Постанова № 22283596, 19.12.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2011 року 2а-3774/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Старової Н.Е.,

при секретарі судового засідання Пономаренко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомвідкритого акціонерного товариства «Саливонківський цукровий завод»

до

3-ті особиВасильківської районної державної адміністрації Київської області

ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4

провизнання протиправним і скасування розпоряджень В С Т А Н О В И В:

ВАТ «Саливонківський цукровий завод»звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківської районної державної адміністрації Київської області в якому просить визнати протиправними та скасувати Розпорядження Васильківської районної державної адміністрації Київської області та покласти судові витрати на відповідача.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати протиправними та скасувати відмову Васильківської районної державної адміністрації, викладену ОСОБА_1 РДА № 1622/6-28 від 06.07.2011 року, Розпорядження Васильківської районної державної адміністрації Київської області № 396 від 23.03.2011р. “Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Ксаверівської сільської ради, за межами населеного пункту”, № 398 від 23.03.2011р. “Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Ксаверівської сільської ради, за межами населеного пункту”, № 399 від 23.03.2011р. “Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства на території Ксаверівської сільської ради, за межами населеного пункту”, судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача, посилаючи на норми Земельного кодексу України та Закону України “Про оренду землі” стверджував, що відповідачем було незаконно відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду строком на 49 років, у звязку з тим, що відповідачем до вирішення питання щодо надання дозволу ВАТ “Саливонківський цукровий завод” прийнято оскаржувані розпорядження № 396, № 398, № 399 від 23.03.2011р. Вказані незаконні, на думку позивача, дії щодо відмови відповідачем в задоволенні клопотання та прийнятті оскаржуваних розпоряджень, роблять неможливим реалізацію права позивача на переукладення договорів оренди земельних ділянок в які позивачем протягом строку їх користування було вкладено значні грошові кошти на підвищення родючості земель, він має першочергове право на користування земельними ділянками перед іншими особами, з даних підстав представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, та зазначив, що право позивача не порушується, договір оренди земельних ділянок дійсний, а відбувається лише заміна орендодавця на райдержадміністрацію, якою надано дозвіл третім особам на розробку проекту із землеустрою для відведення земельних ділянок у власність.

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Інші треті особи до судового засідання не зявились, звернулись до суду з письмовими запереченнями проти позову в яких просили відмовити в задоволенні позову та розглядати справу за їх відсутності.

Частиною 4 статті 122 КАС України визначено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Суд прийняв рішення про розгляд даної адміністративної справи за відсутності третіх осіб.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

30 травня 2011 року ВАТ «Саливонківський цукровий завод»звернулось до Васильківської РДА з відповідним клопотання про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою для відведення земельних ділянок загальною площею 5,2 га, що розташовані в адміністративних межах Ксаверівської сільської ради в оренду терміном на 49 років з метою використання їх для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (поновлення договорів оренди земельних ділянок які перебувають в користуванні).

Земельні ділянки перебувають у правомірному користуванні позивача згідно договорів оренди земельних ділянок-паїв, укладених із громадянами: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які проживають за адресою: АДРЕСА_1 Вказані договори були зареєстровані Васильківським відділом Київської філії Центру ДЗК 20 липня 2007р. за № 040732600256 та №040732600255.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовилися від права власності на земельні ділянки, у звязку з чим земельна ділянка площею 2,60 га та земельна ділянка площею 2,60 га були повернуті до земель запасу Ксаверівської сільської ради. Проте не дивлячись на відмову власників земельних ділянок від права власності на ці земельні ділянки на користь держави за позивачем зберігається право оренди земельних ділянок, а відбулась лише зміна орендодавця, а саме громадяни змінились на державу в особі Васильківської РДА.

Відповідач листом № 1622/6-28 від 06 липня 2011 року повідомив позивача про те, що розгляд даного питання було доручено Управлінню Держкомзему у Васильківському районі Київської області, з листа останнього № 2345/02-1 від 30 червня 2011 року вбачається, що позивачу було відмовлено в задоволенні клопотання, у звязку з неможливістю його задовольнити так як Васильківською РДА було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України за рахунок земель запасу Ксаверівської сільської ради, що раніше належали громадянам ОСОБА_5 та ОСОБА_6

22 червня 2007 року ВАТ “Саливонківський цукровий завод” було укладено два Договори оренди земельної ділянки із громадянами: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, прож.: АДРЕСА_1, копії яких знаходяться у мета ріалах справи та оригінали яких оглянуті судом в судовому засіданні.

