Постанова № 22294984, 03.11.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2010 року справа №2а-19885/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Гаврищук Т.Г., Білак С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року по справі № 2а-19885/10/0570 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Еко Білдінг” до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0005851542/0 від 25.03.2010 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ТОВ “Еко Білдінг” звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0005851542/0 від 25.03.2010 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року позовні вимоги позивача задоволені у повному обсязі.

Відповідач не погодився з зазначеним рішенням суду і подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову, так як вона прийнята з порушення норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне задовольнити вимоги викладені в апеляційній скарзі, виходячи з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Еко Білдінг” є юридичною особою, яке зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради Донецької області, ідентифікаційний код 35730204, перебуває на обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Донецька.

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Донецька 13.02.2010 року складено акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 13 лютого 2010 року №16, яким було прийнято рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ “Еко Білдінг”. Зазначений акт був розміщений податковим органом на дошці оголошень.

05.03.2010 року фахівцями відповідача проведена невиїзна перевірка платника податку на додану вартість ТОВ “Еко Білдінг”, якою встановлено порушення ч. 13, 15, п. 9.8, ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме платником податку на додану вартість не повернуто свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість протягом дванадцяти календарних днів.

25 березня 2010 року ДПІ у Ленінському районі м. Донецька винесено податкове повідомлення - рішення №0005851542/0, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 170,00 грн.

Зазначене податкове рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, а після відмови відповідача ТОВ “Еко Білдінг” звернулось в судовому порядку до Донецького окружного в адміністративного суду.

Позивач, мотувує неправомірність прийнятого податкового повідомлення рішення № 0005851542/0 від 25.03.2010 року тим, що з його боку відсутня затримка у поверненні свідоцтва платника ПДВ, оскільки воно було втрачено і тому повернути його у нього немає можливості.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, дії юридичної особи при втраті свідоцтва передбачені п. 22 Положення “Про реєстрацію платника податку на додану вартість” затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 року № 79 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000 року за № 208/4429.

Так, дослідивши текст вказаної норми суд першої інстанції прийшов до висновку, що нею не встановлений строк, в який платник податку має повідомити податковий орган про втрату (псування) свідоцтва платника ПДВ, а тому застосування податковим органом санкцій до позивача було передчасним.

Судова колегія не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до положень п.п. 9.8. ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість ” платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво: якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, - протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.

Санкції за затримку у наданні податкової звітності з податку на додану вартість передбачені п.п. 17.1.1. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Так зазначеною нормою передбачено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у встановлений двадцятиденний строк від дня прийняття рішення про анулювання реєстраційне свідоцтво до податкового органу повернуто не було, оскільки воно було ним втрачено.

Положення “Про реєстрацію платника податку на додану вартість” визначає коло дій, які має бути вчинені платником податку у разі втрати Свідоцтва платника податку на додану вартість для отримання нового, тобто визначає саму процедуру. При цьому питання щодо вчинення вказаних дій по відновленню Свідоцтва вирішує виключно сам платник податку.

ТОВ “Еко Білдінг” відповідно до п. 22 Порядку до відповідача не зверталось. Тому його доводи, щодо неможливості повернути реєстраційне свідоцтва судовою колегією не приймаються як поважні.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та прийняття нової постанови про задоволення позову.

Враховуючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.3 ч.1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року по справі № 2а-19885/10/0570 задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року по справі № 2а-19885/10/0570 скасувати.

В задоволені позову товариства з обмеженою відповідальністю “Еко Білдінг” до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0005851542/0 від 25.03.2010 року-відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 3 листопада 2010 року.

Її повний текст виготовлений 8 листопада 2010 року.

Постанова набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: М.Г. Сухарьок

Судді: С.В. Білак

Т.Г. Гаврищук