Ухвала суду № 22293893, 27.10.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.

Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2010 року справа №2а-15097/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Арабей Т.Г.

суддів: Геращенка І.В., Губської Л.В.

при секретарі судового засідання Тімченко М.Ю.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, за довіреностями

від відповідача: ОСОБА_4, за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2010 року по адміністративній справі № 2а-15097/10/0570 за позовом закритого акціонерного товариства «ВІЗАВІ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення від 03 червня 2010 року № 0000651322/0/18966/10/15-6-23/5 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03 червня 2010 року № 0000661322/18967/10/15-16-23/5 ,-

ВСТАНОВИЛА:

Закрите акціонерне товариство «ВІЗАВІ» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення від 03 червня 2010 року № 0000651322/0/18966/10/15-6-23/5 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03 червня 2010 року № 0000661322/18967/10/15-16-23/5.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що спірні рішення були прийняті податковим органом за наслідками проведеної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2009 року, якою було встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року (далі за текстом - Закон № 168), п. 2 ст. 10 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93 (далі за текстом - Декрет), Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення до України валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами» від 18 червня 1994 року № 319 (далі за текстом - Указ).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2010 року у справі № 2а-15097/10/0570 позовні вимоги закритого акціонерного товариства «ВІЗАВІ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення від 03 червня 2010 року № 0000651322/0/18966/10/15-16-23/5 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03 червня 2010 року №0000661322/18967/10/15-16-23/5 задоволені. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 03 червня 2010 року № 0000651322/0/18966/10/15-16-23/5 на суму 89943 (вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сорок три) грн. 00 коп., у т.ч. за основним платежем - 59962 (п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят дві) грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 29981 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят одна) грн. 00 коп. Визнано недійсним рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03 червня 2010 року № 0000661322/18967/10/15-16-23/5 на суму 2380 (дві тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп. Стягнуто з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «ВІЗАВІ» судові витрати в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Не погодившись з рішенням суду, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій послалась на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що за наслідками проведеної перевірки було встановлено, що позивачем віднесено до складу валових витрат консультаційні та адвокатські послуги, отримання яких не підтверджено відповідними документами. Акти здачі-приймання не містять змісту та обсягу господарських операцій. Вважають, що документом, який би підтверджував фактичне отримання послуг є адвокатські висновки, звіт и виконавців послуг від адвокатських контор та їх використання в господарській діяльності. Апелянт вважає, що позивачем включено до складу податкового кредиту суми ПДВ у складі ціни придбаних послуг без їх документального підтвердження, що є порушенням вимог Закону № 168.

Представники позивача просили рішення суду І інстанції залишити без змін.

Представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, позивач - Закрите акціонерне товариство «ВІЗАВІ» зареєстровано як юридична особа , включена до ЄДРПОУ за № 24068600 та є платником податку на додану вартість згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 40378902 від 27 квітня 2005 року (т. 1 а. с. 48,50- 53).

У період з 29 березня 2010 року по 13 травня 2010 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку проводилася планова виїзна документальна перевірка ЗАТ «ВІЗАВІ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої складено акт від 20 травня 2010 року № 654/15-16-23/5/24068600 (т. 1 а. с. 10-40).

За змістом акту перевірки встановлено порушення податкового законодавства, зокрема :-п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 у вигляді включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у складі ціни придбаних консультаційних та адвокатських послуг від Адвокатської контори « Правіс» та Адвокатської Фірми «Головань і партнери» та їх подальшого застосування в господарській діяльності, на загальну суму 59962 грн., у т.ч. листопад 2007 року - 9733 грн., грудень 2007 року - 4911 грн., січень 2008 року - 11333 грн., березень 2008 року - 9984 грн., червень 2008 року на суму 5792 грн., липень 2008 року - 1783 грн., вересень 2008 року - 15776 грн., лютий 2009 року - 650 грн. без документального та візуального підтвердження факту виконання таких послуг( адвокатських висновків, звітів виконавців) (т. 1 а. с. 24);

-п. 2 ст. 10 Декрету та вимог Указу у вигляді невірного визначення розміру простроченої дебіторської заборгованості, оскільки до декларацій позивач мав вносити суму заборгованості по курсу НБУ на звітну дату (т. 1 арк. справи 39).

На підставі акту перевірки та виявленими порушеннями податкового законодавства 03 червня 2010 року СДПІ були прийняті наступні рішення:

податкове повідомлення-рішення № 0000651322/0/18966/10/15-16-23/5, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 89943 грн., у т.ч. за основним платежем - 59962 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 29981 грн. (т. 1 арк. справи 46);

рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» № 0000661322/18967/10/15-16-23/5, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 2380 грн. (т. 1 арк. справи 47).

