Постанова № 22283446, 08.12.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2011 року 2а-5356/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого –судді Старової Н.Е.,

при секретарі судового засідання –Пономаренко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова

додочірнього підприємства «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

простягнення заборгованості по відшкодуванню виплаченої наукової пенсії В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова (далі –позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з дочірнього підприємства «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі – відповідач) суми заборгованості з відшкодування різниці розмірі в сумі виплаченої пенсії в розмірі 17864,70 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, за липень –вересень 2011 року уторилась заборгованість з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної та виплаченої на підставі Закону України “Про науково та науково-технічну діяльність” та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи на загальну суму 17864,70 грн.

Позивач, належно повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, із клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, звернувся до суду із письмовою заявою, в якій зазначив, що відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення 10828,15 грн. та не заперечує проти задоволення позову в даній частині, в іншій частині, а саме –7036,55 грн. проти позову заперечує з підстав викладених у письмових запереченнях, долучених до заяви, також просить розглядати справу за його відсутності.

Суд визнав за можливе розглядати дану адміністративну справу за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Філія “УкрНДІгаз” Науково-дослідного інституту нафтогазової промисловості НАК “Нафтогаз України” зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова (реєстраційний № 14246) згідно ст. 14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, але не має статусу юридичної особи, а головним підприємством є ДП “Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості ”НАК “Нафтогаз України”. Відповідач є державною організацією, створеною, відповідно до Статуту, з метою отримання прибутку і має відшкодовувати органам Пенсійного фонду України відповідно до ст. 24 Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” різницю в пенсіях, призначених науковим працівникам з власних коштів.

В результаті неперерахування коштів, що покривають витрати на виплату пенсій науковим працівникам, за відповідачем у період з липня –вересня 2011 року утворилась заборгованість по відшкодуванні різниці, що покриває витрати на виплату пенсій науковим працівникам.

У зв’язку з несплатою названої заборгованості позивачем було подано даний позов до суду.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Так, відповідачем було визнано позовні вимоги в частині суми позову у розмірі 10828,15 грн.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 10828,15 грн. підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 7036,55 грн., судом встановлено.

Відповідно до вимог п. 2 Постанови “Про затвердження Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи” від 24 березня 2004 р. № 372 (далі –Постанова № 372) за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Відповідно до вимог ч. 2 п. 5 Постанови № 372 зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Згідно статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»за рахунок державних підприємств фінансується 50 % різниці між сумами пенсії на яку має право науковий працівник призначеної за цим Законом та обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Як убачається з розрахунку суми позову, позивачем допущено порушення статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», зокрема:

-          за липень 2011 року – ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 –630,05 грн. замість 315,22 грн., що більше на 314,83 грн.;

-          за серпень 2011 року –всім пенсіонерам Московського району –9581,08 грн. замість 4816,04 грн., що більше на 4754,04 грн., ОСОБА_4 –22,19 грн. замість 10,85 грн., що більше на 11,34 грн.

-          за вересень 2011 року –ОСОБА_4 –22,19 грн. замість 10,85 грн., що більше на 11,34 грн.

Крім того, позивачем не додано до позовної заяви повного розрахунку за серпень 2011 року по ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, тому позовні вимоги в частині 1 652,89 грн. не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Позивачем не надано жодного належного доказу на підтвердження того, що саме відповідач зобов’язаний відшкодувати витати, пов’язані з виплатою пенсій зазначеним особам.

Згідно з частиною першою статті 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дій чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до частини першої статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийнятті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесу прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Позивачем, як суб’єктом владних повноважень, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом та в ході його розгляду, не надано суду достатніх та беззаперечних доказів на обґрунтування своїх позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 14681,27 грн., з одночасним повним та належним обґрунтуванням позивачем своїх заперечень проти позову, у зв’язку з чим суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності з урахуванням положень чинного законодавства України, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Оскільки спір вирішено частково на користь суб’єкта владних повноважень, який звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення ним інших витрат, пов’язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Також, відповідачем не надано суду доказів понесених витрат пов’язаних з розглядом справи, у зв’язку з чим вони не підлягають відшкодуванню на його користь.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 122, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова –задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості»НАК «Нафтогаз України»(08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул. Київська, 8, ідентифікаційний код 32710871) на користь Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова (61140, м. Харків, вул. 1-ї Кінної армії, 15, ідентифікаційний код 22682342) заборгованість в сумі 10828 (десять тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 15 коп.

В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Якщо апеляційну скаргу було подано не у встановлений сорок, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 186, 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                           Старова Н.Е.

Постанова у повному обсязі виготовлена 09 грудня 2011 року.