказом Мінекономбезпеки України, ДПА України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 01.10.1999 року №231/539/118/219, а саме ЗАТ «ГМБ» збір за спеціальне використання водних ресурсів не нараховувало та не сплачувало, що призвело до заниження збору за спеціальне використання водних ресурсів.

Згідно до ст.30 Водного кодексу України збір за спеціальне водокористування справляється з метою стимулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів і включає збір за використання води водних об'єктів та за скидання забруднюючих речовин.

Розмір збору за використання води визначається на основі нормативів збору, фактичних обсягів використаної води та встановлених лімітів використання води.

Розмір збору за використання води водних об'єктів для потреб, не пов'язаних з вилученням води з водних об'єктів, визначається: для потреб гідроенергетики - на основі нормативів збору, фактичних обсягів води, пропущеної через турбіни, та лімітів використання води (крім гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями); для потреб водного транспорту - на основі нормативів збору та часу користування поверхневими водами у звітному періоді; для потреб рибництва - на основі нормативів збору та фактичних обсягів води, необхідної для поповнення ставків під час розведення риби та інших водних живих ресурсів у рибних господарствах.

Розмір збору за скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти визначається на основі нормативів збору, фактичного обсягу скидів забруднюючих речовин та встановлених лімітів скиду.

Збір за воду, втрачену при її транспортуванні, стягується з власників мереж водопостачання. За скидання забруднюючих речовин з дренажними водами у водні об'єкти з систем, що захищають сільськогосподарські угіддя та населені пункти від підтоплення (за винятком дренажних вод промислових об'єктів), збір не справляється, якщо таке скидання не погіршує якість води водних об'єктів в межах встановлених категорій.

Платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни-підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води (первинні водокористувачі) та/або з водозабірних споруд первинних водокористувачів (вторинні водокористувачі), та користуються водами для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

30 серпня 2001 року між ЗАТ «ГМБ» та ВАТ «ГМБ» укладено договір №2 на поставку питної , технічної води та на водовідведення /т.1 а.с.105-115/.

У судовому засіданні встановлено, що ЗАТ «ГМБ» знаходиться на одному проммайданчику з ВАТ «ГМБ» та отримує воду і скидає стічні води через відповідні системи, що знаходяться на балансі ВАТ «ГМБ».

В даному випадку ЗАТ «ГМБ» - вторинний водокористувач, до того ж ЗАТ «ГМБ» не перебуває на обліку Горлівської ОДПІ як платник збору спеціальне використання водних ресурсів.

ЗАТ «ГМБ» перераховує кошти на оплату за користування водними ресурсами ВАТ «ГМБ» який проводить забір води , є балансоутримувачем водних комунікацій і сплачує збір за спеціальне використання водних ресурсів. Тобто у даному випадку бюджет не має збитків, оскільки збір за спеціальне використання водних ресурсів сплачується ВАТ «ГМБ».

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що податкове повідомлення рішення №0000282341/0 від 19.03.2008 року підлягає скасуванню.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000262341/0 від 19.03.2008р. визначено суму податку на прибуток у розмірі 3436грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 956,9грн., усього 4392,90грн.

Як зазначено в акті перевірки позивачем допущено порушення п.5.1. ст.5, п.п. 5.4.8. п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме підприємством занижено податок на прибуток за 3-й квартал 2007 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про неправомірність вказаного повідомлення.

Відповідно до п. 5.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.4.8 даного Закону встановлено, що витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найм інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.

Зазначені витрати можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо.

Не включається до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені підпунктами 5.3.1 та 5.4.4 цієї статті, а також на цілі, не пов'язані з відшкодуванням особистих витрат фізичної особи, яка перебуває у відрядженні.

Не дозволяється відносити до складу витрат на харчування вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, суми "чайових", за винятком випадків, коли суми таких "чайових" включаються до рахунку згідно із законами країни перебування, а також плати за видовищні заходи. Додатково до витрат, визначених першим абзацом цього підпункту, відносяться не підтверджені документально витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добових витрат), понесених у зв'язку з її відрядженням, у межах граничних норм, встановлюваних Кабінетом Міністрів України за кожний повний день відрядження, включаючи день від'їзду та приїзду.

Зазначені граничні норми встановлюються в гривнях: в єдиній сумі для відряджень за кордон незалежно від країни відрядження та статусу населених пунктів; в єдиній сумі для відряджень у межах України незалежно від статусу населених пунктів.

Кабінетом Міністрів України окремо визначаються граничні норми добових для відряджених членів екіпажів суден (інших транспортних засобів) або суми, що направляються на харчування таких членів екіпажів замість добових, у разі, якщо такі судна (інші транспортні засоби): здійснюють комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіального моря (вод) України; виконують міжнародні рейси для здійснення навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордонів України; використовуються для аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіального моря (вод) України.

Пунктом 4 «Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 року передбачено, що Довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві. Довіреність особам, що не працюють на даному підприємстві, може бути видана з дозволу керівника підприємства, якщо підприємство, де працює дана особа, видало їй довіреність на одержання тих самих цінностей і такої ж кількості з цього підприємства.

ЗАТ «ГМБ» не мало прямих контактів з ВАТ «Мінський підшипниковий завод», Республіка Білорусь, ЗАТ «Волгоградський металургійний завод «Красний Октябрь», ТОВ «Русспецсталь» Російська Федерація, тому керуючись п.4 вищевказаної Інструкції в обмін довіреності ЗАТ «ГМБ» робітники заводу одержували довіреності постачальника-резидента (ТОВ «Єр-Лан» і ЗАТ «НПК «Горниє машини») і отримували цінності у закордонного постачальника. Крім того, усі відрядження робітників ЗАТ «ГМБ» вказані в акті перевірки, підтверджені довіреностями і отриманими заводами цінностями від закордонних постачальників /т.1 а.с.28-191/.

При таких обставинах колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення №0000262341/0 підлягає скасуванню.

Крім того колегія суддів вважає що висновок суду першої інстанції про правомірність податкового повідомлення рішення № 0000482343/0 від 19.03.2008р. є правильним. В частині відмови вимог про скасування вказаного повідомлення-рішення постанова суду першої інстанції не оскаржувалося.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а постанову суду без змін.

Повний текст ухвали складений 12 листопада 2010 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Горлівської об`єднаної Державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2010 року по справі № 2а-8123/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2010 року по справі № 2а-8123/10/0570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддяО.О.Шишов

Судді:І.В.Сіваченко

С.П.Дяченко