Ухвала суду № 22294976, 11.11.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Наумова К.Г.

Суддя-доповідач - Лях О.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2010 року справа №2а-17100/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Лях О.П.

суддів : Горбенко К.П., Попова В.В.

при секретарі Асєєвій Я.В.

за участю представників позивача Водвуд І.М., Срібна Л.Т., Сімакова С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року у адміністративній справі № 2а-17100/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноком» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноком» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що ним правомірно до складу валових витрат віднесені витрати понесені на придбання послуг мерчендайзенгу та маркетингових послуг, оскільки вони дійсно пов'язані із його господарською діяльністю. Відповідач дійшов хибного висновку, що вказані послуги надані позивачеві за товарами, право власності на які вже перейшло від позивача до його контрагентів, але Спірні послуги отримані позивачем для збільшення обсягів продажу усього товару, який виробляється ним, а не того, право власності на який вже передано контрагентам. Збільшення обсягів продажу тісно пов'язано із отримання прибутку позивачем, тобто здійсненням господарської діяльності, оскільки головним критерієм господарської діяльності є саме отримання прибутку.

Щодо завищення амортизаційних відрахувань, позивач зазначає, що амортизаційні відрахування нараховані ним згідно вимог діючого законодавства, оскільки ТОВ «Техноком» та його філії є складовими частинами однієї організації, однієї юридичної особи. Майно, яке надано філії залишається власністю юридичної особи. Баланс філії включається до балансу товариства.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року у адміністративній справі № 2а-17100/10/0570 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноком» задоволено в повному обсязі

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату, час та місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.

Представники позивача проти доводів апеляційної скарги заперечували.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

ТОВ «Техноком» є юридичною особою, виробником продукції під торговою маркою «Мівіна», що підтверджується довідкою від 08.09.20120 року № 71. Донецька філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноком» є відособленим структурним підрозділом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноком». Діє згідно Положення про Донецьку філію Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноком», затвердженого загальними зборами учасників 11.10.2007 року. Донецька філія не є юридичною особою.

За наслідками перевірки фінансово - господарської діяльності позивача ДПІ складено акт перевірки № 2722/23-2/35477404 від 20.04.2010 року. «Про результати планової виїзної перевірки Донецької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноком», ЄДРПОУ 35477404 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 12.10.2007 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 12.10.2007 року по 31.12.2009 року».

Під час проведення перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем п. п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5, п. п. 8.1.1., 8.1.2. п. 8.1., п. п. 8.7.1. п. 8.7. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на вказану суму, у тому числі : 1 квартал 2008 року - 3492 грн., 2 квартал 2008 року - 7565 грн., 3 квартал 2008 року - 27913 грн., 4 квартал 2008 року - 16292 грн., 1 квартал 2009 року -7469 грн., 2 квартал 2009 - 9132 грн., 3 квартал 2009 - 12892 грн., 4 квартал 2009 року -16918 грн.

Вказане порушення як вважає відповідач виникло внаслідок безпідставного включення до складу валових витрат за мерчендайзингові (маркетингові) послуги, які не пов'язані з господарською діяльністю на загальну суму 277441 грн., у тому числі 1 квартал 2008 року - 833 грн., 2 квартал 2008 року - 13955 грн., 3 квартал 2008 року - 96367 грн., 4-квартал 2008 року - 50840 грн., 1 квартал 2009 року - 16442 грн., 2 квартал 2009 - 23934грн., 3 квартал 2009 - 18479 грн., 4 квартал 2009 року - 56591 грн., а також філією, яка є самостійним платником податку на прибуток, безпідставно нараховані амортизаційні відрахування на основні фонди, отримані безоплатно від головного підприємства та відображені у декларації з податку на прибуток на загальну суму 107965 грн., у тому числі : 1 квартал 2008 року - 13136 гри., 2 квартал 2008 року - 16305грн., 3 квартал 2008 року - 15286 грн., 4 квартал 2008 року - 14330 грн., 1 квартал 2009 року - 13435 грн., 2 квартал 2009 - 12595 грн., 3 квартал 2009 -11808 грн., 4 квартал 2009 року - 11070 грн.