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

04 серпня 2006 року між позивачем та Адвокатською конторою «Правіс» укладено договір № 108/104/1, а 28 січня 2008 року між ЗАТ «ВІЗАВІ» і Адвокатською фірмою «Головань і партнери» також укладено договір № 221/104/10 про надання юридичних послуг, предметом якого є надання позивачу юридичних послуг зі здійснення правового забезпечення господарської та зовнішньоекономічної діяльності , надання консультацій та роз'яснень з юридичних питань, надання усних і письмових довідок щодо законодавства, складання заяв, скарг, інших документів правового характеру, представництво інтересів клієнта у судах всіх рівнів, інших державних органах, перед юридичними та фізичними особами, представництво інтересів у процесі дізнання та досудового слідства, надання інших видів юридичної допомоги , у додатках до яких вказано тарифну сітку погодинної оплати послуг виконавця із зазначенням прізвищ адвокатів (т. 1 а. с. 72-79,192-193).

Апелянтом не заперечується, що виконання договорів підтверджено актами прийому-передачі (т. 1 а.с. 81, 82, 84, 86, 89, 91, 93, 95, 97, 99, 101), рахунками, що виставлялися позивачу до сплати за надані юридичні послуги (т. 1 а. с. 194-204) на загальну суму 299815,85 грн., у т.ч. ПДВ 59962 грн., за наслідками господарських операцій по наданню юридичних послуг за вищевказаними договорами виписані податкові накладні (т. 1 а.с. 80, 83, 85, 87, 88. 90, 92, 94, 96, 98, 100). Суми ПДВ 59962 грн, зазначені у податкових накладних, позивач включив до складу податкового кредиту з ПДВ у відповідних періодах 2007-2009 роках, що відобразив у податкових деклараціях з ПДВ за листопад 2007 року, грудень 2007 року, січень 2008 року, березень 2008 року, червень 2008 року, липень 2008 року, вересень 2008 року, лютий 2009 року (т. 1 а.. с. 102-136).

У акті перевірки відповідач вказує, що акти прийому-передачі не є підтвердженням фактів виконання консультаційних та адвокатських послуг та їх подальшого застосування в господарській діяльності позивача, зазначаючи, що вони мали бути підтверджені адвокатськими висновками, звітами виконавців тощо.

Однак відповідно до вимог п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 , зазначено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна яка видається платником податку, який поставляє послуги, а суми не підтверджені податковими накладними не підлягають включенню до складу податкового кредиту. Колегія суддів погоджує рішення суду першої інстанції щодо правомірності дій позивача щодо віднесення сум до податкового кредиту за отри мані послуги, оскільки вони повністю підтверджені податковими накладними. Апелянтом ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні суду першої інстанції та апеляційної інстанції не доведено, в чому саме полягає порушення з боку ЗАТ «ВІЗАВІ» вимог п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168.Доводи апелянта про необхідність надання додаткових звітів та адвокатських висновків не відповідають нормам зазначеного законодавства.

З огляду на викладене, є неправомірним здійснення донарахування позивачу сум ПДВ, зроблене відповідачем оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 03 червня 2010 року № 0000651322/0/18966/10/15-16-23/5.

Колегія суддів також погоджує висновок суду першої інстанції про неправомірність застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій щодо порушень пункту 2 статті 10 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, яким передбачено, що несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 16 цього Декрету .

Суд першої інстанції правильно зазначає, що невірне визначення позивачем у деклараціях суми простроченої дебіторської заборгованості у національній валюті (тобто, не за курсом НБУ на звітну дату) із одночасним зазначенням у таких деклараціях суми у доларах США не може бути підставою для висновку про приховування (перекручення) даних, що є підставою для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій. Це свідчить про наявність арифметичної (методологічної) помилки при заповнені декларацій, що само по собі не має наслідку у вигляді заниження податкових зобов'язань, ухиляння від сплати обов'язкових платежів тощо.

Матеріали справи містять достатньо доказів того, що позивач ЗАТ «ВІЗАВІ» не приховував валютні цінності (майно), що знаходяться за межами України, зокрема, позивач щоквартально вказував суму простроченої дебіторської заборгованості ТОВ «Гамма-Ресурс» у розмірі 8325 доларів США у деклараціях, які здавав до податкового органу, що не заперечувалось апелянтом у судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не порушив норми матеріального та процесуального права, що дає підстави визнати рішення суду таким, що є законним і обґрунтованим, а тому постанова суду не підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 2, 11, 21, 160, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2010 у справі № 2а-15097/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2010 у справі № 2а-15097/10/0570 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 жовтня 2010 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 01 листопада 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Т.Г. Арабей

Судді І.В. Геращенко

Л.В. Губська