Постанова № 22289805, 10.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

10 лютого 2012 року 11:35 № 2а-16392/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Мороз Ю.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «БМТС»

до державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва,

провизнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.05.2011 №0001182330,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БМТС»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва, державної податкової адміністрації у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій від 06.05.2011 №0001182330.

Проте під час попереднього судового засідання представником товариства з обмеженою відповідальністю «БМТС»подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою позивач просив суд визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва щодо порушення порядку розгляду заперечень позивача на результати перевірки, а також визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 06.05.2011 №0001182330.

Позовні вимоги мотивовано необгрунтованим застосування відповідачем до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 115742,80 грн. на підставі пунктів 9, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки відповідні порушення у позивача відсутні, що підтверджується наявними первинними документами, які до уваги відповідачем під час перевірки не приймались. Крім того, позивач зазначає, що державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва порушено порядок розгляду заперечень на акт перевірки.

Відповідач проти позову заперечив із посиланням на правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 06.05.2011 №0001182330, оскільки позивачем не роздруковувались фіскальні чеки та не надано перевіряючим під час здійснення перевірки належних прибуткових документів, що і стало підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Під час судового розгляду справи відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні оголошено перерву у звязку із необхідністю отримання нових доказів.

В судове засідання 30.01.2012 представник відповідача не зявився, був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У звязку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №2а-16392/11/2670 у письмовому провадженні на підставі наявних в матеріалах адміністративної справи доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва проведено фактичну перевірку господарської одиниці «Аптека»субєкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «БМТС».

За результатами перевірки державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва складено акт від 26.04.2011 №0220/26/57/23/31237762, яким зафіксовано факт порушення товариством з обмеженою відповідальністю «БМТС»пунктів 9, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так, перевіркою встановлено:

відсутність Z-звітів з 01.03.2011 по 17.03.2011 в книзі обліку розрахункових операцій №2657010397 від 01.03.2011 в кількості 17 штук;

відсутність Z-звітів з 01.03.2011 по 17.03.2011 в книзі обліку розрахункових операцій №2657010398 від 01.03.2011 в кількості 17 штук;

відсутність Z-звітів з 01.03.2011 по 17.03.2011 в книзі обліку розрахункових операцій №2657010399 від 01.03.2011 в кількості 17 штук;

відсутність Z-звітів з 18.03.2011 по момент перевірки в книзі обліку розрахункових операцій №2657009660 від 17.06.2010 в кількості 35 штук;

відсутність Z-звітів з 04.02.2011 по момент перевірки в книзі обліку розрахункових операцій №2657009663 від 17.06.2010 в кількості 77 штук;

відсутність Z-звітів з 18.03.2011 по момент перевірки в книзі обліку розрахункових операцій №2657009661 від 17.06.2010 в кількості 35 штук;

відсутність Z-звітів з 18.03.2011 по момент перевірки в книзі обліку розрахункових операцій №2657009662 від 17.06.2010 в кількості 35 штук.

Загальна кількість відсутніх Z-звітів разом складає 233 штуки. Також перевіркою встановлено, що підприємством не обліковано виробів медичного призначення на загальну суму 18261,40грн.

На підставі акту перевірки від 26.04.2011 №0220/26/57/23/31237762 державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.05.2011 №0001182330 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «БМТС» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 115742,80 грн.

Як вбачається із акту перевірки з боку позивача він підписаний із зауваженнями. Відповідачем заперечення позивача на акт перевірки, зі змісту позовних вимог, не розглянуто та не повідомлено про результати.

За наслідками процедури апеляційного узгодження, скарги товариства з обмеженою відповідальністю «БМТС»залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 06.05.2011 №0001182330 - без змін.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з положеннями пункту 86.7 статті 86 Податкового Кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, орган державної податкової служби зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного органу державної податкової служби (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового Кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Судом встановлено, акт фактичної перевірки складено у період з 13.04.2011 по 22.04.2011, зареєстровано в органі державної податкової служби 26.04.2011 за №0220/26/57/23/31237762. При цьому, в акті перевірки зазначено, що для надання вмотивованих пояснень та документів щодо фактів, викладених в акті перевірки, керівнику субєкта господарювання необхідно прибути до органу державної податкової служби 26.04.2011.

Разом з тим, з матеріалів адміністративної справи вбачається, що заперечення на акт перевірки фактично подано товариством з обмеженою відповідальністю «БМТС»до державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва 11.05.2011, тобто з порушенням строків, визначених в пункті 86.7 статті 86 Податкового Кодексу України та строку, визначеного в акті перевірки.

Суд звертає увагу позивача, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва прийнято 06.05.2011.

Враховуючи, що заперечення на акт перевірки подано позивачем з порушенням строків, визначених Податковим кодексом України, а також після винесення податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 06.05.2011 №0001182330, судом не встановлено протиправності дій державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва щодо порушення порядку розгляду заперечень на результати перевірки.

