Постанова № 22290474, 06.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 березня 2012 року           13:36           № 2а-1071/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі Руденко Н.В., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 01.06.2011 р. № 20/11), ОСОБА_2 (довіреність № 03/12 від 29.02.2012 р.),

від відповідача: не з’явився

від третьої особи: ОСОБА_3 (довіреність від 05.03.2012 р. № 69)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім заводу «Прогрес»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Києва

третя особаВАТ «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес»

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім заводу «Прогрес» з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.09.2011 № 1790701, яким за порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України зменшено позивачу суму від’ємного значення податку на додану вартість у розмірі 115 050 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 28762,5 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення ухвалено за результатами перевірки взаємовідносин позивача з ВАТ «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес»в ході якої податковий орган дійшов до висновку, що виписана позивачу ВАТ «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес»податкова накладна № 255 від 13.07.2011 на суму 690298,80 грн. у т.ч. ПДВ у розмірі 115049,80 грн. всупереч положенням п. 201.10 ст. 201 ПК України не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, що на думку відповідача позбавляє позивача права на віднесення визначених у даній накладній грошових сум до сум податкового кредиту, зокрема за липень 2011 року.

З приводу викладеного та на підтвердження обґрунтованості своїх вимог позивач стверджує, що вказані висновки ДПІ не відповідають дійсним обставинам та не ґрунтуються на положеннях податкового законодавства, оскільки вказана вище податкова накладна № 255 від 13.07.2011 була скерована засобами телекомунікаційного зв’язку до податкового органу 13.07.2011 та прийнята ним, про що свідчить виписка з програмного засобу телекомунікаційного зв’язку через систему подання електронної звітності M.E.DOC. При цьому, позивач зазначає, що оскільки ВАТ «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес»протягом операційного дня не отримувало квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі про не прийняття даної податкової накладної, така накладна в силу ПК України вважається включеною до Єдиного реєстру податкових накладних, а отже твердження ДПІ про не реєстрацію податкової накладної не відповідають фактичним обставинам та позивач правомірно включив визначену у податковій накладній суму ПДВ до складу податкового кредиту.

Третя особа позов підтримала зазначивши, що нею було проведено всі необхідні процедури реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі, накладна була зареєстрована, податкові зобов’язання задекларовані у податковій декларації, а отже, на думку третьої особи, підстав для не визнання права позивача на податковий кредит не має.

Відповідач в судове засідання не з’явився, поважних причин неявки не повідомив. Ухвалу суду від 08.02.2012 р. про призначення справи до судового розгляду на 06.03.2012 р. отримана ДПІ 20.02.2012т р., тобто завчасно, відповідно до вимог ч. 3 ст. 35 КАС України. Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Враховуючи наведене, розгляд справи не відкладався та справу розглянуто за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 06.03.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім заводу «Прогрес»зареєстровано Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією в якості юридичної особи 28.11.2000, код ЄДРПОУ 31089115. Місцезнаходження позивача: м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, оф. 2.

Позивача взято на податковий облік в ДПІ у Печерському районі міста Києва 06.12.2000 за № 24753.

ДПІ у Печерському районі міста Києва проведено камеральну перевірку ТОВ «Торговий дім заводу «Прогрес»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ заявленого до відшкодування в рахунок майбутніх платежів з ПДВ за липень 2011 року, про що складено Акт перевірки № 268/07-01/31089115 від 12.09.2011 (далі-Акт перевірки).

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 ПК України, що на думку відповідача призвело до збільшення позивачем суми від’ємного значення податку на додану вартість за липень 2011 у розмірі 115 050 грн. Зокрема, висновки податкового органу зводяться до того, що виписана позивачу ВАТ «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес»податкова накладна № 255 від 13.07.2011 на суму 690298,80 грн. у т.ч. ПДВ у розмірі 115049,80 грн. всупереч положенням п. 201.10 ст. 201 ПК України не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, що на думку відповідача позбавляє позивача права на віднесення визначених у даній накладній грошових сум до сум податкового кредиту.

На підставі Акту перевірки та викладених у ньому висновків ДПІ у Печерському районі міста Києва прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.09.2011 № 1790701, яким зменшено позивачу суму від’ємного значення податку на додану вартість у розмірі 115 050 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 28762,5 грн. За результатами адміністративного оскарження скарги позивача були задоволені частково, а спірне рішення було скасовано в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 28762,5 грн. (рішення ДПС України про результати розгляду скарги № 8507/6/10-2115 від 26.12.2011).

В ході розгляду даної справи та в контексті спірних відносин судом встановлено, що на підставі укладеного між ВАТ «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес»та ТОВ «Торговий дім заводу «Прогрес»договору поставки № Д1-1356/2 від 26.05.2011 про поставку дискового вакуум-фільтру ДОО80-2,7-1У-02. Позивачем на користь третьої особи здійснено попередню оплату («перша подія»), що підтверджується платіжним дорученням № 272526 від 13.07.2011 року (з відміткою банку про проведення платежу) на суму 690298,80 грн. Позивачу видано податкову накладну № 255 від 13.07.2011 на суму 690298,80 грн. у т.ч. ПДВ в розмірі 115049,80 грн. з відміткою про її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначена накладна включена третьою особою до реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

Разом з цим, для проведення реєстрації та включення її до Єдиного реєстру податкових накладних вказана податкова накладна через засоби телекомунікаційного зв’язку була скерована ВАТ «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес»до органу ДПС та прийнята останнім 13.07.2011 об 09:51 год. Доставка накладної засобами телекомунікаційного зв’язку підтверджується випискою з програмного засобу телекомунікаційного зв’язку через систему подання електронної звітності M.E.DOC. При цьому, під час судового розгляду відповідачем не було надано доказів того, що ВАТ «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес»протягом операційного дня було отримано від ДПІ квитанцію в електронному вигляді про неприйняття даної податкової накладної.

