Ухвала суду № 22293778, 28.10.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Каюда А.М.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2010 року справа №2а-6433/10/1270 <приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: Ляшенко Д.В.

суддів: Ястребової Л.В., Малашкевич С.А.

при секретарі судового засідання: Агейченковій К.О.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 за дов. № 13/34/701 від 26.08.2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року по справі № 2а-6433/10/1270 за адміністративним позовом Старобільського районного відділу Головного управління МНС України в Луганській області до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області «про визнання протиправними та скасування рішення та припису», -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2010 року Старобільський районний відділ Головного управління МНС України в Луганській області звернувся до суду із позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від 28.07.2010 року № 230 щодо вилучення у Старобільського районного відділу Головного управління МНС України в Луганській області в доход державного бюджету 6411,86 грн., стягнення штрафу у сумі 12823,72 грн. та визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від 28.07.2010 року № 245 щодо усунення порушень порядку застосування тарифів на платні послуги та притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, винних в цих порушеннях.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне. Тарифи на проведення органом державного пожежного нагляду оцінки протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 року № 774, Тарифи на виконання платних послуг, які можуть надаватися підрозділами Державної пожежної охорони МНС України затверджені наказом МНС, Мінфіну, Мінекономіки від 25.07.2006 року № 476/724/251 є державними фіксованими тарифами і затверджені вони з врахуванням податку на додану вартість. Позивач не має права на свій розсуд, свавільно змінювати відповідні тарифи, зменшуючи їх розмір на суму ПДВ, оскільки такі дії будуть протиправними - перевищенням повноважень з боку позивача, що призведе до недоотримання позивачем фінансових ресурсів, які належать до надходжень спеціального фонду державного бюджету.

Позивач не погоджується з викладеними в акті перевірки та рішенні доводами відповідача про порушення ним вимог п. 6 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, п. 7.11 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 17 Закону України "Про систему оподаткування", оскільки жодного з зазначених законодавчих актів позивач не порушував, а навпаки діяв у відповідності з ними.

Позивач, посилаючись на норми Закону України "Про податок на додану вартість" наголошує, що відповідно до приписів цього закону він не підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, а тому і положення п 4.2 ст. 4 цього закону щодо визначення бази оподаткування позивачем не застосовувалися.

Щодо визначеного відповідачем в акті перевірки та рішенні отримання позивачем "виручки" (прибутку) позивач зазначив, що він не є суб'єктом підприємництва, а отримані від надання платних послуг кошти є додатковим законним джерелом фінансування поточних потреб позивача, що належать до надходжень спеціального фонду державного бюджету.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року позов задоволений у повному обсязі.

Відповідач вважаючи, що це судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Представник відповідача за викликом до суду не прибув, проте надіслав до суду клопотання, в якому підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі та клопотав про розгляд справи за відсутністю його представника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанціями встановлено наступне.

Позивач Старобільський районний відділ Головного управління МНС України в Луганській області, зареєстрований як юридична особа Старобільською районною державною адміністрацією 11.04.2003 року за № 13771050001000279, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію, позивачу присвоєно ідентифікаційний номер 23315456.

Правовий статус позивача визначений Положенням про Старобільський районний відділ Головного управління МНС України в Луганській області.

Судом встановлено, що у період з 19.07.2010 року по 23.07.2010 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області було проведено планову перевірку дотримання вимог чинного законодавства з питань ціноутворення при наданні платних послуг підрозділами Державної пожежної охорони МНС України у Старобільському районному відділі Головного управління МНС України в Луганській області.

Результати перевірки оформлені актом № 389 від 23.07.2010 року. Актом перевірки зафіксовано, що в період з 03.08.2009 року по 01.07.2010 року позивачем застосовувалися тарифи на виконання платних послуг, які можуть надаватися підрозділами Державної пожежної охорони МНС України, затверджені наказом МНС, Мінфіну, Мінекономіки України від 25.07.2006 року № 476/724/251, зареєстрованим в Мінюсті України 07.08.2006 року за № 946/12820 (далі за текстом наказ № 476/724/251) та постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 року № 774 "Про затвердження тарифів на проведення органом державного пожежного нагляду" оцінка (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної держаної експертизи" (далі за текстом Постанова № 747). Сума податку на додану вартість включеного до тарифів на надані послуги склала 6411 грн. 86 коп.

