Ухвала суду № 22293847, 29.10.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Стойка В.В.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2010 року справа №2а-18417/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрко І.В., суддів Нікуліна О.А., Радіонової О.О.,

при секретарі судового засідання Ольховій О.В.,

за участю представника відповідача Руденко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2010 року по справі № 2а-18417/10/0570 за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Баскетбольний клуб «Азовмаш» про стягнення адміністративно-господарської санкції за невикористання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2009 році у сумі 132752,46 грн., пені у сумі 3106,74 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Баскетбольний клуб «Азовмаш» про стягнення адміністративно-господарської санкції за невикористання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2009 році у сумі 132752,46 грн. та пені у сумі 3106,74 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2010 року у задоволені позову відмовлено у повному обсязі.

Позивач не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що підприємство не забезпечило працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу у кількості 3 осіб. Вважає, що суд першої інстанції не врахував положення ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», згідно яких підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобовязані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально -економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, щомісячно та в повному обсязі надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради, з 24.03.09, включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 13492430 позивач ( а.с. 9).

Юридична особа товариство з обмеженою відповідальністю «Баскетбольний клуб «Азовмаш» відповідач.

Згідно ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року (із змінами та доповненнями) для всіх підприємств, установ і організацій, у тому числі підприємств, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Якщо кількість працюючих інвалідів на підприємствах, установах, у тому числі підприємствах, організаціях, громадських організаціях інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 зазначеного Закону, вони щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної зарплатні на відповідному підприємстві, установі, організації.

Як зазначає позивач у своєму позові, товариство з обмеженою відповідальністю «Баскетбольний клуб «Азовмаш» в порушення вимог ст. 19 «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не працевлаштувало необхідну кількість інвалідів, а саме: у 2009 році замість 10 інвалідів на підприємстві працювало 7. Таким чином, за 3 робочі міста, призначені для працевлаштування інвалідів і не зайняті інвалідами, відповідач до 15.04.2010 року повинен був самостійно сплатити адміністративно господарські санкції у розмірі 132752,46 грн. Та оскільки відповідач не сплатив вказану суму своєчасн6о, йому станом на 02.07.2010 року нарахована пеня у розмірі 3106,74 грн..

Як зазначено позивачем в апеляційній скарзі - підприємство не забезпечило працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу у кількості 3 осіб.

Відповідно до доданого до позовної заяви розрахунку позивача, кількість незайнятих робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2009 році складала на підприємстві 3 одиниці ( а.с. 7).

Як вірно встановлено судом 1-ї інстанції з матеріалів справи убачається, що відповідачем у період січень грудень 2009 року до Маріупольського міського центру зайнятості направлялась інформація про наявність вакансій для інвалідів, що підтверджується звітами за статистичною формою № 3 ПН (л.с. 27 - 33), до Іллічевського відділу зайнятості м.Маріуполя (а.с. 36-40), до Управління праці та соціального захисту населення Іллічевського району ( а.с. 54 56).

Згідно листа Маріупольського міського центру зайнятості №07-2020 від 14.09.2010 року ТОВ «Баскетбольний клуб «Азовмаш» протягом 2009 року до центру зайнятості надавав інформацію про наявність вакансій для осіб з обмеженою працездатністю, а також брав участь у ярмарку вакансій, який був проведений 04.12.2009 року ( а.с. 65).

Відповідно до положень частин 1, 2 та 3 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів. Таким чином, Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" покладає на підприємство обов'язок створити (пристосувати), атестувати належним чином робочі місця для працевлаштування інвалідів та повідомити про це органи перелічені в ч. 1 ст. 18 Закону, а ті в свою чергу зобов'язані направити підприємству на працевлаштування інвалідів.

Враховуючи вимоги вказаного Закону підприємство може бути звільнено від відповідальності щодо сплати штрафних санкцій за невиконання 4 % нормативу працевлаштування інвалідів, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню робочих місць для інвалідів та включило їх до колективного договору, провело атестацію робочих місць з відповідними державними установами, своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього: відсутність інвалідів, відмова інваліда від працевлаштування на працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.

Отже, на відповідача покладено обовязок лише створення робочих місць та інформування про це органів зайнятості у випадку, встановленому вищезазначеним нормативним актом.

Так, у даному випадку фактично 3 місце для інвалідів було вакантними, у звязку з не направленням уповноваженими органами інваліда для працевлаштування. Водночас, на протязі 2009 року не виявлено випадків відмови ТОВ «Баскетбольний клуб «Азовмаш» у прийнятті на роботу інвалідів.

У відповідності до ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991, № 875-XII (надалі Закон України № 875) забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції стосовно того, що відповідачем приймалися заходи щодо працевлаштування інвалідів на вакантні посаді у підприємстві.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасована чи змінена з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 20 вересня 2010 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2010 року по справі № 2а-18417/10/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2010 року по справі № 2а-18417/10/0570 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 01 листопада 2010 року.

Головуючий:І.В. Юрко

Судді:О.А. Нікулін

О.О. Радіонова