Постанова № 22291543, 14.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 березня 2012 року 10:37 № 2а-1579/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кротюка О.В. при секретарі судового засідання Шевченко Я.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву

Приватного підприємства "Квадро Агро"

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва

провизнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.01.2012р. №0000092330 Обставини справи:

Приватне підприємство «Квадро Агро»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000092330 від 18.01.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 «Про затвердження положення про проведення касових операцій у національні валюті в Україні».

Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому заперечені, долученому до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва (далі - відповідач) проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного підприємства «Квадро Агро»(далі - позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 10.08.2010р по 30.09.2011р. За наслідком чого було складено акт № 393/23-50/37226955 від 29.12.2011 року.

Мотивація та підстави для прийняття оскаржуваного рішення була викладена податковою службою у довідці № 265700192330 від 09.12.2011р (далі - Акт). Як пояснив представник відповідача в судовому засіданні, оскільки проводилася комплексна перевірка, то відповідно до кожного напрямку перевірки і встановлення порушень складалася окрема довідка.

Як вбачається зі змісту вказаного Акту, підставою для прийняття оскаржуваного рішення є порушення позивачем п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п.п. 2.3 п. 2, п.п. 2.8 п. 2 постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»(зі змінами та доповненнями). Вказане порушення полягає у тому, що позивачем проведено розрахунки в готівковій формі понад суму, встановлену Національним банком України (10 тисяч гривень) за що було застосовано фінансові санкції у формі прийняття оскаржуваного рішення.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до частини 5, 6, ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті»затвердженого Постановою Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року (зі змінами та доповненнями) (далі - Положення) гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється Постановою Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводиться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з яким здійснюється розрахунки протягом дня не обмежується. Цим же пунктом вищевказаного положення визначає, що обмеження не поширюються на розрахунки підприємств (підприємців) з фізичними особами.

П.п 2.8 п. 2 Положення визначає, що підприємства можуть тримати у позаробочий час в своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищує установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

У відповідності до п. 5.2 Положення установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства ( або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на Акт перевірки, у якому зазначено, що у процесі ведення касових операцій у національній валюті позивачем порушено пп. 2.3, п.п.2.8 п. 2, п. 5.2 Положення.

Покликання податкової служби на порушення позивачем пп.2.3, п. 2, пп.2.8 п. 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні в зв'язку з перевищенням граничної суми готівкового розрахунку під час розрахунку з фізичною особою підприємцем, на думку суду, є необґрунтованими з наступних підстав.

Між ПП «Квадро Агро» та фізичною особою ОСОБА_1 укладеного договір №1 від 27.04.2011 року про надання поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до пп. 14.1.257 ст. 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Як вбачається з витягу ЄДР підприємницьку діяльність фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПО НОМЕР_2) складають КВЕД 51.70.0 інші види оптової торгівлі, 51.22.0 оптова торгівля квітами та іншими рослинами, 71.10.0 оренда автомобілів, 74.40.0 рекламна діяльність.

У відповідності до ст. 24 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. Ст. 26 ЦКУ встановлює, що фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим кодексом, іншим законом.

Ст. 25 ЦКУ зазначає, що цивільні права та обов'язки мають усі фізичні особи

Згідно ч. 2. п. 2 ст. 55 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Проаналізувавши дані правові норми суд дійшов висновку, що фізична особа і фізична особа підприємець є відмінними за своїм правовим статусом суб'єктами цивільних та господарських правовідносин. При цьому реєстрація фізичної особи підприємцем не припиняє правосуб'єктності фізичної особи - громадянина. Тому зі змісту правовідносин, що склалися між позивачем та ОСОБА_1 випливає, що останній діяв як фізична особа, а не фізична особа підприємець, а й відповідно відсутнє порушення позивачем пп.2.3, п. 2, пп.2.8 п. 2 Положення, оскільки згідно предмету договору про надання поворотної фінансової допомоги від 27.04.2011 року ОСОБА_1 виступав у статусі не СПД а звичайної фізичної особи, що зазначено у реквізитах і найменуванні сторін договору.

Що ж до висновку податкової служби на порушення ПП «Квадро Агро»п. 5.2 Положення, то на думку суду, дані висновки є безпідставними, оскільки, як вбачається зі змісту довідки № 265700192330 від 09.12.2011 ДПІ у Святошинському районі не було встановлено порушення позивачем вимог щодо встановлення та дотримання ліміту каси. Так, не було встановлено понадлімітної суми в касі в позаробочий час підприємства з наданням щодо цього відповідних доказів, а саме первинних документів якими можуть бути касові книги, прибуткові/видаткові накладні. З огляду на що підстави для винесення податкового повідомлення рішення відсутні, оскільки немає факту порушення як такого взагалі.

Окрім того, до позивача була застосована штрафна санкція передбачена абз. 2, ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 №436 (із змінами і доповненнями) (далі Указ №637), а саме за перевищення встановлених ліміті залишку готівки в касах.

Вказані статті Указу зазначені у оскаржуваному рішенні як підстава його винесення.

Поряд з цим, норми Указу Президента від 12.06.1995 №436 не містять положень у відповідності до яких встановлені санкції за порушення гранично встановленої Національним банком України суми здійснення готівкових розрахунків протягом дня.

Відповідно до п. 113.3 ст. 113 ПКУ штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовується у порядку та розмірах, встановлених Податковим кодексом та іншими законами України

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених ПКУ та іншими законами України, не допускається.

Вказані положення є спеціальною нормою щодо такого виду грошових зобов'язань як штрафи і повністю виключає можливість застосування штрафів, не передбачених законом. Тобто дана правова норма встановлює спеціальні обмеження щодо використання підзаконних актів для регулювання питання грошових зобов'язань, а тому застосування штрафних санкцій відповідно до Указу Президента України є незаконними.

Дана права позиція висвітлена, зокрема в рішенні Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.12 року справа 2а-4448/11/2670.

Враховуючи в сукупності всі обставини, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення рішення прийнято незаконно, оскільки відсутнє саме порушення, що є підставою для нарахування штрафних санкцій та навіть при наявності порушення як такого застосування штрафних санкцій відповідно до Указу №637 не допускається.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, заперечуючи позов в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не спростував в повному обсязі покликання позивача і не довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст.2 КАС України належним доказами.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення рішення №0000092330 від 18.01.2012 року.

Судові витрати в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 коп присудити на користь Приватного підприємства «Квадро Агро») за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Святошинському районі

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.03.12 р.