Ухвала суду № 22293978, 29.10.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Радіонова О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2010 року справа №2а-16645/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:Радіонової О.О.

суддів:Нікулін О.А., Юрко І.В.

при секретарі судового засіданняОльховій О.В.

за участю представників від:

позивача: не з»явився, повідомлений належним чином

відповідача: ОСОБА_2, представник за дов. від 15.12.2009р.

№ 142

розглянувши у відкритому судовому Державної податкової інспекції у м. Краматорську

засіданні апеляційну скаргу

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від16 вересня 2010 року

по адміністративній справі № 2а-16645/10/0570

за позовом Приватного підприємства «Укрремжилстрой»

м. Краматорськ

до Державної податкової інспекції у м. Краматорську

про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень від 07 травня та 03 червня 2010 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «Укрремжилстрой»м. Краматорськ звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень №0000692302/0/19111 від 07 травня 2010 року та № 0000692302/1/22738 від 03 червня 2010 року, № 0000682302/0/19124 від 07 травня 2010 року та №0000682302/1/22741 від 03 червня 2010 року (т.1, арк. спр. 4-6).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (т.1, арк. спр. 1).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року позовні вимоги задоволені частково, визнано недійсним податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську від 7 травня 2010 року №0000692302/0/19124 та від 3 червня 2010 року №0000692302/1/22741, якими визначене податкове зобовязання за платежем: податок на прибуток у загальній сумі 24056 грн. 40 коп., з яких 20047 грн. за основним платежем, 4009 грн. 40 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.3, арк. спр. 81-85).

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що податковим органом не доведено, що роботи придбавались позивачем не для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та не у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції. Позивачем не надано суду жодного доказу отримання податкових накладних саме у квітні 2009 року, а також доказів, які б підтверджували право на коригування сум податкового кредиту.

Державна податкова інспекція у м. Краматорську подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року у адміністративній справі № 2а-16645/10/0570 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог (т. 3, арк. спр. 87-88).

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що підприємством не надано до перевірки підтверджуючих розрахункових документів (заявок, актів поломок, дефектних відомостей, журналів реєстрації робіт тощо), які б свідчили про необхідність використання послуг СПД ОСОБА_3 та СПД ОСОБА_4 у власній господарській діяльності підприємства за листопад, грудень 2009 року.

Підприємством безпідставно віднесено у четвертому кварталі 2009 року до складу валових витрат та задекларовано у порядку 04.1 декларації з податку на прибуток наданої до ДПІ у м. Краматорську 09 лютого 2010 року № 9003065012 витрати по послугам СПД ОСОБА_3 та СПД ОСОБА_4 у сумі 80188 грн. 52 коп., в результаті чого занижено базу оподаткування за 2009 рок на суму 80188 грн. 52 коп.

Апелянт у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Позивач у судове засідання не з»явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Як встановлено судом першої інстанції та визнається сторонами по справі:

Приватне підприємство «Укрремжилстрой»є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 09 листопада 2006 року (т.1, арк. спр. 9), включене до ЄДРПОУ за номером 34657904 (т. 1, арк. спр. 8), знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Краматорську, є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 100050777 (т. 1, арк. спр. 10).

З 29 березня по 19 квітня 2010 року відповідачем була здійснена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, наслідки якої викладені в акті перевірки від 22 квітня 2010 року № 840/23-2-34657904 (т.1, арк. спр. 11-47).

За висновками вищенаведеного акту перевірки та за результатами адміністративного оскарження керівником податкового органу прийняті спірні податкові повідомлення-рішення згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 7 травня 2010 року № 0000692302/0/19124 та від 3 червня 2010 року № 0000692302/1/22741, якими визначене податкове зобовязання за платежем: податок на прибуток у загальній сумі 24056 грн. 40 коп., з яких 20047 грн. за основним платежем, 409 грн. 40 коп. за штрафними санкціями; від 7 травня 2010 року № 0000682302/0/19111 та від 3 червня 2010 року № 0000682302/1/22738, якими визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у загальній сумі 45366 грн., з яких 30244 грн. за основним платежем, 15122 грн. за штрафними санкціями.

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності визначення позивачу податкових зобовязань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС України), Законом України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(надалі Закон №168), Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (надалі Закон №334), Законом України від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»(надалі Закон №509) та Законом України від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі Закон №2181).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 3.1 статті 3 Закону №334 визначено, що валовий дохід є загальною сумою доходу платника податку від всіх видів діяльності, отриманих (нарахованих) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Склад валових витрат наведений у пункті 5.2 даної статті. Витрати, які не включаються до складу валових витрат, визначені пунктом 5.3 вищенаведеної статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону №334 господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно з пунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону № 334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що всі спірні господарські операції відображені в бухгалтерському обліку позивачем з підтвердженням їх здійснення по всіх необхідних рахунках.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на те, що роботи придбавались позивачем не для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та не у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), оскільки скаржником в підтвердження цих доводів не надані відповідні докази.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність донарахування податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 07 травня 2010 року №0000692302/0/19124 та від 03 червня 2010 року №0000692302/1/22741.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року у адміністративній справі №2а-16645/10/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року у адміністративній справі №2а-16645/10/0570 за позовом Приватного підприємства «Укрремжилстрой»до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень від 07 травня та 03 червня 2010 року залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені у судовому засіданні 29 жовтня 2010 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена та підписана колегією суддів 01 листопада 2010 року.

Головуючий суддя О.О.Радіонова

Судді О.А. Нікулін

І.В. Юрко