Ухвала суду № 22293804, 27.10.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Лазарєв В.В.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2010 року справа №2а-20831/10/0570 <приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,

при секретарі: Сухоцькій Д.Ю.,

за участю:

представників відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю від 14.09.2010р.,

ОСОБА_3 за довіреністю від 24.12.2009р.,

ОСОБА_4 за довіреністю від 24.12.2009р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року в адміністративній справі за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод” про стягнення адміністративно- господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені,-

в с т а н о в и в:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік, що наданий відповідачем до відділення Фонду, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 3120 осіб. Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» від 21.03.91 № 875-ХІІ (далі Закон №875-ХІІ) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Таким чином у 2009 році на ЗАТ «Макіївський металургійний завод» повинно бути працевлаштовані 125 інвалідів, фактично за даними звіту, працювало 81 інвалідів. Отже відповідач не виконав норматив по створенню 44 робочих місць по працевлаштуванню інвалідів, за що йому була нарахована адміністративно - господарська санкція в сумі 2 264 237,36 грн., яка відповідачем не сплачена, тому на підставі ч. 2 ст. 20 Закону та п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", порушення термінів сплати, тягне за собою нарахування пені, яка складає 70644,08 гри.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року у задоволенні позову Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відмовлено.

Позивач, не погодившись з цим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу і забезпечують працевлаштування інвалідів. Крім того, в законодавстві України не міститься жодного положення про звільнення підприємства від адміністративно-господарських санкцій з недодержання нормативу працевлаштування інвалідів у зв'язку з тим, що інваліди не направлялись на підприємство.

В судовому засіданні представники відповідача заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду представник позивача до суду не прибув, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено і це вбачається з матеріалів справи, що Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, підзвітне і підконтрольне йому та утворюється для реалізації покладених на Фонд соціального захисту інвалідів завдань за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України.

Згідно покладених на нього завдань Фонд здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та за своєчасним перерахуванням сум адміністративно-господарських санкцій, що надходять від підприємств, за недодержання ними цього нормативу.

Відповідач, Закрите акціонерне товариствао «Макіївський металургійний завод», зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 28.09.2004, включене до ЄДРПОУ. ідентифікаційний код 33185989.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 вказаного Закону для підприємств (об'єднань), установ і організацій, незалежно від форми власності і господарювання, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та покладається відповідальність за незабезпечення наведених нормативів на керівників відповідних підприємств.

Так, ч. 1 ст. 19 Закону визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 с січня 2007 року №70 на виконання вказаного Закону затверджено Порядок подання підприємствами . установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано в суді апеляційної інстанції, на виконання наведених вимог законодавства відповідачем вживалися заходи по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів: зокрема, щомісяця протягом 2009 року до відповідного центру зайнятості подавалися звіти про наявність вакансій для інвалідів, крім того, направлялись листи інвалідам щодо запрошення на працевлаштування у ЗАТ «Макіївський металургійний завод», а також листи на адресу Управління праці та соціального захисту населення різних районів міста Макіївки з проханням направити інвалідів для працевлаштування.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції відносно того, що обов'язок підприємства по створенню робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування, в той час, як обов'язок по організації працевлаштування інвалідів та пошуку підходящої роботи для них, відповідно до ст. 9 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» та ст. 18-1 Законів України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», покладено на центральний орган виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, державну службу зайнятості.

Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про неможливість покладення відповідальності на відповідача за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, оскільки ним вжито всі можливі передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Ухвала в повному обсязі складена 29 жовтня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись статями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року в адміністративній справі № 2а-20831/10/0570 за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод” про стягнення адміністративно- господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пенсії залишити без задоволення, а постанову суду - залишити без змін

Ухвалу суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: Л.В. Губська

(підписи)

Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко