Постанова № 22289736, 27.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 лютого 2012 року № 2а-613/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Шкребтій І.П., за участю представників сторін: представника позивача ОСОБА_7, Случак О.О., представника відповідача Невмержицької І.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія С.В.О.»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія С.В.О.»з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, в якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення від 16.08.2011р. №00001352307/0 та №00001342307/0.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначені рішення винесені на підставі помилкового висновку акту перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого контрагентам, до податкового кредиту.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність прийнятих рішень.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія С.В.О.» (код ЄДРПОУ 31808664) з зпитань правильності наразування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-госоподарським взаємовідносинам з ТОВ «Хелдігн»(код ЄДРПОУ 3460795), ТОВ «Директорія»(код ЄДРПОУ 34600795), ТОВ «Авант-К»(код ЄДРПОУ 37199885), ТОВ «Торг-М»(код ЄДРПОУ 37199906), ТОВ «Хортком»()(код ЄДРПОУ 37078748), ТОВ «ЦСП-Авант»(код ЄДРПОУ 37078863), ТОВ «Укрінжпроект»(код ЄДРПОУ 35380216), ТОВ «Укрінженергія»(код ЄДРПОУ 35380242), ТОВ «Торгстрім плюс»(код ЄДРПОУ 35760768), ПП «Біг Кепітал»(код ЄДРПОУ 34714066), ТОВ «Гарант-Техноресурс»(код ЄДРПОУ 36149079), ТОВ «Елітсервіс-2008» (код ЄДРПОУ 36259314), ТОВ «Інформконсалт плюс»(код ЄДРПОУ 36259602), ТОВ «Аквілон-2009»(код ЄДРПОУ 36424463), ТОВ «Стрім-торг плюс»(код ЄДРПОУ 36424552), ТОВ «Топ Дизайнер»(код ЄДРПОУ 35234922), ТОВ «Інтехфлот»(код ЄДРПОУ 36149058), ТОВ «Укррекламасервіс»(код ЄДРПОУ 36203282), ТОВ «Зодчих Буд»(код ЄДРПОУ 34624947), ПП «Центр правової допомоги «Оберіг»(код ЄДРПОУ 33594299), ТОВ «Правтранс»(код ЄДРПОУ 33092800) за період з 01.01.2008р. по 01.01.2011р., за результатами якої складено акт перевірки № 362/1-23-70-31808664 від 29.07.2011р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(який був чинний на момент виникнення правовідносин), та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139Подакового Кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за перевіряємий період на загальну суму 124555 грн., у тому числі за І кв. 2008р. на суму 14247 грн., ІІІ кв. 2008р. на суму 14869 грн., за ІV кв. 2008року на суму 19063 грн., ІІ кв. 2009р. на суму 8055 грн., за ІV кв. 2009р. на суму 68321 грн.;

- п.п. 7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який був чинний на момент виникнення правовідносин), та п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми ПДВ на загальну суму 99643 грн., у тому числі за березень 2008р. на суму 11398 грн., за вересень 2008рп. на суму 11895 грн., за грудень 2008р. на суму 39180 грн., за червень 2009р. на суму 6444 грн., за грудень 2009 р. на суму 30726 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, ДПІ у Голосіївському районі м.Києва прийняті податкові повідомлення рішення від 16.08.2011р.:

- №00001352307/0, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 137885 грн., в т.ч. 110 308,00 грн. основного платежу, 27 577,00 грн. штрафні (фінансові) санкцій.

- № 00001342307/0, яким визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 110 306,25 грн., в т.ч. 88245,00 грн. - основний платіж, 22061,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія С.В.О.», як платник податків та зборів взяте на облік в ДПІ у Голосіївському районі м.Києва та в періоді, що перевірявся, був зареєстрований платником податку на додану вартість.

Зокрема, в ході перевірки було встановлено, що ТОВ «Енергія С.В.О»були укладені договори з контрагентами, а саме:

- з ТОВ «Укрінжпроект»було укладено усну угоду про поставку електро облададнання. Позивачем було здійснено перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Укрінжпроект»згідно зазначеного рахунку-фактури у загальній сумі 280708,8 грн. в т.ч. ПДВ 46784,76 грн. ТОВ «Укрінжпроект»було видано видаткові накладні від 29.12.2007р. №РН-0001248, від 31.03.2008р. №РН-0161, від 30.09.2008р. №РН-3009/02, від 22.12.2008р. №РН-2212/04, та податкові накладні від 29.12.2007р. №1248, від 31.03.2008р. №161, від 30.09.2008р. №300902, від 31.12.2008р. №3112/03. Вартість отриманих товарів та послуг, була віднесена позивачем до складу валових витрат на загальну суму 233924 грн., та суми податку на додану вартість по зазначеним накладним включена позивачем до складу податкового кредиту у сумі 46784,8 грн.;

