Постанова № 22283610, 21.12.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2011 року 2а-4808/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Старової Н.Е.

при секретарі судового засідання Пономаренко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомпублічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»

доДержавної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»(далі позивач) звернулось до суду з позовом до ДПІ у Миронівському районі Київської області (далі Відповідач) в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 23.09.2011 № 0000702353.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що на законних підставах і правильно сформував податковий кредит з податку на додану вартість, висновки податкового органу вважає безпідставними, оскільки операції з поставки товарів між ним і ПП «Флоратекс»мали реальний характер, що підтверджується документально: договорами поставки, платіжними дорученнями, видатковими та податковими накладними на товар; товарно-транспортними накладними, журналом зважування товару тощо.

Також позивач зазначив, що контролюючі органи не уповноважені нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції стосовно покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинним законодавством не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що податкові зобовязання позивачу донараховано відповідно до чинного законодавства, оскільки господарські операції позивача з ПП «Флоратекс», яке, в свою чергу, мало відносини з третіми особами, на підставі яких збільшено податковий кредит, мають характер фіктивності, спрямовані на незаконне зменшення податкового зобовязання позивача, укладені ПП «Флоратекс»з третіми субєктами господарювання правочини є таким, що суперечать моральним засадам суспільства, спрямовані на заволодіння дохідної частини бюджету, тобто є нікчемними. Також, представник відповідача в обґрунтування заперечень проти позову посилався на вирок Святошинського районного суду міста Києва від 20 травня 2011 року в кримінальній справі № 1-130/2011, яким ОСОБА_1 та ОСОБА_2, визнано винними у скоєнні злочинів, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 205 Кримінального Кодексу України. В описовій частині даного вироку зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2, будучи працівниками правоохоронного органу Державної податкової служби України, зловживаючи своїм службовим становищем організували діяльність схеми підконтрольних їм фіктивних підприємств, зокрема ПП «Флоратекс».

Суд, заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судом встановлено, що ПАТ “Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів” є юридичною особою, зареєстрованою 13.06.1996 р. Миронівською районною державною адміністрацією Київської області (код ЄДРПОУ 00951770), як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у Миронівському районі Київської області з 19.06.1996 р., зареєстроване як платник податку на додану вартість з 20.06.1997 р. (свідоцтво № 13933598).

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є: виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, виробництво нерафінованої олії та жирів, виробництво продуктів борошномельно-крупяної промисловості, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.

Судом також встановлено, що у вересні 2011 року посадовими особами ДПІ у Миронівському районі Київської області проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період з 01.10.2009 по 31.03.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 06.09.2011 року №328/23-011/00951770.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від03.04.1997 р. №168/97-ВР “Про податок на додану вартість” (далі Закон №168/97-ВР), п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.201.1 ст.201, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що виявилось у завищенні сум податкового кредиту за IVквартал 2010 по взаємовідносинах з ПП «Флоратекс»у сумі 224700,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 56175,00 грн.

Такі висновки податкового органу ґрунтуються на обставинах встановлених в ході розгляду Святошинським районним судом міста Києва кримінальної справи № 1-130/2011, в якій вироком від 20 травня 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у скоєнні злочинів, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 205 Кримінального Кодексу України.

Із описової частини даного вироку судом встановлено, що у 2008 році, більш точну дату та час в ході досудового слідства встановити не вдалося, у не встановленому місці ОСОБА_1, являючись представником влади, діючи всупереч інтересам служби, вступив у попередню змову з начальником відділення боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів ГВПМ ДШ у Святошинському районі м. Києва ОСОБА_2, з метою створення мережі підприємств без наміру реалізації ними статутних завдань, з метою прикриття незаконної діяльності, а саме з метою надання послуг суб'єктам господарської діяльності у переведенні безготівкових коштів у готівку, одержуючи за ці послуги відсоток від загальної суми, що буде переведено у готівкову форму.

ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_1, являючись працівником правоохоронного органу, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, повторно, схилив свою дружину - ОСОБА_3 до придбання на своє ім'я суб'єкту господарської діяльності приватного підприємства «Флоратекс»з метою прикриття в подальшому незаконної діяльності. При цьому, ОСОБА_2 ввів в оману ОСОБА_3 щодо дійсної мети придбання нею вказаного підприємства.

У грудні 2008 року, більш точну дату в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_3, виконуючи вказівку ОСОБА_2 придбала на своє ім'я приватне підприємство «Флоратекс»(Код ЄДРПОУ 32528749), яке в подальшому зареєструвала у ДПІ Святошинського району м. Києва, та передала останньому банківські реквізити та печатку вказаного підприємства. Оскільки здійснювати господарську діяльність вона наміру не мала.

В подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у період часу з листопада 2008 року по 29 серпня 2010 року, діючи умисно, використовували банківські рахунки, серед інших, ПП «Флоратекс»(Код ЄДРПОУ 32528749), яке було фіктивним підприємством, з метою одержання матеріальної винагороди, здійснювали організацію фінансової діяльності направленої на систематичне перерахування отриманих від підприємств-контрагентів безготівкових грошових коштів з розрахункового рахунку одного підприємства «транзитера»на рахунок іншого, під виглядом оплати за нібито поставлений товар та надані послуги, з подальшим переведенням їх у готівку, для підприємств-контрагентів.

На підставі вказаних відомостей відповідачем зроблений висновок про те, що позивачем незаконно занижено податок на прибуток в сумі 56175,00 грн. на підставі нікчемних правочинів, укладених з ПП «Флоратекс».

За результатами перевірки ДПІ у Миронівському районі Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.09.2011 № 0000702353, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 44940, 00 грн.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини на момент їх виникнення регулювались законами України “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про податок на додану вартість”, “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Цивільним кодексом України щодо недійсності правочинів.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як вже зазначалось судом, рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість прийнято податковим органом у звязку з включенням до складу податкового кредиту сум податку, сплачених позивачем ПП «Флоратекс»у складі ціни придбання товару на підставі правочинів, які податковий орган вважає нікчемними. При цьому, висновок податкового органу про нікчемність правочину ґрунтується на твердженнях про безтоварність господарської операції, відсутністю наміру учасників правочину досягти реальних правових наслідків, оцінкою ланцюга постачання товару та обставинах встановлених у вироку в кримінальній справі № 1-130/2011.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 4 статті 72 КАС України визначено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили,

є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З огляду на те, що ПП «Флоратекс»визнано судом фіктивним підприємством, дана обставина встановлена в ході розслідування кримінальної справи № 1-130/2011 та міститься в описовій частині вироку від 20 травня 2011 року по цій кримінальній справі даний вирок набрав законної сили, суд вважає, що відповідач правомірно дійшов до висновку про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування в розмірі 44940,00 грн. та виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення, тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Якщо апеляційну скаргу було подано не у встановлений сорок, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 186, 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Старова Н.Е.

Постанова у повному обсязі виготовлена 23 грудня 2011 року.