Постанова № 22291949, 13.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 березня 2012 року № 2а-1624/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача Тарасюка О.І.,

представника відповідача Шевченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «КУБ»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва за участю прокуратури Подільського району м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва за участю прокуратури Подільського району м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржувані податкові повідомлення рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки господарські взаємовідносини позивача із ТОВ «Леміш Груп»є реальними.

В позовній заяві позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 02.12.11 р. №0001212330 про визначення грошового зобовязання із сплати ТОВ «Агентство безпеки «КУБ»податку з прибутку підприємств у розмірі 2103236,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 525809,00 грн. та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.12.11 р. №0001222330 про визначення грошового зобовязання із сплати ТОВ «Агентство безпеки «КУБ»податку на додану вартість у розмірі 1663096,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 415774,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що фінансово-господарська діяльність контрагента позивача здійснюється поза межами правового поля, що в свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності ТОВ «Леміш Груп» та господарські відносини між позивачем та ТОВ «Леміш Груп»є фіктивним правочином так як первинні документи підписані директором ТОВ «Леміш Груп»ОСОБА_3, який не має ніякого відношення до даного підприємства.

Представник прокуратури в судове засідання не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, суд дійшов наступних висновків:

Судом встановлено, що з 03.11.11 р. по 09.11.11 р. Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «Агентство безпеки «КУБ» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Леміш Груп» за період з 01.07.09 р. по 31.03.11 р. за результатами якої складено акт № 444/23-304/32620689 від 11.11.11 р.

В ході перевірки встановлено порушення ТОВ «Агентство безпеки «КУБ» п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11, п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 2103236, 00 грн.;

пп. 7.2.3, п.7.2, пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 1663096,0 грн.;

На підставі акту перевірки № 444/23-304/32620689 від 11.11.11 р. Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва прийняті податкові повідомлення рішення з податку на прибуток приватних підприємств від 02.12.11 р. №0001212330 податкове зобовязання якого становить за основним платежем 2103 236,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 525 809,00 грн. та з податку на додану вартість від 02.12.11 р. №0001222330 податкове зобовязання якого становить за основним платежем 1663096,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 415774,00 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ «Агентство безпеки «КУБ»та ТОВ «Леміш Груп»в період, що перевірявся укладено договори про надання послуг №01-09/1 від 01.09.09 р.; №02-09/1 від 02.09.09 р.; №02-09/2 від 02.09.09 р.; 03-09/1 від 03.09.09 р.; 04-09/1 від 04.09.09 р.; 01-10/1 від 01.10.09 р.; 01-11/1 від 01.11.09 р.; 03-11/1 від 03.11.09 р.; 02-12/1 від 02.12.09 р.; 04-1/1 від 04.01.10 р.; 05-1/1 від 05.01.10 р.; 01-02/1 від 01.02.10 р.; 01-03/1 від 01.03.10 р.; 03-03/1 від 03.03.10 р.; 322-04/1 від 01.04.10 р.; 04-04/1 від 01.04.10 р.; 05-05/1 від 05.05.10 р.; 20-05/1 від 20.05.10 р.; 06/2010/1-к від 01.06.10 р.; 06/06/2010-к від 01.06.10 р.; 01/07/2010-к від 01.07.10 р.; 07/2010/1-к від 01.07.10 р.

На виконання вказаних договорів позивачем на користь виконавців перераховано грошові кошти. У ціні придбаних робіт підприємством сплачено суму податку на додану вартість, яку у подальшому включено до складу податкового кредиту.

Відповідно до акту перевірки та пояснень представника відповідача вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових рішень стало те, що ГВПМ ДПІ у Подільському районі у м. Києва ініційовано проведення почеркознавчого дослідження підписів колишнього директора ТОВ «Леміш Груп»ОСОБА_3 на первинних бухгалтерських документах, які були виписані на адресу ТОВ «Агентство безпеки «КУБ». Згідно висновку спеціаліста сектора техніко-криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві № 895 від 02.06.11 р. підписи від імені ОСОБА_3 на первинних документах підписані не ним, а іншою особою.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

За приписами п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, законодавцем визначено єдину підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, повязану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обовязкових реквізитів, визначених Законом України «Про податок на додану вартість», та видану субєктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»передбачає порядок обчислення і сплати податку. Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 зазначеної статті податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Згідно з п.п. 7.2.4 п. 7.2 вказаної статті право на нарахування податку на додану вартість а складання податкових накладних надається особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, відповідно до якої особи, що підпадають під визначення платників податку згідно із статтею 2 Закону України «Про ПДВ», зобов'язані зареєструватися як платники податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №186/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 5.1.та 5.2.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Отже, судом встановлено, що на час здійснення господарських операцій між ТОВ «Агентство безпеки «КУБ»та ТОВ «Леміш Груп»останнє було належним чином зареєстроване як платники податку.

Податковий кредит позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ «Леміш Груп», які були на момент їх видачі зареєстровано у встановленому податковим законодавством порядку як платники податку на додану вартість і їм відповідно до законодавства надано право на видачу податкових накладних.

Частинами 1-3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається із матеріалів справи, у позивача наявні всі необхідні документи, які складалися відповідно до умов передбачених чинним законодавством.

Судом також встановлено, що на момент виписки первинних документів ТОВ «Леміш Груп»було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірних відомостей про них.

ТОВ «Агентство безпеки «КУБ» не могло знати про протиправний характер дій його контрагента, а тому не може нести фінансову відповідальність за наслідками договірних відносин.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є достовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірним.

Крім того, в матеріалах справи міститься постанова Подільського районного суду м. Києва від 10.02.12 р. відносно скарги №2607/562/2012 першого заступника прокурора Подільського району м. Києва про порушення кримінальної справи за ч.3 ст.212 КК України відносно директора ТОВ «Агентство безпеки «КУБ»ОСОБА_4 в якій постанову першого заступника прокурора Подільського району м. Києва від 21.11.11 р. скасовано.

Враховуючи те, що ДПІ у Подільському районі м. Києва не надало доказів правомірності податкових повідомлень-рішень №0001212330 від 02.12.11 р. та №0001222330 від 02.12.11 р., суд вважає, що вони підлягають скасуванню як протиправні.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва №0001212330 від 02.12.11 р. та №0001222330 від 02.12.11 р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови та складений суддею 20.03.12 р.

Суддя Є.В. Аблов