Ухвала суду № 22294982, 09.11.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Гончарова І.А.

Суддя-доповідач - Василенко Л.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2010 року справа №2а-4293/10/1270 <приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Василенко Л.А., суддів Старосуда М.І., Юрченко В.П.,

при секретареві судового засідання Солодько О.І.

за участю представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Гавриша М.Г.,

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метали і полімери» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метали і полімери» (далі за текстом ТОВ «Метали і полімери» або Позивач) звернулось до суду з позовом до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області ( далі за текстом Алчевської ОДПІ в Луганській області або Відповідач 1), Головного управління Державного казначейства України в Луганській області (далі за текстом ГУ ДКУ у Луганській області або Відповідач 2 ) про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за жовтень 2009 року у сумі 25400452грн. Позовні вимоги уточнені Позивачем до початку розгляду справи за суттю. В обґрунтування позову Позивач посилався, зокрема, на те, що в зв'язку з набранням чинності з 1 червня Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2010 року №368 «Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість» ТОВ «Метали і полімери» подано заяву про оформлення відшкодування сум податку на додану вартість облігаціями внутрішньої державної позики до Алчевської ОДПІ в Луганській області. Вказану заяву подано на суму у розмірі 27627305,00 грн., яка складається з сум податку на додану вартість, що належать відшкодуванню та підтверджені Алчевською ОДПІ в Луганській області за актом перевірки від 9 грудня 2009 року №3118/236-35653261, а також з урахуванням додаткового дослідження ланцюгів постачання, результати яких отримані та підтверджені Алчевською ОДПІ в Луганській області в листі № 22705/236 від 21.06.2010 року, а саме: за вересень 2009 року у сумі 5225281,00 грн., за жовтень 2009 року у сумі 22402024,00грн., всього у сумі 27627305,00 грн., в звязку з чим позивач просив стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Метали і полімери» заборгованість з податку на додану вартість за жовтень 2009 року у сумі 2998427,00 грн. (а.с.3-5, 55).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2010 року позовні вимоги ТОВ «Метали і полімери» задоволені частково, а саме: стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метали і полімери» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за жовтень 2009 року у сумі 2720326,00 грн. та стягнуто з Державного бюджету України на користь Позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 850 грн. (а.с.96 101).

Алчевська обєднана державна податкова інспекція в Луганській області не погодилася з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог і подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилався на порушення норм п.1.8 ст. 1, п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»., вказував на відсутність належних доказів сплати до бюджету сум ПДВ у розмірі 2720326 грн. внаслідок чого податковий орган не має підстав для підтвердження відповідності сум бюджетного відшкодування сумі, заявленій платником у податковій декларації (а.с. 103, 104, 134 - 136).

Головне управління Державного казначейства України в Луганській області надіслало заяву про приєднання до апеляційної скарги (а.с.132).

Представник Алчевської ОДПІ в Луганській області в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та доповнення до неї і просив задовольнити апеляційну скаргу.

Представник ГУ ДКУ в Луганській в Луганській області в судове засідання не прибув, від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Прокурор для розгляду справи в апеляційній інстанції також не зявився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 131).

Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи за апеляційною скаргою та доповненнями до неї, письмові заперечення на апеляційну скаргу дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метали і полімери» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 12.02.2008 року за №13841020000002182. Позивач перебуває на обліку у Алчевській обєднаній державній податковій інспекції в Луганській області як платник податку на додану вартість, про що йому видане свідоцтво № 100102550 від 05.03.2008 року (а.с.34, 36).

ТОВ «Метали і полімери» на підставі п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі Закон №2181) до Алчевської ОДПІ в Луганській області подана податкова декларація з податку на додану вартість (далі ПДВ) за жовтень 2009 року. У рядку 25 вказаної декларації визначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 25579906 грн. У розрахунку суми бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року (додаток 3 до декларації) позивачем заявлена сума до відшкодування в розмірі 25122350,00 грн. (а.с. 8 -12).

Додатком 4 до вказаної податкової декларації є заява про повернення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року (а.с.13).

За результатами проведеної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Метали і полімери» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку по декларації за вересень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у червні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудня 2008 року та по декларації за жовтень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у квітні, травні, червні, липні, серпні 2008 року, січні, лютому, березні, квітні, травні, серпні 2009 року, Алчевською ОДПІ в Луганській області складено акт від 09.12.2009 року № 3118/236-35653261.

