Ухвала суду № 22294721, 02.11.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Глазунова О.О.

Суддя-доповідач - Юрченко В.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2010 року справа №2а-5117/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду в складі: Юрченко В.П., Старосуд М.І., Василенко Л.А., розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року у справі за позовом приватного підприємства «РЕМУС-ТОП» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську про визнання дій незаконними, акта недійсним та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року позов приватного підприємства «РЕМУС-ТОП» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську про визнання дій незаконними, акта недійсним та зобовязання вчинити певні дії задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано акт державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську від 19 травня 2010 року № 138 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість приватного підприємства «РЕМУС-ТОП» (ідентифікаційний код 35937528, індивідуальний податковий номер 359375212341).

- в решті позовних вимог відмовлено.

Відповідач з таким судовим рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, пунктом 3 розпорядження Кабінету України від 09.09.2009 року №1120-р "Деякі питання адміністрування податку на додану вартість" встановлено, що органи державної податкової служби в разі встановлення факту виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість - постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобов'язання, мають право вжити заходів для анулювання реєстрації такого платника відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість".

Сторони у судове засідання суду апеляційної інстанції не зявились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

Колегія суддів, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задовольнити, а рішення суду першої залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що приватне підприємство «РЕМУС-ТОП» (ідентифікаційний код 35937528) як платник податків перебуває на обліку у державній податковій інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську, про що свідчить довідка державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську від 14 листопада 2008 року № 2517 (арк. справи 10).

Приватне підприємство «РЕМУС-ТОП» у відповідності до вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зареєстроване платником податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 359375212341, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 18 грудня 2008 року № 100154172 (арк. справи 10).

Актом державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську від 19 травня 2010 року за № 138 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість приватного підприємства «РЕМУС-ТОП» (ідентифікаційний код 35937528, індивідуальний податковий номер 359375212341). Підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість приватного підприємства «РЕМУС-ТОП» відповідно до абзацу «в» пункту 9.8 статті 9 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» стало те, що платник має заниження податкових зобовязань з січня 2009 року до березня 2010 року на загальну суму 1997395,47 грн. (арк. справи 8).

Згідно п.п. «в» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» 168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі Закон) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає субєктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь яких інших причин.

За правилами п. 25.2.2 «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 року №79 (далі Положення) рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою N 6-ПДВ. Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону.

Відповідно до п. 25.2.1 Положення рішення про анулювання свідоцтв платника податків на підставі підпункту "в" пункту 9.8 статті 9 Закону податковими органами приймаються за наявності наступних документів, а саме:

Свідоцтва або корінця Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за ставкою єдиного податку 10 відсотків чи документа про застосування інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом;

судового рішення про анулювання податкової реєстрації чи Свідоцтва, про звільнення від сплати податку на додану вартість;

документа, який свідчить, що згідно з відповідним законодавчим актом особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, звільняється від сплати цього податку, не є платником податку або не має права на збереження статусу платника податку;

інформації органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру щодо смерті фізичної особи - підприємця;

судового рішення про оголошення фізичної особи - підприємця померлою, про визнання фізичної особи - підприємця безвісно відсутньою, про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності, або інформації щодо такого рішення органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру; Свідоцтва або корінця Свідоцтва, яким підтверджується закінчення терміну дії Свідоцтва;

документа, який підтверджує закінчення строку, на який було створено платника податку, укладено договір про спільну діяльність, угоду про розподіл продукції;

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що на час розгляду справи не встановлено підстав, передбачених п.п. «в» п. 9.8 ст. 9 Закону, для анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість приватного підприємства «РЕМУС-ТОП».

Посилання апелянта на пункт 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року №1120-р "Деякі питання адміністрування податку на додану вартість", за яким органи державної податкової служби в разі встановлення факту виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість - постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобов'язання, мають право вжити заходів для анулювання реєстрації такого платника відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" є безпідставними, оскільки розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 травня 2010 року № 1071-р визнано таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року N 1120.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, ст. 197 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року у справі № 2а-5117/10/1270 за позовом приватного підприємства «РЕМУС-ТОП» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську про визнання дій незаконними, акта недійсним та зобовязання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду прийнята за наслідками апеляційного розгляду у письмовому провадженні вступає в законну силу через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Колегія суддів: