Ухвала суду № 22294791, 05.11.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чернявська Т.І.

Суддя-доповідач - Радіонова О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2010 року справа №2а-1587/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:Радіонової О.О.

суддів:Нікуліна О.А., Жаботинської С.В.

розглянувши у письмовому Підприємства Червонопартизанської виправної

провадженні апеляційну скаргу колонії №68 Управління Державного департаменту

з питань виконання покарань в Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від10 червня 2010 року

по адміністративній справі № 2а-1587/10/1270

за позовом Державної податкової інспекції в м. Свердловську

Луганської області

до Підприємства Червонопартизанської виправної

колонії №68 Управління Державного департаменту

з питань виконання покарань в Луганській області

про стягнення податкового боргу з податку на додану

вартість у розмірі 74569,00грн ,-

ВСТАНОВИЛА:

02 березня 2010 року Державна податкова інспекція в м. Свердловську звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Підприємства Червонопартизанської виправної колонії №68 Управління Державного департаменту з питань виконання покарань в Луганській області про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 74569,00грн. (арк. спр. 2-3).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03 березня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (арк. спр. 1).

10 червня 2010 року Постановою Луганського окружного адміністративного суду задоволені позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області до Підприємства Червонопартизанської виправної колонії №68 Управління Державного департаменту з питань виконання покарань в Луганській області про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 74569,00грн у повному обсязі, стягнуто з підприємства Червонопартизанської виправної колонії № 68 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (ідентифікаційний код 08680419, місцезнаходження: 94830, Луганська область, м. Свердловськ, м. Червонопартизанськ) в доход Державного бюджету України на р/р № 31118029700072 в ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, код одержувача 24048566, КБК 14010100, податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 74569,00 грн. (сімдесят чотири тисячі п`ятсот шістдесят дев`ять гривень нуль копійок).

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідач у добровільному порядку не сплатив податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 74569грн., тому він підлягає стягненню.

Підприємство Червонопартизанської виправної колонії №68 Управління Державного департаменту з питань виконання покарань в Луганській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 червня 2010 року у адміністративній справі № 2а-1587/10/1270 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ДПІ у м. Свердловську відмовити в повному обсязі з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права (арк. спр. 86-88).

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що право визначити призначення платежу згідно діючого законодавства України належить виключно платнику, тому суми податкових зобов'язань чи податкового боргу з урахуванням п.п.16.5.2 п.16.5 ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” слід вважати сплаченими в день реєстрації банківською установою платіжного доручення, з вказаним в ньому призначенням платежу відповідних податкових зобов'язань чи податкового боргу, вказаних платником податку.

Сторони у судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Позивач надіслав заперечення на апеляційну скаргу від 22.10.2010р. № 16216/10, в яких просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п. 2 частини 1 ст. 197 КАС України судова колегія ухвалила здійснити апеляційний розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Як встановлено судом першої інстанції та визнається сторонами по справі:

Підприємство Червонопартизанської виправної колонії № 68 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області є юридичної особою, що підтверджено довідкою Луганського обласного управління статистики (код ЄДРПОУ 08680419) та як платник податків знаходиться на обліку в державній податковій інспекції в м. Свердловську Луганської області.

Підприємство Червонопартизанської виправної колонії № 68 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області взято на облік платника податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ 086804112135 і видане свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ за№ 16579905.

Підприємство Червонопартизанської виправної колонії № 68 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області узгоджену суму податкових зобовязань за деклараціями з податку на додану вартість від 20.06.2008 № 14232, від 21.07.2008 № 18619, від 20.08.2008 № 21886, від 22.09.2008 № 23299, від 20.10.2008 № 27589, від 20.11.2008 № 31280, від 17.12.2008 № 32444 (арк. справи 17-30) не сплатило, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість з податку на додану вартість у загальному розмірі 67676,00 грн.

Підприємство Червонопартизанської виправної колонії № 68 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області податкове повідомлення рішення державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області від 21 серпня 2008 року № 0000591640/0 щодо штрафних санкцій з податку на додану вартість, нарахованих за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання, ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувало, тому визначені ним податкові зобовязання згідно із підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вважаються узгодженими у день отримання платником податків податкового повідомлення - рішення.

Державною податковою інспекцією в м. Свердловську Луганської області підприємству Червонопартизанської виправної колонії № 68 управління Державного України департаменту з питань виконання покарань у Луганській області 03 жовтня 2003 року було надіслано першу податкову вимогу № 1/154 та 05 листопада 2003 року другу податкову вимогу № 2/441.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності стягнення податкового боргу з податку на додану вартість.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України (надалі КАС України), Законом України від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»(надалі Закон №509) та Законом України від 21 грудня 2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон №2181).

Згідно з п. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожний зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законом терміни.

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 3 Закону №2181 платник податку зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену ним у податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи та не оспорюється апелянтом, що відповідач самостійно у податкових деклараціях від 20 червня 2008 року №14232, від 21 липня 2008 року №18619, від 20 серпня 2008 року №21886, від 22 вересня 2008 року №23299, від 20 жовтня 2008 року №27589, від 20 листопада 2008 року №31280, від 17 грудня 2008 року №32444 (арк. спр. 17-30) задекларував суму податку на додану вартість у розмірі 67 676 грн.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази сплати вказаних податкових зобовязань у строк, передбачений Законом №2181.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Судом першої інстанції встановлено та не оспорюється апелянтом, що на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181 податковий орган податковим повідомленням-рішенням від 21 серпня 2008 року №0000591640/0 за несплату протягом граничних строків узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість до відповідача застосував штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50% узгодженої суми податкового зобовязання, сплаченої з затримкою, на суму 6893грн., яке отримано відповідачем 02 вересня 2008 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. спр. 72).

Відповідно до статті 6 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги, що було своєчасно виконано податковим органом.

Але, як встановлено судом першої інстанції, це не привело до погашення існуючого податкового боргу.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.03.2004р. за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або а підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, що надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лище за зовнішніми ознаками.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на часткове погашення податкового боргу, оскільки з призначення платежу у платіжних дорученнях від 07 липня 2008 року №231, від 10 липня 2008 року №236, від 21 липня 2008 року №240, від 26 серпня 2008 року №269, від 29 серпня 2008 року №274, від 26 вересня 2008 року №315, від 13 жовтня 2008 року №326, від 21 листопада 2008 року №385, від 26 листопада 2008 року №387, від 27 листопада 2008 року №390, від 15 грудня 2008 року №409, від 17 грудня 2008 року №415, від 29 грудня 2008 року №426 (арк. спр. 50-62) неможливо чітко встановити, які саме податкові зобовязання сплачувалися за ними. У вказаних платіжних дорученнях відсутня повна інформація про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Підприємства Червонопартизанської виправної колонії №68 Управління Державного департаменту з питань виконання покарань в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 червня 2010 року у адміністративній справі №2а-1587/10/1270 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 червня 2010 року у адміністративній справі №2а-1587/10/1270 за позовом Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області до Підприємства Червонопартизанської виправної колонії №68 Управління Державного департаменту з питань виконання покарань в Луганській області про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 74569,00грн. залишити без змін.

Ухвала складена та підписана колегією суддів 05 листопада 2010 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п»ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя О.О.Радіонова

Судді О.А. Нікулін

С.В. Жаботинська