У вказаному акті зроблено висновок про підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за вересень 2009 року у сумі 4064576,00 грн., за жовтень 2009 року 22402024,00 грн.; за результатами перевірки Алчевською ОДПІ в Луганській області не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування за вересень 2009 року у сумі 6183875,00 грн., за жовтень 2998427,00 грн., що повязано з ненадходженням відповідей на запити (а.с.15-33). Також в цьому ж акті Алчевською ОДПІ в Луганській області зроблено висновок щодо заниження ТОВ «Метали і полімери» суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму 278101 грн. На вказану суму Позивачеві було вручено податкове повідомлення-рішення за №0000352360/0 від 17 грудня 2009 року, яке ТОВ «Метали і полімери» не оскаржене.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі за текстом Закон №168).

П.п.7.2.3 Закону № 168 визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Згідно до 7.2.6 вказаного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно 7.4.1 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку .

У п.7.5. Закону № 168 визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (п.п.7.7.1 Закону № 168). При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього Закону, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, згідно п.п.7.7.2 Закону № 168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

На підставі п.4.1. Закону №2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно до 7.7.4 Закону №168 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. Згідно п.п.7.7.5 протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Законом № 168 передбачено, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Відповідачем 1 не приймалися податкові повідомлення у відношенні Позивача за результатами перевірок за заявлений період з податку на додану вартість на суму 2720326,00 грн., яку відмовився підтвердити податковий орган через відсутність результатів зустрічних перевірок.

Податковий орган, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

З огляду на принцип допустимості доказів, що визначений частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не вникає спору.

Законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утриматися від виконання зазначених дій, що зробив перший відповідач у справі, який вважає, що підставою ненадання висновку на залишок бюджетного відшкодування та невідшкодування податку є неотримання результатів перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Законом України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що спір виник внаслідок вільного трактування відповідачем пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає в правовому перевантажені визначених ним слів „поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою", без врахування далі слів „у випадках, визначених цим Законом". За наведеним Законом сплата у складі ціни товарів (послуг) здійснюється покупцем (яким є позивач у справі) продавцю, а не до бюджету. Саме це є умовою бюджетного відшкодування покупцю відповідно до підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону.

За загальним правилом несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

З урахуванням викладеного факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе: що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти; або що одержати податкову вигоду можна лише тоді, коли на одному з етапів придбання товару, який експортується (сировини, з якої він може бути виготовлений), ПДВ до державного бюджету не сплачується, а експортер (у справі, що розглядається, - позивач) вживає заходів до відшкодування податку з бюджету, тобто що без участі експортера податкова вигода не може бути одержана; або що діяльність платника податку, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Таких доказів Відповідачем 1 не надано. Навпаки за матеріалами справи Відповідачем 1 в актах перевірок з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ ТОВ «Метали і полімери» не взято під сумнів здійснення господарських операцій з контрагентами, в цих актах зазначено, що підприємством надані всі документи на підтвердження здійснених господарських операцій, що підтвердив представник податкового органу в судовому засіданні при апеляційному перегляді справи.

Тобто, у даному випадку порушення норм Закону України „Про податок на додану вартість" контрагентами Позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на неможливість підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування ТОВ «Метали і полімери» за жовтень 2009 року по ланцюгу постачання стосовно постачальників платника ПДВ, оскільки, Законом України «Про податок на додану вартість» право платника податку на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість не повязане з закінченням перевірок до кінцевого виробника, а також, з фактом підтвердження сплати податку контрагентами Позивача по всьому ланцюгу постачань, оскільки відємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив продавцям (постачальникам) товару (послуг) в ціні таких товарів (послуг). Крім того, Законом №168 визначаються умови та гарантії повернення цих коштів у вигляді обовязку держави здійснити повернення коштів за результатами відповідного звітного періоду.

Отже, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на неможливість підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування ТОВ «Метали і полімери» за жовтень 2009 року по ланцюгу постачання стосовно постачальників платника ПДВ, оскільки, Законом України «Про податок на додану вартість» право платника податку на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість не повязане з закінченням перевірок до кінцевого виробника, а також, з фактом підтвердження сплати податку контрагентами Позивача по всьому ланцюгу постачань, оскільки відємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив продавцям (постачальникам) товару (послуг) в ціні таких товарів (послуг). Крім того, Законом №168 визначаються умови та гарантії повернення цих коштів у вигляді обовязку держави здійснити повернення коштів за результатами відповідного звітного періоду.

Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо правильності визначення позивачем податкових зобов'язань та суми податкового кредиту, а також правильності визначення суми бюджетного відшкодування та про задоволення позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості за податковими деклараціями з податку на додану вартість за жовтень 2009 року у сумі 2720326,00 грн. (2998427,00 грн. 278101,00 грн.).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Ухвала в повному обсязі виготовлена 11 листопада 2010 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 198 ч.1 п. 1, ст. 200, ст. 205 ч. 1 п. 1, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метали і полімери» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

ГоловуючийЛ.А.Василенко

СуддіМ.І. Старосуд

В.П. Юрченко