Постанова № 22291936, 16.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 березня 2012 року № 2а-19380/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Холодильні технології "Нордес"

до Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва

провизнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання прийняти податкову звітність

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Холодильні технології «Нордес»(надалі Позивач) звернулось, з урахуванням змін предмету позову від 19.01.2012р., до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (надалі Відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень щодо відмови у прийнятті податкової звітності від 09.11.2011р. № 7015/10/3/28-410 та від 21.11.2011р. № 7999/10/3/28-312, та зобовязання відповідача прийняти податкові декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Холодильні технології «Нордес»(ідентифікаційний код 36285792) за звітний податковий період «жовтень 2011року»та з податку на прибуток підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Холодильні Технологи «НОРДЕС»(ідентифікаційний код 36285792) за звітний податковий період «ІІ-ІІІ квартали 2011 року», реєстраційний номер 284097 та внести до електронних баз податкової звітності показники зазначених декларації.

В ході розгляду справи представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акту перевірки № 3923/15-125/36285792 щодо порушення Позивачем пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України.

Обґрунтовуючи власну правову позицію Позивач зазначив, що висновки відповідача щодо порушень позивачем вимог вищевказаних положень Податкового кодексу України базуються виключно на субєктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження доказами. За наведених обставин, представник Позивача просить суд скасувати спірні рішення субєкта влади щодо відмови у прийнятті податкової звітності та прийняти податкову звітність.

Представник Відповідача проти позову заперечував в повному обсязі та, в свою чергу, зазначив, що не погоджується з позовними вимогами ТОВ «ХТ «Нордес», оскільки оскаржувані рішення винесені відповідно до норм матеріального права, а тому, скасуванню не підлягають.

В судовому засіданні 21.02.2012р. встановлена можливість розглядати справу на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України в порядку письмового провадження, з огляду на те, що представниками сторін подано відповідну письмову заяву.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «ХТ «Нордес»до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2-3 квартали 2011 року (вх. № 284097) та податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень місяць 2011 р., які не були прийняті податковим органом.

У своїх листах від 09.11.2011р. № 7015/10/3/28-410 та від 21.11.2011р. № 7999/10/3/28-312 Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва вказує на те, що зазначені декларації не вважаються поданими з огляду на недостовірність місцезнаходження (місце проживання) платника податків.

Як наслідок, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва складено Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток № 3923/15-125/36285792 від 09.12.2011р. за звітний період 2-3 квартал 2011р. В свою чергу, актом перевірки встановлено порушення Позивачем пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України, в результаті чого встановлено неподання звітності з податку на прибуток за другий третій квартали 2011р.

Обґрунтовуючи власну правову позицію представник відповідача зазначає, що згідно п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити обов'язкові реквізити, в даному випадку - місцезнаходження (місце проживання) платника податків.

Як вбачається з заперечень відповідача, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було надіслано на адресу ТОВ «Холодильні Технології «Нордес» письмові повідомлення від 08.11.2011 №7015/10/3/28-410 щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток за III квартал 2011р. та від 21.11.2011р. №7999/10/3/28-312 щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011р. із зазначенням причин відмови а саме: недостовірність місцезнаходження (місця проживання) платника податків та запропоновано надати звітні декларації за вищевказані періоди, оформлені належним чином.

Однак, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає, що а ні вказані заперечення субєкта владних повноважень, а ні пояснення, що були надані останнім в ході розгляду справи не містять обґрунтувань, з посиланням на норми податкового законодавства, що б могли підтвердити недостовірність вказаної в деклараціях адреси позивача, а саме: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 100/2.

Вирішуючи спір по суті суд, в даному випадку, зазначає наступне.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

­чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

­чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлюєнаявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі,та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які є у справі, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини по суті спору, Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до ст. 49.2 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Порядок складання податкової декларації визначений статтею 48 Податкового кодексу України.

Як зазначалось, 01 листопада 2011 року, у встановлений законодавством строк, позивачем було подано до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за другий-третій квартали 2011 року;

21 листопада 2011 року, у встановлений законодавством строк, позивачем було подано до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року.

Відповідно до ч. 2 п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України, форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Визначення обов'язкових реквізитів наведено в п. 48.2 зазначеної статті Податкового кодексу України, обов'язковими реквізитами є інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої, документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Пунктом 48.3 ст. 48 Податкового кодексу встановлено, що податкова декларація повинна містити такий обов'язковий реквізит як, зокрема, місцезнаходження (місце проживання) платника податків.

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до ст. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Як вбачається з декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 р. та декларації по податку на прибуток підприємства за другий-третій квартали 2011 року, останні містять всі обов'язкові реквізити, тобто, на думку Окружного адміністративного суду м. Києва, вказані податкові декларації були заповнені позивачем з дотриманням усіх вимог, передбачених п. 48.3, п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України, а відтак, оскаржувані рішення прийняті відповідачем з порушенням норм п. 48.3, п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України. Стосовно місцезнаходження Позивача, яке зазначено у податкових деклараціях, а саме: 03127, м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, 100/2, суд зазначає наступне.

Вказана податкова адреса/місцезнаходження позивача (на день подання декларацій), співпадають з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Позивача.

За для забезпечення принципу доведення правильності власної правової позиції представник позивача зазначив, що 30.06.2011 року Товариством було подано до Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації реєстраційну картку за формою № 6-підвердження «Про підтвердження відомостей про юридичну особу». В свою чергу, від державного реєстратора Тоцької Л.М. позивачем було отримано опис документів, які надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Підтвердження відомостей про юридичну особу», станом на 30.06.2011р.

Жодних даних на підтвердження того, що відносно позивача ТОВ «ХТ «НОРДЕС»до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесені відомості про відсутність підприємства за місцезнаходженням відповідачем не надано, а судом не встановлено.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи положення п.п. 49.12.2. п.49.12. статті 49 Податкового кодексу України, а також враховуючи те, що в порушення положень ч.2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва в належний та допустимий спосіб не доказала правомірності прийняття своїх рішень, Окружний адміністративний суд м. Києва приходить до висновку про можливість, в даному випадку, задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Холодильні технології «Нордес»про визнання протиправними та скасування рішень Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 09.11.2011р. № 7015/10/3/28-410 та від 21.11.2011р. № 7999/10/3/28-312.

Щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Холодильні технології «Нордес»про зобовязання відповідача прийняти податкові декларації та внести до електронних баз податкової звітності показники зазначених декларацій, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне зазначити таке.

Так, відповідно п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України, у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Натомість, позивач, в порушення положень ч.1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не обґрунтував наявність у нього порушеного права, спосіб захисту якого, на його думку, є зобовязання відповідача прийняти податкові декларації та внести до електронних баз податкової звітності показники зазначених декларацій.

З огляду на викладене, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Холодильні технології «Нордес»про зобовязання відповідача прийняти податкові декларації та внести до електронних баз податкової звітності показники зазначених декларацій, в даному випадку, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Холодильні технології «Нордес»- задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва № 7015/10/3/28-410 від 03.11.2011 року "Щодо відмови у прийнятті податкової звітності". 3.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва № 7999/10/3/28-312 від 21.11.2011 року "Щодо відмови у прийнятті податкової звітності". 4.В іншій частині позовних вимог відмовити. Суддя П.О. Григорович Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.