Постанова № 22290109, 06.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 березня 2012 року 15:59 № 2а-19539/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Паньків В. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Георгій"

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва

провизнання дії протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача: Яроцька Ю.О.

від відповідача: Приходько О.С.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06.03.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Георгій»(надалі по тексту Позивач), звернувся з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва (надалі по тексту Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва №0052071501 від 12.12.2011 року, відповідно до якого ТОВ «Георгій»зменшено суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3079829,00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прийшов до помилкового висновку про те, що Позивачем було занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток (у зазначеній податковій звітності) на суму 3079829,00 грн. Крім того, Позивач наголошує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене ДПІ у Соломянському районі м. Києва із порушенням чинного законодавства України, ґрунтується на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Представники Позивач наполягають на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що під час перевірки Позивача було виявлено порушення вимоги п.3 розділу 4 XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України - завищено збитки, а податкове повідомлення-рішення складено у відповідності до чинного законодавства.

Відповідач наполягає на відмовлені в задоволенні в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Георгій», за звітний податковий період ІІ-ІІІ квартал 2011 р..

За результатами перевірки складено акт від 23.11.2011 р. за № 12861/15-1-23385184 (надалі по тексту Акт перевірки).

Під час перевірки встановлено порушення п.3 розділу 4 XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України завищено відємне значення обєкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 3079829,00 грн.

В акті перевірки відображено, що 10.05.2011 р. Позивачем подано до ДПІ у Соломянському районі м. Києва декларацію з податку на прибуток за І квартал 2011 року №90030851, в якій в рядку 08 (обєкт оподаткування) задекларовано відємне значення обєкта оподаткування у сумі 3079829 грн., рядок 04.9 (відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду) дорівнює 4772576 грн.

Відповідно даних декларації з податку на прибуток за 2010 р. №9006929262 у рядку 0.8 «Обєкт оподаткування позитивний (+) відємний (-)»відображена сума (-) 4772 576 грн.

Відповідно даних декларації з податку на прибуток за І кв. 2011 р. за №9003085158 у рядку 04.9 Декларацій «Відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року»відображена сума 4772 576 грн., а в рядку 08 (обєкт оподаткування) задекларовано відємне значення обєкта оподаткування у сумі 3079829 грн..

У відповідності даних декларації з податку на прибуток за II кв. 2011 р. №9006404029 у рядку 06.6 «відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (відємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період (Включається відповідно до статті 150 розділу III Податкового кодексу України) або відємне значення обєкта оподаткування за І квартал 2011 року»відображена сума 3079 829 грн. (з урахуванням збитків, відображених за І кв. 2011 р.), у рядку 07 «Обєкт оподаткування від усіх видів діяльності»відображена сума (-) 7167741,00 грн. (з урахуванням збитків, відображених за І кв. 2011 р.).

Відповідно даних декларації з податку на прибуток за IIІ кв. 2011 р. №9010384782 у рядку 06.6 «відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (відємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період (Включається відповідно до статті 150 розділу III Податкового кодексу України) або відємне значення обєкта оподаткування за І квартал 2011 року»відображена сума 3079 829 грн. (з урахуванням збитків, відображених за І кв. 2011 р.), у рядку 07 «Обєкт оподаткування від усіх видів діяльності»відображена сума (-) 6903 853,00 грн. (з урахуванням збитків, відображених за І кв. - ІІ кв. 2011 р.).

На підставі даного акту перевірки, ДПІ у Соломянському районі м. Києва було прийняте податкове повідомлення-рішення форми «П» від 12.12.2011 р. №0052071501, яким встановлено порушення п.3 розділу 4 XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України - ТОВ «Георгій»зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податку на прибуток розмірі 3079 829 грн.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про не обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обовязком визнається обовязок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 37.1 статті 37 Податкового кодексу України визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обовязку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, визначено, що розділ III Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 р. з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 р.

У відповідності до положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.

Згідно абзацу другого п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів.

Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням НБУ щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99 р. N 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, у зв'язку із набранням 01.04.2011 р. чинності розділом III Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 р., від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 р., що увійшло до першого кварталу 2011 р. відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. N 334/94-ВР до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 р. не включається.

За результатами дослідження податкових декларацій з податку на прибуток підприємств, які долучені позивачем, встановлено наступне.

У податковій декларації за другий квартал 2011 року, яка подана позивачем до податкової інспекції, у рядку 06.6 „Відємне значення обєкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду” задекларована сума 3079829, 00 грн. У рядку 07 декларації „Обєкт оподаткування від усіх видів діяльності вказано суму 7167741,00 грн.

За третій квартал 2011 року, яка подана позивачем до податкової інспекції, у рядку 06.6 „Відємне значення обєкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду” задекларована сума 3079829,00 грн. У рядку 07 декларації „Обєкт оподаткування від усіх видів діяльності вказано суму 6903 853,00 грн.

Із зазначено слідує, що сума вказана у рядках 06.6, 07 податкових декларацій, є відємним значенням минулого 2010 року.

Виходячи з вищенаведених норм Податкового кодексу України підприємством в декларації з податку на прибуток за результатами ІІ-го кварталу 2011р. завищено відємне значення обєкта оподаткування з податку на прибуток за ІІ ІІІ квартал 2011 року на суму 3079829,00 грн., чим порушено п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від №0052071501 від 12.12.2011 винесено податковим органом правомірно, а тому підстави для визнання протиправними та скасування спірного податкового повідомлення-рішення відсутні.

З аналізу вищезазначених норм закону та матеріалів справи суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук