Ухвала суду № 22294905, 09.11.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Крилова М.М.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2010 року справа №2а-13141/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Сіваченка І.В.

суддів Дяченко С.П., Шишова О.О.

при секретарі Запорожцевій Г.В.

за участі

представника позивача Юнякової С.Ю.

представника відповідача Зарецької І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Макіївського територіального комітету профспілки працівників вугільної промисловості на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року у справі № 2а-13141/10/0570 за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в інтересах Макіївської міської виконавчої дирекції до Макіївського територіального комітету профспілки працівників вугільної промисловості «про стягнення заборгованості»,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року у справі № 2а-13141/10/0570 позовні вимоги були задоволено, а саме: стягнуто з Макіївського територіального комітету профспілки працівників вугільної промисловості на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в інтересах Макіївської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності суму заборгованості зі сплати страхових коштів у розмірі 15291,00 грн.

Суд першої інстанції встановив, що згідно з пунктом 2 частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхувальник зобов'язаний нарахувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач по справі, згідно акту прийому-передачі страхувальників від 12 листопада 2001 року, прийняв на себе від Макіївського теркому ППВП України дебіторську заборгованість у сумі 313432,19 грн., а також кредиторську заборгованість у сумі 181127,79 грн., санаторій-профілакторій Шахти „Холодна Балка" із сумою заборгованості - 16005 грн. Після цього господарські та фінансові співвідношення між Макіївським теркомом профспілки працівників вугільної промисловості України та санаторієм-профілакторієм Шахти „Холодна Балка" не здійснювались. Господарську та фінансову діяльність санаторій-профілакторій Шахти „Холодная Балка" здійснював з Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, про що свідчить копія фінансового звіту санаторію-профілакторію, копія клопотання ДВАТ „Шахта „Холодна Балка" від 16.05.2002 р. № 01-16/667, копія розпорядження правління Фонду від 14.06.2002 р. №92. На рахунку відповідача в особі Макіївського теркому ППВП України, сума заявленої заборгованості перед Фондом не значиться. Вищевказана сума (15291 грн.) знаходилась на банківському розрахунковому рахунку санаторію-профілакторію Шахти „Холодна Балка" у Макіївському АКБ „Шахтекономбанк". Згідно довідки ліквідаційної комісії Макіївського АКБ „Шахтекономбанк" № 108 від 24.10.2001 року, санаторій-профілакторій Шахти „Холодна Балка" був визнаний кредитором банку на суму 13898,56 грн. Листом голови ліквідаційної комісії МАКБ „Шахтекономбанк" № 127 від 29.12.2001 року санаторій-профілакторій Шахти „Холодна Балка" був повідомлений про те що, процедура ліквідації банку завершена. Кредиторські вимоги задоволені на 5 %, що складає 708,80 грн. При цьому у листі звернено увагу на те, що згідно статті 96 Закону України „Про банки та банківську діяльність, залишок не задоволеної за недостатністю майна кредиторської заборгованості вважається погашеним.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував представник позивача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу не обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.

Порядок сплати страхових внесків до Фонду встановлений Законом України від 18.01.2001 N 2240 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі - Закон N2240).

Згідно з преамбулою Закону N 2240, він визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.

Відповідно до ч.1 ст. 51 Закону № 2240 матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами, страхових внесків.

Судом встановлено та підтверджено поясненнями представників сторін, згідно з актом передачі страхувальників від 12.11.2001 року, Макіївським територіальним комітетом профспілки працівників вугільної промисловості передано до Макіївської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності санаторій-профілакторій «Шахта «Холодна Балка» із сумою заборгованості 16005 грн.

Страхувальники зобов'язані вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, своєчасно подавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів згідно з пунктом 4 частини 2 статті 27 Закону N 2240.

Як вбачається з фінансового звіту санаторію-профілакторію «Шахта «Холодна Балка» за 4 квартал 2001 року, заборгованість перед Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності складає 15 812 грн., борг Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності перед санаторієм-профілакторієм «Шахта «Холодна Балка» складає 521 грн., тобто сума заборгованості санаторію-профілакторію «Шахта «Холодна Балка» складає 15291,00 грн.

