Постанова № 22291853, 05.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 березня 2012 року № 2а-19086/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

провизнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.09.2011р. №0007922302

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроімпорт ЛТД»- звернувся до суду з вимогами про визнання низинними та скасування: наказу від 08.08.2011 №1583 про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Агроімпорт ЛТД»та податкового повідомлення-рішення від 01.09.2011 №0007922302.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушення ним вимог податкового законодавстві та вважає, що наказ про проведення перевірки від 08.08.2011 №1583 та податкове повідомлення-рішення від 01.09.2011 №0007922302 такими, що винесено без достатніх підстав та з порушенням норм чинного законодавства України.

Відповідач Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи та зазначив, що позивачем порушено вимоги ст. 185, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 3 Порядку заповнення податкової накладеної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №165, оскільки позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податковим накладним отриманим від ПП «Авісіна»на загальну суму 2134577грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроімпорт ЛТД»з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з постачальником ПП «Авісіна»за січень 2011 року, за результатом якої складено Акт від 09.08.2011 №1058/23-2/35917124 (далі акт перевірки).

В ході перевірки Відповідач дійшов висновку про порушення Позивачем вимог ст. 185, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 3 Порядку заповнення податкової накладеної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №165 в результаті чого Позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податковим накладним отриманим від ПП «Авісіна»на загальну суму 2134577грн.

На підставі Акту перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.09.2011 №0007922302, яким позивачу збільшено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 2134577 грн.

За результатом адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення скарги позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Судом встановлено, що на підставі наказу начальника ДПІ у Печерському районі м. Києва від 08.08.2011 №1583 головним державним податковим ревізором-інспектором, радником податкової служби ІІІ рангу відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Кішкою Т.М. на підставі пп. 75.1.2, п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст.. 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з постачальником ПП «Авісіна» за січень 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, копія зазначеного наказу та повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 08.08.2011 №870/23-2направлено Відповідачем на адресу позивача поштовим повідомленням з повідомленням про вручення поштового повідомлення адресату.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

При цьому, пп 78.1.1. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Так, судом встановлено, що до складу податкового кредиту позивачем у перевіряємому періоді включено суму ПДВ по постачальнику ПП «Авісіна»

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва отримано акт про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Авісіна»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за січень 2011 року №905/3-23-40/33777298 від 05.08.2011(т. 2 а.с.214-217), відповідно до якого перевіркою встановлено відсутність обєктів оподаткування при придбанні та продажу товарів, робіт (послуг) ПП «Авісіна»за січень 2011 року, які підпадають під норми пп. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 198.6, ст.. 198, п. 201.1 ст. 200 Податкового кодексу України. крім того в акті зазначено, що за результатами виїзду на юридичну адресу ПП «Авісіна», встановлено, що його посадові особи відсутні за зазначеною адресою, про що складено акт про не встановлення місцезнаходження підприємства за юридичною адресою №476/3-23-20 від 28.04.2011, свідоцтво платника ПДВ анульовано 22.04.2011.

Також, відповідачем встановлено, що за результатами проведених ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва заходів порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, по СГД, які задіяні у схемах мінімізації та інструментом формування схемного податкового кредиту ПП «Авісіна».

Оскільки, позивачем сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податковим накладним отриманим від ПП «Авісіна», за наслідками перевірки ПП «Авісіна»виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, позивач завчасно, встановленим законом порядком був повідомлений про проведення перевірки, суд дійшов висновку, що Відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу, діяв у межах наданої йому компетенції, у спосіб визначений чинним законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач вказує на те, що Позивачем порушено вимоги ст. 185, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 3 Порядку заповнення податкової накладеної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №165 та безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податковим накладним отриманим від ПП «Авісіна»на загальну суму 2134577грн., оскільки віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ суми, сплачені на користь ПП «Авісіна»на підставі податкових накладних, які заповнено з порушенням вимог чинного законодавства України.

