Ухвала суду № 22294142, 27.10.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ірметова О.В.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2010 року справа №2а-3895/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Гаврищук Т.Г., Білак С.В.,

при секретарі Чеплигіні П.І.,

за участю: від позивача Єрмоленко Є.В., від відповідача Гавриш М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року по справі № 2а-3895/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Армус” до Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Армус” про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року позов задоволено в повному обсязі.

Відповідач не погодився з постановою суду і подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову, так як вона ухвалена з порушенням норм процесуального права та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне в задоволенні вимог викладених в апеляційній скарзі відмовити, виходячи з наступних підстав.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Армус” зареєстроване як юридична особа 26.01.2008 року виконавчим комітетом Луганської міської ради, код ЄДРПОУ: 35707196.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що в період з 23.04.2010 року по 27.04.2010 року старшим державним податковим ревізором-інспектором податкової служби відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Ленінської МДПІ у м. Луганську, згідно із п.1, п.4 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” та відповідно до наказу Ленінської МДПІ у м. Луганську від 23.04.10 №459 була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ “Армус” з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.02.2010 року по 28.02.2020 року по взаємовідносинам з ПП “Ксілугмет Вест” (код за ЄДРПОУ 33701669), за результатами якої складено акт перевірки від 27.04.2010 року за № 309/23/35707196.

Відповідно до висновків акту перевірки від 27.04.2010 року Ленінською МДПІ в м. Луганську було встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період з 01.02.2010 року по 28.02.2010 року не підтверджені стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарської операції, у звязку з цим встановлено нікчемні правочини по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) між ТОВ “Армус” та ПП “Ксілугмет Вест”.

За висновками акту встановлено порушення податкового законодавства ТОВ “Армус”, а саме порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р., п. 2 ст. З Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 3648394,00 грн. за лютий 2010 року

Крім того, було зазначено, що за даними податкової звітності основні засоби у ПП “Ксілугмет Вест” відсутні. По декларації з податку на прибуток за 2009 рік додаток К1 не доданий, рядки 4.10 “Витрати на поліпшення основних фондів” та 07 “Сума амортизаційних відрахувань” в декларації з податку на прибуток прокреслені. За таких підстав відповідач дійшов до висновку про відсутність у ПП “Ксілугмет Вест” необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей. Також зазначено, що відсутність трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень унеможливлює здійснення господарської діяльності ПП “Ксілугмет Вест”.

Також, в акті перевірки відповідач з посиланням на ст. 207 Господарського кодексу України, ст.ст. 203, 215, 228, 712 Цивільного кодексу України та Інструкцій П-6 та П-7, Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, дійшов до висновку про відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) ТОВ “Армус” від ПП “Ксілугмет Вест”, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, та як наслідок нікчемність укладених договорів.

На підставі акту перевірки від 27.04.2010 року Ленінської МДПІ в м. Луганську прийняті податкові повідомлення - рішення за формою “Р” від 17.05.2010 року № 0000742310/0 про донарахування податку на додану вартість в сумі 3648394,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 1094518,00 грн.

Колегія суддів не приймає доводи апелянта щодо наявності зі сторони ТОВ “Армус” умислу на укладання угоди з ПП “Ксілугмет Вест” з метою заниження податку на додану вартість.

Згідно ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України (ГК України) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним. Як зазначено у частині 2 статті 215 цього Кодексу визнання судом такого правочину недійсним не вимагається..

Органи державної податкової служби, вказані в абзаці 1 статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні", можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. Висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

За вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції, передбачені частиною 1 статті 208 ГК. За змістом статті це можливо лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Зазначені санкції не можна застосовувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину. Для стягнення цих санкцій є необхідною наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування ПДВ у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Оскільки зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських санкцій як такі, що відповідають визначенню, наведеному в частині першій статті 238 ГК.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже -нікчемним.

За вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства застосовуються санкції, застосування яких передбачено у разі виконання правочину хоча б однією стороною.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови для цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" (№ 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року із змінами та доповненням) (надалі - Закон № 168/97). Саме нормами зазначеного Закону з урахуванням його преамбули регулюються всі питання, пов'язані із визначенням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.7.4. пункту 7.7. статті 7 Закону № 168/97 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Підпункт 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97 передбачає, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний надавати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, включаючи випадки, коли за результатами перевірок така сума визнана недостовірною.

Підпунктом „в" підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97 передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій в податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином, судова колегія погоджується з судом першої інстанції, що податковий орган оформив акт без отримання від платника податку пояснень та документів, достатніх для проведення невиїзної документальної перевірки (в тому числі і з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків), без встановлення відповідно до чинного законодавства недійсність угод, укладених між ТОВ “Армус” та ПП “Ксілугмет Вест”, та відсутності правових підстав для визнання нікчемними правочинами, тобто акт був складений на припущеннях відповідача.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року по справі № 2а-3895/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Армус” до Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року по справі № 2а-3895/10/1270 - залишити без змін.

Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 27 вересня 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий: Сухарьок М.Г.

Судді: Білак С.В.

Гаврищук Т.Г.