На підставі акту перевірки було прийнято рішення № 230 від 28.07.2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін , відповідно до якого вирішено вилучити у позивача у справі в доход державного бюджету 6411 грн. 86 коп. необґрунтовано отриманої виручки та стягнути штраф у сумі 12823 грн. 72 коп.

Крім того, 28.07.2010 року відповідачем було винесено припис № 245 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін, яким відповідач вимагає від Старобільського районного відділу Головного управління МНС України в Луганській області в місячний термін усунути порушення порядку застосування тарифів на платні послуги, які можуть надаватися підрозділами Державної пожежної охорони МНС України, шляхом приведення тарифів у відповідність до вимог п.6 ч. 1 ст.2 Бюджетного кодексу України, п. 7.11 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 17 Закону України "Про систему оподаткування".

Відповідно до приписів ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Сторони визнають фактичні обставини, встановлені в ході перевірки, тобто надання позивачем платних послуг в період з 03.08.2009 року по 01.07.2010 року із застосуванням тарифів встановлених Наказом № 476/724/251 та Постановою № 744, в обсязі встановленому актом перевірки.

Спір між сторонами зводиться до питання правомірності застосування тарифів, в частині отримання позивачем податку на додану вартість як частини встановленого тарифу.

Відповідач вважає, що позивач повинен був зменшити розмір тарифу на суму ПДВ, оскільки він не зареєстрований як платник цього податку.

Позивач не погоджується з висновком відповідача про порушення ним при наданні зазначених вище послуг державної дисципліни цін в частині застосування встановленого тарифу з урахуванням включеної до тарифу суми податку на додану вартість.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

Шна підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; Шз використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

Шобґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); Шбезсторонньо (неупереджено);

Шдобросовісно;

Шрозсудливо;

Шз дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

Шпропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

Шз урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

Шсвоєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до абзацу 2 статті 4 Закону України "Про ціни і ціноутворення" повноваження по визначенню переліку продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій, надано Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 774 від 31.05.2006 року затверджено тарифи на проведення органом державного пожежного нагляду оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи. Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що тарифи встановлені в наступному розмірі (з урахуванням ПДВ), гривень за 1 людино-годину :

ШОцінка (експертиза) протипожежного стану вибухопожежонебезпечного об'єкта 31,5;

ШОцінка (експертиза) протипожежного стану об'єкта з масовим перебуванням людей 24,25;

ШОцінка (експертиза) протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення 16,99;

ШЕкспертиза проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки 16,48.

Так само і наказом МНС, Мінфіну, Мінекономіки України від 25.07.2006 року № 476/724/251 тарифи на виконання платних послуг, які можуть надаватися підрозділами Державної пожежної охорони МНС України визначені єдиною сумою з врахування податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що в період з 03.08.2010 року по 23.07.2010 року позивач надавав платні послуги за тарифами встановленими Постановою № 774 та Наказом № 476/724/251.

За твердженням відповідача позивач повинен був зменшити розмір тарифу на платні послуги на суму ПДВ. В акті перевірки, прийнятому оскаржуваному рішенні № 230 від 28.07.2010 року та приписі № 245 від 28.07.2010 року відповідачем не зазначено яким саме законодавчим актом передбачений обов'язок позивача зменшувати встановлений тариф. На питання головуючого у судовому засіданні представник відповідача також не зміг надати відповідь, яким саме законодавчим актом передбачений обов'язок позивача зменшувати розмір встановленого тарифу.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів статті 4 Закону України "Про ціни і ціноутворення" повноваження по визначенню переліку продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій, надано Кабінету Міністрів України

Чинним законодавством та Положенням про Старобільський районний відділ Головного управління МНС України в Луганській області не визначено наявності у позивача повноважень у сфері встановлення фіксованих та регульованих цін і тарифів.