Вказані Договори були зареєстровані Васильківським відділом Київської філії Центру ДЗК 20.07.2007р. за № 040732600256 (договір з ОСОБА_5.) та №040732600255 (договір з ОСОБА_6.) відповідно. Згідно вказаних Договорів та Актів приймання-передачі земельних ділянок, в оренду ВАТ “Саливонківський цукровий завод” строком на пять років було передано дві земельні ділянки (паї) №№ 0715, 0716 загальною площею 5,20 га, кожна по 2,60 га, які належали вищевказаним громадянам на підставі Державних актів на право власності на землю серія Р1 2310 №286876 та серія Р1 2309 №244475, і знаходяться в межах Ксаверівської сільської ради (за межами села). Цільове призначення земельної ділянки ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Договорами оренди земельних ділянок, що укладені між ВАТ “Саливонківський цукровий завод” та ОСОБА_5 та ОСОБА_6 передбачено, що вказані договори набирають чинності з моменту їх державної реєстрації, тобто з 20.07.2007.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з частиною пятою статті 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Виходячи із зазначеного, суд вважає законним використання позивачем земельних ділянок площею по 2,6 га кожна, що належали ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (кадастровий номер 3221484300:05:009:0013 та 3221484300:05:009:0014) до закінчення строку дії договорів оренди, а саме до 20.07.2012 року.

Як було встановлено під час розгляду справи по суті, громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовились від своєї власності на вказані земельні ділянки на користь держави, у звязку з чим вказані земельні ділянки були повернуті до земель запасу державної власності Ксаверівської сільської ради.

Пунктом 37 Договорів оренди земельних ділянок, що укладені між ВАТ “Саливонківський цукровий завод” та ОСОБА_5, і ОСОБА_6 передбачено, що перехід права власності на земельну ділянку до інших власників (в тому числі і до держави) не є підставою для зміни умов або розірвання договорів.

Згідно частини першої статті 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обовязки наймодавця.

Аналогічні положення містяться в частині третій статті 32 Закону України “Про оренду землі” перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Таким чином, виходячи з норм чинного законодавства України, не дивлячись на відмову власників земельних ділянок від права власності на ці земельні ділянки на користь держави за ВАТ “Саливонківський цукровий завод” зберігається право оренди земельних ділянок, а відбулась лише зміна орендодавця, а саме орендодавці ОСОБА_5, і ОСОБА_6 змінились на державу в особі Васильківської районної державної адміністрації.

Відповідно до частини третьої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Позивачем було надано необхідні документи в повному обсязі із зазначенням фактичного розміщення земельної ділянки.

ВАТ “Саливонківський цукровий завод” 30 травня 2011 року звернувся до Васильківської РДА з відповідним клопотання про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою для відведення земельних ділянок загальною площею 5,2 га, що розташовані в адміністративних межах Ксаверівської сільської ради в оренду терміном на 49 років з метою використання їх для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (поновлення договорів оренди земельних ділянок які перебувають в користуванні).

Згідно частини 3 статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні з підстав визначених у частині 7 статті 118 цього Кодексу. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідач листом № 1622/6-28 від 06.07.2011 року проінформував Позивача про те, що вказане питання було доручено Управлінню Держкомзему у Васильківському районі Київської області, при цьому було додано два Розпорядження Васильківської районної державної адміністрації № № 390 та 392 від 21.03.2011 року, згідно яких було припинено право власності на земельні ділянки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, скасовано відповідні Державні акти та повернуто вказані земельні ділянки до земель запасу державної власності Ксаверівської сільської ради Васильківського району.

З листа Управління Держкомзему у Васильківському районі Київської області № 2345/02-1 від 30.06.2011 року направленого на адресу Васильківської РДА вбачається, що відсутня можливість задовольнити клопотання ВАТ «Саливонківський цукровий завод»оскільки відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України Васильківською районною державною адміністрацією було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України за рахунок земель запасу Ксаверівської сільської ради, що раніше належали вищевказаним громадянам.

В ході розгляду справи представник відповідача стверджував, що громадяни ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надали звернулись до райдержадміністрації із заявами про надання дозволу на виготовлення документації для передачі у власність земельних ділянок раніше позивача та що райдержадміністрації не було відомо про те, що позивач вже орендує ті ж земельні ділянки, у звязку із чим має першочергове право на отримання дозволу на розробку проекту із землеустрою для відведення в оренду земельних ділянок, тому відповідачем було задоволено заяви третіх осіб, відтак задовольнити заяву позивача було неможливо.