Перевіркою встановлено укладання позивачем договорів купівлі-продажу з ТОВ «Сарепта і Ю», ТОВ «Сарепта Альфа», МП ТОВ фірма «Лія», ТОВ «Продінвест», ТОВ «Бум Сіті», ТОВ ТС «Обжора», ТОВ «Український рітейл», ТОВ «Агрокомплекс», ФОП ОСОБА_5, згідно яких позивач передає вказаним покупцям у власність товар. Право власності переходить до покупців з моменту отримання видаткової накладної. Крім цього, з вказаними підприємствами позивачем були укладені договори про надання мерчендаизингових, маркетингових послуг.

На підставі акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.04.2010 р. № 0000932340/0-12473/10/23-213, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 101673 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 50836,5 грн., у загальній сумі 152509,5 грн.

Згідно акту від 25.05.2010 року та на підставі вимог Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 03.07.2001 року № 266, вказане податкове повідомлення - рішення розміщено ДПІ на дошці податкових повідомлень 25.05.2010року.

10.06.2010 року ДПІ була складена перша податкова вимога про сплату податкового боргу, у тому числі : основного платежу у сумі 29857 грн. та штрафні санкції у сумі 50836,5 грн., на загальну суму 80693,5 грн. Згідно вказаної вимоги з 05.06.2010 року на активи позивача розповсюджується податкова застава, а у разі несплати податкового боргу до позивача будуть застосовані заходи примусового стягнення боргу.

На вказане податкове повідомлення - рішення позивачем надана скарга за № 65 від 11.06.2010 року, яка рішенням про залишення первинної скарги без розгляду за № 16364/10/25-013 від 22.06.2010 року залишена без розгляду на підставі того, що скарга подана з порушенням строку визначеного п. п. 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо правильності включення до складу валових витрат за мерчендайзингові (маркетингові) послуги.

Згідно п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (надалі Закон) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. 1.32. ст. 1 Закону під господарською діяльністю розуміється будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно п. 4.1. Статуту позивача, зареєстрованого Виконавчим комітетом Харківської міської ради Харківської області 18.10.2007 року основними видами господарської діяльності позивача є виробництво макаронних виробів, прянощів тощо та здійснення оптової та роздрібної торгівлі. Згідно п. 1.5. Положення про Донецьку філію ТОВ «Техноком» предметом діяльності філії є, зокрема, оптова та роздрібна торгівля продуктами харчування, продуктовими та промисловими товарами.

З наведених договорів вбачається, що послуги з мерчендайзингу та маркетингу були надані позивачеві взагалі на продукцію, яка ним виробляється, а не на продукцію, яка вже продана позивачем покупцям.

Крім того, перевіркою встановлено, що Донецькій філії ТОВ «Техноком» головним підприємством були передані наступні основні фонди: автотранспорт, меблі, офісне обладнання (норма амортизації 10%), балансова вартість на 12.10.2007 року - 0,0 грн., на 31.12.2009 року - 208850 грн.

Згідно п. 2.1. Положення про ведення внутрігосподарських розрахунків між ТОВ «Техноком» та його філіями, філія вводить отримані об'єкти основних засобів в експлуатацію, веде бухгалтерський облік, нараховує знос та амортизацію згідно з діючими законодавчими нормами ведення бухгалтерського та податкового обліків.

П. 1.23. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що безоплатно надані товари - це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод. Оскільки філія є відокремленим структурним підрозділом ТОВ «Техноком» та не є юридичною особою, передача у користування філії транспортних засобів є умовним, у межах юридичної особи та є внутрішнім переміщенням, а тому, ця передача не може вважатися безоплатною передачею. Крім того, філіал перерахував кошти ТОВ «Техноком», тобто транспортні засоби придбані юридичною особою за рахунок коштів перерахованих філією, а тому, філією правомірно нараховані амортизаційні відрахування на основні фонди, отримані від головного підприємства. Штрафні санкції застосовані ДПІ на підставі п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», приписами якого встановлено, що у разі, коли контролюючий орган самостійно до нараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи І податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності нарахування позивачеві податку на прибуток у сумі 101673 грн. та застосування ДПІ до позивача штрафних санкцій у сумі 50836 грн. 50коп

Суд першої інстанції дійшов також правильного висновку щодо обгрунтованності позовних вимог про скасування першої податкової вимоги № 1/788 від 10.06.2010 року.

Згідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана правильна правова оцінка спірним правовідносинам та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року у адміністративній справі № 2а-17100/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноком» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року у адміністративній справі № 2а-17100/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноком» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів О.П. Лях

К.П. Горбенко

В.В. Попов