Так, судом встановлено, що 05.01.2011 між Позивачем (покупець)та приватним підприємством «Авісіна»(продавець) укладено договір №1 купівлі-продажу (оптової партії товару) (т. 2 а.с 3-4), відповідно до умов якого продавець зобовязується поставити та передати у власність (повне господарське відання) покупця товар аміачну селітру в мішках по 50 кг (кількість товару 4500,00 тн, ціна товару 2846,00 грн/тн з урахуванням вартості упакування в т.ч ПДВ).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов вказаного договору сторонами укладено та підписано наступні документи:- податкові накладні (т. 2 а.с. 8-24), які включено до реєстру документів за 01.12.2010-31.03.2011 (т. 2 а.с. 25);

-видаткові накладні (т. 2 а.с. 26-48);

-акти здачі-прийняття робіт, квитанції про приймання вантажу, платіжні вимоги за фактично відвантажену продукцію (т. 2 а.с. 57-197).

Також, на підтвердження реального виконання зазначеного договору Позивачем в судовому засіданні надано та судом долучено до матеріалів справи:

-оригінали транспортних інструкцій на відвантаження селітри аміачної,

-роздруківку реєстру відвантаженого товару з ВАТ «Азот»через ПП «Авісіна»,

-копії залізно вантажних квитанцій про прийняття вантажу,

-копії паспортів якості на селітру аміачну отриману від ПП «Авісіна»,

-копії платіжних вимог щодо фактичного розвантаження товару отриманого позивачем від ПП «Авісіна».

а нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-ХІУ (далі Закон України № 996-ХІУ), бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій.

Згідно визначення, яке наведено у статті 1 Закону України № 996-ХІУ, із змінами і доповненнями, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В статті 9 даного Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), код форми, дату і місце складання; зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Вищевказані акти здачі-прийняття робіт, квитанції про приймання вантажу, платіжні вимоги за фактично відвантажену продукцію, видаткові накладні, транспортні інструкції на відвантаження селітри аміачної, залізно вантажні квитанції про прийняття вантажу, платіжні вимоги щодо фактичного розвантаження товару, в розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ та “Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704, є первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій, факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до п 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД ( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ) (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Суд звертає увагу, що вищевказані накладні видані ПП «Авісіна» оформлені відповідно до вимог п 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що наявність податкових накладних дійсно є обовязковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною.

Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обовязкових умов для виникнення такого права придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Зазначене стосується також і випадків, коли певні товари чи послуги придбаваються не в межах господарської діяльності платника податків.

Як визначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 “Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби”, у разі підтвердження доводів податкового органу про безтоварність операцій визначення податкового кредиту було б безпідставним і податок на додану вартість не підлягав би відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, що за формою відповідає вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з податком на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов зазначеного договору Позивачем перераховано грошові кошти, копії банківських виписок в розрізі контрагенту ПП «Авісіна» відповідно до реєстру банківських виписок, які долучено до матеріалів справи.

Також, в судовому засіданні 09.02.2012 судом допитано в якості свідка директор ПП «Авісіна»ОСОБА_2, який пояснив, що між ПП «Авісіна»та ТОВ «ТД «Агроімпорт ЛТД»дійсно було укладено договір купівлі-продажу (оптової партії товару) а саме: аміачної селітри. При цьому свідок зауважив, що ПП «Авісіна»є посередником, на час укладання договору на ПП «Авісіна» працювало 12 осіб, на даний час працює 3 особи. Товар поставлявся залізною дорогою по адресам зазначеним позивачем. При цьому свідок пояснив, що оплата товару та транспортних послуг відбувалась шляхом перерахування позивачем коштів. Також, свідок зазначив, що на даний час договір виконано в повному обсязі, договір виконувався протягом січня-березня 2011 року, проте позивач ще не повністю розрахувався за договором. Також, свідок зазначив, що на кожен вагон селітри були оформлені сертифікати якості, інструкції Укрзалізниці та рахунки за транспортні послуги. Свідок також пояснив, що про порушення кримінальної справи відносно ПП «Авісіна»йому нічого не відомо.