Підставою стягнення заборгованості позивач визначив обов'язок Макіївського територіального комітету профспілки працівників вугільної промисловості, як головного підприємства у відношенні санаторію-профілакторію «Шахта «Холодна Балка», нарахувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідач, в свою чергу, посилається на відсутність такого обов'язку, оскільки у взаємовідносинах з санаторієм-профілакторієм «Шахта «Холодна Балка» Макіївський територіальний комітет профспілки працівників вугільної промисловості виступає як розпорядник засобів соціального страхування.

Суд вважає таке твердження відповідача необґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 64 Господарського кодексу України, підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Аналогічні положення містить стаття 95 Цивільного кодексу України, яка передбачає можливість створення відокремлених підрозділів юридичної особи у вигляді філій та представництв. Відомості про них обов'язково вносяться до єдиною державного реєстру. Різниця між філією і представництвом полягає в обсязі й характері функцій цих підрозділів. Якщо філія здійснює всі або частину функцій юридичної особи, то представництво лише здійснює представництво та захист її інтересів. Юридичні особи передають філіям і представництвам певне майно та затверджують положення про них, що визначають зміст і порядок їхньої діяльності. Однак юридично власником цього майна залишається юридична особа, тому що філії та представництва не мають правосуб'єктності. Філії та представництва виступають лише як відокремлені частини юридичної особи, що їх створила.

Крім того, ст.1 Закону України від 15.05.2003 № 755-ІУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (далі Закон № 755) визначає відокремлений підрозділ юридичної особи, яким є філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Матеріали справи містять довідку №21969685 Донецького обласного управління статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відповідно до якої санаторій-профілакторій Шахти «Холодна Балка» зареєстрований без права юридичної особи, при цьому головний підприємством визначений саме Макіївський територіальний комітет профспілки працівників вугільної промисловості.

Крім того, на вимогу суду першої інстанції Головним управлінням статистики у Донецькій області за №14/4-20/3678 від 13.07.2010 року наданий витяг з ЄДРПОУ, відповідно до якого санаторій-профілакторій Шахти «Холодна Балка» є філією (іншим відокремленим підрозділом) Макіївського територіального комітету профспілки працівників вугільної промисловості.

Крім того, стаття 17 Закону № 755 встановлює, що відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Як вбачається з облікової картки, на підставі якої здійснене внесення до ЄДРПОУ санаторію-профілакторію Шахти «Холодна Балка», головним бухгалтером підприємства власноруч визначений Макіївський територіальний комітет профспілки працівників вугільної промисловості як головна організація (підприємство) санаторію-профілакторію Шахти «Холодна Балка».

Відповідно до ст. 18 Закону № 755, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Стаття 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Вирішуючи питання щодо належності доказу, суд з'ясовує, чи належить обставина до предмета доказування, чи може бути об'єктивний зв'язок між доказом і обставиною, що належить встановити.

В даному випадку, у суду відсутні підстави вважати недостовірними відомості про головне підприємство санаторію-профілакторію Шахти «Холодна Балка», оскільки вони на момент розгляду справи містяться у Єдиному державному реєстрі та до теперішнього часу не змінені та не скасовані.

Враховуючи вищенаведене, місцевий суд вірно вважав, що юридична особа (головне підприємство), самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном, в тому числі і за свої відокремлені підрозділи.

Більш того, до 2001 року згідно із ст.244 КЗпП України та п.3 постанови Кабінету Міністрів України „Питання Фонду соціального страхування України" від 31.08.1998 № 1351 (в редакції на той час) профспілки управляли державним соціальним страхуванням (управляли коштами соціального страхування в рамках Фонду соціального страхування України).

Крім того, така норма була закріплена й ст. 24 Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" в редакції від 07.12.2000: „Профспілки, їх об'єднання управляють державним соціальним страхуванням, а із введенням в дію законів України з окремих видів державного соціального страхування відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування як представники застрахованих осіб за принципами соціального партнерства беруть участь в управлінні державним соціальним страхуванням".

З набуттям чинності Закону № 2240 правонаступником Фонду соціального страхування України визначено Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (п.4 Прикінцевих положень цього Закону).