При цьому, достовірність задекларованих у спірному періоді позивачем та контрагентом сум ПДВ та їх відповідність даним зазначеним у виписаній позивачу податковій накладній відповідачем в акті перевірки не заперечується. Податкова декларація третьої особи з ПДВ за спірний період разом із додатками, у т.ч. відносно декларування податкових зобов’язань за відносинами з позивачем, прийнята податковим органом через засоби телекомунікаційного зв’язку, що підтверджується відповідними квитанціями. ДПІ в акті перевірки не заперечується факт реєстрації позивача та третьої особи платниками ПДВ.

В той же час, суть спірних відносин полягає у тому, що на думку ДПІ виписана позивачу ВАТ «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес»податкова накладна № 255 від 13.07.2011 на суму 690298,80 грн. у т.ч. ПДВ у розмірі 115049,80 грн. всупереч положенням п. 201.10 ст. 201 ПК України не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, однак, як зазначено вище, будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів відповідач суду не надав.

В свою чергу, позивач та третя особа стверджують, що дана накладна була скерована засобами телекомунікаційного зв’язку до податкового органу 13.07.2011 та прийнята ним, про що свідчить виписка з програмного засобу телекомунікаційного зв’язку через систему подання електронної звітності M.E.DOC. При цьому, позивач та третя особа зазначають, що оскільки ВАТ «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес»протягом операційного дня не отримувало квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі про не прийняття даної податкової накладної, така накладна в силу ПК України вважається включеною до Єдиного реєстру податкових накладних, а отже формування спірних сум податкового кредиту є правомірним, а відтак на думку позивача оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Зокрема, правовідносини, пов’язані з формуванням податкового кредиту з ПДВ, починаючи з 01.01.2011 року регулюються з урахуванням наступних норм ПК України (в редакції на час здійснення спірних операцій).

Так, згідно з п/п. 14.1.178 Податкового кодексу України податок на додану вартість, це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з п/п. 14.1.181 ПК України податковий кредит, це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: (1) дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; (2) дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2. ПК України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Пунктом 201.6. ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Доказів надання зазначеного повідомлення під час розгляду справи ДПІ не надано.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4. ПК України).

Пунктом 201.7. ПК України передбачено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Разом з цим, п. 201.10. статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

В контексті наведеного суд зазначає, що абзацом п’ятим та шостим п. 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що у разі якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У взаємозв’язку із наведеним слід зазначити, що механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010.

Так, пунктом 8 вказаного Порядку зазначено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Таким чином, аналізуючи викладені вище положення податкового законодавства, суд зазначає, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається податковим органом протягом операційного дня. При цьому, у разі не надіслання протягом операційного дня органом ДПС квитанції про неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В ході розгляду даної справи встановлено, що виписана на ім’я позивача податкова накладна № 255 від 13.07.2011 на суму 690298,80 грн. у т.ч. ПДВ в розмірі 115049,80 грн. видана на суму попередньої оплати («перша подія») щодо поставки контрагентом товарів непродовольчого асортименту та була скерована ВАТ «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес»до органу ДПС та прийнята останнім 13.07.2011 об 09:51 год. Доставка накладної засобами телекомунікаційного зв’язку підтверджується квитанцією з програмного засобу телекомунікаційного зв’язку через систему подання електронної звітності M.E.DOC, яка містить всі необхідні реквізити щодо номеру податкової накладної, підписання її електронним ключем, дати її прийняття органом ДПС, а також визначення її стану як «Подана». При цьому, в ході розгляду даної справи відповідачем не надано жодних доказів, які б спростовували наведені вище доводи позивача та третьої особи про прийняття спірної накладної органом ДПС згідно із квитанцією від 13.07.2011.

Відтак, спірна податкова накладна в силу положень ПК України є поданою та зареєстрованою (включеною) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За таких обставин та в кореспонденції із вказаними положеннями податкового законодавства, суд не вбачає з боку позивача порушень щодо порядку включення податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних та у зв’язку з цим порушення порядку формування податкового кредиту, оскільки факт її прийняття підтверджується квитанцією податкового органу в якій зазначено, що накладна «подана», а відтак суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У взаємозв’язку з наведеним суд також зазначає, що відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В даному випадку оскаржуване рішення прийнято без врахування фактичних обставин та положень наведених вище актів законодавства, відповідач не довів правомірності оскаржуваного рішення, у зв’язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позову.

При визначенні способу захисту прав позивача суд керується положеннями п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, відповідно до яких у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування або визнання нечинним рішення. Виходячи з характеру спірних відносин та оскаржуваного акту, суд, з урахуванням положень ст. 11 КАС України, приходить до висновку про визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 26.09.2011 р. № 1790701.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім заводу «Прогрес»до Державної податкової інспекції у Печерському районі Києва задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.09.2011 р. № 1790701 Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                       О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 14.03.2012 р.