Судом встановлено, що зазначений договір у судовому порядку недійсними не визнавався. Згідно з частиною другою ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 219, 221, 226, 224, 228 Цивільного кодексу України нікчемними, зокрема, є правочини, укладені з недодержанням вимог обов'язкової письмової форми, якщо його недійсність прямо передбачена законом, укладені з недодержанням вимоги закону про обов'язкову нотаріальну форму, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без належного схвалення, укладені недієздатною фізичною особою, вчинені без дозволу органу опіки та піклування або, які порушують публічний порядок, тобто спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Аналіз вказаний статей Цивільного кодексу України свідчить про те, що недійсність правочину може наступати лише за умови наявності певних порушень закону, викладених вище.

Зміст договору, зокрема його предмет, прямо не спрямований на порушення публічного порядку, а саме не спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної чи юридичної особи, держави АР Крим, територіальної громади чи незаконне заволодіння ним. Сторонами додержано форму угоди, яка вчинена у межах дієздатності юридичної особи. Будь-яких законодавчих актів, які б прямо вказували на недійсність цього договору судом не встановлено.

Диспозиція зазначених норм Цивільного кодексу України, при визначенні питання про нікчемність правочину, не містить такої підстави як неможливість виконання умов договору контрагентом. При цьому визнання такого договору нікчемним можливо лише у судовому порядку. В судовому порядку він нікчемними не визнавався. Натомість, договір був фактично виконаний сторонами у повному обсязі, про що свідчать матеріали по справі. Враховуючи реальність настання наслідків за вказаним договором, ознак нікчемності правочинів не вбачається, отже висновок відповідача про нікчемність правочину та порушення у зв'язку з цим податкового законодавства позивачем не відповідає дійсності.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази порушення кримінальної справу за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, по СГД, які задіяні у схемах мінімізації та інструментом формування схемного податкового кредиту стосовно працівників ПП «Авісіна».

Як вбачається з інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року за №1112/11/13 (Проблемні питання застосування законодавства по справах при участі органів державної податкової служби», у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визначає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, постачальники були включені до єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному Реєстрі. Несплата контрагентом податку на додану вартість не є підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні за наявності факту здійснення господарських операцій.

Крім того, надання податковому органу всіх належно оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою податкової вигоди є підставою для їх одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, не достовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсних даних установлених судом.

Також, відсутність платника податку на додану вартість за місцем його знаходження не є підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Отже, посилання відповідача на акт перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Авісина»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за січень 2011 року №905/3-23-40/33777298 від 05.08.2011(т. 2 а.с.214-217), відповідно до якого перевіркою встановлено відсутність обєктів оподаткування при придбанні та продажу товарів, робіт (послуг) ПП «Авісіна»за січень 2011 року, які підпадають під норми пп. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 198.6, ст.. 198, п. 201.1 ст. 200 Податкового кодексу України, як підставу для донарахування позивачу податкового зобовязання суд вважає необґрунтованим.

Статтею 86 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З аналізу викладеного, суд дійшов висновку, що Позивачем надано належні докази на підтвердження реального здійснення господарських операцій відповідно до зазначеного договору, право позивача на податковий кредит підтверджене податковими накладними виданими особою, яка належним чином зареєстрована платником податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ПП «Авісіна» податкових накладних, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 01.09.2011 №0007922302 з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем доведено факт правомірного формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП “Авісіна” а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ ТД «Агромпорт ЛТД ”підлягають задоволенню в частині позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.09.2011 №0007922302, в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити частковопозовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім «Агроімпорт ЛТД».

2.Скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.09.2011 №0007922302.

3. Відмовити в задоволенні позовних вимог в іншій частині.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда

Повний текст постанови виготовлено 22.03.2012