Відповідно до ст. 48 Закону № 2240 за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, у межах асигнувань, що визначаються щорічно при затвердженні бюджету Фонду на наступний фінансовий рік, здійснюється часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ, навчальних закладів та організацій. Така ж сама норма була закріплена і в Положенні про Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України, затвердженим постановою КМ України „Про організаційні питання діяльності Фонду соціального страхування України" від 27.06.1998 № 972 (п. 8 Положення: „Кошти Фонду спрямовуються на часткове утримання санаторіїв-профілакторіїв, що перебувають у віданні професійних спілок").

У зв'язку з цим та згідно з актом передачі страхувальників від 12.11.2001 Макіївським територіальним комітетом профспілки працівників вугільної промисловості передано до Макіївської міської виконавчої дирекції обласного відділення Фонду з тимчасової втрати працездатності санаторій-профілакторій "Шахта "Холодна Балка" із сумою заборгованості 16 005 грн. (згідно з бухгалтерськими записами щодо розподілу балансу по бюджету соцстрахування). Тобто санаторій-профілакторій "Шахта "Холодна Балка" був переданий до Макіївської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності як страхувальник із сумою заборгованості по сплаті страхових коштів 16 005 грн. до органу Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Макіївської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийняло санаторій-профілакторій "Шахта "Холодна Балка" як страхувальника із сумою заборгованості 16 005 грн. до бюджету Фонду, а не саму заборгованість санаторію-профілакторію „на себе", як помилково вважає апелянт. Тобто, на той час санаторій-профілакторій одночасно мав статус філії відповідача та страхувальника.

Як зазначалось вище, сума заборгованості санаторію-профілакторію «Шахта «Холодна Балка» складає 15291,00 грн.

Відповідно до статті 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Частиною 1 ст. 9 Закону № 2240 встановлено, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Отже, у відповідних правовідносинах виконавчі дирекції Фонду, його робочі органи виступають як суб'єкти владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, які здійснюють владні управлінські функції на основі Закону № 2240 та виконують делеговані ним повноваження.

Згідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з Макіївського територіального комітету профспілки працівників вугільної промисловості на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в інтересах Макіївської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованості зі сплати страхових коштів у розмірі 15291,00 грн., оскільки згідно п. 2 частини 2 статті 27 Закону № 2240 страхувальник зобов'язаний нарахувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

В даному випадку банківський рахунок санаторію-профілакторію, на який здійснювалося перерахування коштів соціального страхування, знаходився в Макіївському АКБ "Шахтекономбанк". Зазначений банк було ліквідовано, санаторій-профілакторій було визнано кредитором цього банку на суму 13 898,56 грн., які є коштами соціального страхування. З них у зв'язку з недостатністю майна кредиторські вимоги санаторію-профілакторію були задоволені в розмірі 5%, що дорівнює 708,80 грн. від суми заявлених кредиторських вимог.

Доводи апеляційної скарги Макіївського територіального комітету профспілки працівників вугільної промисловості стосовно того, що дана сума заборгованості вважається погашеною перед Фондом, є необґрунтованими. Дана сума заборгованості Макіївського АКБ "Шахтекономбанк" вважається погашеною перед санаторієм-профілакторіем, а не перед органом Фонду. Діючим законодавством України не передбачено автоматичне погашення даної суми заборгованості й перед органом Фонду.

Відповідно до п.8.7.2 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженою на виконання п.4 ст. 11 Закону № 2240 постановою правління Фонду від 26.06.2001 № 16, витрати коштів Фонду на часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ, організацій, які були використані не за цільовим призначенням або не в повному обсязі, підлягають поверненню до бюджету Фонду у 10-денний термін.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

В повному обсязі ухвала виготовлена 10.11.2010 року.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Макіївського територіального комітету профспілки працівників вугільної промисловості залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року у справі № 2а-13141/10/0570 за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в інтересах Макіївської міської виконавчої дирекції до Макіївського територіального комітету профспілки працівників вугільної промисловості «про стягнення заборгованості» залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.П.Дяченко

О.О.Шишов