Отже позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відносно позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «БМТС»про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 06.05.2011 №0001182330, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

За посиланням позивача відсутність Z-звітів в книгах обліку розрахунковий операцій, зазначених в акті перевірки обумовлена тим, що відповідні реєстратори розрахункових операцій в ці періоди не використовувались в господарській діяльності позивача на законних підставах, що підтверджується відповідними наказами субєкта господарювання, відповідними записами на книзі реєстраторів розрахункових операцій.

Згідно з підпунктом 7.3 пункту 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 №106/5297, перед початком використання книги обліку розрахункових операцій (далі за текстом КОРО) слід зазначити на її титульній сторінці дату початку використання. Записи в книзі слід виконувати кульковою ручкою.

Відповідно до підпункту 7.14 пункту 7 Порядку по закінченні використання КОРО на її титульній сторінці необхідно зазначити дату закінчення. У разі відсутності у субєкта господарювання бухгалтерії на останній сторінці КОРО підклеюються акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, КОРО №2657010397, №2657010398, №2657010399 зареєстровані належним чином в державній податковій інспекції у Святошинському районі міста Києва 01.03.2011, на титульній сторінці зроблено запис, що книги розпочаті з 18.03.2011.

На титульних сторінках КОРО №2657009660, №2657009661, №2657009662, зареєстрованих в державній податковій інспекції у Святошинському районі міста Києва 17.06.2010, вчинено запис про закінчення їх ведення 17.03.2011.

Так само на титульній сторінці КОРО №2657009663, зареєстрованої в державній податковій інспекції у Святошинському районі міста Києва 17.06.2010, вчинено запис про її закінчення 03.02.2010.

Крім того, в підтвердження припинення використання розрахункових реєстраторів з відповідними КОРО № 2657009660, №2657009661, №2657009662, № 2657009663 та початком використання в господарській діяльності інших реєстраторів з відповідними КОРО №2657010397, №2657010398, №2657010399 на господарський одиниці, що перевірялась, позивачем надано суду накази товариства з обмеженою відповідальністю «БМТС»від 31.01.2011 №030/1ф, 02.03.2011 №066/2ф, від 02.03.2011 №066/3ф, журнал реєстрації цих наказів.

Обовязок вести КОРО субєктами господарювання у період, коли її ведення не розпочалось або закінчилось, а також роздруковувати Z-звіти по реєстраторам розрахунковим операціям, які не використовуються на законних підставах, чинним законодавством не передбачено.

За таких обставин висновки акту перевірки щодо відсутності Z-звітів у кількості 233 штук у КОРО є необґрунтованими.

Відповідно до пункту 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання.

Отже, судом встановлено, що державною податковою інспекцією безпідставно застосовано штрафні (фінансові) санкції до позивача у розмірі 79220,0грн. (340 грн. (двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) * 233 (кількість Z-звітів).

Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за необліковування товарів у встановленому законом порядку в розмірі 36552, 80грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно із нормами статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно із частиною пятою статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства; визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов'язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством).

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, позивач зазначає, що облік товарно-матеріальних цінностей здійснюється на підприємстві в електронному вигляді за допомогою компютерних засобів з відповідним програмним забезпеченням, відповідно до Положення про облікову політику ТОВ «БМТС», затвердженого наказом товариства від 04.01.2010 №1.

Згідно пункту 8.8 названого Положення на підприємстві використовуються автоматизована форма ведення обліку із застосуванням бухгалтерської програми «ORACLE», та «WES»- програми обліку товарів в роздрібній мережі.

Підставою внесення даних до компютерної програми обліку матеріальних цінностей є , зокрема, накладні та/або товарно-транспортні накладні.

Як зазначає позивач, вказані первинні документи зберігаються в архіві підприємства з метою належного зберігання, систематизації, недопущення несанкціонованих та непомітних виправлень, а за місцем реалізації знаходиться електрона база обліку.

На спростування висновків акту перевірки позивачем надано суду накладні на реалізацію товарів, видаткові накладні, накладні на видачу товару.

З огляду на викладене, висновки акту перевірки щодо необліковування позивачем товарів у встановленому законом порядку не відповідають фактичним обставинам справи.

Слід звернути увагу, що відповідачем не надано суду пояснень стосовно визначення переліку і ціни товару в додатку до акту перевірки №1, на підставі чого до позивача було застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів.

Отже застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції у сумі 36522,80 грн. також є необґрунтованим.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що висновки акту фактичної перевірки від 26.04.2011 №0220/26/57/23/31237762 не відповідають дійсним фактичним обставинам та даним, які б ґрунтувалися на належних доказах та вимогах закону. Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 06.05.2011 №0001182330 не відповідає принципу законності та обґрунтованості, в звязку з чим позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «БМТС»в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 06.05.2011 №0001182330.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.В. Літвінова