Дані доводи представника відповідача не відповідають дійсності, оскільки з наявних в матеріалах справи копій договорів оренди земельних ділянок укладених між ВАТ «Саливонківський цукровий завод»та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 судом встановлено, що дані договори було зареєстровано Васильківським відділом Київської філії Центру ДЗК 20.07.2007р. за № 040732600256 (договір з ОСОБА_5.) та №040732600255 (договір з ОСОБА_6.).

Із зазначеного суд приходить до висновку, що відповідачу достеменно було відомо про те, що зазначені земельні ділянки вже орендуються позивачем, тому згідно норм закону, першочерговість надання дозволу на розробку технічної документації відповідачем було порушено.

Також, частина 7 статті 118 Земельного кодексу України містить вичерпний перелік підстав для відмови у наданні держадміністрацією дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а зазначена у відмові від 06.07.2011 № 1622/6-28 підстава не відповідає закону.

Будь-яких доказів того, що такі підстави були відповідачем суду не надано.

Таким чином, незаконні дії Васильківської РДА щодо неаргументованої відмови в задоволенні клопотання та наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 49 років є протиправними.

Дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність були надані згідно оскаржуваних Розпоряджень Васильківської РДА № 396 від 23.03.2011р. “Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Ксаверівської сільської ради, за межами населеного пункту”, № 398 від 23.03.2011р. “Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Ксаверівської сільської ради, за межами населеного пункту”, № 399 від 23.03.2011р. “Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства на території Ксаверівської сільської ради, за межами населеного пункту”.

Частиною першою статті 78 Земельного кодексу України визначено, що право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянкам.

Частиною пятою статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

З огляду на викладене та правомірне користування ВАТ “Саливонківський цукровий завод” згідно чинних договорів оренди земельними ділянками та одночасне розпорядження земельними ділянками Васильківською РДА, які перебувають в оренді ВАТ “Саливонківський цукровий завод”, на користь сторонніх осіб суд вважає, що Васильківська РДА перед винесенням оскаржуваних Розпоряджень № 396 від 23.03.2011р., № 398 від 23.03.2011р. та № 399 від 23.03.2011р. зобовязана була вилучити земельні ділянки, які перебувають у користуванні ВАТ “Саливонківський цукровий завод” згідно договорів оренди земельних ділянок.

Крім того, загальний розмір земельних ділянок вказаний в оскаржуваних Розпорядженнях значно перевищує розмір земельних ділянок, які належали громадянам ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а саме: замість двох ділянок на загальну площу 5,2 га третім особам надано дозволи на виготовлення технічної документації на три земельні ділянки загальною площею 6 га, що не відповідає даним земельного кадастру.

Таким чином, оскаржувані Розпорядження Васильківської РДА № 396 від 23.03.2011р. “Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Ксаверівської сільської ради, за межами населеного пункту”, № 398 від 23.03.2011р. “Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Ксаверівської сільської ради, за межами населеного пункту”, № 399 від 23.03.2011р. “Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства на території Ксаверівської сільської ради, за межами населеного пункту” є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши доказі, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов вважає, що відповідачем не доведено правомірність відмови в задоволенні клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою для відведення земельних ділянок та винесення оскаржуваних розпоряджень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому адміністративний позов ВАТ “Саливонківський цукровий завод” підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем надано докази сплати судового збору (квитанція від 16.08.2011 № 411) в сумі 3 грн. 40 коп., які підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача. Інших доказів понесення ним судових витрат суду не надано.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 122, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Саливонківський цукровий завод»задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною відмову Васильківської районної державної адміністрації Київської області викладену в листі від 06.07.2011 № 1622/6-28 в наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою для відведення в оренду земельних ділянок.

Визнати протиправними та скасувати Розпорядження Васильківської районної державної адміністрації Київської області від 23.03.2011 № 396, № 398 та № 399.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Саливонківський цукровий завод»(08662, Київська обл., смт. Гребінки, вул. Білоцерківська, 1, ідентифікаційний код 00372517) суму сплаченого судового збору в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Якщо апеляційну скаргу було подано не у встановлений сорок, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 186, 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Старова Н.Е.

Постанова у повному обсязі виготовлена .