Постанова № 22294263, 02.11.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2010 року справа №2а-18275/09/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

судді - доповідача: Ястребової Л.В.

суддів: Ляшенка Д.В., Малашкевича С.А.

при секретарі:Агейченковій К.О.

за участю сторін:

представника позивача Данилової О.М.

представників відповідача Жукова В.В, Горе Я.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2010 року по справі № 2а-18275/09/0570 за позовом Державного підприємства “Маріупольський морський торговельний порт” до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про визнання недійсною вимогою від 10.09.2009 року № 25-01-34/2419, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом в обґрунтування якого вказав, що у акті ревізії, на підставі якого було предявлено вимогу від 10.09.2009 року №25-01-34/2419, Контрольно ревізійним управлінням в Донецькій області було встановлено порушення, яке виразилося в необґрунтованому списанні дизельного палива внаслідок завищення фактичних відстаней маршрутів з перевезення робочих порту на роботу та з роботи автобусами автогосподарства порту, без документального підтвердження виконання додаткових завдань, крім здійснення руху за вказаними маршрутами за графіками за період з 01.07.2006 року по 01.05.2009 року на суму 409,62 тис. грн. Вважає вимогу безпідставною та такою, що підлягає відміні.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Визнано недійсною вимогу Маріупольського об'єднаного контрольно-ревізійного відділу про усунення виявлених ревізією порушень від 10.09.2009 року № 25-01-34/2419.

Стягнуто з державного бюджету України на користь Державного підприємства “Маріупольський морський торговельний порт” витрати по сплаті судового збору у сумі 3.40 грн. та витрати по сплаті судово - економічної експертизи у сумі 20000,00 грн.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позивачу в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення вимог норм матеріального права.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, та просив її залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представники відповідачів в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та прийняту нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Державне підприємство «Маріупольський морський торговельний порт» зареєстроване в якості юридичної особи, якому присвоєно ідентифікаційний код 01125755.

На виконання доручення Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 04.08.2009 року №05-13-09-18/6719, звернення УСБУ в Донецькій області від 24.07.2009 року №56/34-2200, постанови Апеляційного суду Донецької області від 23.07.2009 року, направлень від 05.08.2009 року №№ 459, 460, від 10.08.2009 року №471, 18.08.2009 року №486, виданих начальником Маріупольського обєднаного контрольно-ревізійного відділу, Маріупольським обєднаним контрольно-ревізійним відділом проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово господарської діяльності Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» за період з 01.07.2006 року по 01.05.2009 року.

За результатами ревізії складено акт від 28.08.2009 року ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Маріупольський морський торговельний порт», яким встановлено необґрунтоване списання дизельного палива внаслідок завищення фактичних відстаней маршрутів з перевезення робочих порту на роботу та з роботи автобусами автогосподарства порту, визначених контрольними замірами, без документального підтвердження виконання додаткових завдань, крім здійснення руху за вказаними маршрутами за графіками за період з 01.07.2006 року по 01.05.2009 року на суму 409,62 тис. грн., а саме під час використання Державним підприємством «Маріупольський морський торговельний порт» автотранспорту в порушення ч.2 п.2.2 Інструкції «Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування» №74 від 17.02.1998 року у маршрутних листах не зазначалися дані щодо додаткових завдань, а були зазначені лише завдання щодо перевезення робітників.

Відповідно до ст.. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року № 2344-Ш водій зобов'язаний дотримуватися визначеного маршруту та розкладу руху автобуса, водію забороняється змінювати маршрут та розклад руху.

Відповідно до п.1.3 Інструкції «Про порядок застосування подорожнього листа службового автомобіля та обліку транспортної роботи» подорожній лист службового автомобіля та обліку транспортної роботи» подорожній лист службового легкового автомобіля типової форми №3 є для перевізника підставою для обліку транспортної роботи та списання витраченого пального на загальний пробіг службових легкових автомобілів, а також для взаєморозрахунків між перевізником і замовником за надання транспортних послуг».

Згідно з п. 2.1 Положення «Про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Міністерством фінансів України 24.05.1995 р. № 88, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксуються та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов Державного підприємства “Маріупольський морський торговельний порт” мотивував своє рішення судово - бухгалтерською експертизою, відповідно до висновків якої фінансові порушення ДП “Маріупольський морський торговельний порт” на загальну суму 409620,0 грн. підтвердити документально не представляється можливим. Що стосується результатів здійсненого експертом дослідження встановлено, що висновки акту ревізії від 28.08.2009 року № 05-931/075 щодо порушення підприємством п. 1, 8 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” в частині необгрнутованого списання дизельного палива підтвердити документально не представляється можливим.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Під час апеляційного розгляду встановлено, факт відсутності відміток про додаткові завдання поряд зі здійсненням перевезень пасажирів за маршрутами, що зафіксовано в окремих подорожніх листах, перелік яких наведено у розшифровках до акту ревізії.

Як вбачається із матеріалів справи в акті ревізії зазначено порушення п. 1, 8 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” в частині списання палива при перевезенні робочих порту на роботу та з роботи автобусами автогосподарства порту.

Під час апеляційного розгляду представником позивача не доведено, що встановлений маршрут руху автобусів не є регламентуючим актом використання автобусів взагалі та не надано суду документального підтвердження використання автобусів для виконання додаткових завдань, крім перевезення пасажирів за маршрутами відповідно подорожнім листам, наведеним у переліку до акту та визначення загального пробігу автобусів по нормі видачі та списання палива на роботу автобусів без врахування фактичної роботи на маршрутах.

За змістом ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про державну контроль-ревізійну службу України”, головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерства та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм подальшому.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем доведена правомірність своїх дій під час проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача, за наслідками якої складено акт та надіслано на адресу позивача вимогу про усунення виявлених порушень.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про необхідність задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нової, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2010 року по справі № 2а-18275/09/0570 за позовом Державного підприємства “Маріупольський морський торговельний порт” до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про визнання недійсною вимогою від 10.09.2009 року № 25-01-34/2419 скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог Державного підприємства “Маріупольський морський торговельний порт” до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про визнання недійсною вимогою від 10.09.2009 року № 25-01-34/2419 відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Повний текст постанови виготовлено 03 листопада 2010 року.

Постанов може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:Л.В. Ястребова

Судді:Д.В.Ляшенко

С.А.Малашкевич