- з ТОВ «Грант-техноресурс»було укладено договір доручення від 10.11.2008р. №13-п. Предметом даного договору являється, що в порядку та на умовах визначених даним договором, повірений зобовязується за винагороду від імені і за рахунок Довірителя виконати такі юридичні дії, а саме проводити попередні переговори по продажу товару з метою продажу його Довірителем. Позивачем на виконання умов договору було здійснено перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Грант-техноресурс»у загальній сумі 143581,4 грн. в т.ч. ПДВ 23930,23 грн. ТОВ «Грант-техноресурс»було надано видаткову накладну від 31.12.2008р. № 3112/01 та податкову накладну від 29.12.2007р. №1248. Позивачем вартість отриманих товарів та послуг, була віднесена до складу валових витрат на загальну суму 119652 грн. та суми податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній до складу податкового кредиту на суму 23930,4 грн.;

- з ТОВ «Елітсервіс-2008»було укладено усний договір про поставку електро обладнання. Позивачем було здійснено перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Елітсервіс-2008»згідно зазначеного рахунку-фактури у загальній сумі 280 708,8 грн. в т.ч. ПДВ 38 661 грн. ТОВ «Елітсервіс-2008»було надано видаткову накладну від 26.06.2009р. №26061201 та податкову накладну від 26.06.2009 №260612. Позивачем вартість отриманих товарів та послуг, була віднесена до складу валових витрат на загальну суму 32217,5 грн. та суми податку на додану вартість по зазначеній податкові накладній включена до складу податкового кредиту на суму 6443,5 грн.;

- з ТОВ «Біг-Кепітал» було укладено усну угоду від 03.11.2009р. №10 про надання послуг з пусконалагоджувальних робіт. Позивачем на виконання вимог договору було здійснено перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Біг-Кепітал», згідно зазначеного рахунку-фактури на загальну суму 184356 грн. в т.ч. ПДВ 30726 грн. ТОВ «Біг-Кепітал»було надано акт виконаних робіт від 29.12.2009р. №ОУ-291210 та виписано податкову накладну від 29.12.2009р. №291210. Позивачем вартість отриманих послуг, була віднесена до складу валових витрат на загальну суму 153 630 грн. та суми податку на додану вартість по зазначені податковій накладній включена до складу податкового кредиту у сумі 30726 грн.

В акті перевірки зазначено, що відповідно до протоколу допиту свідка від 26.11.2010р. гр. ОСОБА_5, який значиться директором, бухгалтером та засновником ТОВ «Біг-Кепітал»одноосібно встановлено, що він ніякого відношення до державної реєстрації не мав, статутний фонд не формував, на посаді директора вказаного підприємства не працював, нікого на посаду не призначав, податкову звітність до ДПІ не подавав, підприємство ТОВ «Біг-Кепітал»зареєстрував на своє ім'я за грошову винагороду у розмірі 500 грн.

Також, відповідно до постанови старшого слідчого з ОВС СУ ПМ ДПАУ від 19.11.2010р. встановлено, що в період серпень-вересень 2008 року, директор, він же головний бухгалтер ТОВ «Караван НАНТС.Україна»(код ЄДРПОУ 34537980) ОСОБА_6, переслідуючи умисел, направлений на ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, вступивши у попередню змову з групою осіб, без наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем ТМЦ, виконанням робіт або надання послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності створив та придбав ряд суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), зареєстрованих на підставних осіб, серед яких були підприємства ТОВ „Укрінжпроект" (код за ЄДРПОУ 35380216), ПП „Біг Кепітал" (код за ЄДРПОУ 34714066). ТОВ „Гарант-Техноресурс" (код за ЄДРПОУ 36149079) та ТОВ „Елітсервіс-2008" (код за ЄДРПОУ 36259314).

Зокрема, у даних контрагентів відсутні основні фонди, трудові ресурси для здійснення господарської діяльності та виконання господарських зобовязань по укладених угодах.

Таким чином, відповідачем зроблено висновок, що договірні відносини між ТОВ «Енергія С.В.О.»та ТОВ «Укрінжпроект», ПП «Біг Кепітал», ТОВ «Гарант-Техноресурс»та ТОВ «Елітсервіс-2008»носять характер нікчемного, оскільки дані правочини не відповідають ч. 1, 3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, так як суперечать моральним засадам суспільства, волевиявлення учасників правочину не було вільним та не відповідало їх внутрішній волі та правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

На підставі викладеного, актом перевірки сформульовано висновок, що податкові накладні, виписані ТОВ «Укрінжпроект», ПП «Біг Кепітал», ТОВ «Гарант-Техноресурс»та ТОВ «Елітсервіс-2008», не можуть бути підставою для віднесення сум податку, сплаченого вказаним підприємствам, до податкового кредиту.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо нікчемності вищезазначених договорів, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім повязаних з його недійсністю.

Зокрема, суд ухвалою від 20.01.2012р. витребувати у відповідача копії податкових декларацій контрагентів позивача, докази визначення їм податкових зобовязань, натомість, суду вищезазначену інформацію відповідач не надав.

Отже, виходячи з вищенаведеного, на час розгляду справи не було встановлено наявність умислу у вищезазначених контрагентів позивача на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків.

Також, Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дані угоди порушують публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентів позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобовязань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач вказує на те, що дані контрагенти ТОВ «Укрінжпроект», ТОВ «Гарант-Техноресурс», ТОВ «Біг Кепітал»та ТОВ «Елітсервіс-2008»на дату підписання акту мали стан «До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням».

Проте, як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки відсутні відомості щодо доведення факту відсутності ТОВ «Укрінжпроект», ТОВ «Гарант-Техноресурс», ТОВ «Біг Кепітал»та ТОВ «Елітсервіс-2008»та їх посадових осіб за місцем реєстрації за період, який перевірявся (з 01.01.2008р. по 01.01.2011р.) та факт несплати до Державного бюджету України податку на додану вартість даними контрагентами за вказаний період.

Зокрема, судом в судовому засідання було допитано в якості свідка директора ТОВ «Енергія С.В.О.»ОСОБА_7, який в своїх свідченнях виклав обставини укладення договорів з ТОВ «Укрінжпроект», ТОВ «Гарант-Техноресурс», ТОВ «Біг Кепітал»та ТОВ «Елітсервіс-2008»та зазначив, що при укладанні даних угод посадові особи даних контрагентів предявляли документи, які посвідчували (ідентифікували) їхні особи.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п.5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобовязані складати фінансову звітність.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпункт 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначає, що валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг) які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарський діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Підпунктом 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Також, як вбачається з матеріалів справи, фактична поставка товару та виконання сторонами умов договору підтверджується первинною документацією, зокрема, податковими та видатковими накладними та відповідними розрахунковими документами.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку

Актом перевірки підтверджено, що віднесення сум до валових витрат та до податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам ТОВ «Енергія С.В.О.»з ТОВ «Укрінжпроект», ПП «Біг Кепітал», ТОВ «Гарант-Техноресурс»та ТОВ «Елітсервіс-2008»зроблено на підставі первинних документів, а саме: видаткової накладної, податкової накладної, суми ПДВ, по яким були включені до реєстру отриманих податкових накладних, податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди, що підтверджується актом перевірки.

Оскільки здійснення позивачем господарських операцій та понесені ним валові витрати підтверджуються відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, як того вимагає пп.5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень відповідача щодо неправомірності формування позивачем валових витрат.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність донарахування позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 137885грн. та винесення податкового повідомлення рішення №00001352307/0 від 16.08.2011р., яке підлягає скасуванню.

Відносно правомірності визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 110 306,25 грн. за порушення вимог п.п. 7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. за №168/97-ВР (який був чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р., право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особами, зареєстрованим як платники податку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.5.1. пункту, 7.5. статті 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій;

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Тобто чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Також варто зазначити, що нарахування санкцій можливе, як це передбачено абзацом 2 підпункту 7.4.5., пункту 7.4. статті 7 Закону, у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами ( тобто податковими накладними), платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Аналогічні положення встановлені нормами Податкового кодексу України.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2756-УІ із змінами та доповненнями, встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б)дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2756-УІ із змінами та доповненнями, встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу

Положення встановлені у пункті 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, податкові накладні, які зазначені в акті перевірки, видані позивачу його контрагентами у відповідності з порядком, встановленим ст. 201.4 Податкового кодексу України, реквізити даних податкових накладних відповідають вимогам первинних документів, які передбачено ст. 9 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». ТОВ «Укрінжпроект», ПП «Біг Кепітал», ТОВ «Гарант-Техноресурс»та ТОВ «Елітсервіс-2008», на час вчинення правочинів були зареєстровані у встановленому порядку платниками податків на додану вартість, а отже мали право видавати податкові накладні.

Зокрема, на вимогу суду позивачем були надані докази на використання придбаних товарів та послух у контрагентів у власній господарській діяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія С.В.О.»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекцій у Голосіївському районі міста Києва від 16.08.2011р. №00001352307/0 та №00001342307/0.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян