Постанова № 22286983, 21.03.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/418/12 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Довгопол М.В.,

при секретарі Ворошилові Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Пономаренка М.В.,

представника відповідача - Решетнік М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Електромотор"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

23 січня 2012 року Публічне акціонерне товариство "Електромотор" (надалі - позивач, ПАТ "Електромотор")звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (надалі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві)про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001002305 від 12 січня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 79378 грн. 50 коп., з них за основним платежем в розмірі - 52919 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 26459 грн. 50 коп., № 0001702305 від 12 січня 2012 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1409 грн., та № 0001392305 від 12 січня 2012 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1409 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем на підставі висновків про порушення ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду за січень 2010 року - 14400 грн., за лютий 2010 року - 17897 грн. 25 коп., за березень 2010 року - 20622 грн. по взаємовідносинах з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (надалі - ФОП ОСОБА_3), а також порушення ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: завищення суми податкового кредиту та від`ємного значення за лютий 2011 року на 1409 грн. та суми бюджетного відшкодування за березень 2011 року в розмірі 1409 грн. по взаємовідносинах з Приватним підприємством "Ікспіріенс" (надалі - ПП "Ікспіріенс"). Разом з тим, правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених під час придбання товару у ФОП ОСОБА_3 у січні - березні 2010 року та у ПП "Ікспіріенс" - у лютому 2011 року, підтверджено податковими накладними та іншими документами, складеними відповідно до вимог ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні.

У своїх письмових запереченнях відповідач в обґрунтування правомірності оскаржуваних податкових повідомлень - рішень № 0001002305 від 12 січня 2012 року, № 0001702305 від 12 січня 2012 року, № 0001392305 від 12 січня 2012 року зазначав, що перевіркою ДПІ у м. Полтаві від 27.12.2011 року встановлено неправомірне заниження позивачем суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками попереднього звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від`ємного значення попереднього звітного періоду, а також завищення суми від'ємного значення та суми бюджетного відшкодування. Вказані порушення мали місце у зв`язку з віднесенням ПАТ "Електромотор" до складу податкового кредиту у січні - березні 2010 року суми ПДВ, сплаченої у вартості товарів, придбаних у ФОП ОСОБА_3, а також придбаних у лютому 2011 року у ПП "Ікспіріенс", у яких відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, в силу відсутності трудових ресурсів, основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів, що зафіксовано в акті перевірки ФОП ОСОБА_3 № 233/17-214/НОМЕР_4 від 15.03.2011 року та акті перевірки ПП "Ікспіріенс" № 834/233/31624326 від 10.06.2011 року.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач - Публічне акціонерне товариство "Електромотор" (код ЄДРПОУ 05757966) зареєстроване 17.05.1994 року Виконавчим комітетом Полтавської міської ради (розпорядження № 353-р).

11 листопада 2011 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податкового контролю юридичних осіб Старжицькою М.І. проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ "Електромотор" (код ЄДРПОУ 05757966) з питань підтвердження господарських відносин із платниками ФОП ОСОБА_3 за січень - березень 2010 року, ПП "Ікспіріенс" за лютий 2011 року.

За результатами перевірки складено акт про результати позапланової виїзної перевірки від 27.12.2011 року № 9535/23-8/05757966 (а.с.17-38, т.1), в якому відображено порушення позивачем:

- ч. 1, 5 ст. 203, п.1, 2 ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, здійснених ПАТ «Електромотор»із ФОП ОСОБА_3 у січні-березні 2010 року, ПП «Ікспіріенс»у лютому 2011 року;

- ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, за січень 2010 року - 14400 грн., за лютий 2010 року - 17897 грн. 25 коп., за березень 2010 року - 20622 грн.; а також завищення суми від`ємного значення за лютий 2011 року на 1409 грн. та суми бюджетного відшкодування за березень 2011 року в розмірі 1409 грн.

Відповідно до висновків перевірки, порушення виникло у зв'язку із формуванням позивачем податкового кредиту з ПДВ за результатами господарських операцій із ФОП ОСОБА_3 у січні - березні 2010 року та з ПП "Ікспіріенс" у лютому 2011 року, які мають ознаки нікчемності.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесені податкові повідомлення-рішення № 0001002305 від 12 січня 2012 року (а.с. 12, т. 1), яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 79378 грн. 50 коп., з них за основним платежем в розмірі - 52919 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 26459 грн. 50 коп., № 0001702305 від 12 січня 2012 року (а.с. 13, т. 1), яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1409 грн., та № 0001392305 від 12 січня 2012 року (а.с. 11, т. 1), яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1409 грн.

Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку відповідним податковим повідомленням-рішенням, суд виходить з наступного.

Пунктом 1.7. ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин за період з січня 2010 року по березень 2010 року (надалі Закон “Про ПДВ”), встановлено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про ПДВ” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону передбачено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про ПДВ” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Аналогічно, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, діючого на момент спірних відносин у лютому - березні 2011 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що господарська операція це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобовязань, власному капіталі підприємства.

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Беручи до уваги наведене, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що 01.01.2010 року позивач уклав з ФОП ОСОБА_3 договір купівлі - продажу № 1, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_3 (продавець) передає у власність, а покупець (ВАТ "Електромотор") приймає й оплачує на умовах даного договору товар - шнур мережний ПВС 3х0,75, згідно з кресленням БИПД 685612.004СБ (а.с. 39 -41, т.1).

Згідно з пунктом 2 цього договору загальна вартість товару, що постачається за даним Договором 880 000 грн., в тому числі ПДВ 20%. Відповідно до пп. 3.2. п. 3 Договору підтвердженням якості товару з боку продавця є сертифікат якості. Підпунктом 4.1. п. 4 Договору визначено, що постачання товару здійснюється транспортом продавця.

В ході виконання договору ФОП ОСОБА_3 видано позивачу податкові накладні: № 1 від 12.01.2010 року (а.с. 99, т. 3), № 2 від 15.01.2010 року (а.с. 73, т. 1), № 3 від 18.01.2010 року (а.с. 75, т. 1), № 4 від 19.01.2010 року (а.с. 76, т. 1), № 5 від 20.01.2010 року (а.с. 74, т. 1), № 6 від. 22.01.2010 року (а.с. 77, т. 1), № 7 від 25.01.2010 року (а.с. 78, т. 1), № 8 від 27.01.2010 року (а.с. 79, т. 1), № 9 від 28.01.2010 року (а.с. 80, т. 1), № 10 від 01.02.2010 року (а.с. 81, т. 1), № 11 від 03.02.2010 року (а.с. 82, т. 1), № 12 від 08.02.2010 року (а.с. 83, т. 1), № 13 від 09.02.2010 року (а.с. 100, т. 3), № 14 від 11.02.2010 року (а.с. 84, т. 1), № 15 від 16.02.2010 року (а.с. 85, т. 1), № 16 від 24.02.2010 року (а.с. 86, т. 1), № 17 від 01.03.2010 року (а.с. 92, т. 1), № 18 від 02.03.2010 року (а.с. 91, т. 1), № 19 від 03.03.2010 року (а.с. 93, т. 1), № 20 від 04.03.2010 року (а.с. 90, т. 1), № 21 від 05.03.2010 року (а.с. 96, т. 1), № 22 від 09.03.2010 року (а.с. 95, т. 1), № 23 від 11.03.2010 року (а.с. 94, т. 1), № 24 від 15.03.2010 року (а.с. 97, т. 1), № 25 від 22.03.2010 року (а.с. 89, т. 1), № 26 від 24.03.2010 року (а.с. 88, т. 1), № 27 від 26.03.2010 року (а.с. 87, т. 1) щодо поставки шнуру ПВС 3х0,75 на загальну суму 317515 грн. 50 коп., ПВД - 52919 грн .25 коп.

ФОП ОСОБА_3 на момент укладення договору та видачі податкових накладних був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджується довідкою з ЄДР (а.с. 45-46, т. 1). Державна реєстрація припинення підприємця у зв'язку з банкрутством проведена 18.04.2011 року. ФОП ОСОБА_3 на час господарських операцій був зареєстрований платником ПДВ, що встановлено, зокрема, в акті перевірки останнього від 15.03.2011 року № 233/17-214/НОМЕР_4 (а.с. 96, т. 2).

Факт господарських операцій позивача із ФОП ОСОБА_3 у січні - березні 2010 року щодо поставки шнуру ПВС 3х0,75 підтверджується видатковими накладними (а.с. 98 - 214, т. 1), а також платіжними дорученнями, банківськими виписками, згідно яких позивачем здійснено оплату за товар.

На підтвердження відповідності якості товару вимогам ДСТУ продавець (ФОП ОСОБА_3 ) надав позивачу лист про відповідність товару ДСТУ 7399-97 (а.с. 62 , т. 4).

Відсутність у ПАТ "Електромотор" сертифікату якості на товар, що придбавався у ФОП ОСОБА_3, наявність якого передбачає договір купівлі - продажу №1 від 01.01.2010 року, представником позивачем пояснено тим, що відповідно до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005, № 28, такий товар як шнур мережний, не підлягає обов`язковій сертифікації, а тому у продавця відповідного товару відсутній обов`язок щодо надання сертифікату на нього.

Факт отримання позивачем мережного шнуру ПВС 3х0,75 і оприбуткування його на складі підтверджується оборотно - сальдовою відомістю (а.с. 144- 146, т. 1), із якої вбачається, що у січні 2010 року, у лютому 2010 року, у березні 2010 року відповідний товар оприбуткований ПАТ "Електромотор" на складі. Згідно довідки ПАТ «Електромотор»від 21.03.2012 року поставка шнуру ПВС 3х0,75 за період січень-березень 2010 року здійснювалася виключно одним постачальником ФОП ОСОБА_3 (а.с. 1, т.4). Відповідно до журналу реєстрації довіреностей ВАТ "Електромотор" довіреності на отримання товару від ФОП ОСОБА_3 протягом січня - березня 2010 року надавалася гр. ОСОБА_7, якою зроблено у журналі відмітки про використання довіреностей (а.с. 129-133, т. 1).

Відповідно до показань свідка ОСОБА_8, яка на час виникнення спірних правовідносин працювала на підприємстві ПАТ "Електромотор" на посаді заступника головного бухгалтера, а в даний час обіймає посаду головного бухгалтера, під час проведення перевірок повноти надходження та наявності товарів на підприємстві, жодної нестачі відповідних товарів не було встановлено.

Придбаний у ФОП ОСОБА_3 мережний шнур ПВС 3х0,75 відповідно до лімітних карток (а.с. 147-152, т. 1) відпускався зі складу до цеху, де використовувався підприємством у виготовленні власної продукції - електроприладів - кормоподрібнювача "Елікор - 1", кормоподрібнювача "Елікор - 2", побутового відцентрованого насоса БЦ - 1, 1018-У1.1М, електропривода АИРУТ 71,А2,В2,А4,В4, електропривода АИРМ 4Т63,А2,В2,А4,В4, електроінструменту "Темп" НТБ - 1М, електроприводу АЕМУТ 80А2, культиватору ЕК 1, про що свідчать довідка ПАТ "Електромотор" про комплектацію електричним шнуром, інформація про кількість виготовлених приладів - а.с. 191, 192 т. 3).

Господарські операції позивача здійснювалися в межах основних видів діяльності за КВЕД, зазначених у довідці з ЄДРПОУ АА № 429754 від 29.06.2011 року, зокрема, 31.10.1 - виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів, 29.23.0 - виробництво промислового холодильного та вентиляційного устаткування, 29.32.1 - виробництво інших машин та устаткування для сільського та лісового господарства.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ФОП ОСОБА_3 мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ґрунтується на вимогах Закону України «Про ПДВ».

Відсутність у позивача товарно-транспортних накладних щодо перевезення придбаного у ФОП ОСОБА_3 не є безумовною підставою, яка ставить під сумнів реальність відповідної господарської операції, оскільки відповідно до умов Договору купівлі - продажу № 1 від 01.01.2010 року поставка товару здійснювалась власними силами продавця - ФОП ОСОБА_3 В той же час відповідачем не спростовано надані позивачем докази товарності господарських операцій: факту передачі товарів за накладними та податковими накладними, факту оприбуткування товарів позивачем та їх відпуск зі складу у виробництво, факту проведеного розрахунку за товари.

Відносно посилання в акті перевірки позивача на акт № 233/17-214/НОМЕР_4 від 15.03.2011 року перевірки ФОП ОСОБА_3, суд враховує наступне.

У наведеному акті зроблено висновок про нікчемність господарських операцій ФОП ОСОБА_3 із його контрагентом ФОП ОСОБА_9, який поставляв товар, що в подальшому був реалізований позивачу. Разом з тим, вказаний висновок зроблений без дослідження первинних та інших документів, а лише на підставі акту про неможливість проведення перевірки з питань правових відносин ФОП ОСОБА_3 з ФОП ОСОБА_9, у зв`язку з відсутністю останнього за місцезнаходженням. При цьому поставка товару в наступному від ФОП ОСОБА_3 до ВАТ «Електромотор»не заперечується (а.с. 95-104, т.2). За таких обставин акт перевірки ФОП ОСОБА_3 № 233/17-214/НОМЕР_4 від 15.03.2011 року не може бути належним та достовірним доказом фіктивності господарських операцій ФОП ОСОБА_3 і позивача.

Крім того, із аналізу чинного законодавства вбачається, що відповідальність платника податку має індивідуальний характер, тому він не несе відповідальності за дії інших осіб. Якщо контрагент порушив податкове законодавство, не забезпечив належне ведення бухгалтерського обліку, збереження первинних бухгалтерських документів, або не знаходиться за своєю юридичною адресою, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо останній має необхідні документальні підтвердження їх розміру.

Також відповідачем не доведено, що договір позивача із ФОП ОСОБА_3 мав ознаки нікчемності, тобто був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, не надано доказів про наявність умислу сторін.

Вироки суду, якими б встановлювалися факти фіктивного підприємництва відносно ФОП ОСОБА_3 відсутні.

Беручи до уваги наведене, податкове повідомлення-рішення № 0001002305 від 12 січня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 79378 грн 50 коп., з них за основним платежем в розмірі - 52919 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 26459 грн 50 коп., суперечить вимогам Закону України “Про ПДВ”, винесене без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття такого рішення, тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Судом також встановлено, що 03.02.2011 року позивач уклав з ПП "Ікспіріенс" договір № 0302/Р1, відповідно до умов якого ПП "Ікспіріенс" (постачальник) зобов`язується відпустити, а покупець (ВАТ "Електромотор") зобов`язується оплатити товар на умовах та у строки, передбачені таким договором (а.с. 179, т.1).

Відповідно до п. 2.1 Договору найменування товару, його кількісні та якісні характеристики, ціна товару за одиницю і по позиціям зазначається в рахунку та супровідній документації.

Згідно з п. 2.2 цього договору постачальник зобов`язується під час передачі покупцю товару надати останньому товаросупровідні документи (видаткову накладну, податкову накладну, рахунок - фактуру), а також документи, що підтверджують якість товару.

Пунктом 3.3. Договору визначено, що постачання товару здійснюється транспортом покупця.

В ході виконання договору ПП "Ікспіріенс" видано позивачу податкову накладну № 21 від 09.02.2011 року на круг 90 ст. 40Х13, а також розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, з урахуванням якої сума поставки склала 8453,23 грн., в тому числі ПДВ 1408,87 грн. (а.с. 103, т. 3, а.с. 65, т. 4), яка була включена до податкового кредиту позивачем у лютому 2011 року, що мало вплив на визначення суми від'ємного значення у лютому 2011 року та суми бюджетного відшкодування у березні 2011 року.

ПП "Ікспіріенс" на момент укладення договору та видачі податкових накладних був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджується довідкою з ЄДР (а.с. 87-91, т. 2). Державна реєстрація припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом проведена 23.11.2011 року. ПП "Ікспіріенс" на час господарських операцій був зареєстрований платником ПДВ, про що свідчить акт перевірки останнього від 10.06.2011 року № 834/233/31624326 (а.с. 105, т. 2).

Факт господарських операцій позивача із ПП "Ікспіріенс" у лютому 2011 року щодо поставки кругу 90 ст. 40Х13 підтверджується видатковою накладною № 1002/Р1 від 10.02.2011 року (а.с. 183, т. 1), платіжним дорученням, банківськими виписками, що свідчать про оплату товару, факт якої також не заперечується відповідачем в акті перевірки.

На підтвердження відповідності якості товару продавець (ПП "Ікспіріенс") надав позивачу сертифікат 0369, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 104, т. 3).

Згідно з журналом реєстрації доручень ВАТ "Електромотор" за січень - жовтень 2011 року довіреність на отримання товару від ПП "Ікспіріенс" у лютому 2011 року була надана гр. ОСОБА_5 (а.с. 185, т.1).

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 - спеціаліст відділу матеріально - технічного забезпечення ПАТ "Електромотор" пояснив, що отримавши службову записку цеха № 35 про необхідність кругу 90 ст. 40Х13 для ремонту оснастки, ним було знайдено ПП "Ікспіріенс", яке продавало такий круг за найбільш нижчою ціною. Після надходження договору № 0302/Р1 від 03.02.2011 року від ПП "Ікспіріенс" факсимільним зв`язком, узгодження його умов, позивачем придбаний круг 90 ст. 40Х13, який отримано безпосередньо ОСОБА_5

Факт отримання позивачем кругу 90 ст. 40Х13 і оприбуткування його на складі підтверджується оборотно - сальдовою відомістю (а.с. 186, т. 1), із якої вбачається, що у лютому 2011 року відповідний товар оприбуткований ПАТ "Електромотор" на складі. Відповідно до пояснень представника позивача, товар відповідної номенклатури у звітному періоді у інших постачальників не придбавався.

Перевезення товару, придбаного у ПП "Ікспіріенс", здійснювалось Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ" на замовлення ПАТ "Електромотор".

Листом ТОВ "Транспортна компанія "САТ" № 755 від 05.03.2012 року (а.с. 2, т. 4) на запит позивача від 12.03.2012 року № 50/296 (а.с. 3, т. 4) підтверджено, що дійсно, 10.02.2011 року транспортна компанія здійснила перевезення товару, відправленого ПП "Ікспіріенс" з м. Дніпропетровська по накладній на вантаж ДП 0027107 в м. Полтаву, де він отриманий уповноваженою особою вантажоодержувача - ПАТ "Електромотор" 11.02.2011 року.

Придбаний у ПП "Ікспіріенс" круг 90 ст. 40Х13, відповідно до вимоги № 17 від 24.02.2011 року (а.с. 187, т. 1) відпускався зі складу до цеху, де використовувався позивачем у виготовлені оснастки, що підтверджується довідкою про використання сталі 40Х13 для виготовлення оснастки по 35 цеху (а.с. 60, т. 3).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ПП "Ікспіріенс" мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Посилання в акті перевірки позивача на акт перевірки ПП "Ікспірієнс" № 834/233/31624326 від 10.06.2011 року, у якому зроблено висновок про неможливість встановлення місцезнаходження такого підприємства, суд оцінює критично.

Вказані доводи не можуть бути підставою для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема, в частині нарахування, сплати та заявлення до бюджетного відшкодування ПДВ, оскільки позивач не може нести відповідальності за порушення податкового законодавства, допущені його контрагентами.

Також суд враховує, що перевірка ПП "Ікспіріенс" була документальна невиїзна та здійснена за результатами даних АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», без дослідження первинних бухгалтерських, фінансово господарських документів суб'єкта господарювання, тому її висновки не можуть вважатися обгрунтованими.

Доказів нікчемності договору позивача із ПП "Ікспіріенс" відповідачем не надано, вироки суду, якими б встановлювалися факти фіктивного підприємництва ПП "Ікспіріенс", відсутні.

Посилання представника відповідача на те, що договір із ПП "Ікспіріенс" не містить належних реквізитів покупця ВАТ "Електромотор", суд оцінює критично, оскільки документально підтверджено його фактичне виконання сторонами, а окремі недоліки в оформленні даного виду договору не тягнуть його недійсності.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту та відповідно і від'ємного значення по взаємовідносинам з ПП "Ікспіріенс" у лютому 2011 року щодо поставки кругу 90 ст. 40Х13.

Відповідно до частини 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з частиною 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Зважаючи на те, що сума ПДВ в розмірі 1408, 87 грн. була фактично сплачена позивачем постачальнику ПП «Ікспіріенс»у лютому 2011 року, що не заперечується відповідачем в акті перевірки, позивач мав право у березні 2011 року заявити вказану суму до бюджетного відшкодування.

З огляду на викладене, висновки ДПІ у м. Полтаві про порушення позивачем ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: завищення суми податкового кредиту та від`ємного значення за лютий 2011 року на 1409 грн. та суми бюджетного відшкодування за березень 2011 року в розмірі 1409 грн. по взаємовідносинах з ПП "Ікспіріенс" не ґрунтуються на нормах Податкового кодексу України, зроблені без урахування усіх обставин, які мають значення.

Отже, податкові повідомлення - рішення № 0001702305 від 12 січня 2012 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1409 грн., та № 0001392305 від 12 січня 2012 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1409 грн. винесено ДПІ у м. Полтаві необґрунтовано та всупереч положенням Податкового кодексу України, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Електромотор" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0001002305 від 12 січня 2012 року, № 0001702305 від 12 січня 2012 року, № 0001392305 від 12 січня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Електромотор" витрати зі сплати судового збору у розмірі 32 грн. 19 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 26 березня 2012 року.

СуддяМ.В. Довгопол