Відтак, доводи відповідача щодо обов'язку позивача зменшити розмір тарифів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України, вважаються судом необґрунтованими.

Щодо прийнятого рішення про застосування фінансових санкцій слід зазначити наступне.

Статтею 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення" № 507-ХП від 03.12.1990 року передбачена відповідальність за порушення державної дисципліни цін. Вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

З вищезазначеного вбачається, що застосування позивачем тарифу у розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України № 774 та Наказом № № 476/724/251 не може вважатися порушенням державної дисципліни цін, оскільки даний тариф застосовувався позивачем саме в тому розмірі, який і був встановлений спеціально уповноваженим органом, визначеним статтею 4 Закону України "Про ціни і ціноутворення" Кабінетом Міністрів України.

Що стосується порушення позивачем інших законодавчих актів України зазначених в акті перевірки та рішенні №230 від 28.07.2010 суд погоджується з доводами позивача про необґрунтованість даних висновків відповідача.

Так відповідачем зазначено про порушення позивачем вимог п.6 ч. 1 ст.2 Бюджетного кодексу України, п. 7.11 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 17 Закону України "Про систему оподаткування".

Пункт 6 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України містить визначення поняття "бюджетна організація", даною статтею не встановлюються будь-які права чи обов'язки, а відтак необґрунтованим є і посилання відповідача про порушення позивачем даної статті.

Щодо посилання на порушення позивачем приписів п.7.11 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ні в акті перевірки, ні в оскаржуваному рішенні не зазначено який саме пункт даної статті порушено позивачем та в чому полягає порушення позивача.

Відносно посилання відповідача на порушення позивачем статті 4.2 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо визначення бази оподаткування суд виходить з наступного. Як вбачається з матеріалів справи позивач не зареєстрований як платник податку на додану вартість, відповідно не може нести відповідальність за порушення порядку обліку та нарахування зазначеного податку. Згідно листа Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції позивач не підпадає під категорію суб'єктів господарювання, які підлягають обов'язковій реєстрації у якості платників ПДВ.

Крім того, слід зазначити, що здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів покладений на органи держаної податкової служби і відповідач у справі не наділений повноваженнями щодо здійснення нагляду за дотриманням податкового законодавства.

За таких обставин, на підставі повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності порушень позивачем державної дисципліни цін при застосування тарифів на платні послуги, затверджених наказом МНС, Мінфіну, Мінекономіки України від 25.07.2006 року № 476/724/251, зареєстрованим в Мінюсті України 07.08.2006 троку за № 946/12820 та постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 року № 774 "Про затвердження тарифів на проведення органом державного пожежного нагляду" оцінка (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної держаної експертизи".

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про обґрунтованість заявлених вимог про скасування припису № 245 від 28.07.2010 року, яким відповідач вимагає від Старобільського районного відділу Головного управління МНС України в Луганській області в місячний термін усунути порушення порядку застосування тарифів на платні послуги, які можуть надаватися підрозділами Державної пожежної охорони МНС України, шляхом приведення тарифів у відповідність до вимог п.6 ч. 1 ст.2 Бюджетного кодексу України, п. 7.11 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 17 Закону України "Про систему оподаткування" та рішення № 230 від 28.07.2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, відповідно до якого вирішено вилучити у позивача у справі в доход державного бюджету 6411 грн. 86 коп. необґрунтовано отриманої виручки та стягнути штраф у сумі 12823 грн. 72 коп.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Приймаючи викладене до уваги апеляційний суд зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195-196, ст. 199, ст. 200, ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року по справі № 2а-6433/10/1270 за адміністративним позовом Старобільського районного відділу Головного управління МНС України в Луганській області до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області «про визнання протиправними та скасування рішення та припису» залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені, підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 28 жовтня 2010 року.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 29 жовтня 2010 року.

Колегія суддів: