Ухвала суду № 22294325, 02.11.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Островська О.П.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2010 року справа №2а-5283/10/1270 <приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Ляшенко Д.В.

суддів: Ястребової Л.В., Малашкевич С.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Луганського виробничого підприємства «Восток» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2010 року по адміністративній справі № 2а-5283/10/1270 за позовом Луганського виробничого підприємства «Восток» до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі у м. Луганську «про скасування рішення про застосування сум фінансових санкцій», -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 року Луганське виробниче підприємство «Восток» звернулось до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі у м. Луганську про скасування рішення про застосування сум фінансових санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі у місті Луганську винесло рішення № 390 від 17 червня 2010 року, згідно якого вимагає від позивача сплати фінансових санкцій в розмірі 5145, 15 грн. та пеню в розмірі 1324, 33 грн. Позивач не згоден з указаним рішенням з наступних підстав. Відповідно до преамбули Закону України «Про систему оподаткування» податки і збори (обовязкові платежі), справляння яких не передбачено цим законом, сплаті не підлягають. Відповідно до п.4 ст.18 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 р. страхові внески не включаються до складу податків, інших обовязкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Відповідно до ст. 1 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 р. страхові внески це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обовязкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти сплачені на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Позивач вважає, що поняття «страхових внесків» є право приємним по відношенню до збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 36/96 від 07.12.1996 р., внески сплачуються одночасно з одержанням коштів в установах банків на виплату заробітної плати. Також позивач зазначає, що щодо надання звітності виконав всі вимоги Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та зарахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р. Луганське виробниче підприємство «Восток» Українського товариства глухих вважає нарахування штрафу в розмірі 5145,15 грн. та пені в розмірі 1324,33 грн. безпідставними та такими, що суперечать вимогам законодавства. Тому позивач просить скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі у м. Луганську № 390 про застосування сум фінансових санкцій та нарахування пені за порушення п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», судові витрати покласти на Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі у місті Луганську.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Позивач вважаючи, що це судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Особи, які беруть участь у справі про дату та час судового засідання були повідомлені своєчасно, проте не скористалися своїм правом бути присутніми на судовому розгляді. Від позивача надійшла заява щодо розгляду справи за відсутністю його представника.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, прийняла рішення про розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження відповідно до частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається та судами першої та апеляційної інстанціями встановлено, що Луганське виробниче підприємство «Восток» Українського товариства глухих, код 03972519, відповідно до правил п.1 ст.14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058 є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду, зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі у м. Луганську.

У позивача виникла заборгованість з виплати страхових внесків, у звязку з чим рішенням Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі у місті Луганську № 390 від 17 червня 2010 року до позивача застосовано фінансові санкції у сумі 5145,15 грн. за несвоєчасну сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України та нараховано пеню у сумі 1324,33 грн. за несвоєчасну сплату цих страхових внесків.

Відповідно до приписів ст. 5 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають мі субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим законом визначаються, зокрема, платники страхових внесків, їхні права та обовязки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною 6 ст. 19 цього Закону встановлено, що страхові внески нараховуються на суми, зазначені в ч.ч. 1 та 2 цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплат.

Стаття 20 Закону № 1058-IV визначає порядок обчислення та сплати страхових внесків. Абз. 1 ч. 6 цієї статті встановлено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобовязані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному управлінням Пенсійного фонду.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону № 1058-IV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобовязаннями із сплати податків, інших обовязкових платежів, передбачених законом, або зобовязань перед іншими кредиторами, зобовязання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобовязаннями, крім зобовязань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Згідно із ч. 6 ст. 20 Закону страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.

Частиною 2 ст. 106 зазначеного Закону передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі за текстом недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п. 9.3.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі за текстом Інструкція), разі коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

Шпри затримці їх сплати у строк до 30 календарних днів включно 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум;

Шпри затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно 20 відсотків зазначених сум;

Шпри затримці їх сплати понад 90 календарних днів 50 відсотків зазначених сум.

При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.

Згідно п. 10.1. Інструкції, на суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобовязані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку та розмірах, визначених цим пунктом.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції стосовно правомірності дій відповідача по винесенню рішення про застосування сум фінансових санкцій № 390 від 17 червня 2010 року та такими, що вчинені у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», а само рішення таким, що відповідає чинному законодавству. Фінансовий стан платника страхових внесків (наприклад, відсутність коштів на виплату заробітної плати) не звільняє його від сплати недоїмки, нарахування пені та застосування фінансових санкцій у розмірах, установлених п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-IV.

Колегія суддів також як і суд першої інстанції не бере до уваги посилання позивача на те, що страхові внески не включаються до складу податків, інших обовязкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство. Як вбачається з матеріалів справи податкове законодавство не застосовувалося при винесені оскаржуваного рішення. Вказане рішення винесене відповідачем на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

Приймаючи викладене до уваги апеляційний суд зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 195-196, 197, ст. 199, ст. 200, ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Луганського виробничого підприємства «Восток» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2010 року по справі № 2а-5283/10/1270 за адміністративним позовом Луганського виробничого підприємства «Восток» до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі у м. Луганську «про скасування рішення про застосування сум фінансових санкцій» залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Ухвала складена у повному обсязі в порядку письмового провадження 02 листопада 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Колегія суддів: